Рішення

від 01.05.2023 по справі 130/3007/21

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/56/2023

130/3007/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

за участі секретаря Маліщук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якименко Костянтин Вячеславович до ТОВ «Поділля Агропродукт», треті особа - ТОВ «Агротал», ПП «Агротал», державний реєстратор Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Фаренюк Сергій Анатолійович про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування та скасування державної реєстрації,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якименко К.В. звернувся до суду з позовною заявою про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування та скасування державної реєстрації. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯИ №068220 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0521084500:06:003:0112, площею 3,7418 га, яка розташована на території с.Потоки Жмеринського району Вінницької області. Позивач ОСОБА_1 дізнався, що обробіток його земельної ділянки здійснює ТОВ «Поділля Агропродукт». При цьому жодних договорів з відповідачем щодо передачі йому в оренду земельних ділянок позивач не підписував, згоду на обробіток не надавав. Право оренди земельної ділянки зареєстроване за ТОВ «Поділля Агропродукт» на підставі додаткової угоди б/н (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 03.04.2018 року. Крім того встановлено, що позивач 01.01.2017 року уклав договір оренди з ПП «Агротал», однак зазначеного договору позивач не укладав та не підписував. Право оренди за договором, а також додаткова угода були зареєстровані державним реєстратором Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Фаренюк С.А., індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 36414620 від 01.08.2017 року. Позивач стверджує, що договору оренди з ПП «Агротал, а також додаткову угоду з ТОВ «Поділля Агропродукт» не підписував. Ввважає, що підписи з боку ОСОБА_1 є підробленими з метою незаконного використання належної позивачу земельної ділянки понад строк встановлений первинним договором з ТОВ «Агротал».

Ухвалою від 29.10.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

16.06.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Бурка В. в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а також стягнути з відповідача понесені витрати за надання правничої допомоги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчать повідомлення про отримання поштових відправлень, причини їх неявки суду невідомі, будь-яких заяв чи клопотань від них не надходило.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на підставі державного акту серії ЯИ №068220 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0521084500:06:003:0112, площею 3,7418 га, яка розташована на території с.Потоки Жмеринського району Вінницької області. (а.с.12).

За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Фаренюк С.А. зареєстровано право оренди за договором та додаткова угода. Індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 36414620 від 01.08.2017 року. (а.с.13-14).

Згідно з висновком експерта Вінницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України №6566/22-21 від 03.02.2023 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі б/н від 01.01.2017 укладений між ОСОБА_1 та ПП «Агротал» та у додатковій угоді від 03.04.2018 року до договору оренди землі від 01.01.2017 року укладену між ОСОБА_2 ,ПП «Агротал» та ТОВ «Поділля Агропродукт» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.148-162).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 цієї ж статті).

У ст.203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із ч.2 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.4 ст.263 Цивільного процесуального кодексу при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.

У постанові колегії суддів другої судової палати КЦС від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц зроблено висновок, що "підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами".

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.14 закону "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Враховуючи, що усі обставини, які становлять предмет доказування, мають бути підтверджені визначеними у ч.2 ст.76 ЦПК України засобами доказування, суд вважає достовірно встановленими ті факти та обставини, які підтверджуються письмовими доказами, наданими до позову.

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.

Об`єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий учасниками справи до заяв по суті позову та заперечення на позов на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

В п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Таким чином судом встановлено, що договір оренди землі б/н від 01.01.2017 укладений між ОСОБА_1 та ПП «Агротал» та додаткову угоду від 03.04.2018 року до договору оренди землі від 01.01.2017 року позивач ОСОБА_1 не підписував. Відповідно умов не узгоджував, що свідчить про відсутнє волевиявлення на укладенння договору оренди та додаткової угоди, тобто вони є такими, що не укладені.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц зазначено: "Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч.2, 3 ст.215 ЦК, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом з тим ВП ВС констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення".

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і по захист яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи вищезазначене, спірний договір суд вважає не укладеним, однак здійснення його державної реєстрації порушує право позивача на користування земельною ділянкою.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно похідні від права власності, в тому числі право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Ст.22 вищезазначеного Закону передбачено, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав несе заявник, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.27 цього ж Закону встановлено, що підставою для реєстрації права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного установленому в законому порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд не приймає рецензію на висновок експертів, надану представником відповідача ТОВ «Поділля Агропродукт», оскільки як доказ вона не заявлялася та подана з порушенням процесуального строку, у зв`язку із чим є недопустимим доказом (а.с.180-184).

Враховуючи вищезазначене, договір є не укладеним, у зв`язку з чим він не підлягав державній реєстрації, а реєстрація цього договору порушує право позивача ОСОБА_1 на вільне використання земельної ділянки власником якої вона є, тому державна реєстрація цього договору підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

На підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді сплату судового збору в сумі, витрати, понесені за проведення судової почеркознавчої експертизи та за надання професійної правничої допомоги, які документально підтверджені.

Керуючись ст.ст.4,12,13,44,76,81,133,137,144,223,247,263-265,268 ЦПК України, ст.15, 16, 202, 204, 207,215,387,638 ЦК України, ст.14 Закону України «Про оренду землі», ст..4,22,27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» з чужого не законного користування земельну ділянку, що належить позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯИ №068220 з кадастровим номером 0521084500:06:003:0112, площею 3,7418 га, яка розташована на території с.Потоки Жмеринського району Вінницької області.

Скасувати рішення державного реєстратора Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Фаренюк Сергія Анатоліовича за індексним номером 36414620 від 01.08.2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" (вул.Заводська,7 смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 41104967) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 , мешканця с.Потоки Жмеринського району Вінницької області, сплачену суму судового збору в сумі 1816 грн., витрати за проведення експертизи в сумі 5663,10 грн та 10000 грн., за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Порощук П.П.