Ухвала

від 09.05.2023 по справі 591/222/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/222/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/282/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - бездіяльність слідчого, прокурора

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03.04.2023, якою йому відмовлено у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора, що полягає у не здійсненні процесуальних дій в кримінальному провадженні №12020200440001666,-

ВСТАНОВИЛА:

03.04.2023 до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми надійшла скарга адвоката ОСОБА_9 , в якій він просив: визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи Сумської обласної прокуратури - прокурора у кримінальному провадженні №12020200440001666, яка полягає у не здійсненні процесуальних дій, спрямованих на закриття кримінального провадження №12020200440001666 стосовно ОСОБА_10 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а також - зобов`язати прокурора у вказаному провадженні вчинити дії щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

03.04.2023 ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми у відкритті провадження за вказаною скаргою захиснику ОСОБА_9 відмовлено, оскільки бездіяльність прокурора, яка, на думку скаржника, полягає у нездійсненні процесуальних дій, спрямованих на закриття кримінального провадження, не може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, так як КПК України строк, в який прокурор зобов`язаний прийняти таке рішення, як постанова про закриття кримінального провадження, не визначено.

З таким рішенням слідчого судді захисник не погодився, подав апеляційну скаргу та просив ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03.04.2023, скасувати і постановити нову ухвалу, якою матеріали за його скаргою поданою на бездіяльність прокурора, просив повернути до Зарічного районного суду м. Суми на новий судовий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначав, що висновки слідчого судді, про те, що КПК України не визначено строк прийняття прокурором постанови про закриття кримінального провадження, у зв`язку з чим відсутні і підстави для звернення зі скаргою в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, не відповідають дійсності.

Зауважував, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12020200440001666 стосовно ОСОБА_10 закінчився 07.03.2022, а тому, з урахуванням ч.2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов`язаний в найкоротший термін після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

- закрити кримінальне провадження;

- звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

- звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Оскільки строк досудового розслідування закінчився, захисник вважав, що прокурор не може звернутись до суду з обвинувальним актом, а тому, з урахуванням ст.ст. 113, 116 КПК України, він має прийняти рішення про закриття цього кримінального провадження, що узгоджується з п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи те, що вказаних дій прокурор не вчинив, захисник вважав, що зі сторони обвинувачення має місце бездіяльність, яка може бути оскаржена до суду в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.

Зазначені обставини, на думку захисника, залишились поза увагою слідчого судді, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і ставить під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення в цілому і є підставою для його скасування з призначенням в суді першої інстанції нового судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та призначити суді першої інстанції новий судовий розгляд, думку прокурора ОСОБА_6 , який проти задоволення скарги заперечив, просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На думку апеляційного суду вказані вимоги закону слідчий суддя виконав.

Згідно ч.3 ст.26 КПК України повноваження слідчого судді при вирішенні питань, віднесених до його компетенції, обмежені законодавчим положенням, згідно з яким, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише питання, винесені на їх розгляд сторонами й віднесені до їх повноважень процесуальним законом.

Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема, відповідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

При цьому, оскаржити до слідчого судді таку бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора можливо лише за наявності зв`язку між його обов`язком вчинити визначені КПК України дії та строком, визначеним цим Кодексом, у межах якого така особа зобов`язана їх вчинити.

Як встановлено слідчим суддею, і це вбачається з матеріалів провадження 03.04.2023 до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми надійшла скарга адвоката ОСОБА_9 , в якій він просив: визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи Сумської обласної прокуратури - прокурора у кримінальному провадженні №12020200440001666, яка полягає у не здійсненні процесуальних дій, спрямованих на закриття кримінального провадження №12020200440001666 стосовно ОСОБА_10 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а також в скарзі захисник просив суддю зобов`язати прокурора у вказаному провадженні вчинити дії щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

03.04.2023 ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми у відкритті провадження за вказаною скаргою захиснику ОСОБА_9 відмовлено, оскільки бездіяльність прокурора, яка, на думку скаржника, полягає у нездійсненні процесуальних дій, спрямованих на закриття кримінального провадження, не може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, так як КПК України строк, в який прокурор зобов`язаний прийняти таке рішення, як постанова про закриття кримінального провадження, не визначено.

З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів, оскільки зміст та вимоги скарги захисника ОСОБА_9 , на думку колегії суддів, свідчать, що предмет оскарження не відноситься до такого виду бездіяльності, яка згідно з ч.1 ст. 303 КПК України підлягає оскарженню під час досудового розслідування, отже виходить за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до повноважень слідчого судді, які здійснюються за правилами ст.ст. 303 -307 КПК України.

Аналогічний висновок висловив і Касаційний кримінальний суд у постанові від 14.02.2023 по справі №405/680/22 де наголосив на тому, що навіть стаття 307 КПК України чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Таким чином, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.

Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», частина 2 статті 307 КПК України визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження.

При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення.

Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).

Таким чином, Верховний Суд зробив висновок, що стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов`язати прокурора закрити кримінальне провадження прийняте поза межами повноважень слідчого судді.

Також в апеляційній адвокат ОСОБА_9 наголошував на тому, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні закінчився і тому, прокурор має прийняти рішення про закриття цього кримінального провадження, що узгоджується з п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, а оскільки він цього до цього часу не зробив, то в діях прокурора вбачається бездіяльність, яка в розумінні захисника підлягає оскарженню в судовому порядку та більше того, слідчий суддя повинен зобов`язати прокурора вчинити дії по закриттю кримінального провадження своїм судомив рішенням.

До вказаних доводів захисника колегія суддів відноситься критично, вважає їх надуманими та такими, що не узгоджуються як з нормами КПК України, так і з позицією ВС про яку йшлося вище.

Згідно положень ч.1 ст. 36, ч.5 ст. 40 КПК України прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження є самостійними у своїй професійній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється, а межі втручання слідчого судді у діяльність слідчого обмежується положеннями ч.1 ст. 303 КПК України і здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у разі їх порушення рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого або прокурора під час досудового розслідування чітко визначений та регламентований Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. При цьому згідно положень ч.3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи те, що вимоги скарги захисника виходять за межі КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03.04.2023 та в задоволенні апеляційної скарги стороні захисту відмовляє за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03.04.2023, якою захиснику ОСОБА_9 відмовлено у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора, що полягає у не здійсненні процесуальних дій в кримінальному провадженні №12020200440001666, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 на цю ухвалу, без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4