Ухвала

від 07.06.2023 по справі 591/222/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/222/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/297/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - бездіяльність слідчого, прокурора

УХВАЛА

Іменем України

07 червня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 591/222/21 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 06.04.2023 про відмову у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність прокурора,

установила:

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою матеріали за його скаргою в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, спрямованих на закриття кримінального провадження повернути до Зарічного районного суду м. Суми на новий розгляд, оскільки висновки слідчого судді не відповідають дійсності, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12020200440001666 відносно ОСОБА_8 закінчився 07.03.2022, а тому з урахуванням ч. 2 ст. 283 КПК прокурор зобов`язаний в найкоротший термін після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Враховуючи те, що вказаних дій прокурор не вчинив, захисник вважав, що зі сторони обвинувачення має місце бездіяльність, яка може бути оскаржена до суду в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, а слідчий суддя наділений повноваженнями припинити бездіяльність та зобов`язати уповноважену службову особу прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження за наявності підстав.

06.04.2023 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла скарга захисника ОСОБА_9 , в якій він просив визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи Сумської обласної прокуратури прокурора у кримінальному провадженні № 12020200440001666, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, спрямованих на закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, а також зобов`язати уповноважену особу Сумської обласної прокуратури вчинити дії щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 06.04.2023 захиснику відмовлено у відкритті провадження за його скаргою. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, спрямованих на закриття кримінального провадження, не може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, оскільки КПК не визначено строк, в який прокурор зобов`язаний прийняти таке рішення як постанова про закриття кримінального провадження.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, від прокурора ОСОБА_10 надійшла письмова заява про розгляд апеляційної скарги у його відсутність, від ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_9 клопотань про відкладення апеляційного розгляду не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд у відсутність сторін кримінального провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст. 55 Конституції України та ст. 24 КПК).

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Порядок кримінального провадження визначений законодавцем у ст. 1 КПК, згідно якої на території України цей порядок визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

Відповідно до загальних засад кримінального провадження, викладених у ч. 1 ст. 7 КПК, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати, крім іншого, такій засаді судочинства як законність (п. 2 ч. 1 ст. 7 і ст. 9 КПК), згідно якої під час кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства; закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК; при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить КПК.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 той же Високий Суд вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).

У справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom) від 23.09.1998, п. 54) ЄСПЛ наголосив, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія; вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», зумовлюють повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права».

Відповідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК, слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а приписи ч. 3 ст. 26 КПК зобов`язують слідчого суддю вирішувати у кримінальному провадженні лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень. При цьому вимогу чіткого визначення меж дискреційних повноважень ЄСПЛ сформулював таким чином: «…закон, який надає дискрецію, не є сам по собі несумісним з вимогою передбачуваності у тому випадку, коли обсяг дискреції та спосіб її застосування зазначені з достатньою чіткістю та при цьому враховується легітимна мета того чи іншого вживаного заходу в тій чи іншій ситуації, щоб надати індивіду адекватний захист від свавільного втручання», тобто судові органи діють у режимі «дозволено лише те, що прямо передбачено законом», що узгоджується з приписами ст. 19 Основного Закону.

Єдиною правовою нормою у законодавстві України, яка надає можливість підозрюваному, його захиснику здійснити оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора на досудовому провадженні є ст. 303 КПК, згідно якої можуть бути оскаржені: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу (ч. 1). Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу (ч. 2). Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені п. 5 та 6 ч. 1 цієї статті (ч. 3).

Подання скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягають оскарженню, згідно ч. 4 ст. 304 КПК є підставою для відмови слідчим суддею у відкритті провадження.

На думку колегії суддів, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали зазначені вимоги закону дотримано в повному обсязі.

Як убачається з матеріалів провадження 06.04.2023 до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми надійшла скарга адвоката ОСОБА_9 , в якій він просив: визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи Сумської обласної прокуратури прокурора у кримінальному провадженні № 12020200440001666, яка полягає у не здійсненні процесуальних дій, спрямованих на закриття кримінального провадження № 12020200440001666 стосовно ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, а також в скарзі захисник просив зобов`язати прокурора у вказаному провадженні вчинити дії щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

06.04.2023 ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми у відкритті провадження за вказаною скаргою захиснику ОСОБА_9 було відмовлено, оскільки бездіяльність прокурора, яка, на думку скаржника, полягає у нездійсненні процесуальних дій, спрямованих на закриття кримінального провадження, не може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, так як в КПК строк, в який прокурор зобов`язаний прийняти таке рішення, як постанова про закриття кримінального провадження, не визначено.

Слідчим суддею вірно зазначено про наявність обов`язкових ознак бездіяльності прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій та може бути оскаржена за положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, а саме: 1) прокурор наділений обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія прокурором у встановлений строк не вчинена.

Наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством та безпосередньо визначається нормами КПК за змістом відповідних імперативних положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.

Враховуючи наведене, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність повноважень (обов`язку) у прокурора у цьому кримінальному провадженні на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК приймати рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, а відмовляючи на підставі ч. 4 ст. 304 КПК у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора слідчий суддя дійшов до правильного та обґрунтованого висновку щодо неможливості оскарження у визначеному в Главі 26 КПК порядку зазначеної у скарзі слідчому судді бездіяльності прокурора.

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 06.04.2023 про відмову у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_11 на бездіяльність прокурора залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4