Ухвала

від 10.05.2023 по справі 192/866/23

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/866/23

Провадження № 2/192/304/23

Ухвала

10 травня 2023 року

Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська агропромислова компанія»</a>, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди,

встановила:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить:

розірвати договір оренди від 01 січня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська агропромислова компанія» (орендарем) про оренду земельної ділянки площею 5,8396 га, кадастровий номер 1225081500:01:021:0004, яка розташована на території Солонянської об`єднаної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1176001912250, 14 лютого 2017 року зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовну заяву належить залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст.175та ч. 5 ст.177 ЦПК України.

Так, обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка, зокрема, посилається на те, що неналежне виконання відповідачем свого обов?язку щодо виплати щорічно орендної плати створило несприятливі умови, бо позбавляло значного матеріального прибутку, дії відповідача розцінює як систематичну несплату орендної плати у повному обсязі. З 26 листопада 2021 року, дня її офіційного повідомлення ТОВ «ДАК» про прийняття спадщини, відповідач зобов?язаний був до 30 грудня 2021 року нарахувати та виплатити їй орендну плату за 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік. Після її неодноразових звернень ТОВ «ДАК» тільки 27 лютого 2023 року виплатило їй орендну плату за 2019 та 2020 роки у сумі 42021 грн, 1 березня 2023 року виплатило орендну плату за 2021 та 2022 роки також в сумі 42021 грн, що свідчить про порушення пп. 2 п. 12 договору щодо обов?язку відповідача щорічно переглядати розмір орендної плати у разі підвищення цін, тарифів. Відповідачем проведена грошова виплата орендної плати за 2019 - 2022 роки без урахування індексації, тобто не у повному розмірі, а виплата орендної плати за період за 2018 рік взагалі не здійснено до теперішнього часу. Вона помітила, що відповідач не веде господарювання на вказаній земельній ділянці та не дотримується правил сівозміни. Як з`ясувалося ТОВ «ДАК» без згоди орендодавця за усною домовленістю передав вказану земельну ділянку у користування третій особі ОСОБА_2 . Передача земельної ділянки належним чином не оформлена та не зареєстрована. Тобто відповідач продовжує нести відповідальність за стан переданої йому земельної ділянки. Згідно наявної у мене інформації на належній мені земельній ділянці були вирощені такі культури: 2018 рік - соняшник, 2019 - пшениця, 2020 - соняшник, 2021 - пшениця, 2022 - кукурудза. На 2023 рік знову заплановано посів соняшнику, що є грубим порушенням сівозміни культур та призводить до виснаження та погіршення родючості та стану землі. Відповідач на порушення п. 17 договору систематично, не дотримуючись нормативів сівозміни, суттєво погіршує родючий шар та стан вказаної земельної ділянки, то є доказом систематичного неналежного виконання умов договору.

Позивачка зазначає, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати та систематичні дії орендаря щодо погіршення родючого шару та стану земельної ділянки через порушення порядку сівозміни.

При цьому позивачка не зазначає доказів, які підтверджують вказані обставини, як то доказів, які підтверджують виплату їй орендної плати 27 лютого 2023 року за 2019 та 2020 роки у сумі 42021 грн, за 2019 та 2020 роки у сумі 42021 грн, 1 березня 2023 року виплатило орендну плату за 2021 та 2022 роки також в сумі 42021 грн, тобто у зазначені нею строки та у вказаних розмірах.

Також позивачка не вказує докази, які підтверджують погіршення родючого шару та стану вказаної земельної ділянки, а також передачу земельної ділянки у користування третій особі ОСОБА_2 .

Таким чином, позовна заява не відповідає п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, відповідно до якого позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, у позовній заяві позивачка, зазначила, що підтверджує наявність у неї оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, окрім договору, копію частини якого їй надано відповідачем.

Суд звертає увагу, що за змістом частин 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Тобто, зважаючи на вимоги ст. 95 ЦПК України, засвідчуючи копію документа, учасник справи повинен вказати особу, яка її засвідчує, для того, щоб суд міг перевірити, що ця копія документа засвідчена належною особою, учасник справи повинен підтвердити своїм підписом відповідність копії документа оригіналу документа, який знаходиться у нього, та вказати дату засвідчення копії документа.

Натомість, до позовної заяви, додані ксерокопії документів, які знаходяться у позивачки, не засвідченні позивачкою. Таким чином, вимоги щодо подання доказів, наявних у позивачки, передбачені частинами 2, 5 ст. 95 ЦПК, нею не виконано.

А, отже, позовна заява не відповідає, ч. 5ст. 177 ЦПК України, відповідно до якоїпозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За правилами, встановленими ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська агропромислова компанія»</a>, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди залишити без руху.

Надати можливість позивачці виправити недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали, у строк не більше ніж десять днів з дня отримання нею копії ухвали, шляхом подання позовної заяви у новій редакції із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які викладені у позовній заяві, з копіями для відповідача та третьої особи, а також надання доказів, які знаходяться у неї, в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, з копіями для відповідача і третьої особи.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Ковальчук