Рішення

від 16.05.2023 по справі 920/836/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

16.05.2023м. СумиСправа № 920/836/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. розглянувши заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» (40001, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, буд. 24, ідентифікаційний код 42133810) про ухвалення додаткового рішення від 16.12.2022 б/н (вх. № 3201 від 19.12.2022) у справі № 920/836/22 та матеріали зазначеної справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» (40001, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, буд. 24, ідентифікаційний код 42133810)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Пак» (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 144/3, офіс 2, ідентифікаційний код 43318210)

про стягнення 29 799,04 грн

без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 29 799,04 грн.

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, який складається із судового збору в сумі 2 481,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Позивач також зазначає, що докази витрат на правову допомогу будуть надані в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України, а саме: до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До позовної заяви представником позивача додано копії: договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; змін від 10.10.2022 до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; акту від 11.10.2022 № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; розрахунку суми наданих послуг від 11.10.2022 до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії СМ №000578 від 06.02.2019 та ордеру серії ВМ № 1030161 від 12.10.2022.

Рішенням Господарський суд Сумської області від 08.12.2022 у справі №920/836/22 ухвалив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Пак» (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 144/3, офіс 2, ідентифікаційний код 43318210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» (40001, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, буд. 24, ідентифікаційний код 42133810) заборгованість за договором на надання транспортно-експедиційних послуг від 18.07.2022 в сумі 29 799,04 грн (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять гривень чотири копійки) та відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).

19.12.2022 представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/836/22 від 16.12.2022 б/н (вх. № 3201 від 19.12.2022), у якій просить суд поновити йому пропущений строк для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 7 000,00 грн на професійну правову допомогу.

До зазначеної заяви на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача додано копії: акту від 11.10.2022 № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; розрахунку суми наданих послуг від 11.10.2022 до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; акту від 02.12.2022 № 2 приймання-передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; розрахунку суми наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22 та відомості про рух коштів по рахунку від 15.12.2022.

23.12.2022 до суду звернувся представник відповідача із заявою від 23.12.2022 б/н (вх. № 6148/22), у якій просить суд не видавати наказ на виконання рішення у справі у зв`язку із поданням апеляційної скарги.

Ухвалою від 26.12.2022 у справі № 920/836/22 судом постановлено прийняти до розгляду заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» від 16.12.2022 б/н (вх. № 3201 від 19.12.2022) про ухвалення додаткового рішення; призначити розгляд справи на 17.01.2023 без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

30.12.2022 представником відповідача електронною поштою надіслано до суду заяву від 30.12.2022 б/н (вх. № 6265/22 від 30.12.2022), де останній просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу за необгрунтованістю та зазначає, що договором від 22.08.2022 із змінами від 10.10.2022 визначено, що позивач здійснює оплату 7 000,00 грн протягом 15 днів з моменту подання позову, вартість послуг адвоката становить 800,00 грн за 1 годину, проте у договорі не визначено, що вартість послуг адвоката становить 7 000,00 грн, оскільки договором передбачена погодинна оплата, а не фіксований розмір. Крім того, як зазначає представник відповідача адвокатом позивача не надано доказів того, що він витратив саме 8,75 год.

06.01.2023 до суду першої інстанції надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2023, відповідно до якої судом апеляційної інстанції постановлено витребувати з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/836/22.

У зв`язку з необхідністю направлення матеріалів справи № 920/836/22 до Північного апеляційного господарського суду на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 у справі № 920/836/22, судом ухвалою від 06.01.2023 постановлено зупинити провадження у зазначеній справі з розгляду заяви представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» від 16.12.2022 б/н (вх. № 3201 від 19.12.2022) про ухвалення додаткового рішення на підставі підпункту 17.12 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, до повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

11.01.2023 матеріали справи № 920/836/22 надіслано на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 920/836/22 ухвалено: рішення Господарського суду Сумської області від 08.12.2022 у цій справі скасувати частково, прийняти в цій частині нове рішення, в іншій частині рішення залишити без змін; викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: « 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Пак» (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 144/3, офіс 2, код 43318210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» (40001, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 24, код 42133810) 29 699 (двадцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять), 52 грн заборгованості та 2 472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві), 66 грн судового збору за подання позовної заяви. 3. В іншій частині позову відмовити.»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» (40001, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 24, код 42133810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Пак» (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 144/3, офіс 2, код 43318210) 12 (дванадцять),50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

30.03.2023 від представника позивача до суду надійшла заява від 30.03.2023 б/н (вх.№249 від 30.03.2023) про поновлення провадження у справі № 920/836/22.

Листом Господарський суд Сумської області від 31.03.2023 повідомив представника позивача, про те, що його заява від 30.03.2023 б/н (вх.№ 249 від 30.03.2023) про поновлення провадження у справі № 920/836/22 буде розглянута судом після повернення матеріалів зазначеної справи на адресу Господарського суду Сумської області.

19.04.2023 до Господарського суду Сумської області повернуто матеріали зазначеної справи.

20.04.2023 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 20 березня 2023 року у справі № 920/836/22 Господарським судом Сумської області видано відповідні накази.

Ухвалою від 20.04.2023 у справі № 920/836/22 судом постановлено задовольнити заяву представника позивача від 30.03.2023 б/н (вх. № 249 від 30.03.2023) про поновлення провадження у справі; поновити провадження у справі з розгляду заяви представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» від 16.12.2022 б/н (вх. № 3201 від 19.12.2022) про ухвалення додаткового рішення; призначити її розгляд на 16.05.2023 без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст126 ГПК України).

Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно з пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат представником позивача надано суду копії: договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; змін від 10.10.2022 до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; акту від 11.10.2022 № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; розрахунку суми наданих послуг від 11.10.2022 до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії СМ №000578 від 06.02.2019; ордеру серії ВМ № 1030161 від 12.10.2022; акту від 02.12.2022 № 2 приймання-передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22; розрахунку суми наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22 та відомості про рух коштів по рахунку від 15.12.2022.

Відповідно до наданих представником позивача письмових доказів розмір судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою складає 7 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22 предметом договору є надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.1 договору з урахуванням змін від 10.10.2022 сторонами узгоджено, що позивач здійснює оплату в сумі 7 000,00 грн протягом 15 календарних днів, з дня подання позову до суду. Вартість (гонорар) наданих послуг за цим договором складає 800,00 грн за годину наданих послуг. Загальна вартість (гонорар) наданих послуг визначається на підставі актів приймання-передачі наданих юридичних послуг по договору.

Пунктом 3.3 договору визначено, що вартість представництва інтересів позивача в суді першої інстанції (одне судове засідання) становить 1 200,00 грн.

Згідно із пунктом 3.4 договору підставами для оплати наданих послуг є акти приймання-передачі наданих юридичних послуг.

За умовами пункту 3.9 договору крім гонорару позивач сплачує адвокату здійснені ним витрати, пов`язані з виконанням цього договору (поштові, транспортні та інші).

Відповідно до акту від 11.10.2022 № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22 та розрахунку суми наданих послуг від 11.10.2022 до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22 кількість витрачено часу адвокатом на складання процесуальних документів (позовна заява та підготовка документів, подача їх до суду) склала 6 годин і відповідно, вартість наданих правових послуг склала 4 800,00 грн.

Відповідно до акту від 02.12.2022 № 2 приймання-передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22 та розрахунку суми наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 22.08.2022 № 22/08/22 складання процесуальних документів (відповідь на відзив на позовну заяву та підготовка документів, подача їх до суду) склала 2,75 год. і відповідно, вартість наданих правових послуг складає 2 200,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 7 000,00 грн.

Даний розмір судових витрат було наведено позивачем у позовній заяві та у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами статті 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Ураховуючи те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 920/836/22 ухвалено рішення Господарського суду Сумської області від 08.12.2022 у цій справі скасувати частково, позов задовольнити частково та не вирішено питання розподілу судових витрат позивача щодо оплати правничої допомоги, а також те, що позивачем подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих ним послуг і виконання робіт та їх вартості, наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а відповідачем заявлено про не співмірність розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» (40001, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, буд. 24, ідентифікаційний код 42133810) про ухвалення додаткового рішення від 16.12.2022 б/н (вх. № 3201 від 19.12.2022).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Пак» (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 144/3, офіс 2, ідентифікаційний код 43318210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твікс-Транс» (40001, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, буд. 24, ідентифікаційний код 42133810) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень).

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано суддею 17 травня 2023 року.

СуддяЮ.А. Джепа