Ухвала

від 25.04.2023 по справі 390/74/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/74/21

Провадження №2/390/23/23

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

"25" квітня 2023 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі Міхневич А.О.,

за участю прокурора - Поліщука С.О.,

представника відповідача 4 - Бема Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Кропивницької окружноїпрокуратури, в інтересах держави, до Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки,

встановив:

В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває вищевказана справа.

В судовому засіданні прокурор підтримав подану 17.03.2023 заяву про зміну предмета позову, в якій просить визнати недійсним рішення Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 20.09.2019 № 1062 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ «Таранухи І.В.»; витребувати у ОСОБА_3 на користь Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області земельну ділянку кадастровий номер 3522586400:02:000:1099, площею 0,03 га; витребувати у ОСОБА_5 на користь Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району земельну ділянку кадастровий номер 3522586400:02:000:1098, площею 10,2666 га. В обґрунтування заяви зазначено, що під час перебування справи в суді відповідач ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки кадастровий номер 3522586400:02:000:1072, яка є предметом спору, прийняв рішення про її поділ, внаслідок чого виникло дві земельні ділянки кадастровий номер 3522586400:02:000:1098, площею 10,2666 га, та кадастровий номер 3522586400:02:000:1099 площею 0,03 га. Згідно з договором купівлі продажу № 166 від 03.02.2022 новостворена земельна ділянка кадастровий номер 3522586400:02:000:1098, площею 10,2666 га, продана ОСОБА_5 . Ухвалою суду від 23.01.2023 до справи в якості співвідповідача залучено ОСОБА_5 , як власника цієї земельної ділянки. Земельна ділянка 3522586400:02:000:1099 площею 0,03 га залишилась у власності ОСОБА_3 . Таким чином, факт поділу земельної ділянки, яка була предметом спору, не впливає на можливість витребувати на користь держави земельних ділянок, які виникли внаслідок вказаного поділу і позовні вимоги про витребування мають бути скеровані до осіб, за якими вони зареєстровані на теперішній час. Проте, враховуючи, що земельних ділянок на цей час стало дві, які утворились шляхом поділу однієї, то і позовних вимог про витребування має бути дві. У зв`язку з цим, позивач користуючись правом, наданим ч.3 ст.49 ЦПК України, вважає за необхідне змінити предмет позову та просить призначити справу до розгляду по суті з урахуванням поданої заяви.

Разом з цим прокурором заявлене клопотання про виключення з числа відповідачів ОСОБА_4 , оскільки на теперішній час до нього ніяких вимог не заявлено.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Бем Ю.Ю. не заперечував щодо прийняття заяви про зміну предмета позову, призначення справи до розгляду по суті та виключення ОСОБА_4 з числа відповідачів.

Інші учасники справи та їх представники в призначене підготовче судове засідання не з`явились, про час, дату та місце підготовчого судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Перевіривши заяву про зміну предмету позову й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що заява відповідає вимогам ст.49 ЦПК України, а тому підлягає прийняттю.

Вирішуючи питаннящодо клопотанняпозивача провиключення зчисла відповідачів ОСОБА_4 ,суд приходитьдо наступнихвисновків.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021 за клопотанням позивача залучено до участі по справи в якості співвідповідача ОСОБА_4 , як власника спірної земельної ділянки загальною площею 10,2966 га кадастровий номер 3522586400:02:00:1072, згідно з договором купівлі - продажу № 347 від 11.03.2021, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі - продажу № 347 від 11.03.2021 за взаємною згодою сторін 05.11.2021 розірвано. Таким чином, на цей час ОСОБА_4 не є власником спірної земельної ділянки.

Чинним законодавством не передбачений порядок виключення особи з кола учасників справи, але у відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідачем може бути як фізична, так і юридична особа. Він, як і позивач, має рівні процесуальні права при розгляді справи всуді. Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів, кожний з яких стосовно іншої сторони виступає всудовому процесісамостійно. Тобто, відповідачем є та процесуальна особа, яка на думку позивача, своєю діяльністю (діями або бездіяльністю) порушила його права та до якої позивач направляє свої позовні вимоги (свій позов) звернувшись при цьому до органу суду.

Якщо позов пред`явлено до відповідача, який не є відповідальним за ті порушення, з приводу яких ведеться судовий процес, такий відповідач є неналежним і підлягає заміні.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене,зважаючи назміст позовнихвимог тана викладобставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги натеперішній час,з врахуваннямзаяви прозміну предметапозову, якийбезпосередньо стосуєтьсяправ іобов`язківвласників спірнихземельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ,які єналежними відповідачамиу справі,суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити, замінити неналежного відповідача ОСОБА_4 , виключивши його з числа відповідачів.

14.02.2023 від представника відповідача 4 - адвоката Бема Ю.Ю. надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано відсутністю у прокурора підстав для звернення до суду з вищевказаним позовом.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання та просив залишити позов без розгляду, зазначивши, що прокурор звернувся до суду з позовом передчасно без попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень власника земельних ділянок, тобто без дотримання порядку, встановленого ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор заперечував щодо задоволення цього клопотання, оскільки підстави для звернення прокурором до суду з цим позовом, викладені в позовній заяві та підтверджуються доданими до неї документами. Зазначив, що інтереси державипорушено внаслідокприйняття органоммісцевого самоврядування,наділеним повноваженнямищодо розпорядженняспірною земельноюділянкою,незаконного рішення.Оскільки самеВеликосеверинівська сільськарада допустилапорушення інтересіву спірнихправовідносинах,то цярада неє органом,який можездійснювати захистінтересів державиу тихсамих відносинах,тобто звернутисядо судуз відповіднимпозовом,а євідповідачем усправі.Повідомлення уповноваженого органу про вчинені ним же правопорушення призвели б до поєднання в одній особі позивача та відповідача, що є неприйнятним. При цьому прокурор зазначив про відсутність органу контролю, до компетенції якого належить звернення до суду з позовами про скасування рішень органів місцевого самоврядування, внаслідок чого прокурор виступив у цьому спорі як самостійний позивач в інтересах держави.

Заслухавши думку учасників процесу, які з`явились в судове засідання, дослідивши обґрунтування поданого клопотання та матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертоїстатті 23Закону України«Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18).

Враховуючи, що компетентним органом в цьому випадку має бути Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, проте в цій справі оскаржується рішення, прийняте вказаною сільською радою, а тому вона є відповідачем у справі. Тобто ця радане єорганом,який можездійснювати захистінтересів державиу тихсамих відносинах,тобто звернутисядо судуз відповіднимпозовом,в зв`язку з чим прокурор самостійно представляє інтереси держави та звернувся до суду як позивач, а не як представник органу місцевого самоврядування.

Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 40), від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 (пункти 26-30)), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.

Отже, суд вважає, що клопотання представника відповідача 4 - адвоката Бема Ю.Ю. є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

При підготовці справи до судового розгляду по суті були проведені підготовчі дії, передбачені ст.197 ЦПК України, які суд вважає достатніми для закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для відкладення підготовчого засідання, оголошення в ньому перерви або продовження строку підготовчого провадження відсутні, підстав для залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження чи закриття провадження по справі на даний час не встановлено, спір між сторонами не врегульований, а тому справу слід призначити до розгляду по суті, з визначенням дати, часу і місця проведення судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 49, 51, 197,198,200,352,353ЦПК України,суд

постановив:

Клопотання представника відповідача 4 адвоката Бема Ю.Ю. про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Замінити неналежноговідповідача ОСОБА_7 , виключивши його з числа відповідачів у цивільній справі №390/74/21.

Письмову заяву керівника Кропивницької окружноїпрокуратури Кіровоградськоїобластіпро зміну предмета позову - прийняти до розгляду.

Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу №390/74/21 (провадження №2/390/23/23) за позовом керівника Кропивницької окружноїпрокуратури, в інтересах держави, до Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки, до судового розгляду по суті на 12 год. 00 хв. 22 травня 2023 року в залі судового засідання в приміщенні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області (25014, м. Кропивницький, вул. Кільцева, 36-Б).

В призначене судове засідання викликати сторін та їх представників.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області О.О. Квітка