Ухвала

від 07.06.2024 по справі 390/74/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

07 червня 2024 року м. Кропивницький

справа № 390/74/21

провадження № 22-ц/4809/924/24

Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняКіровоградського районногосуду Кіровоградськоїобласті від16січня 2024року у справі за позовом керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави до Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2024 року позовні вимоги Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави задоволено; визнано недійсним рішення Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 20 вересня 2019 року № 1062 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам Фермерського господарства «Таранухи І.В.»; витребувано у ОСОБА_4 на користь Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області земельну ділянку, кадастровий номер 3522586400:02:000:1099, площею 0,03 га; витребувано у ОСОБА_1 на користь Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області земельну ділянку, кадастровий номер 3522586400:02:000:1098, площею 10,2666 га; здійснено розподіл судових витрат.

Не погодившисьіз зазначенимрішенням судупершої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив йогов апеляційномупорядку.

Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.

Разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення представником скаржника отримано поштою 19 березня 2024 року. Апеляційна скарга подана у межах тридцяти днів з дня вручення представнику судового рішення.

Щодо заявленого скаржником клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У ч. 1 ст.127 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Частина 2 ст. 354 ЦПК України передбачає, що учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У матеріалах справи наявне поштове повідомлення, з якого вбачається, що 14 березня 2024 року адресоване ОСОБА_1 судове відправлення з вкладенням - копією оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримане мамою скаржника Рибінською, що засвідчено підписом останньої (а.с. 250 том 2).

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

У п. 81 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Виходячи з викладеного та беручи до уваги встановлені обставини, а саме, що датою отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником вважається 14 березня 2024 року, для поновлення судом пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга мала бути подана у строк до 15 квітня 2024 року включно.

Оскільки апеляційна скарга на рішення Кіровоградського районногосуду Кіровоградськоїобласті від16січня 2024року подана до суду апеляційної інстанції 17 квітня 2024 року, скаржник не дотримався вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України. За викладеного, у суду відсутні підстави для поновлення скаржнику пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення відповідно до зазначеної процесуальної норми.

Відповідно доч.3ст.357ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихст. 354цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Подана відповідачем апеляційна скарга підлягає залишенню без руху також за наступного.

За вимогами п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (п. 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).

Відповідно до п.п. 2, 9, 10 ч.1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі№ 910/13737/19.

Зі змісту позовних вимог у даній справі, з урахуванням останньої заяви про зміну предмета позову від 07 березня 2023 року (а.с. 102-104 том 2), вбачається, що прокурором пред`явлено дві вимоги майнового характеру про витребування земельних ділянок та одну вимогу немайнового характеру про визнання недійсним рішення сільської ради.

При цьому, судовий збір з вимог про витребування земельних ділянок визначається з урахуванням наявної в матеріалах справи інформації про вартість нерухомого майна. Так, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3522586400:02:000:1098, площею 10,2666 га, складає 251458,37 грн; оціночна вартість земельної ділянки кадастровий номер 3522586400:02:000:1099, площею 0,03 га, - 4843,40 грн.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст.4 Законуза подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особоюставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Виходячи з наведених законодавчих вимог та враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2023 року, за подання позову у даній справі прокурор мав сплатити судовий збір у сумі 9139,88 грн:

-за вимогою про витребування земельної ділянки кадастровий номер 3522586400:02:000:1098: 251458,37 грн х 1,5% = 3771,88 грн,

-за вимогою про витребування земельної ділянки кадастровий номер 3522586400:02:000:1099: 4843,40 грн х 1,5% = 72,65 грн, а тому - 2684,00 грн,

-за вимогою про визнання недійсним рішення сільської ради - 2684,00 грн,

разом 9139,88 грн.

За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. 6 ч. 2ст. 4 Закону).

Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 13 709,82 грн: 9139,88 грн х 150% = 13709,82 грн.

Однак, доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі скаржником до апеляційного суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихст. 356цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно доч. 6ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положенняст. 185цього Кодексу.

На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районногосуду Кіровоградськоїобласті від16січня 2024року, - залишити без руху.

Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:

- обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

У разі невиконання у встановлений строк вимог щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або ж коли вказані у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:

- докази сплати судового збору у сумі 13709,82грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду.

У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Л. М. Дьомич