Ухвала

від 18.05.2023 по справі 400/1112/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

18 травня 2023 р. № 400/1112/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку в адміністративній справі

за позовом:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІГРАНТ», вул. Шевченка, 59А, оф.208, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54001, до відповідача:Головного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43010, Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, про:визнання протиправним та скасування рішення №7415351\42527139 від 30.09.2022,

14 лютого 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІГРАНТ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Волинській області і до Державної податкової служби України про:

визнання протиправними та скасування рішення відповідача 1 від 30.09.2022 № 7415351/42527139 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.02.2022 № 3;

визнання протиправними та скасування рішення відповідача 1 від 30.09.2022 № 7415351/42527139 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.02.2022 № 4;

визнання протиправними та скасування рішення відповідача 1 від 30.09.2022 № 7415351/42527139 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2022 № 5;

визнання протиправними та скасування рішення відповідача 1 від 30.09.2022 № 7415351/42527139 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.05.2022 № 6;

зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні позивача від 07.02.2022 № 3, від 14.02.2022 № 4, від 03.05.2022 № 5 і від 16.05.2022 № 6 днем їх подання.

Підставою позову позивач вказує те, що:

відповідна комісією Головного управління ДПС у Волинській області порушила вимоги законодавства з питань реєстрації податкових накладних, не зазначивши у Квитанціях вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН);

подані позивачем контролюючому органу документи підтверджують реальність господарської операції, щодо якої були складені податкові накладні;

зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати ЄРПН податкову накладну, подану позивачем, є дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений із застосуванням належного способу захисту порушеного права.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 10736,00 грн або документів, які підтверджують підстави його звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також належним чином завірені копії оскаржуваних рішень.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.03.2023 відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду. обґрунтувавши його тим, що відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) і пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) строк оскарження рішень про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків використовувалась процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору. Відповідач зазначив, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження відповідних рішень, і за результатами розгляду його скарг контролюючим органом 04.08.2022 було прийнято рішення за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. З даним позовом позивач звернувся до суду лише 14.02.2023, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду.

31.03.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та залишив позовну заяву без руху, встановивши позивачу п`ятиденний строк з дня вручення відповідної ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/1112/23, в якій зазначити поважні причини його пропуску.

11.04.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку для подання до суду заяви про причини пропуску звернення до адміністративного суду до 10.05.2023.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду клопотання представника позивача задоволено та продовжено позивачу до 10.05.2023 строк для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/1112/23.

У встановлений судом строк представник позивача подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з позовом у справі № 400/1112/23. Поважність пропуску строку позивач аргументував тим, що:

1) позивач не був обізнаний про проведення процедури адміністративного оскарження, оскільки не проводив її безпосередньо;

2) відповідач протиправно не надіслав позивачу рішення про результати розгляду відповідних скарг на його електронну адресу (адреси), а на власний розсуд вирішив надіслати їх в електронний кабінет позивача;

3) датою відправки відповідачем рішень про результати розгляду скарг є 05.08.2022, оскільки вони були надіслані в електронний кабінет 04.08.2022 після 18 години, а тому їх слід вважати надісланими в наступний день; за таких обставин, як зазначає позивач, якщо спиратись на інформацію Державної податкової служби України у справі, то адміністративне оскарження нібито відбулось 26.07.2022, а отже граничний строк їх розгляду, прийняття рішень та відправки скаржнику закінчився 04.08.2022;

4) згідно із квитанціями про надіслання рішень про результати розгляду скарг вони були доставлені саме до ДПС України, замість ТОВ «Вігрант».

Підсумовуючи свої обґрунтування, позивач звернув увагу «на порушення Державною податковою службою України Порядку розгляду скарг та норм статей 42 та 56 ПК України, у зв`язку з чим, подані скарги ТОВ «Вігрант» на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних вважаються задоволеними, а у ДПС України за результатами їх розгляду виник обов`язок щодо здійснення реєстрації податкових накладних позивача.»

18.05.2023 через канцелярію суду від Головного управління ДПС у Волинській області надійшло заперечення на заяву про поновлення процесуальних строків на звернення до суду від 17.05.2023, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні відповідної заяви. Заперечення містять ту ж аргументацію, яка наведене Головним управління ДПС у Волинській області у відзиві на позовну заяву щодо залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, покладені в основу заяви, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у Волинській області зазначило, що позивач скористався 26.07.2022 правом на адміністративне оскарження відповідних рішень, у підтвердження чого надало суду рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До заперечень на заяву про поновлення процесуальних строків на звернення до суду Головне управління ДПС у Волинській області додало копії скарг позивача щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.07.2022 та відповідних квитанцій про їх прийняття контролюючим органом.

Отже, твердження позивача про те, що він не подавав жодних скарг, спростовується матеріалами справи.

Пунктом 14 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165), встановлено, що за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податків відповідне рішення (додаток 3).

Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном (додаток 1).

Абзацами першим і другим пункту 42.4 статті 42 ПК України встановлено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Згідно з абзацом першим пункту 42.6 статті 46 ПК України електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 421.5 статті 421 ПК України платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв`язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.

Платник податків стає суб`єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (абзац третій пункту 42.6 статті 46 ПК України).

Відтак після надіслання до контролюючого органу будь-якого електронного документа у встановленому законодавством форматі платник податків стає суб`єктом електронного документообігу і вважається, що він надав згоду (вияв бажання) на отримання документів через електронний кабінет.

Суд встановив, що податкові накладні від 07.02.2022 № 3, від 14.02.2022 № 4 і від 03.05.2022 № 5 позивач надсилав контролюючому органу через свій електронний кабінет, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 21-23 до позовної заяви).

Крім цього, між позивачем і ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області укладено Договір № 3 від 02.02.2016 про визнання електронних документів.

З наведеного слідує, що позивач є суб`єктом електронного документообігу і листування з ним контролюючий орган здійснює через електронний кабінет.

Відтак твердження позивача про те, що контролюючий орган протиправно без його згоди надіслав рішення про результати розгляду відповідних скарг в його електронний кабінет, є необґрунтованим і таки, що не ґрунтується на нормах законодавства.

Щодо строків розгляду скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПК України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Пунктом 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі Порядок № 1246), встановлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Операційний день частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податків накладних та/або розрахунків коригування та реєстрації або зупинення реєстрації (абзац четвертий пункту 2 Порядку № 1246).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1246 операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відтак рішення контролюючого органу, яке прийняте за результатами розгляду скарги, і яке надіслане на 10 календарний день до 23-ї години вважається таким, що надіслане платнику податків протягом 10-денного строку.

Тому суд відхилив як необґрунтоване твердження позивача про те, що надіслані 04.08.2022 о 18 год 45 хв контролюючим органом рішення за результатами розгляду скарг позивача від 26.07.2022 слід вважати такими, що здійсненні вже наступного дня 05.08.2022.

При цьому суд наголошує, що поняття «отримання», яким оперує позивач, посилаючись на положення пункту 42.4 статті 42 ПК України, і поняття «надіслання», про яке йдеться у підпункті 56.23.4 пункту 56.23 статті 56 ПК України, є різними і не є тотожними поняттями.

Також є необґрунтованою аргументація позивача про те, що відповідні квитанції про надіслання рішень про результати розгляду скарг були доставлені саме до ДПС України, замість ТОВ «Вігрант».

Згідно з підпунктом 14.1.562 пункту 14.1 статті 14 ПК України електронний кабінет сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Взаємодія реалізується через:

портальне рішення для користувачів платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

портальне рішення для користувачів державних органів, у тому числі контролюючих;

програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 421.2 статті 42 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання

Таким чином, одержувачем усіх документі в системі електронного документообігу, які надсилаються до/через електронний кабінет, є Державна податкова служба України як володілець відповідних інформаційно-телекомунікаційних систем.

При цьому платник податків має можливість через електронний кабінет реалізовувати свої права та обов`язки, визначені ПК України, зокрема, ознайомлюватися з рішеннями контролюючого органу, прийнятими за результатами розгляду його скарг.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач не навів у заяві про поновлення строку на звернення до суду обставини, які свідчили б про поважність його пропуску.

Відтак позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вищезазначене свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Частиною п`ятою статті 240 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишенні без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Тому сплачена позивачем сума судового збору може бути повернута йому на підставі його клопотання за ухвалою суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІГРАНТ» від 09.05.2023 про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з позовом у справі № 400/1112/23.

2. Залишити без розгляду позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІГРАНТ» до Головного управління ДПС у Волинській області і до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2022 № 7415351/42527139.

3. Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє його права на повторне звернення до суду.

4. Направити копії цієї ухвали учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

6. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Г.Ярощук