Постанова

від 18.05.2023 по справі 755/713/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 травня 2023 року

м. Київ

справа № 755/713/22

провадження № 61-4054св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач : Спеціалізована школа-інтернат І-ІІ ступенів № 14 м. Києва з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу, Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 195 ім. В. І. Кудряшова м. Києва,

особа, яка не брала участі в розгляді справи, - Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 14 м. Києва з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу, Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 195 ім. В. І. Кудряшова м. Києва про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позову

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними та скасувати накази відповідачів від 08 листопада 2021 року та від 07 грудня 2021 року, а саме: наказ № 235 про повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 від 02 листопада 2021 року; наказ про відсторонення від роботи від 08 листопада 2021 року № 208к; акт про відмову надати роз`яснення з приводу відсутності обов`язкового щеплення, повідомлення від 02 листопада 2021 року № 202; наказ від 08 листопада 2021 року № 97-к про відсторонення її від роботи; повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 07 грудня 2021 року № 261; наказ від 07 грудня 2021 року № 223К про відсторонення її від роботи; наказ від 07 грудня 2021 року № 337 про відсторонення її від роботи; зобов`язати відповідачів поновити її на роботі шляхом допуску до роботи згідно із займаною посадою, з урахуванням періоду з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року вимушеного прогулу, страхового стажу та права на щорічну відпустку; стягнути з відповідачів на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року по час відновлення порушених прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 18 серпня 2022 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував накази Спеціалізованої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 14 м. Києва з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу (далі - Спеціалізована школа-інтернат № 14) від 08 листопада 2021 року № 208К «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та від 07 грудня 2021 року № 233К «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Визнав протиправними та скасував накази Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 195 ім. В. І. Кудряшова м. Києва (далі - СЗШ № 195) від 08 листопада 2021 року № 97-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та від 07 грудня 2021 року № 337 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Стягнув із Спеціалізованої школи-інтернату № 14 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 34 904,40 грн з урахування обов`язкових податків та зборів. Стягнув з СЗШ № 195 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 12 825,26 грн з урахування обов`язкових податків та зборів. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Допустив негайне виконання рішення суду в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішення суду першої інстанції мотивоване порушенням відповідачами норм трудового законодавства при винесенні наказів про відсторонення позивача від роботи.

Не погоджуючись з рішенням суду, Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Управління освіти) як особа, яка не брала участі у справі, подало до апеляційного суду апеляційну скаргу.

Київський апеляційний суд ухвалою від 28 листопада 2022 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти як особи, яка не брала участі у справі, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд ухвалою від 16 березня 2023 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти як особи, яка не брала участі у справі, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про права і обов`язків Управління освіти, адже оскаржувані накази винесені відповідачами, які як роботодавці виплачують заробітну плату.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 22 березня 2023 року, Управління освіти просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Відповідачами у вказаній справі є Спеціалізована школа-інтернат № 14 та СЗШ № 195, які є комунальними закладами загальної середньої освіти, належать до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Так, пунктом 8.2 Статуту Спеціалізованої школи-інтернату № 14 визначено, що ведення бухгалтерського обліку та звітності в закладі здійснюється централізованою бухгалтерією Управління освіти. Аналогічні положення містяться і в пункті 7.3 Статуту СЗШ № 195.

Таким чином, Управління освіти здійснює нарахування та виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, які є відповідачами у справі.

Відповідно до пункту 2.4 Положення про Управління освіти (далі - Положення) одним з основних завдань Управління освіти є здійснення управління закладами дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що передані до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, та координація їх діяльності.

Відповідно до пункту 4.3 Положення Управління при здійсненні фінансово-господарської діяльності: 1) забезпечує подання пропозицій щодо обсягів бюджетного фінансування закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, які перебувають у комунальній власності, аналізує їх використання; 2) забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів; 3) забезпечує фінансування підпорядкованих закладів освіти та здій1снює контроль за ефективним та цільовим використанням ними фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

Ураховуючи наведене, районний суд, стягнувши з відповідачів на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу, вирішив питання про права і обов`язки Управління освіти щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачці, її розміру та строків виплати. Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд позбавив можливості оскаржити підстави й розмір нарахування заробітної плати позивачці, строки її виплати, що є обов`язком Управління освіти.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

19 квітня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

ОСОБА_1 31 серпня 2021 року звільнена з посади вчителя фізичної культури СЗШ № 195 в порядку переведення до Спеціалізованої школи-інтернату № 14 та 01 вересня 2021 року прийнята на роботу вчителем по переводу до Спеціалізованої школи-інтернату № 14.

Повідомленням від 02 листопада 2021 року № 235 адміністрація Спеціалізованої школи-інтернату № 14 проінформувала позивачку про те, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників нашого закладу освіти. На підставі наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та пункту 41-6 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 просила до 05 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, наприклад: документ, який підтверджує, що отримано повний курс вакцинації або одну дозу дводозної вакцини від COVID-19, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях; внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовтий сертифікат) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелений сертифікат), які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях. Також можна надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595. Якщо до 05 листопада 2021 року позивач не надасть одного із цих документів, 08 листопада 2021 року її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб». Період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, адже за цей період роботодавець не сплачуватиме за неї страховий внесок. Період відсторонення без збереження заробітної плати не увійде й до стажу, що дає право на щорічну відпустку (стаття 9 Закону України «Про відпустки»).

Згідно з актом від 02 листопада 2021 року, затвердженим директором Спеціалізованої школи-інтернату № 14 адміністрація провела зустріч з учителем фізичної культури ОСОБА_1 з приводу проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, і до відома було доведено зміст повідомлення від 02 листопада 2021 року № 235 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» та наслідки відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року у разі відсутності необхідних документів щодо щеплення. Повідомлення про можливість відсторонення її від роботи ОСОБА_1 , яка є вчителем фізичної культури, підписувати відмовилась.

Актом від 08 листопада 2021 року, затвердженим директором Спеціалізованої школи інтернату № 14, зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовилася надавати пояснення з приводу відсутності у неї обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19.

Наказом Спеціалізованої школи-інтернату № 14 № 208К від 08 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 » позивача відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Наказом Спеціалізованої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 14 від 23 листопада 2021 року № 222К «Про допуск до роботи ОСОБА_1 », позивачку, вчителя фізичної культури, допущено до роботи з 23 листопада 2021 року. Підстава: наявність негативного ПЛР тесту від 23 листопада 2021 року, термін дії якого до 26 листопада 2021 року.

Наказом Спеціалізованої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 14 від 29 листопада 2021 року № 227К «Про допуск до роботи ОСОБА_1 », ОСОБА_1 допущено до роботи з 29 листопада 2021 року. Підстава: наявність негативного ПЛР-тесту від 28 листопада 2021 року, термін дії якого до 01 грудня 2021 року.

Наказом Спеціалізованої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 14 від 02 грудня 2021 року № 228К «Про допуск до роботи ОСОБА_1 », позивача допущено до роботи з 06 грудня 2021 року. Підстава: наявність негативного ПЛР-тесту від 02 грудня 2021 року, термін дії якого до 05 грудня 2021 року.

Наказом Спеціалізованої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 14 від 06 грудня 2021 року № 232К «Про допуск до роботи ОСОБА_1 », ОСОБА_1 допущено до роботи з 06 грудня 2021 року на підставі наявності негативного ПЛР-тесту від 06 грудня 2021 року.

Повідомленням від 07 грудня 2021 року № 261 адміністрація Спеціалізованої школи-інтернату № 14 проінформувала ОСОБА_1 що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладу освіти. На підставі наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та пункту 41-6 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236, у зв`язку зі змінами до постанови КМУ від 24 листопада 2021 року № 1240 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 і 29 червня 2021 року № 677», протоколу № 47 Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 06 грудня 2021 року, протоколу № 78 Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 грудня 2021 року продовжує діяти відсторонення від роботи до надання документа, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, наприклад: документа, який підтверджує, що отримано повний курс вакцинації; або виданого в установленому МОЗ порядку документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини від COVID-19, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, який може бути застосовано протягом 30 днів від дати введення дози; міжнародного, внутрішнього сертифіката, або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовтий сертифікат) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелений сертифікат), які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях; документа, який підтверджує одужання особи від зазначеної хвороби; висновку лікаря щодо наявності абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого в установленому МОЗ порядку, якщо не буде надано одного із зазначених документів, позивача відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України від 06 квітня 2000 року № 164-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб». Також проінформовано, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, адже за цей період роботодавець не сплачуватиме за відстороненого працівника страховий внесок. Період відсторонення без збереження заробітної плати не увійде й до стажу, що дає право на щорічну відпустку (стаття 9 Закону України «Про відпустки»).

Наказом Спеціалізованої школи-інтернату № 14 від 07 грудня 2021 року № 233К «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 », позивача відсторонено від роботи з 07 грудня 2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19.

Наказом Спеціалізованої школи-інтернату № 14 від 01 березня 2022 року № 45К «Про втрату чинності наказу про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » визнано таким, що втратив чинність з 01 березня 2022 року на час дії воєнного стану в Україні, наказ від 07 грудня 2022 року № 233 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », ОСОБА_1 допущено до виконання своїх посадових обов`язків з 01 березня 2022 року. Заступнику директора з навчально-вихованої роботи доручено надати централізованій бухгалтерії Управління освіти цей наказ для здійснення відповідних розрахунків.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і вони поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Тобто особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

ЦПК України передбачено необхідність з`ясування апеляційним судом питання про те, чи вирішено оскаржуваним рішенням місцевого суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Звертаючись з апеляційною скаргою, Управління освіти посилалося на те, що воно є структурним підрозділом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з правом юридичної особи, основними завданнями якого згідно з Положенням є здійснення управління закладами дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, що передані до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та координація їх діяльності; контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів у сфері освіти, державного стандарту; сприяння проведенню експериментальної, інноваційної діяльності, впровадженню передового педагогічного досвіду та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі; забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та захисту прав учасників освітнього процесу в закладах освіти, віднесених до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Відповідачі належать до підприємств комунальної власності територіальної громади міста Києва та віднесені до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, яке здійснює ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вказані заклади освіти самостійно бухгалтерський облік не ведуть, заробітну плату працівникам не нараховують. Враховуючи зазначене, на думку заявника, рішенням суду першої інстанції було вирішено питання про права, інтереси та обов`язки Управління освіти.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

У постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 733/1093/21 вказано, що «при зверненні із позовом ОСОБА_2 просила, зокрема, стягнути з Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 31 серпня 2021 року до дня поновлення на роботі; при відмові у задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу апеляційний суд зазначив, що фінансове забезпечення Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради, в тому числі виплату заробітної плати, покладено на відділ освіти Ічнянської міської ради, який не було залучено до участі у справі співвідповідачем; апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах із Більмачівською гімназією Ічнянської міської ради і саме на Більмачівську гімназію Ічнянської міської ради як роботодавця покладено передбачений статтею 21 КЗпП України обов`язок виплачувати працівникові заробітну плату; за таких обставин суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що належним відповідачем за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є відділ освіти Ічнянської міської ради».

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 733/1093/21 та у постанові від 01 березня 2023 року у справі № 607/20853/21.

Встановивши, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах саме із Спеціалізованою школою-інтернат № 14 та СЗШ № 195; оскаржувані накази були видані директорами зазначених шкіл, а КЗпП України саме на роботодавця, тобто на відповідачів, покладено обов`язок щодо виплати працівникові заробітної плати, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління освіти, адже оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права та обов`язки Управління освіти не вирішувалося.

Аргументи касаційної скарги таких висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться до незгоди з ними та незгоди з нарахованим і стягненим з відповідачів судом першої інстанції на корить позивача розміром середнього заробітку, водночас відповідачі як юридичні особи не позбавлені права самостійно оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для

скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов