Рішення від 02.09.2010 по справі 2/215



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2/215

02.09.10

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

                      об’єднання «Укрмашпром»

до                       1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркомплект»

                     2. Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

                     інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти

                     нерухомого майна»                      

про                       визнання права власності та зобов’язання зареєструвати право

                     власності

                                                                                               Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача          Духовна О.В.          

Від відповідача 1   Демченко М.М.     

Від відповідача 2   не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Укрмашпром»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркомплект», Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»про визнання право власності та зобов’язання зареєструвати право власності.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до договору та рішення Господарського суду м. Києва Позивач є власником нежилого будинку-заводоуправління (літера А) загальною площею 2592,30 кв.м., що складає 133/1000 частин від адміністративно-виробничого комплексу площею 20591,90 кв.м., і знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8. Протягом 2009-2010р.р. Позивачем було здійснено реконструкцію вказаного нежилого будинку-заводоуправління, в результаті чого його площа збільшилася до 3 516,6 кв.м. У червні 2010 року до Позивача звернувся Відповідач-1 з вимогою про виселення із зазначеного нежилого будинку-заводоуправління, що знаходиться в м. Києві за адресою: вул. Гарматна, 8. Своїми діями Відповідач-1 не визнає право власності Позивача на вказаний нежилий будинок-заводоуправління. Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тому Позивач на підставі статті 392 ЦК України звернувся до суду з позовом про визнання права власності.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2010 року порушено провадження у справі № 2/215 та призначено розгляд справи на 02.09.2010 року.

В судовому засіданні 02.09.2010 року представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.    

Представник Відповідача-1 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення. Свої заперечення обґрунтовував наступним чином: Відповідач-1 довгий час використовує частину спірного об’єкту нерухомості для власної торгівельної діяльності, здійснював фінансування будівництва нежилого будинку-заводоуправління, здійснює утримання території, що є прилеглою до вказаного об’єкту, а тому саме Відповідачу-1 належить право власності на зазначений нежилий будинок-заводоуправління.

Представник Відповідача-2 в судове засідання не з’явився, через канцелярію Господарського суду м. Києва подав відзив на позовну заяву, де просить проводити розгляд справи у його відсутності та заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію наступним чином: на даний час відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 р. №1952-ІV, «Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5. Позивач у встановленому чинним законодавством України порядку не надав в БТІ відповідні правовстановлюючі документи на вказаний нежилий будинок-заводоуправління як на окремий об’єкт нерухомого майна, саме тому відсутні правові підстави для задоволення вимог заявлених до Відповідача-2.

У судовому засіданні 02.09.2010 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору від 14.10.2008р., Акту приймання-передачі від 14.10.2008р. та Рішення Господарського суду міста Києва від 20 січня 2009 року, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №3з-72 під реєстровим №327з від 08.04.2009р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Укрмашпром» є власником нежилого будинку-заводоуправління (літера А) загальною площею 2592,30 кв.м. (дві тисячі п’ятсот дев’яносто дві цілих три сотих) кв. м., що складає 133/1000 частин від адміністративно-виробничого комплексу площею 20591,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8.

Протягом 2009-2010р.р. Позивачем було здійснено реконструкцію вказаного нежилого будинку-заводоуправління за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8, в результаті чого збільшилася площа вказаного об’єкту до 3 516,6 кв.м.

Довідка про балансову вартість приміщення вказує на те, що зазначений нежилий будинок-заводоуправління знаходиться на балансі Позивача, а також встановлює балансову вартість вказаного об’єкту.

На сьогодні земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8 (кадастровий №69:051:010) проінвентаризована за Позивачем та Позивачем здійснюється оплата земельного податку.

Вищезгаданий нежилий будинок-заводоуправління як закінчений об’єкт будівництва був побудований саме Позивачем, підтвердженням чого є документи по закупівлі будівельних матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи також вбачається, що до Позивача звертався Відповідач-1 з вимогою про виселення із нежилого будинку-заводоуправління, що знаходиться в м. Києві за адресою: вул. Гарматна, 8, - своїми діями Відповідач-1 не визнає право власності Позивача на вказаний об’єкт нерухомості. Але доводи Відповідача-1, на думку суду, що він здійснював фінансування будівництва цього нежилого будинку-заводоуправління, використовував його частину для власної торгівельної діяльності, здійснює утримання території, що є прилеглою до спірного об’єкту є недоведеними та необґрунтованими.

На замовлення Позивача Відповідачем-2 була проведена технічна інвентаризація вищевказаного об’єкту, в результаті якої нежилому будинку-заводоуправлінню присвоєна окрема літера та визначена його площа.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Таким чином, враховуючи те, що спірний об’єкт є нерухомим майном, який збудований Позивачем, саме Позивач є власником цього майна.

Статтею 319 Цивільного кодексу передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь –які дії, що не суперечать закону.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 182 ЦК України, статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 р. № 1952-IV (із наступними змінами і доповненнями) передбачено обов’язковість державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. N 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом», статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

Відповідно до Додатку 1 п. 2.1. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкт нерухомого майна, віднесені і зокрема рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності (п.10).

Ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодекс України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що обставинами справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві Позивачем наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Позивача. Докази, подані Позивачем на обґрунтування своїх вимог, підтверджуються обставинами, на які Позивач посилається як на підставу задоволення позову. Відповідач-1 доводів, які б спростовували доводи Позивача не навів, і належних та допустимих доказів на спростування не подав.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача про визнання право власності на нежилий будинок-заводоуправління в м. Києві за адресою: вул. Гарматна, 8, як на окремий об’єкт нерухомого майна, та зобов’язання зареєструвати право власності на вказаний нежилий будинок-заводоуправління –є обґрунтованими та законними, доведеними належними та допустимим доказами, а тому підлягають задоволенню повністю.

Понесені Позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом даної  справи, за усним клопотанням Позивача покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Укрмашпром»задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Укрмашпром»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, код ЄДРПОУ 35159903) право власності на нежилий будинок-заводоуправління загальною площею 3 516,6 кв.м. (літ. «А»), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8, як на окремий об’єкт нерухомого майна.

3. Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Укрмашпром»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, код ЄДРПОУ 35159903) на нежилий будинок-заводоуправління загальною площею 3 516,6 кв.м. (літ. «А»), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8, як на окремий об’єкт нерухомого майна.

Повне рішення складено 06.09.2010 р.

Суддя

І.О.Домнічева