Ухвала

від 19.05.2023 по справі 699/1499/22

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/1499/22

Номер провадження № 1-кс/699/141/23

УХВАЛА

щодо арешту майна

19.05.2023 року м. Корсунь-Шевченківський

Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області звернувся з клопотанням прокурор Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 про арешт майна.

Внесене клопотання мотивоване тим, що у провадженні відділення поліції № 1 Черкаського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, які 11.05.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021252230000024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.240, ч.1 ст.197-1 КК України.

Підставою для внесення відомостей про вказане кримінальне правопорушення до ЄРДР стало те, що службові особи ПП «Цеглабуд» та ПП «Мліївська цегла» використовуючи своє службове становище, незаконно організували видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з родовищ Мліївське 1 (пров. Шевченка, 14а) та АДРЕСА_1 ), які розташовані на території Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Згідно матеріалів досудового розслідування, вказані особи самовільно зайняли і використовують земельну ділянку площею 1,1476 га по АДРЕСА_2 , звідки здійснюється незаконне видобування корисних копалин, чим завдали інтересам держави значної шкоди.

29.03.2023 директору підприємства ОСОБА_6 оголошену підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240 КК України - незаконне видобування корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення, службовою особою з використанням службового становища, що спричинило тяжкі наслідки, ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.

Зокрема ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, будучи службовою особою приватного підприємства «Цеглабуд» (код СДРПОУ 35430317, юридична адреса Черкаська область Черкаський р-н, с. Мліїв Мліївського ОТГ, пров. Шевченка 14а), умисно, використовуючи своє службове становище, умисно, всупереч положенням ст. 13 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 18, 18-1, 19 Кодексу України про надра, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, тобто не маючи передбачених законом правовстановлюючих документів на використання земельних ділянок та дозвільних документів на видобування корисних копалин, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, в період з 04.04.2005 по 30.09.2021, з використанням найнятих на роботу працівників, організував незаконне видобування корисних копалин, а саме суглинку та глини, з родовищ цегельної сировини Мліївське 1 (пров. Шевченка, 14а) та Мліївське 2 (вул. Цегельна, 2), які знаходяться в адміністративних межах Мліївської ОТГ Черкаського району Черкаської області шляхом їх забору з місць залягання та в подальшому вказану сировину використовував для виготовлення цегли.

Внаслідок його протиправних дій в період з 04.04.2005 по 30.09.2021 було незаконно видобуто з родовища Мліївське 1 корисні копалини місцевого та загального державного значення об`ємом 157949,17 м3, чим завдано інтересам держави шкоди в сумі 138363472,92 гривень, що є тяжкими наслідками.

Він же, отримавши на ПП «Цеглабуд» (код ЄДРПОУ 33430317) спеціальний дозвіл на користування надрами №5102 від 14.01.2010 (термін дії 20 років) щодо розробки родовища Мліївське 2 (с. Мліїв, вул. Цегельна, 2), умисно, використовуючи свої службові повноваження, всупереч вимогам ст. ст. 18, 18-1 Кодексу України про надра, ст. 125, 126 Земельного кодексу України не маючи права на користування земельною ділянкою під вказаним родовищем, організував видобування корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення, а саме суглинку та глини.

Внаслідок його протиправних дій в період з 04.04.2005 по 30.09.2021 було незаконно видобуто з родовища Мліївське 2 корисні копалини місцевого та загального державного значення об`ємом 80845,51 мЗ, чим завдано інтересам держави шкоди в сумі 70820666,76 гривень, що є тяжкими наслідками.

Враховуючи, що діями ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду в сумі 233588 955,97 гривень, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, виникла необхідність в накладенні арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_7 шляхом заборони його розпорядженням, для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив його задовольнити та надав пояснення аналогічні змісту клопотання.

Власник майна ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання. Щодо цивільного позову зазначив, що прокурор не уповноважений подавати цивільний позов в інтересах Мліївської ОТГ. Відсутні докази того, що прокурор звертався до Мліївської ОТГ і останні відмовилися заявляти цивільний позов. Відтак цивільний позов не відповідає вимогам ЦПК України.

Перевіривши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання частково, виходячи з наступного.

У провадженні відділення поліції № 1 Черкаського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, які 11.05.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021252230000024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.240, ч.1 ст.197-1 КК України (а.с.17-18).

29.03.2023 ОСОБА_6 оголошену підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240 КК України - незаконне видобування корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення, службовою особою з використанням службового становища, що спричинило тяжкі наслідки, ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику (а.с.50-57).

Згідно висновку експерта від 24.04.2023 № СЕ-19/124-23/3074-ЕЛ розмір збитку, заподіяного державі видобуванням корисних копалин з родовища Мліївське-1 об`ємом 157949,17 м3, станом на 30.09.2021 може складати 138 363472,92 гривень. Розмір збитку, заподіяного державі видобуванням корисних копалин з родовища Мліївське-2 об`ємом 80845,51 мЗ, станом на 30.09.2021 може складати 70 820666,76 гривень (а.с.70-71).

У відповідності до положень ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Приписами ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявностіобґрунтованого розміруцивільного позовуу кримінальномупровадженні, атак самообґрунтованого розмірунеправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,щодо якоїздійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна,яке належитьарештувати зметою забезпеченняцивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути

розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою

Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173КПК України привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Докази щодо цивільного позову містяться на а.с.11-16, з якого убачається, що прокурором Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мліївської об`єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області подано позов до ОСОБА_4 , ПП «Цеглабуд», в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ПП «Цеглабуд» шкоду в сумі 209184139,68 грн.

На підтвердження щодо права власності ОСОБА_4 нерухомого майна надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №325321905 від 09.03.2023 (а.с.63-69), з якого убачається, що підозрюваний є власником наступного нерухомого майна:

земельна ділянка кадастровий номер 3223186800:05:003:0007;

земельна ділянка кадастровий номер 7110136700:04:012:0057;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2445;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2446;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2672;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2673;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2674;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2675;

будинок АДРЕСА_2 ;

надземний гараж НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , «Чесма-2003» автокооператив, м. Черкаси, Черкаська обл.;

житловий будинок АДРЕСА_4 ;

квартира АДРЕСА_5 ;

нежитлові будівлі АДРЕСА_6 ;

квартира АДРЕСА_7 .

Згідно інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 08.03.2023 за ОСОБА_4 зареєстровано автонавантажувач марки 40816, свідоцтво НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , 2003 року випуску (а.с.58- 59).

Згідно інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області від 07.03.2023 за ОСОБА_4 зареєстровані наступні транспортні засоби (а.с.61-62):

Volkswagen Transporter 2461 (2002), № двигуна ACV 334974, № кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 ;

Ford Focus 1560 (2010), № двигуна НОМЕР_6 , № кузова НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ;

Trailstar TAR-17 2461 (2007), № шасі НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 ;

Krone SDP27 (2006), № шасі НОМЕР_11 , д.н.з. НОМЕР_12 ;

Mercedes-Benz Sprinter 2148 (2009), № двигуна НОМЕР_13 , № кузова НОМЕР_14 , д.н.з. НОМЕР_15 ;

BMW Х3 2993 (2013), № двигуна НОМЕР_16 , № кузова НОМЕР_17 , д.н.з. НОМЕР_18 ;

DAF CF 85.380 12580 (2004), № двигуна НОМЕР_19 , № шасі НОМЕР_20 , д.н.з. НОМЕР_21 ;

Krone SDP27 (2005), № шасі НОМЕР_22 , д.н.з. НОМЕР_23 ;

ВАЗ 21043 1500 (2005), № двигуна НОМЕР_24 , № кузова НОМЕР_25 , д.н.з. НОМЕР_26 .

Таким чином, приймаючи рішення щодо заявленого прокурором клопотання, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.321ЦК України право власності є непорушним.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Внесене клопотання не містить вартості майна, яке належить арештувати, але ураховуючи розмір матеріальних збитків, суд уважає, що накладення арешту на майно є співмірним розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Крім цього, сторона захисту не спростувала, що вартість рухомого та нерухомого майна, на яке прокурор просить накласти арешт, є більшим, ніж розмір заподіяних матеріальних збитків.

Право прокурора пред`явити позов в інтересах держави закріплено у ч.3 ст.128 КПК України і відповідно до ч.1 ст.61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

На підтвердження повноважень прокурора щодо подачі цивільного позову в даному кримінальному провадженні суду надано листи (а.с.96-99), що Смілянська окружна прокуратура зверталася до Мліївської ОТГ щодо виявлених порушень у діяльності ПП «Цеглабуд», проте останні відмовилися на вжиття заходів реагування, що надає прокурору в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» на представлення інтересів держави.

Суд вважає, що вказана обставина надає прокурору право представляти інтереси держави, а тому критично, як спробу вирішити предмет даного розгляду на користь підозрюваного ОСОБА_4 , оцінює позицію захисника останнього щодо неприпустимості подачі прокурором позову в інтересах держави у даному кримінальному провадженні.

Щодо накладення арешту на майно у вигляді заборони розпорядження ним суд не убачає підстав для цього, оскільки згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Проте прокурором у клопотанні та у ході розгляді справи не наведено обставин, указаних у ч.11 ст.170 КПК України, у зв`язку з чим суд уважає необхідним задовольнити клопотання частково та накласти арешт на майно шляхом заборонийого відчуження до скасування в установленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.

З оглядуна обставиникримінальних правопорушень,у вчиненніяких оголошенопідозру ОСОБА_4 ,розміру збитків,які моглибути заподіянідержавним інтересам(понаддвісті тридцятьтри мільйонигривень),представлених доказівза матеріаламиклопотання вїх сукупності,а такожна те,що уклопотанні тав судовомузасіданні прокуроромдоведено необхідністьнакладення арештуна зазначенев клопотаннімайно,оскільки воргану досудовогорозслідування єдостатні доказитого,що майноналежить самепідозрюваному,таке майноможе бутивикористано длявідшкодування заподіяноїматеріальної шкодипри вирішенніцивільного позовув інтересахдержави, приймаючидо увагипринципи розумностіта співрозмірностіобмеження прававласності, завдання кримінальногопровадження,а такожвраховуючи правовупідставу дляарешту майната наслідкиарешту майнадля іншихосіб,вважаю,що наявні підставидля накладенняарешту наперелічене вклопотанні майношляхом заборонийого відчуження до скасування в установленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку, з метою забезпечення кримінального провадження, а саме для забезпечення цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 117, 167, 170, 172-173, 309, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 про арештмайна у кримінальному провадженні № 42021252230000024 задовольнити частково.

Накласти арештна майно,що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,жителю тазареєстрованому АДРЕСА_8 ,РНОКПП НОМЕР_27 ,шляхом заборонийого відчуження до скасування в установленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку, а саме:

земельна ділянка кадастровий номер 3223186800:05:003:0007;

земельна ділянка кадастровий номер 7110136700:04:012:0057;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2445;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2446;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2672;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2673;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2674;

земельна ділянка кадастровий номер 7120385000:02:001:2675;

будинок АДРЕСА_2 ;

надземний гараж НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , «Чесма-2003» автокооператив, м. Черкаси, Черкаська обл.;

житловий будинок АДРЕСА_4 ;

квартира АДРЕСА_5 ;

нежитлові будівлі АДРЕСА_6 ;

квартира АДРЕСА_7 ;

сільськогосподарську техніку - автонавантажувач марки 40816, свідоцтво НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , 2003 року випуску;

Транспортні засоби:

Volkswagen Transporter 2461 (2002), № двигуна НОМЕР_28 , № кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 ;

Ford Focus 1560 (2010), № двигуна НОМЕР_6 , № кузова НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ;

Trailstar TAR-17 2461 (2007), № шасі НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 ;

Krone SDP27 (2006), № шасі НОМЕР_11 , д.н.з. НОМЕР_12 ;

Mercedes-Benz Sprinter 2148 (2009), № двигуна НОМЕР_13 , № кузова НОМЕР_14 , д.н.з. НОМЕР_15 ;

BMW Х3 2993 (2013), № двигуна НОМЕР_16 , № кузова НОМЕР_17 , д.н.з. НОМЕР_18 ;

DAF CF 85.380 12580 (2004), № двигуна НОМЕР_19 , № шасі НОМЕР_20 , д.н.з. НОМЕР_21 ;

Krone SDP27 (2005), № шасі НОМЕР_22 , д.н.з. НОМЕР_23 ;

ВАЗ 21043 1500 (2005), № двигуна НОМЕР_24 , № кузова НОМЕР_25 , д.н.з. НОМЕР_26 .

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1