Вирок

від 27.07.2009 по справі 1-65/09

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-65/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2009 року Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючого судді Герасимчук Н.П.

при секретарі Дем»янюк Н.М.

з участю прокурора Ждановича І.Д.

захисника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Білогіря кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вишнівчик Чемеровецького району Хмельницької області проживаючого по АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого

в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 13 березня 2009 року, близько 10 години ранку, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1 на 4 км автодороги Білогір»я-Карасиха не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, порушив п.п. 1.5, 2.3 «б», 12.1, 12.3 ПДР, не справився з керуванням автомобіля в результаті чого автомобіль занесло та вдарило в тополю. Від удару автомобіль розвернуло і вдарило в іншу тополю. В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх заподіяння та перебувають в причинному звязку з настанням смерті.

Вказана дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок порушення ОСОБА_1

П.п.1.5 ПДР, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

П.п 2.3 «б» згідно якого водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…

П.П. 12.1 яким встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

П.п. 12.3. ПДР яким передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзу перешкоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і пояснив, що має близько 20 років стажу водія. В той день він вже втретє їхав в сторону с. Карасиха і на перехресті біля цегельного заводу підібрав трьох пасажирів: жінку, яка проживає в селі Карасиха та молодих хлопця і дівчину, які добиралися до села Хорошів. Коли виїхав з Білогіря ішов мокрий сніг, дорожнє покриття було вкрите сніговою «кашею», він рухався зі швидкістю близько 70 км/год. Зустрічного транспорту не було, тому їхав ближче до середини дороги. Проїхавши лісосмугу машину раптово почало заносити, він намагався гальмувати, проте машина не слухалася, задньою частиною правою стороною її вдарило боком об дерево. Від удару машину розвернуло на 180 градусів і ще раз ударило в іншу тополю другою стороною автомобіля. Все відбулося дуже швидко. Після ДТП він викликав машину швидкої допомоги, надавав потерпілому допомогу на лікування дочки. В даний час виховує дитину інваліда з дитинства.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що також має права водія, проте якби підсудний їхав з швидкістю 70 км/год. його автомобіль не розвернуло б і удар об дерево був би з меншою силою.

Крім визнання підсудним своєї вини, вина підсудного доведена показами свідків, матеріалами справи.

Так, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 дали покази аналогічні показам підсудного, вказали, що підсудний керуючи автомобілем їхав досить швидко не розмовляв по мобільному телефону та з пасажирами. Що могло вплинути на те, що автомобіль почало заносити їм невідомо, можливо автомобіль «схопив» обочину, можливо на дорозі була якась нерівність. Після ДТП вони короткий період часу лікувалися в лікарні від наслідків ДТП, проте претензій до підсудного у них немає.

Крім наведеного, вина підсудного підтверджується матеріалами справи:

- протоколом огляду місця події, схемою ДТП, фото таблицями до нього з якого вбачається, що на 4 км. відрізку дороги БілогіряКарасиха сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль вдарився в дерево, а його пасажир ОСОБА_3 була травмована (а.с. 6-14);

- актом обстеження дорожніх умов в місці скоєння ДТП, яким встановлено, що стан дорожнього покриття без ям та деформацій.(а.с. 21);

- висновками судово-медичної експертизи № 11 від 07.05.2009 року 17.05.2008 року, згідно якої у потерпілої ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забою речовини головного мозку в лобно-тімяній ділянці справа, в лобній частці зліва, субарахноїдального крововиливу над тімяними частками, крововилив в скронево-тімяній ділянці зліва з переходом на праву та травми грудної клітки; забою органів грудної порожнини, двобічного гемопневмоторакса, що ускладнився лівобічним гнійним запаленням плеври, лівобічним піотоараксом (а.с. 55-57);

Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів можливо внаслідок ударів об виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП, і по своєму характеру відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, та перебувають в причинному звязку з настанням смерті.

- та іншими матеріалами справи.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина підсудного в тому, що він проявив безпечність, неуважність, не врахував зміни дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, що не дозволило йому контролювати рух автомобіля, при заносі автомобіля не справився з його керуванням, не вжив заходів до зменшення його швидкості аж до зупинки, що привело до ДТП та заподіяння шкоди життю ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження в суді.

Тобто вина підсудного в порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Підсудний скоїв необережний злочин, що кваліфікується як тяжкий.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Обставинами, що помякшують покарання суд враховує щире каяття підсудного у вчиненому злочині, активне сприяння у розкритті злочину, на вихованні підсудного є двоє неповнолітніх дітей в т.ч. дитина-інвалід, вчинення злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання в ході судового розгляду не встановлено.

Дії, які спричинили смерть потерпілої є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.286 КК України, тому суд не враховує тяжкі наслідки як обтяжуючу обставину, вказану в обвинувальному висновку.

При таких обставинах суд вважає за можливе застосувати до підсудного ст. 69 КК України та призначити основне покарання більш мяке, ніж це передбачено ч.2 ст. 286 КК України.

Цивільні позови прокурора про стягнення коштів на лікування потерпілої від злочину задовольнити в повному обємі.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Цивільні позови прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Білогірської РДА 443,4 грн.

На користь фінансового управління Хмельницької ОДА 2198,11 грн.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишити попередній підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з його проголошення.

Суддя Білогірського районного суду Н.П.Герасимчук