Ухвала

від 23.01.2023 по справі 757/61507/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61507/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023 Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Новака Р.В.

за участю: секретаря судового засідання Бурячок А.І.

Розглянувши повторну заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Новака Р.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дитячої музичної школи №9 м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про відстрочення від роботи, та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дитячої музичної школи №9 м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про відстрочення від роботи, та поновлення на роботі.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання .

29.08.2022 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відвід судді Новака Р.В. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2022 відмовлено в задоволенні заяви позивача про відвід головуючому судді Новаку Р.В. та передано до провадження судді Новака Р.В. для подальшого розгляду справи

18.01.2023, через канцелярію суду, від позивача ОСОБА_1 надійшла повторна заява про відвід судді Новака Р.В., в якій позивач вважає, що суддя Новак Р.В. є зацікавленим в розгляді цієї справи та як суддя і представник судової влади України не бажає розбиратись у наявних протиріччях,якими порушуються вимоги чинного законодавства та свідомо затягує розгляд справи, им порушує права позивача.

Дослідивши заяву позивача про відвід, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді, та залишенню такої заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Оскільки Головуючий суддя 18.01.2023 перебував на лікарняному, то відповідна заява надійшла до провадження судді Новака Р.В. 23.01.2023.

На підставі ч. 8 ст. 40 ЦПК України, заява про відвід судді розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 39 ЦПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду. Згідно з частинами першою та другою, пунктом 10 частини третьої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Положеннями частин першої та другої статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене частиною третьою статті 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви. Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі "Миролюбов та інші проти Латвії" (Рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ.

При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65). Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі. Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі. Європейський суд з прав людини визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі "Філіс проти Греції" (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

З викладеного можна зробити висновок, що під зловживанням процесуальними правами розуміється цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), перешкоджають гарантованому у пуекті 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Отже, з аналізу наведених норм права вбачається, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд з метою запобігання зловживанням правами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків, що не спростовує принцип змагальності сторін.

Таким чином, враховуючи, що підставами відводу є незгода з процесуальними рішенями вже була предметом розгляду та не може бути підставою для його задоволення, суд дійшов висновку, що заявлений відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, заявлений завідомо безпідставно, що спрямований на безпідставне затягування розгляду справи.

Отже дії позивача щодо неодноразового звернення з необґрунтованими заявами про відвід судді, суд розцінює як зловживання процесуальними правами, що спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечить завданню цивільного судочинства. З огляду на викладене вище та враховуючи, що позивачем заявлявся вже неодноразово відвід судді, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає залишенню без розгляду, оскільки такі дії позивача ускладнюють розгляд справи, перешкоджають вчиненню процесуальних дій, та є зловживанням процесуальними правами.

Керуючись статтями 33, 36, 39, 40, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повторну заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. у цивільній справі за ОСОБА_1 до Дитячої музичної школи №9 м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про відстрочення від роботи, та поновлення на роботі залишити без розгляду, визнавши зловживанням процесуальними правами.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.В. Новак