Постанова

від 02.05.2023 по справі 463/2640/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/2640/21 Головуючий у 1 інстанції: Степко Н.Л.

Провадження № 22-ц/811/2846/22 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гвоздінського І.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Садівничого кооперативу «Дружба-3», третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про встановлення земельного сервітуту,

в с т а н о в и в:

У березні2021року ОСОБА_2 звернувся досуду зпозовом провстановлення найого користьземельного сервітутущодо земельноїділянки,площею 0,1568га,за адресою: АДРЕСА_1 ,яка належитьна правівласності Садівничомукооперативу (далі СК) «Дружба-3», відповідно до плану меж земельної ділянки, встановленого державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №097155, а саме: права проходу та проїзду на велосипеді, транспортному засобу по наявному шляху (дорозі), згідно плану меж земельної ділянки, встановленого державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №097155, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, площею 0,1568 га; права прокладання на свою земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:07:007:0302) нових ліній електропередачі при наявності технічної документації та експлуатації наявних ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів; права прокладати на свою земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:07:007:0302) водопровід через наявний шлях, згідно з планом меж земельної ділянки встановленого державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №097155, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, права приєднання до наявних мереж водопостачання, які перебувають у власності СК «Дружба-3» відповідно до технічних умов та технічної документації; права встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою будівництва/ремонту будівель та споруд на земельній ділянці сервітуарія (кадастровий номер 4610137200:07:007:0302); земельні сервітути встановити відносно земельної ділянки: площею 0,1568 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у власності СК «Дружба-3» для загального користування (проїзду) (державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований 27 січня 2004 року у книзі записів реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02:04:438:00017), яка передана у власність СК «Дружба-3» на підставі ухвали Львівської міської ради №652 від 26 червня 2003 року; сервітути встановити для забезпечення можливості функціонування земельної ділянки сервітуарія (кадастровий номер 4610137200:07:007:0302); вказати, що сервітути зберігають чинність у разі переходу до інших осіб права власності, користування чи володіння земельною ділянкою, щодо якої вони встановлені, та/або земельної ділянки сервітуарія; вказати, що встановлення земельних сервітутів не призводить до позбавлення власника земельної ділянки прав володіння, користування та розпорядження нею; вказати, що власник зобов`язується шляхом встановлення земельного сервітуту, забезпечити сервітуарію (членам його сім`ї, виконавцям послуг, робіт, особам, які відпочивають у сервітуарія) можливість проходити та проїжджати на велосипеді або на транспортному засобу по наявному шляху (дорозі) в будь-який час доби та року; вказати, що сервітуарій зобов`язується здійснювати речові права на користування чужою річчю (земельний сервітут) на засадах добросовісності та добросусідства; вказати, що земельні сервітути, не можуть бути самостійним предметом купівлі-продажу, застави, інших правочинів, та не можуть передаватися будь-яким іншим способом особам, які не є власником земельної ділянки; вказати, що земельні сервітути, є речовим правом сервітуарія, мають абсолютний характер і підлягають захисту від неправомірних дій невизначеного кола осіб, у тому числі і від власника майна; вказати, що користування земельними сервітутами є безоплатним.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки, площею 0,0788 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на території СК «Дружба-3», земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4610137200:07:007:0302, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 червня 2019 року. Його земельна ділянка межує із земельною ділянкою відповідача, площею 0,1568 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, яка передана СК «Дружба-3» у власність для загального користування (проїзди) на підставі ухвали Львівської міської ради №652 від 26 червня 2003 року. Вказані земельні ділянки розташовані таким чином, що через земельну ділянку садівничого кооперативу пролягає прохід до земельної ділянки позивача, однак, цей прохід заблокований металевими воротами відповідача, внаслідок чого позивач не може потрапити до своєї земельної ділянки та користуватися нею.

Зауважує, що ним вживалися заходи для встановлення сервітуту у позасудовому порядку, однак, згоди не було досягнуто.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2 , просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, вказавши, що підставою для подання позову є чинення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом встановлення металевих воріт, оскільки між сторонами виник спір щодо укладення договору земельного сервітуту, зокрема, на умовах, прийнятних для обох сторін, тому питання встановлення земельного сервітуту може бути вирішено лише в судовому порядку.

Вважає, що посилання суду на необхідність звернення до суду з негаторним позовом є неправильним, оскільки доступ до своєї земельної ділянки у нього є, проте, не врегульовано право користування земельною ділянкою відповідача для проходу (проїзду) по ній.

Звертає увагу, що право власності особи не є абсолютним та не може бути обмеженим для реалізації прав іншими особами, а одним із обмежень права власності є земельний сервітут.

Наголошує, що згідно висновку експерта, у нього немає іншого способу зайти на власну земельну ділянку, аніж через земельну ділянку відповідача, тому встановлення земельного сервітуту є вимушеним кроком.

08.03.2023 року від відповідача СК «Дружба-3» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує доводи та вимоги апелянта.

Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0788 га, вид користування ведення садівництва, цільове призначення для колективного садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610137200:07:007:0302, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Щебивовк О.О. за реєстровим №752.

У відповідності до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №097155 від 27.01.2004 року, СК «Дружба-3» є власником земельної ділянки, площею 0,1568 га, з цільовим призначенням для загального користування (проїзди), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610137200:07:007:0001.

Вказану земельну ділянку передано відповідачу у власність ухвалою Львівської міської ради №652 від 26.06.2003 року.

У пункті 2.3 ухвали зазначено, що кооператив зобов`язаний: забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянок інженерних мереж для їх ремонту та обслуговування; дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно з вимогами інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових.

24.12.2020 року за вих. №24-20 головою правління СК «Дружба-3» Гвоздінським І.Х. скеровано ОСОБА_2 повідомлення про необхідність укладення до 30.12.2020 року угоди з кооперативом, за умовами якої передбачалось внесення щорічного внеску у розмірі 1000 грн.

Разом з повідомленням позивачу було скеровано проект договору про встановлення земельного сервітуту, а також обґрунтування та розрахунок оплати сервітуту для власників земельних ділянок на території СК «Дружба-3», які не є членами кооперативу.

Із вказаного повідомлення вбачається, що у квітні 2020 року ОСОБА_2 подав на ім`я голови правління садівничого кооперативу заяву на вступ в члени кооперативу, однак, не вніс, відповідно до Статуту, одноразового вступного внеску, тому на зборах правління від 19.09.2020 року його не було прийнято в члени кооперативу.

22.01.2021 року представником ОСОБА_2 адвокатом Манукян М.А. скеровано до СК «Дружба-3» заяву, якою позивач повідомив відповідача про неприйнятність умов запропонованого договору та просив розглянути наданий ним проект договору про встановлення земельного сервітуту.

08.02.2021 року за вих. №04-21 головою правління СК «Дружба-3» ОСОБА_3 надано відповідь на вказану вище заяву, в якій, зокрема, наголошено, що відповідно до п.4.13 Статуту кооперативу, форму та зміст договорів складає та затверджує Правління кооперативу з погодженням на загальних зборах.

23.01.2021 року комісією СК «Дружба-3» на підставі рішення зборів правління від 23.01.2021 року складено акт про пошкодження майна кооперативу, згідно з висновками якого, зруйновано частину огорожі на межі ділянки Б-В, землевласником ділянки АДРЕСА_2 самовільно встановлено огорожу на межі А-Г, власник ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 не дотримується вимог Статуту та правил внутрішнього розпорядку.

Також 08.02.2021 року за вих. №03-21 головою правління СК «Дружба-3» Гвоздінським І.Х. скеровано ОСОБА_2 заяву-претензію у зв`язку із завданими пошкодженнями, в якій також наголошено про необхідність укладення договору про встановлення земельного сервітуту.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи №3404 від 15.04.2022 року, технічно можливо встановлення земельного сервітуту на ділянці з кадастровим номером 4610137200:07:007:0001, площею 0,1568 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для проїзду, проходу, прокладання мереж електро- та водопостачання до земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 4610137200:07:007:0302, площею 0,0788 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Варіант влаштування земельного сервітуту відображено експертом на схемах №3 та №4, а також в дослідницькій частині висновку.

Зокрема, в дослідницькій частині висновку експерт вказує, що згідно з актом обстеження і показу меж земельної ділянки, межі ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0788 га, що розташована у АДРЕСА_1 , на території СК «Дружба-3», закріплені існуючою огорожею та межовими знаками у кількості 4 штук. Суміжні землекористувачі: від А до Б землі міста, яр; від Б до В землі ОСОБА_4 (ділянка №6); від В до Г землі загального користування, проїзд; від Г до А землі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 ).

Згідно з інформацією з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданого на дослідження додатково, земельна ділянка, площею 0,1568 га, має наступні земельні сервітути: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобу по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд. За цією інформацією, підставою для встановлення земельного сервітуту є постанова Львівського апеляційного суду.

Опис меж земельної ділянки площею 0,1568 га, що належить СК «Дружба-3», згідно з кадастровою інформацією: від А до Б землі ОСОБА_7 від Б до В землі у власності членів кооперативу «Дружба-3»; від В до Г землі міста; від Г до Д землі кооперативу «Мир»; від Д до Е землі у власності членів кооперативу «Дружба-3»; від Е до Є землі ОСОБА_8 ; від Є до А землі загального користування.

За результатами співставлення документів, наданих на дослідження та даних натурного обстеження, встановлено, що: земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:07:007:0302, площею 0,0788 га, за адресою: АДРЕСА_1 , має спільну межу (від Г до В) із земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137200:07:007:0001, площею 0,1568 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, що належить ОСОБА_2 , на дату огляду огороджена металевою сіткою по металевим стовпам, межові знаки при натурному обстеженні експерту не були надані для огляду; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:07:007:0302, площею 0,0788 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на дату огляду частково забетонована; земельна ділянка, що належить ОСОБА_2 розташована таким чином, що, від Г до А та від В до Б має спільні межі з сусідніми земельними ділянками, а від А до Б земельна ділянка переходить у яр, що унеможливлює під`їзд до неї; до земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , мається єдиний під`їзд з боку воріт, влаштованих для в`їзду на територію земельної ділянки, переданої у власність СК «Дружба-3» для загального користування (проїздів, тощо).

Експерт вказує, що таким чином, в результаті проведених досліджень встановлено, що: земельна ділянка площею 0,1568 га, надана СК «Дружба-3» на підставі ухвали VI сесії IV скликання Львівської міської Ради, має цільове призначенням для загального користування (проїзду); для проїзду (проходу) до земельної ділянки, належної ОСОБА_2 існує єдино можливий шлях через земельну ділянку, надану СК «Дружба- 3» для загального користування.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно зі ст.ст.91, 96 ЗК України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ст.100 ЗК України).

Частиною другою статті 395 ЦК України передбачено, що одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до статті 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (стаття 402 ЦК України).

Статтею 403 ЦК України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Згідно зі статтею 404 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності від власника (володільця) іншої земельної ділянки, надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Право земельного сервітуту це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Як роз`яснено у п.22-2постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

З наданих роз`яснень у п.38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014р. вбачається, що в силу вимог ч.3ст.10 ЦПК України, саме позивач має довести, що повноцінне використання своєї земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки; що задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити в інший спосіб; що відповідно до ч.3ст.402 ЦК Українивін не досяг з відповідачем домовленості про встановлення сервітуту та про його умови. За певних обставин для вирішення спірних питань може бути призначена відповідна експертиза.

У рішенні суд повинен зазначити, в якій саме частині належного відповідачу майна встановлено сервітут і в якому розмірі, чітко визначити обсяг прав особи, що звернулася до суду, стосовно обмеженого користування чужим майном.

В цьому ж пункті зазначено, що сервітут, який встановлюється, повинен бути найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про можливість встановлення земельного сервітуту, у тому числі шляхом проходу та проїзду по наявному шляху, праві на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту, праві прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, через належну іншій особі земельну ділянку лише у разі, якщо задовольнити таку потребу у будь-який інший спосіб неможливо.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 13 листопада 2019 року у справі №133/305/17-ц (провадження №61-12458св19), від 24 квітня 2020 року у справі №761/18609/17 (провадження №61-35581св18), від 26 березня 2020 року у справі №383/153/17 (провадження №61-8003св18), від 26 серпня 2020 року у справі №663/158/17 (провадження №61-1620св19).

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено і дана обставина підтверджена висновком експертизи, що земельна ділянка позивача, яка знаходиться в СК «Дружба-3», розташована таким чином, що єдино можливий шлях до неї (прохід, проїзд) пролягає через земельну ділянку садівничого кооперативу, цільове призначення якої землі загального користування (проїзди).

Разом з тим, жодних заборон у доступі до земельної ділянки позивача не існує. Так, зокрема, у позивача наявні ключі від хвіртки, тому він безперешкодно користується нею для проходу до своєї земельної ділянки.

Що ж стосується посилання позивача, як на одну із підстав для встановлення земельного сервітуту, на існування перешкоди для проїзду до земельної ділянки (зачинені металеві ворота), то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що право позивача може бути захищене шляхом звернення до суду з негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а не у спосіб встановлення земельного сервітуту.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що належним та ефективним способом захисту буде звернення до суду з позовом власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Вказаний спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлення сервітуту в садівничому кооперативі у визначений позивачем спосіб створюватиме переважне право одного землевласника над іншими, зокрема, членами кооперативу. Окрім того, визначений позивачем зміст сервітуту не відповідає принципу найменшої обтяжливості прав власника земельної ділянки, не містить обсягу прав особи, що підлягають обмеженню, а також розміру та способу такого обмеження, відтак, вимоги позивача спрямовані на надання абсолютного права проходу та проїзду, позаяк, позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості використання земельної ділянки згідно її цільового призначення, без встановлення означеного сервітуту.

Також необхідно зазначити, що відповідач не заперечував, що користування майном кооперативу є можливим на договірних умовах і ним було надано обґрунтування того, чому безоплатний сервітут порушує інтереси інших членів кооперативу та інших власників земельних ділянок, які на договірних засадах користуються спірною земельною ділянкою та іншим майном кооперативу.

Таким чином, у колегії суддів немає підстав для інших висновків по суті вирішення спору, ніж тих, яких дійшов суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, та немає підстав для висновку про допущення судом порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 12 травня 2023 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич