Постанова

від 26.04.2023 по справі 755/3642/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 755/3642/14-ц

провадження № 61-12668св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», Приватне підприємство «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Воронцов Владислав Вячеславович, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року у складі судді Галагана В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача.

На обґрунтування заяви посилалося на таке.

27 лютого 2014 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва заяву Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), до Приватного підприємства «Дніпро-Авто» (далі - ПП «Дніпро-Авто»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) задоволено. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Третейського суду від 26 вересня 2013 року про стягнення з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 209 625,37 грн заборгованості. Стягнуто з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 2 496,25 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом, та судовий збір у сумі 243,60 грн.

30 квітня 2021 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30/04/21ФК2, згідно з яким ПАТ «Універсал Банк» відступив новому кредитору належні банку права вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників, що є додатком № 1 до договору. Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ПП «Дніпро-Авто» за кредитним договором від 21 лютого 2013 року № BL15085 у розмірі 347 456,22 грн.

Заявник просив замінити стягувача АТ «Універсал Банк» у виконавчих листах № 755/3642/14-ц, виданих Дніпровським районним судом міста Києва щодо стягнення з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості, на його правонаступника - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Короткий зміст рішень судів

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено. Замінено стягувача АТ «Універсал Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у цивільній справі № 755/3642/14-ц.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявник правомірно заявив вимогу про заміну сторони кредитора ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за зобов`язаннями боржників ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у зв`язку з доведенням факту відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за правочином, що надає новому кредитору право звернення до суду із заявою про заміну стягувача на стадії виконання рішення суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 рокуухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розмір заборгованості, стягнутої на виконання рішення Третейського суду, є значно меншим ніж розмір заборгованості у реєстрі прав вимоги від 30 квітня 2021 року. Крім того, право вимоги до ОСОБА_1 , відповідно до реєстру, переходить до заявника на підставі договору поруки від 19 серпня 2014 року № 139COLT142330001, що укладений вже після ухвалення рішення Третейським судом та видачі судом виконавчого листа. Також, звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача, заявник надав рішення Третейського суду від 26 вересня 2013 року, договір поруки від 19 серпня 2014 року № 139COLT142330001, у зв`язку з чим неможливо визначити та перевірити, чи саме на підставі цих документів було стягнуто заборгованість за рішенням Третейського суду, а надалі Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У грудні 2022 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Воронцов В. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на таке.

Строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання сплинув 27 лютого 2015 року, оскільки виконавчий лист щодо примусового виконання рішення Третейського суду від 26 вересня 2013 року видано на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року.

Виконавче провадження на час розгляду заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відсутнє, строк для пред`явлення виконавчого документа закінчився, а тому відсутні будь-які підстави для задоволення заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки встановленні обставини виключають можливість заміни стягувача правонаступником на підставі частин першої, п`ятої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

На підтвердження переходу прав стягувача від АТ «Універсал Банк» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» останнім надано до суду разом із заявою копію договору факторингу від 30 квітня 2021 року № 30/04/21ФК2, копію витягу з реєстру прав вимоги згідно з додатком № 1 до договору факторингу та копію акта передачі Реєстру прав вимоги за договором факторингу від 30 квітня 2021 року. Однак вказані документи не підтверджують факт переходу до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимога за виконавчим листом, виданим на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року у справі № 755/3642/14-ц.

Ухвала суду першої інстанції, якою задоволено заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, не є за своєю суттю процесуальною ухвалою, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Проте суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, скасував ухвалу, яка не перешкоджає подальшому провадженню у справі, та безпідставно направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що заявник не надав доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні, відповідно до положень статті 376 ЦПК України мав підстави для скасування судового рішення частково або повністю та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, розглянувши заяву по суті та усунувши в межах повноважень недоліки судового рішення. Проте суд апеляційної інстанції вийшов за межі своєї компетенції, що призвело до істотного порушення судом норм процесуального права та виникнення нового протиправного розгляду справи в суді першої інстанції.

У лютому 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

На обґрунтування відзиву посилається на те, що виходячи з системного аналізу вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) та пунктів 5, 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (протягом трьох років), тобто має місце пряма вказівка законодавця про надання зворотної дії в часі положенню щодо поширення трирічного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були видані до 05 жовтня 2016 року, а не лише після набрання чинності Законом № 1404-VІІІ.

Крім того, підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі Реєстру прав вимог - підтверджує факт, переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною договору.

Твердження ОСОБА_1 про наявність різниці між сумами відступленої грошової вимоги і стягненої за рішенням суду не є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача, оскільки сам по собі факт укладення договору факторингу не створює безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в договорі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.

Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права: статей 55, 442 ЦПК України, 512 Цивільного кодексу України, неврахування висновків викладених у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від 22 лютого 2022 року у справі № 712/7086/12, від 22 лютого 2022 року у справі № 663/3653/20, від 22 лютого 2022 року у справі № 344/657/21, від 24 лютого 2022 року у справі № 2-3296/09 від 26 квітня 2022 року у справі № 333/3655/14, від 03 травня 2022 року у справі № 0907/8400/2012, від 02 червня 2022 року у справі № 2-3628/10, від 02 червня 2022 року у справі № 2-1043/11, від 06 червня 2022 року у справі № 715/1862/21, від 08 червня 2022 року у справі № 2-186/10, від 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14, від 17 листопада 2021 року у справі № 417/3860/17, від 05 жовтня 2022 року у справі № 2-11066/10, постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, від 18 січня 2022 року у справі № 34/425.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

У справі встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року заяву ПАТ «Універсал Банк» до ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду задоволено. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Третейського суду від 26 вересня 2013 року про стягнення з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 209 625,37 грн заборгованості. Стягнуто з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 2 496,25 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом, та судовий збір у сумі 243,60 грн.

Згідно з договором факторингу від 30 квітня 2021 року № 30/04/21ФК2, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», первісний кредитор ПАТ «Універсал Банк» відступив новому кредитору належні банку права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що є додатком № 1 до договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ПП «Дніпро-Авто» за кредитним договором від 21 лютого 2013 року № BL15085 у розмірі 347 456,22 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Частиною першою статті 381 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.

Судові рішення - це правозастосовчі акти суду, пов`язані із розглядом конкретної справи.

Види судових рішень, передбачені частиною першою статті 258 ЦПК України, у якій зазначено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що узагальнюючий термін «судові рішення» розрізняє такі поняття, як ухвала та рішення суду, та які є складовими терміну «судові рішення».

Відповідно до положень пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Стаття 374 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік повноважень суду апеляційної інстанції.

Відповідно до змісту частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Отже, відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тлумачення частини першої статті 374 ЦПК України свідчить, що суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості скасовувати ухвалу, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти, чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі.

Повноваження суду апеляційної інстанції скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, кореспондуються зі статтею 379 ЦПК України, якою передбачено підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду заяви про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво), підлягають оскарженню в апеляційному та касаційному порядку (статті 353 та 389 ЦПК України).

За наслідками розгляду такої заяви суд постановляє ухвалу, яка за своєю суттю не є ухвалою суто з процесуальних питань, а має наслідком виконання або невиконання судового рішення, тому має суттєве значення для руху справи та судового процесу у цілому.

Розділ V ЦПК України «Перегляд судових рішень», зокрема глава 1 «Апеляційне провадження», визначаючи повноваження суду апеляційної інстанції, застосовує такі терміни, як «рішення суду», «судове рішення» та «ухвала суду».

Стаття 379 ЦПК України передбачає підстави для скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду, що означає, що розгляд справи не було завершено, а ухвала, якою такий розгляд завершено, не відповідає нормам процесуального права та розгляд справи потрібно продовжити по суті.

Таким чином, системний аналіз указаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції не має повноважень на скасування ухвали суду першої інстанції, постановленої за наслідками розгляду заяви про заміну сторони у справі та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14-ц (провадження

№ 61-11131сво19).

Враховуючи наведене, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року, якою замінено кредитора ПАТ «Універсал Банк» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», є такою, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому висновок суду апеляційної інстанції про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є помилковим.

Направляючи справу до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався положеннями пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України у поєднанні з положеннями статті 379 ЦПК України.

Водночас з огляду на правову природу ухвали суду, постановленої за наслідками розгляду заяви про заміну сторони у справі, така ухвала не є ухвалою у сенсі положення зазначених норм права.

За таких умов нормами процесуального права, які визначають повноваження суду апеляційної інстанції при розгляді такої ухвали, є статті 375-378 ЦПК України.

Положення зазначених норм не передбачають права суду апеляційної інстанції на скасування таких ухвал з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи на підставі статті 379 ЦПК України.

Всупереч зазначеним вимогам процесуального закону суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, постановлену за наслідками розгляду заяви про заміну сторони у справі, не переглянув ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, не вирішив спірне питання по суті в межах його процесуальних повноважень, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Зважаючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, Верховний Суд не має підстав для перегляду питання про заміну сторони стягувача у справі по суті, тому інші доводи касаційної скарги ОСОБА_1 та відзиву на касаційну скаргу від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», які стосуються вирішення відповідного питання по суті, не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно повно та всебічно дослідити обставини справи, дати належну оцінку доводам та запереченням сторін, ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення по суті заявленого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» питання.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Воронцов Владислав Вячеславович,задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 рокускасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко