Постанова

від 26.07.2023 по справі 755/3642/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року м. Київ

Справа № 755/3642/14-ц

Провадження: № 22-ц/824/11125/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Нежури В. А., Головачова Я. В.,

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Галагана В.І.,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», Приватне підприємство «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони стягувача,

у с т а н о в и в:

У червні 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із вищевказаною заявою, яку обґрунтовано тим, що 27 лютого 2014 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва заяву ПАТ «Універсал Банк», до приватного підприємства «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків задоволено. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Третейського суду від 26 вересня 2013 року про стягнення з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 209 625,37 грн заборгованості. Стягнуто з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 2 496,25 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом, та судовий збір у сумі 243,60 грн.

30 квітня 2021 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30/04/21ФК2, згідно з яким ПАТ «Універсал Банк» відступив новому кредитору належні банку права вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників, що є додатком № 1 до договору. Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ПП «Дніпро-Авто» за кредитним договором від 21 лютого 2013 року № BL15085 у розмірі 347 456,22 грн.

Заявник просив замінити стягувача АТ «Універсал Банк» у виконавчих листах № 755/3642/14-ц, виданих Дніпровським районним судом міста Києва щодо стягнення з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості, на його правонаступника - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено. Замінено стягувача АТ «Універсал Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у цивільній справі № 755/3642/14-ц.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що з моменту видачі виконавчих листі минуло більше восьми років, відкритих виконавчих проваджень щодо жодного з боржників станом на момент розгляду даної справи немає, доказів пред`явлення виконавчих листів до виконання або доказів переривання строку пред`явлення виконавчого документу заявником не надано.

Окрім того, зауважив, що із долучених заявником доказів убачається, що сума заборгованості, зазначена в реєстрі прав вимоги, не відповідає визначеній судом у виконавчому листі, а також наявні невідповідності дати укладення договору поруки.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначив, що перехід права вимоги до нового кредитора підтверджується належними доказами, невідповідність розміру заборгованості боржника не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача. Зауважив, що згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15 серпня 2018 року (справа №1902119/14-ц), заміна стягувача можлива після закінчення строку на пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вислухавши думку представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2014 року видано виконавчий лист №755/3642/14-ц на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26.09.2013 року про стягнення з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 209 625 грн. 37 коп. заборгованості. Стягнуто з ПП «Дніпро-Авто», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 2 496 грн. 25 коп. витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом, та судовий збір в сумі 243,60 грн.

Відповідно договору факторингу № 30/04/21ФК2 від 30.04.2021 року, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», первісний кредитор АТ «Універсал Банк» відступив новому кредитору належні банку права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що є додатком № 1 до договору.

Відповідно договору факторингу №30/04/21/ФК2 від 30 квітня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуває право вимоги до ПП «Дніпро-Авто» на підставі кредитного договору №BL15085 від 21 лютого 2013 року та до ОСОБА_1 на підставі договору поруки №139COLT142330001 від 19 серпня 2014 року на суму 347 456 грн. 22 грн.

Задовольняючи заяву про заміну стягувача його правонаступником, суд першої інстанції виходив із того, що первісний кредитор, уклавши договір факторингу, відступив право вимоги новому кредитору, що є підставою для заміни стягувача на стадії виконання рішення суду.

Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Вищенаведені положення кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, та підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2022 року (справа №34/425).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 січня 2022 року (справа №34/425) також зробила висновок, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зауважив, що на час укладення договору про відступлення права вимоги від 30 квітня 2021 року виконавчий лист №755/3642/14-ц не був пред`явлений до виконання та строк для його пред`явлення вже закінчився, вказана обставина не спростована представником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у відзиві на апеляційну скаргу. Відомості щодо відкритого виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні.

З огляду на те, що правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється, колегія суддів доходить висновку, що заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про замінену стягувача АТ «Універсал Банк» його правонаступником у цивільній справі № 755/3642/14-ц задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції на вищевказану обставину уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими,невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених підстав, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом заяви, поданої ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», поніс судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 992,40 грн., сплаченого при подачі апеляційної та касаційної скарг, та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Правову допомогу під час розгляду справи судом касаційної інстанції ОСОБА_1 надавав адвокат Воронцов В.В., що підтверджується договором від 05 грудня 2022 року.

Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів виходить з того, що розмір витрат в розмірі 10 000 грн. підтверджений належними доказами, факт отримання послуг підтверджується актом виконаних робіт від 12 грудня 2022 року, окрім того, в матеріалах справи міститься квитанція від 05 грудня 2022 року про сплату послуг згідно договору від 05 грудня 2022 року.

Доводи представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» щодо не співмірності та необґрунтованості визначених витрат на правничу допомогу, що наведені у відзиві на касаційну скаргу, колегія суддів відхиляє, виходячи з конкретних обставин справи, складності та обсягу виконаної адвокатом роботи. Ураховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн є таким, що належним чином обґрунтований, та не суперечить балансу інтересів обох сторін під час розподілу судових витрат.

Отже, з огляду на вищенаведене, понесені ОСОБА_1 судові витрати в сумі 10 992.40 грн. повинні бути відшкодовані заявником.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони стягувача відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 10 992 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 31 липня 2023 року.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді В. А. Нежура

Я. В. Головачов