Ухвала
Іменем України
15 травня 2023 року
м. Київ
справа № 341/2287/18
провадження № 61-5830ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Шиманська Наталія Станіславівна, на ухвалу
Івано-Франківського апеляційного суду від 15 березня 2023 року у справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про розірвання шлюбу, за заявою ОСОБА_1
про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду
від 08 червня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 03 липня 2001 року Виконавчим комітетом Більшівцівської селищної ради Галицького району
Івано-Франківської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб. Після державної реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_3 ».
Сторони на даний час разом не проживають, спільне господарство не ведуть та не спілкуються. Позивач наміру зберігати шлюб немає та наполягає на його розірванні.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_2 просив суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_3 , зареєстрований 03 липня 2001 року Виконавчим комітетом Більшівцівської селищної ради Галицького району
Івано-Франківської області, актовий запис № 5.
Галицький районний суд Івано-Франківської області заочним рішенням
від 25 червня 2019 року позов ОСОБА_2 задовольнив.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 03 липня
2001 року Виконавчим комітетом Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області, актовий запис № 5, розірвав.
У червні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області
від 25 червня 2019 року.
Галицький районний суд Івано-Франківської області своєю ухвалою
від 23 березня 2021 року заяву ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2019 року задовольнив та поновив пропущений процесуальний строк. Заяву
ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2019 року залишив без задоволення.
Не погодившись з заочним рішенням Галицького районного суду
Івано-Франківської області від 25 червня 2019 року, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
Івано-Франківський апеляційний суд своєю постановою від 08 червня
2021 року заочне рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2019 року скасував. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу закрив.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правовідносини, що склалися між позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_3 щодо розірвання шлюбу, пов`язані із особою позивача та не допускають правонаступництва. Позивач ОСОБА_2 помер після ухвалення рішення суду першої інстанції. Таким чином, оскільки спірні правовідносини про розірвання шлюбу мають особистий характер і не допускають правонаступництва, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої
статті 255 ЦПК України.
Не погодившись з постановою Івано-Франківського апеляційного суду
від 08 червня 2021 року, ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі, оскаржив її в касаційному порядку.
Верховний Суд своєю ухвалою від 06 серпня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу відмовив
на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження
№ 61-11286ск21).
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що предметом позову цієї справи є розірвання шлюбу. Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону (пункт 4 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
У березні 2023 року ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі, звернувся до апеляційного суду про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року.
Заява мотивована тим, що постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року є не зовсім зрозумілою (неясною) в частині, що стосується відновлення шлюбних відносин між ОСОБА_2
та ОСОБА_3 . Неясність сімейного стану ОСОБА_2 в результаті скасування судового рішення, на підставі якого його шлюб із ОСОБА_3 розірваний, призводить до нерозуміння, чи перебував позивач на момент смерті у шлюбі, що, в свою чергу, призводить до маніпулювання та зловживання правами спадкоємців у спадковій справі, яка відкрилась після його смерті.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд роз`яснити постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року в частині, чи шлюб між сторонами поновлений та чи ОСОБА_2 перебував у шлюбі із ОСОБА_3 на момент смерті.
Івано-Франківський апеляційний суд своєю ухвалою від 15 березня
2023 року заяву ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі, про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року повернув заявнику без розгляду.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 не є учасником (стороною) справи, тому він не наділений правом звертатися із заявою про роз`яснення судового рішення. Отже, заява підлягає поверненню.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Шиманська Н. С., просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що частина четверта статті 271 ЦПК України не передбачає можливість приймати рішення про залишення заяви про роз`яснення судового рішення без розгляду. Таким чином, апеляційний суд мав розглянути заяву про роз`яснення судового рішення та постановити ухвалу про роз`яснення або про відмову у роз`ясненні судового рішення.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02 жовтня
2019 року у справі № 4806/81/18 (провадження № 61-47905св18)
та від 19 серпня 2020 року у справі № 320/7439/16-ц (провадження
№ 61-21679св19).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Зі змісту зазначеної процесуальної норми убачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
За загальним правилом, роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.
Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Повертаючи заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 не є учасником (стороною) справи, тому він не наділений правом звертатися із заявою про роз`яснення судового рішення.
Отже, умови, визначені в статті 271 ЦПК України диференційовані за суб`єктним і предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у частині першій статті 271 ЦПК України щодо права подати заяву про роз`яснення судового рішення можуть застосовуватися лише тільки до учасників справи, державних та приватних виконавців.
Приписами частини першої статті 42 ГПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, а статті 52, 53 ЦПК України визначають третіх осіб, які заявляють/не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
Таким чином, встановлений частиною першою статті 271 ЦПК України перелік осіб, які мають право подати заяву про роз`яснення судового рішення, є вичерпним.
Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Отже, за приписами статті 271 ЦПК України, яка визначає вимоги до форми та змісту заяви про роз`яснення судового рішення, не врегульовано право подання такої заяви особою, яка не є учасником справи в межах якої було ухвалене відповідне судове рішення.
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 не є учасником справи, а також не є державним виконавцем. У матеріалах заяви не міститься жодного документа, який би свідчив про причетність ОСОБА_1 до справи
№ 341/2287/18 або підтверджував його повноваження як державного виконавця. Тому ОСОБА_1 не наділений правом звертатися до суду із заявою про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що заява про роз`яснення судового рішення у справі № 341/2287/18 подана неналежною особою.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 183 ЦПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Встановивши, що ОСОБА_1 не є тією особою, яка відповідно до
частини першої статті 271 ЦПК України має право звертатися до суду за роз`ясненням судового рішення, то апеляційний суд обґрунтовано повернув заяву особі, яка не брала участі у справі, про роз`яснення судового рішення без розгляду.
Схожі висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду
від 13 липня 2022 року у справі № 543/775/17 (провадження
№ 11-1287апп18), а також в ухвалах Верховного Суду від: 03 лютого
2022 року у справі № 910/5172/19 та 12 квітня 2023 року у справі
№ 235/499/17 (провадження № 61-32739ск18).
Отже, доводи касаційної скарги у цій частині відхиляються Верховним Судом, так як зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права й не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Роз`яснення або відмова у роз`ясненні судового рішенні є наслідком розгляду заяви лише учасника справи, державного та приватного виконавця.
Разом з тим, посилання в касаційній скарзі на висновки, викладені
у постановах Верховного Суду від: 02 жовтня 2019 року у справі
№ 4806/81/18 (провадження № 61-47905св18) та 19 серпня 2020 року
у справі № 320/7439/16-ц (провадження № 61-21679св19) колегія суддів не бере до уваги, оскільки у вказаних судових рішеннях із заявою про роз`яснення судового рішення звертається особа, яка є учасником справи.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною шостою статті 394 ЦПК України передбачено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатеса Шиманська Наталія Станіславівна, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду
від 15 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2023 |
Оприлюднено | 26.05.2023 |
Номер документу | 111096017 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про розірвання шлюбу |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні