Постанова

від 08.06.2021 по справі 341/2287/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 341/2287/18

Провадження № 22-ц/4808/711/21

Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю. Д.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Горейко М.Д.,

секретаря Єлісевич О.М.,

з участю представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Лотоцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Лотоцької Наталії Василівни на рішення (заочне) Галицького районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Максимчиним Ю.Д. 25 червня 2019 року в м. Галич Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 03 липня 2001 року зареєстрував шлюб з відповідачкою, неповнолітніх дітей на час подання позовної заяви немає. Спільне життя не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного, постійні сварки. Можливості зберегти сім`ю немає, більше трьох років фактично не проживають разом, не ведуть спільне господарство, примирення неможливе. Просив розірвати шлюб (а.с.2-3).

Рішенням (заочним) Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2019 року позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 липня 2001 року виконавчим комітетом Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області, актовий запис №5 - розірвано (а.с.51).

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лотоцької Наталії Василівни про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2019 року задоволено та поновлено пропущений процесуальний строк та заяву відповідача ОСОБА_1 адвоката Лотоцької Наталії Василівни про перегляд зазначеного заочного рішення залишено без задоволення (а.с.152-155).

Не погодившись з рішенням суду представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лотоцька Н.В. подала апеляційну скаргу.

Представник апелянта зазначає, що відповідачку не було належним чином повідомлено про розгляд справи. З матеріалів справи (судові повідомлення, листи, конверти, інформаційні запити) вбачається, що здійснюючи заочний розгляд справи, суд першої інстанції направляв повідомлення відповідачці з порушенням пунктів 2, 42 Правил надання послуг поштового зв`язку , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року за №270. На запити суду Більшівцівська селищна рада повідомляла про адресу проживання відповідачки по АДРЕСА_1 , однак судом направлялась кореспонденція з порушенням, без зазначення вулиці і номера будинку місця реєстрації відповідачки.

Крім того, ОСОБА_1 з 30 жовтня 2018 року перебуває в Державі Ізраїль, на територію України не прибувала, перебуває в Державі Ізраїль і на сьогоднішній день, а отже не могла бути належно повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.

Також зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 281 ЦПК України, судом не була постановлена ухвала про заочний розгляд справи, що тягне за собою відсутність умов ухвалення судом заочного рішення та, як наслідок, його скасування як такого, що не відповідає вимогам законодавства.

Також у рішенні суду є помилки щодо правильності написання особи позивача, замість по батькові ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_4 . На підставі помилки у рішенні суду Галицький районний відділ РАЦС управління юстиції в Івано-Франківській області проставив відмітку про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відтак судове рішення суперечить засадам судочинства. Подальше виправлення такої судової помилки неможливо, оскільки на підставі помилкового рішення суду виникли інші цивільні права і обов`язки для сторін.

Представник апелянта наголошує, що з`ясувати у позивача безпосередньо в судовому засіданні стосовно належності правильності його імені та по батькові неможливо, як і неможливо з`ясувати у позивача волю на розірвання шлюбу, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, відповідачка вважає, що чоловік не мав намірів на розірвання шлюбу, до останнього моменту свого життя спілкувався з нею. Хоча їхнє сімейне життя не було еталонним, але впродовж вісімнадцяти років спільного життя у неї виникли певні сімейні побутові звичаї, соціальні зв`язки та майнові права на спільне сумісне майно. У шлюбі подружжям в 2001 році створено сімейне селянське (фермерське) господарство СКАВА , однак у разі розірвання шлюбу положеннями частини 5 стьатті 1 Закону України Про фермерське господарство вона буде обмежена у майнових правах на товарну продукцію та результати діяльності фермерського господарства.

Додатково зазначає, що позовна заява, на думку відповідачки, підписана не її чоловіком, з приводу чого вона звернулася в правоохоронні органи із відповідною заявою. В межах кримінального провадження з`ясовано, що позовну заяву підписав син чоловіка від першого шлюбу. Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України та не підлягає розгляду, а повинна бути повернута заявнику.

Позов направлено до суду поштовим відправленням, жодного разу позивач особисто у судовому засіданні не був, заяву про підтримання позовних вимог суду не подавав, представник позивача наміри позивача на розірвання шлюбу не підтверджував, а литше письмово клопотав про проведення підготовчого засідання без участі представника.

Вагомою обставиною на думку представника апелянта є і те, що на момент розгляду справи в суді редакція норми статті 60 ЦПК України не дозволяла здійснювати представництво у справах про розірвання шлюбу особам, які не є адвокатом або законним представником позивача.

Суд, порушивши порядок розгляду справи по суті та порядок перегляду заочного рішення, обмежив її у поданні доказів про заснування у період шлюбу СФГ СКАВА , про перетин нею кордону та про прийняття нею спадщини тощо.

З огляду на зазначене, просить заочне рішення скасувати, провадження у справі закрити (а.с.159-163).

Вислухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Лотоцької Н.В., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Судом встановлено, що 03 липня 2001 року виконавчим комітетом Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб. Після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_7 (а.с.7).

Сторони на час розгляду справи судом разом не проживають, спільне господарство не ведуть та не спілкуються. Позивач наміру зберігати шлюб немає та наполягає на його розірванні.

Із відповіді Галицького районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 22.06.2020 року за № 23.3.6-18/56 встановлено, що згідно актового запису про смерть від 09.01.2020 року, складеного виконкомом Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бурштин Івано-Франківської області (а.с.79).

До апеляційної скарги долучено копію свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Бурштинської міської ради Івано-Франківської області 09 січня 2020 року, з якого встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.170).

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив із того, що подальше спільне життя подружжя не склалося, шлюбні відносини фактично припинились і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення, дійшов висновку, що позивачем доведено наявність правових підстав для розірвання шлюбу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до такого.

Сторони на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Одним із елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.

Згідно з пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності.

Відповідно до ч.1 ст.6 ЦПК України суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року у даній справі було відкрито провадження у порядку загального позовного провадження.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень повідомлення відповідачки ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи. Вся судова кореспонденція, яка направлялася відповідачці, поверталася до суду із позначкою за закінченням встановленого строку зберігання , а також була відома інформація про знаходження відповідачки за межами України (а.с.14, 33-34,37-38, 45-46).

З огляду на викладене, розгляд справи без належного повідомлення є грубим порушенням прав відповідачки ОСОБА_1 (ст.6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод) та відповідно до положень п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.

У матеріалах справи дійсно міститься інформація про первинну реєстрацію ОСОБА_2 фермерського господарства СКАВА 05.09.2001 року, тобто у період шлюбу з апелянтом, тому оспорюване рішення може вплинути на майнові права ОСОБА_1 .

Окрім того, апеляційній суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, в апеляційній скарзі представник апелянта просить суд закрити провадження по справі у зв`язку зі смертю позивача по справі ОСОБА_2 , на підтвердження чого надала копію свідоцтва про смерть, Серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Бурштинської міської ради Івано-Франківської області 09 січня 2020 року, з якого встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.170).

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

Спір між сторонами виник з приводу особистих немайнових відносин, і відновлення реєстрації шлюбу без наміру й можливості відновлення сімейних відносин не ґрунтується на нормах Сімейного Кодексу України.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право-попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Допускається правонаступництво у справі за позовами про право, яке за своєю природою є майновим та тісно не пов`язані з особою суб`єкта.

Правовідносини, що склалися між позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_1 щодо розірвання шлюбу, пов`язані із особою позивача та не допускають правонаступництва.

Відповідно до ч.1 ст.377, п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Позивач ОСОБА_2 помер після ухвалення оскаржуваного рішення, яке постановлене з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст.ст.255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що спірні правовідносини про розірвання шлюбу мають особистий характер і не допускають правонаступництва, рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.255, 374, 377 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лотоцької Наталії Василівни задовольнити.

Рішення (заочне) Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу закрити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

М.Д. Горейко

Повний текст постанови складено 16 червня 2021 року.