ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
26.05.2023Справа № 910/14989/22Суддя Сташків Р.Б. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛИНКА" про забезпечення позову і додані до неї матеріали по справі
особа яка маже отримати статус відповідача Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс"
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛИНКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛИНКА" про визнання недійсною односторонню відмову від договору, а саме:
- заборони Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" до набрання у цьому спорі рішенням суду законної сили укладати будь-які договори та/або вчиняти будь-які інші дії щодо передання будь-яким особам права на організацію та експлуатацію 22 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 2 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: місто Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, 15, в межах III територіальної зони паркування м. Києва;
- заборони Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" до набрання у цьому спорі рішенням суду законної сили чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Веселинка" у користуванні 22 місцями для платного паркування транспортних засобів, а також 2 спеціальними місцями для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н., вул. Ревуцького, 15, в межах III територіальної зони паркування м. Києва згідно з Договором про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/49 від 01.12.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛИНКА" про забезпечення позову задовольнив повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 вказану ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2022 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.05.2023 Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2022 у справі № 910/14989/22 скасовано, заяву про забезпечення позову передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023 заяву про забезпечення позову у справі №910/14989/22 передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.
Досліджуючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛИНКА" про забезпечення позову суд приймає до уваги висновки Верховного Суду зроблені у постанові від 18.05.2023, де суд касаційної інстанції скасовуючи вжиті заходи забезпечення позову, зауважив, що судами попередній інстанцій не наведено обставин з посиланням на докази, які б свідчили про вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на вчинення таких перешкод у користуванні позивачем паркувальним майданчиком та не надали оцінку, чи обмежує зазначений спосіб забезпечення позову право відповідача на здійснення господарської діяльності, як особи яка має право розпоряджатися зазначеним паркувальним майданчиком. Висновки судів попередніх інстанцій щодо потенційної можливості настання в майбутньому негативних наслідків для позивача без надання відповідного обґрунтування та доказів існування такої можливості не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Так, свою заяву про вжиття заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛИНКА" мотивує тим, що між ним та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" 01.12.2017 було укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/49, предметом якого є відплатне надання права на організацію та експлуатацію 22 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 2 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розміщені на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ревуцького, 15 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.
Термін дії договору неодноразово продовжувався, та в редакції додаткової угоди строк дії договору до 31.12.2025.
Листом №053/05-1446 від 14.07.2022 Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛИНКА" про розірвання договору відповідно до п.п.6.5, 6.6 договору, у зв`язку з систематичним грубим порушенням умов договору. У вказаному листі зазначено, що 23.06.2022 співробітниками КП "Київтранспарксервіс" здійснено виїзд на обстеження паркувального майданчика та виявлено, що територію паркувального майданчика фактично збільшено та можливе розміщення 40 машиномісць, що свідчить про порушення п.п. 2.2.3, 2.2.5 договору. При повторному виїзді 08.07.2022 співробітниками КП "Київтранспарксервіс" встановлено, що виявлені раніше недоліки не усунуто, про що зафіксовано відповідним актом обстеження.
Станом на день подання заяви про забезпечення позову позивач зазначав, що відповідач продовжує приймати у нього платежі за користування паркувальним майданчиком, на підтвердження чого надав відповідні акти наданих послуг, платіжні інструкції про оплату послуг.
Позивач стверджує, що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" вчиняє перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛИНКА" у користуванні паркувальним майданчиком, який було передано у оренду заявнику за спірним договором, зазначене підтверджується діями Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" у межах правовідносин, які виникли на підставі інших правочинів, що укладені між позивачем та відповідачем.
При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛИНКА" наводить обставини, які виникли між ним та відповідачем у межах інших спорів, які не стосуються спірного договору та односторонньої відмови від нього у межах даної справи.
На думку позивача, у зв`язку із заявлення ним позову Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" можуть вчинятися дії з укладення нового договору щодо спірного паркувального майданчика та будуть вчинятися перешкоди у користування цим майданчиком. Невжиття заходів забезпечення позову, які ним заявлено може призвести до неможливості Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСЕЛИНКА» захистити свої права в межах одного судового провадження.
Предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, є вимоги немайнового характеру - визнання недійсною односторонньої відмови КП "Київтранспарксервіс" від договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 01.12.2017 № ДНП-2017-12/49.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСЕЛИНКА» звернулося до Господарського суду міста Києва 09.01.2023 з позовною заявою до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/49 від 01.12.2017 та за даним позовом було відкрито провадження у справі №910/580/23.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 позовні вимоги у справі №910/580/23 задоволено, станом на сьогодні - 26.05.2023 це рішення законної сили не набрало.
Разом з тим, суд має досліджувати заяву про забезпечення позову виключно на тих доказах, які надані заявником та стосуються саме цієї заяви, без врахування вирішення спору по суті.
Оскільки у заяві, яка розглядається, позивач звернувся до суду із заявою до пред`явлення позову та зазначив про намір звернутися до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність (постанови Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 910/12411/21, від 06.12.2022 у справі № 918/341/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22).
З урахуванням зазначеного, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та, зважаючи на положення ст. 73 ГПК України, надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до статті 86 ГПК України cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Дослідивши надані заявником докази до заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що з них не вбачається, що КП "Київтранспарксервіс" вчиняються дії спрямовані на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСЕЛИНКА» користуватися паркувальним майданчиком за спірним договором чи інші дії спрямовані на укладення нових договорів щодо передачі спірного паркувального майданчика в оренду іншим особам, про що стверджує позивач.
Водночас, суд не може вживати заходів забезпечення позову без реального підтвердження існування обставин про які вказує позивач, а самі лише його пояснення не можуть буди прийняті до уваги судом без підтвердження їх належною доказовою базою.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСЕЛИНКА» на інші справи щодо спорів між сторонами за іншими договірними відносинами, судом також не можуть прийматися до уваги, оскільки висновки судів в межах тих справ було зроблено на підставі інших фактичних обставин та доказів, які безпосередньо стосуються конкретного спору.
Таким чином, припущення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСЕЛИНКА», що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду не є обґрунтованими, оскільки не підтверджується жодним доказом.
Суд також зауважує, що заборона КП "Київтранспарксервіс" на вчинення ним дії щодо користування майном яке перебуває у його розпорядженні є обмеженням прав власника щодо розпорядження належним йому (власнику) майном. Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у п. 4.22 постанови від 11 лютого 2021 року в справі № 915/1185/20.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, подання апеляційної та касаційної скарги покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСЕЛИНКА».
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСЕЛИНКА» про забезпечення позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСЕЛИНКА» (02068, місто Київ, вул. Ревуцького, будинок 2Г, ідентифікаційний код 36824628) на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА, будинок 6; ідентифікаційний код 35210739) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору за подання апеляційної скарги та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 26.05.2023.
Суддя Р.Б. Сташків
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2023 |
Оприлюднено | 29.05.2023 |
Номер документу | 111121243 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сташків Р.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні