Постанова

від 24.05.2023 по справі 559/2804/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2023 року

м. Рівне

Справа № 559/2804/17

Провадження № 22-ц/4815/571/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,

суддів: Ковальчук Н.М.,

Хилевича С.В.

секретар Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ),

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 ,

відповідач за первісним позовом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за зустрічним позовом Варковицька сільська рада Дубенського району Рівненської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 березня 2023 року, у складі судді Ральця Р.В., повне судове рішення складено 20 березня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, припинення права власності на вказану земельну ділянку, виділення земельної ділянки в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - Варковицька сільська рада Дубенського району Рівненської області, про припинення права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Варковицької сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, припинення права власності на вказану земельну ділянку, виділення земельної ділянки в натурі.

Позов обґрунтовано тим, що їй на праві власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24072255 від 10.07.2014 року. Право власності на зазначений житловий будинок вона отримала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 липня 2014 року, після смерті мами ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Домоволодіння розташоване на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , що перебувала у користуванні її батьків з моменту побудови. Вказане підтверджується архівною довідкою Державного архіву Рівненської області від 08 вересня 2014 року № 226/06-27, де зазначено, що в архівному фонді колгоспу імені Паризької комуни с. Варковичі Дубенського району в земельно-шнуровій книзі за 1953- 1955 роки є відомості, що ОСОБА_5 в с. Хомут (нині с. Зелений Гай) користувався земельною ділянкою площею 0.50 га. з них 0.10 га під будовами, станом на 22 лютого 1954 року. Потім вказана земельна ділянка перейшла у користування ОСОБА_4 , як останньому члену колгоспного двору та власнику домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданим 15 грудня 1986 року Виконавчим комітетом Дубнівської районної Ради народних депутатів.

У зв`язку із набуттям права власності на жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до позивача перейшло право користування і земельною ділянкою під будинком, тобто вона є законним землекористувачем земельної ділянки (присадибної), що знаходиться за вказаною адресою. Разом з тим, отримати свідоцтво про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку, їй не вдалося, оскільки звернувшись до Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області про передачу у власність земельної ділянки для обслуговування вищевказаного житлового будинку, 12 січня 2016 року вона отримала лист про відмову. У вказаному листі Варковицька сільська рада Дубенського району Рівненської області повідомила її, що передати у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не можливо, через те, що починаючи з 01.10.1999 року така ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_3 ..

Враховуючи заяву про зміну предмета позову, просила визнати за нею, право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із набуттям права власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями, що знаходиться вказаною за адресою. Припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться на території с. Зелений Гай Дубенського району Рівненської області, загальною площею 0, 25 га, кадастровий номер: 5621680800:03:001:0058. Припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться на території с. Зелений Гай Дубенського району Рівненської області, загальною площею 0, 6 га, кадастровий номер: 5621680800:03:001:0059. Виділити їй в натурі земельну ділянку, площею 0, 25 га цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку з погосподарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У липні 2018 року представником ОСОБА_3 адвокатом Іваницькою Н.О. подано зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Варковицька сільська рада Дубенського району Рівненської області, про припинення права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з його знищенням. В обґрунтування своїх позовний вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, зокрема на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, 22 червня 1982 року ОСОБА_6 заповіла вказаний будинок ОСОБА_2 та її сестрі ОСОБА_7 (тітки позивача). В 1996 році ОСОБА_8 , як одна із спадкоємиць за заповітом після смерті ОСОБА_6 особисто написала заяву на ім`я голови Варковицької сільської ради ОСОБА_9 , в якій просила частину спадщини у вигляді вказаного вище житлового будинку, переписати на свого племінника ОСОБА_3 .. ОСОБА_2 після смерті мами вирішила спадщину не приймати, адже вказаний житловий будинок був вже дуже старий, більше схожий на сарай, ніж на повноцінний об`єкт нерухомості. В 1998 році вона отримала віл ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 800 гривень за вказаний будинок, так як не мала наміру його успадковувати.

Вказує, що ОСОБА_3 з 1989 року вільно та відкрито володів та користувався спірною земельною ділянкою, а житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з 90-х років по сільській раді не обліковувався і використовувався ним як господарська будівля. ОСОБА_3 збудував свій житловий будинок з господарськими будівлями (буд. АДРЕСА_2 ) та приватизував належним чином для його обслуговування земельні ділянки.

ОСОБА_2 свідомо та заплановано не припиняла право власності на свій житловий будинок, що знаходиться за вищевказаною адресою, хоча ніколи там не проживала, ніколи ним не користувалась і не володіла. Фактично усі 30 років після смерті мами, вона знала, що цим будинком, як господарською будівлею користувався і володів ОСОБА_3 , проте ніколи не цікавилась цим об`єктом нерухомості, його технічним станом, та й претензій аж до 2013 року по відношенню до ОСОБА_3 не мала.

Позивач вказує, що вказаний будинок є аварійним та непридатним до експлуатації, його наявність на земельній ділянці позивача створює небезпеку для ОСОБА_3 та членів його сім`ї .

Після зміни предмета позову 25 лютого 2019 року, просив зобов`язати ОСОБА_2 знести належний їй на праві особистої власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 111513256216; припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок за вказаною адресою, в зв`язку з його знищенням.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 серпня 2018 року прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду першої інстанції від 15 березня 2022 року в зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , зупинено провадження у справідо залучення до участі правонаступника спадкоємця.

Ухвалою судувід10січня2023рокупровадження усправі поновлено.Залучено доучасті усправі правонаступника ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,спадкоємця - ОСОБА_1 ..

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 березня 2023 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 ,правонаступником якоїє ОСОБА_1 ,до Варковицькоїсільської радиДубенського району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, припинення права власності на земельну ділянку, виділення земельної ділянки в натурі відмовлено за безпідставністю.

У задоволеннізустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ,правонаступником якоїє ОСОБА_1 ,третя особабез самостійнихвимог -Варковицька сільськарадаДубенського району Рівненської області,про припиненняправа власностіна житловийбудинок відмовленоза безпідставністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що будинок, на який ОСОБА_2 отримала право власності після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташоване на земельній ділянці, права власності на яку, у спадкодавця не було.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0, 85 га, (0, 25 га для обслуговування житлового будинку та 0, 60 га для ведення особистого підсобного господарства) яка розташована на території с. Зелений Гай Дубенського району Рівненської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РВ01843, виданого 01 жовтня 1999 року на підставі рішення Варковицької сільської ради №34 від 18 червня 1999 року, яке є чинним.

Суд першої інстанції взяв до уваги, що рішенням Дубенськогоміськрайонного судувід 28січня 2015року, зміненим рішенням апеляційного суду Рівненської області від 19 березня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання недійсними рішення Варковицької сільської ради №34 від 18 червня 1999 року та державного акта на право приватної власності на землю відмовлено.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог за первісним позовом щодо визнання права власності на земельну ділянку площею 0.25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та виділення в натурі даної земельної ділянки, відсутні.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на законних підставах. ОСОБА_3 не доведено, що право власності на вказаний житловий будинок використовується його власником на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршує екологічну ситуацію та природні якості землі.

З апеляційною скаргою на вказане рішення суду звернувся ОСОБА_1 . Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи первісному позивачу у визнанні права власності на земельну ділянку площею 0,25 га та виділення їй в натурі, вказує на те, що це є неможливим, оскільки згідно вимог ст. 122 ЗК України такими повноваженнями наділені лише органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, але не органи судової влади. У той же час суд звертає увагу на те, що згідно повідомлення Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області №02-12/16 від 12.01.2016 року, ОСОБА_2 відмовлено у передачі у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (право власності на житловий будинок зареєстровано 10.07.2014 року), так як дана земельна ділянка не знаходиться в землях запасу Варковицької сільської ради, а перебуває у власності з 01.10.1999 року, що вказує на суперечливість висновків суду.

ОСОБА_1 вказує, що рішенням Варковицької сільської ради №34 від 18 червня 1999 року про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлових будинків та для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 85 га, з яких 0, 25 га для обслуговування житлового будинку та 0, 60 га для ведення особистого підсобного господарства, порушено його права як спадкоємця, оскільки передана у власність земельна ділянка включає у себе земельну ділянку, яка постійно перебувала у користуванні його батьків та необхідна для обслуговування будинку, який належить йому на праві власності.

Посилаючись на висновок експерта № 180425/4_ФМ від 12.11.2018 року, вказує, що земельну ділянку, що наразі належить відповідачу та на якій розміщений будинок, що належить позивачу можливо розділити таким чином, щоб виділити 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані в межах земельної ділянки.

Наголошує, на тому, що позбавлений можливості користуватись будинком, що належить йому на праві власності та просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ніким не оскаржується, тому в силу принципу диспозитовності судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не надходив.

Від Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області на адресу суду апеляційної інстанції надійшов лист з клопотанням розглядати справу за відсутності сільської ради. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_10 , яка після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_11 », є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 7, 8 т.1).

Згідно архівної довідки № 226/06-27 від 08.09.2014 року в архівному фонді колгоспу імені паризької комуни с.Варковичі Дубенського району в земельно-шнуровій книзі за 1953-1955 роки є відомості, що ОСОБА_5 в с.Хомут (нині с.Зелений Гай) Дубенського району мав землю загальною площею 0,50 га станом на 22 лютого 1954 року. З ксерокопії сторінки журналу, що додана до архівної довідки вбачається, що за ОСОБА_5 лічиться присадибна земля колгоспного двору всього 0,50 га, в тому числі: під будівлями 0,01 га, з них під жилими 0,01 га (а.с. 17,18).

Згідно архівного витягу з рішення виконкому Варковицької сільської ради народних депутатів Дубенського району від 16 жовтня 1986 року № 59 виконком ради погодив матеріали на будинковолодіння, які належать громадянам та колгоспним дворам на праві особистої власності в с. Зелений Гай Дубенського району Рівненської області, в їх числі по АДРЕСА_3 ОСОБА_4 , група господарства колгоспна (а.с. 20).

Виконавчим комітетом Дубнівської районної ради народних депутатів Рівненської області 10.12.1986 року, з врахуванням рішення виконкому Варковицької сільської ради народних депутатів № 59 від 16 жовтня 1986 року було вирішено видати свідоцтва про право особистої власності на належні громадянам і колгоспним дворам жилі будинки, згідно з додатком, в тому числі ОСОБА_4 ..

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 10 липня 2014 року державним нотаріусом Другої Дубенської державної нотаріальної контори Хомич О.С., ОСОБА_2 є спадкоємцем майна матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з: житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11 т.1).

ОСОБА_2 зареєструвала право власності на вказаний будинок в Державному реєстрі 10 липня 2014 року що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно №24072255 від 10.07.2014 року. (а.с. 10 т.1).

24 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області з заявою про передачу їй у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 22 т.1).

Згідно повідомлення Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області №02-12/16 від 12.01.2016 року, ОСОБА_2 відмовлено у передачі у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (право власності на житловий будинок зареєстровано 10.07.2014 року), так як дана земельна ділянка не знаходиться в землях запасу Варковицької сільської ради, а перебуває у власності з 01.10.1999 року (а.с. 23 т.1).

Так з матеріалів справи слідує, що рішенням Варковицької сільської ради №34 від 18 червня 1999 року ОСОБА_3 передано у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлових будинків та для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 85 га, з яких 0, 25 га для обслуговування житлового будинку та 0, 60 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 24, 25 т.1).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РВ01843 зареєстрованого 01 жовтня 1999 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0, 85 га, яка розташована на території с. Зелений Гай Дубенського району Рівненської області (а.с. 44 т.1).

В липні 2015 року ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та Варковицької сільської ради Дубенського району про визнання недійсним рішення Варковицької сільської ради від 18 червня 1999 року № 34 в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,85 га; визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серії РВ01843, виданого 01 жовтня 1999 року Варковицькою сільською радою ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,85 га на території с.Зелений Гай Дубенського району.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 28 січня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, за пропуском строку позовної давності (а.с. 161,162 т.1).

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 березня 2015 року рішення Дубенського міськрайонного суду від 28 січня 2015 року змінено. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Варковецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта на право приватної власності на землю відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 липня 2015 року, касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Дубенського міськрайонного суду від 28 січня 2015 року у незмінній частині та рішення апеляційного суду Рівненської області від 19 березня 2015 року залишено без змін (а.с. 163, 164 т.1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 грудня 2022 року, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син ОСОБА_1 .. Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з: житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 223 т.2).

Судом першої інстанції за клопотаннями сторін було проведено ряд судових експертиз.

Згідно висновку експерта №180425/4_ФМ від 12.11.2018 року, на земельній ділянці (кадастровий номер 5621680800030010058) розташований житловий будинок, технічні параметри якого наведені в технічному паспорті на індивідуальний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлений КП «Архітектор» Дубенської міської ради (інвентарна справа №11019) станом на 01.08.2013 року.

Можна розділити земельну ділянку, геометричні параметри якої утворені шляхом складання земельних ділянок з кадастровими номерами 5621680800030010058 та 5621680800030010059 таким чином, щоб виділити 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані в межах цих ділянок та належать ОСОБА_2 .. Запропоновано два варіанти поділу земельної ділянки (а.с. 217-229 т.1).

Згідно висновку експерта №3.7-4/18 від 24.01.2019 року, технічний стан житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 відноситься до категорії «4» - аварійний. Відповідно до вимог СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009 за приблизною шкалою оцінки фізичного зносу, об`єкт дослідження в цілому оцінюється як «непридатний - 85%». Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 є аварійним (а.с. 268-282 т.1).

Згідно зі ст. 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач керувалася частиною 2 статті 1225 ЦК України (2004 року), якою передбачено, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Також посилалася на положення частини 1 статті 377 ЦК та статті 120 ЗК України, за положеннями яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Однак з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 - власник житлового будинку по АДРЕСА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини. Отже до вказаних правовідносин підлягає застосуванню законодавство чинне станом на час відкриття спадщини.

Відповідно до положень статті 525 Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

З матеріалів справи, що надані сторонами, вбачається, що земельна ділянка на якій розташований будинок по АДРЕСА_1 , право власності на який ОСОБА_4 набула на підставі рішення виконавчого комітету Дубнівської районної ради народних депутатів Рівненської області 10.12.1986 року, була земельною ділянкою колгоспного двору.

Статтею 563 ЦК Української РСР (1963 року) передбачалось, що в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смертічлена колгоспногодвору іншихчленів дворуне залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу. Особистемайно членів колгоспного двору після їх смертіпереходить до спадкоємців на загальних підставах.

Статтею 63ЗК УкраїнськоїРСР 1970року булопередбачено,що кожний колгоспний двір має право на присадибну земельну ділянку, яка надається в порядку і в межах норм, передбачених статутом колгоспу. Присадибна земельна ділянка надається для будівництва житлового будинку, господарських будівель, під город, сад та на інші потреби. До присадибної ділянки входить вся площа, в тому числі і зайнята будівлями. Присадибна ділянка не може передаватися в користування іншим особам або оброблятися з застосуванням найманої праці. Право колгоспного двору на присадибну ділянку засвідчується записом в земельній шнуровій книзі колгоспу.

Статтею 36 ЗК Української РСР 1970 року передбачено підстави припинення права землекористування громадян. Пунктом 5 частини 2 вказаної статті зазначено, що право громадянна користування наданою земельною ділянкою підлягаєприпиненню увипадку смерті всіх членів двору або сім`ї.

Стаття 70ЗК УкраїнськоїРСР 1970року вказувала,що набуття права власності на жилий будинок і господарські будівлі, належні до цього колгоспному двору, не дає права на користування присадибною земельною ділянкою в розмірі, яким користувався колгоспний двір. Надання присадибних земельних ділянок членам колгоспу, які набули право власності на жилий будинок і господарські будівлі, провадиться в порядку, визначеному статтями 63, 64 цього Кодексу. Якщо особа, яка набула право власності на жилий будинок і господарські будівлі, не є колгоспником, земельна ділянка їй може бути надана в порядку і розмірах, передбачених статтями 77, 78 і 161 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_2 , була членом колгоспного двору ОСОБА_4 , відповідно після смерті ОСОБА_4 право на користування земельною ділянкою, яка, як підтверджено матеріалами справи була земельною ділянкою колгоспного двору, право користування вказаною земельною ділянкою припинилося.

Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 набувши у власність спадкове майно, а саме будинок по АДРЕСА_1 , зверталася, як новий власник до повноважних органів в порядку, визначеному статтями 63, 64 або в порядку, визначеному статтями 77, 78 і 161 ЗК Української РСР 1970 року.

Отже позивач не набула права користування земельною ділянкою на якій розміщений будинок, який вона прийняла у спадщину у передбачений чинним на час прийняття спадщини порядок.

Рішенням Варковицької сільської ради №34 від 18 червня 1999 року ОСОБА_3 передано у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлових будинків та для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 85 га, з яких 0, 25 га для обслуговування житлового будинку та 0, 60 га для ведення особистого підсобного господарства за вказаною адресою.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 28 січня 2015 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 березня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення Варковицької сільської ради від 18 червня 1999 року № 34 в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,85 га; та про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серії РВ01843, виданого 01 жовтня 1999 року Варковицькою сільською радою ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,85 га на території с.Зелений Гай Дубенського району.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для визнання права власності за позивачем за первісним позовом на земельну ділянку, площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із набуттям ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями, що знаходиться за вказаною за адресою; припинення права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, та виділення позивачу в натурі земельну ділянку, площею 0, 25 га цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Доводи апеляційної скарги такі висновки суду не спростовують.

Суд першоїінстанції повнота всебічнодослідив наявніусправі докази, надані сторонами, дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення в частині вирішення первісного позову, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду в частині вирішення первісного позову, колегія суддів не вбачає.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ніким не оскаржується, тому в силу принципу диспозитовності судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 382 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 березня 2023 року в частині вирішення первісного позову ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Варковицької сільської ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 травня 2023 року.

Головуючий І. В. Вейтас

Судді: Н. М. Ковальчук

С. В. Хилевич