Ухвала

від 29.05.2023 по справі 916/3899/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

29 травня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3899/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023

по справі №916/3899/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2»

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Фонд державного майна України

про визнання права власності на частку у праві спільної часткової власності на цілісний майновий комплекс, визнання чинним договору, заборону вчиняти певні дії, визнання незаконними дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з вимогами:

1) про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21;

2) про визнання чинним Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19 липня 2028 року включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19 липня 2018 року;

3) про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170) майно цілісного майнового комплексу (Єдиного майнового комплексу) державного побутового підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21;

4) про визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській і Миколаївській областях, щодо прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності у формі «єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» затвердженого Наказом № 717 від 14.08.2020 року Про викладення в новій редакції Наказу РВ ФДМУ від 25.04.2018 № 471 Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 вирішено:

« 1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати чинним Договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19.07.2028 включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

4. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170) майно цілісного майнового комплексу (Єдиного майнового комплексу) державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

5. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про визнання незаконними дій відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, щодо прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності у формі «єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» затвердженого Наказом № 717 від 14.08.2020р. «Про викладення в новій редакції Наказу РВ ФДМУ від 25.04.2018р. № 471 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

6. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» витрати на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.»

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21. Як вбачається з апеляційної скарги, прокурор оскаржує рішення виключно в частині задоволених позовних вимог.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3899/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Таран С.В., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2023.

Ознайомившись з вищевказаною апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, окрім іншого, докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги у справі про банкрутство ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.

У даному випадку рішення суду першої інстанції оскаржується в частині однієї вимоги немайнового характеру.

Судовий збір за подання позову в цій частині складав 2 270,00 грн, тому за подання апеляційної скарги в цій частині підлягає сплаті судовий збір у сумі 3 405,00 грн (2 270,00 х 150% = 3 405,00 грн.)

На підтвердження сплати судового збору апелянт надав квитанцію №б/н від 22.05.2023.

Відповідно до довідки керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2023: «Зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у сумі 13 620грн.00коп., перерахованого заступником в.о. керівника Одеської обласної прокуратури згідно квитанції б/н від 22.05.2023р., який був сплачений через Казначейство України, відомостями, що надійшли від Державної казначейської служби України (Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та реєстр підтверджень оплат із Казначейства в КП "Діловодство суду") до Південно-західного апеляційного господарського суду станом на 23.05.2023р., не підтверджується.»

Таким чином, апелянт не надав належних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, чим порушив вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1.Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 - залишити без руху.

2.Встановити Заступнику керівника Одеської обласної прокуратури строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 3 405,00 грн. протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3.Роз`яснити Заступнику керівника Одеської обласної прокуратури, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран