Постанова

від 15.06.2023 по справі 916/3899/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/3899/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників сторін у справі:

Від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Іванова Т.В.

Від Фонду державного майна України - Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2»

- Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023, суддя суду першої інстанції Шаратов Ю.А., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 10.02.2023

по справі №916/3899/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2»

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Фонду державного майна України

про визнання права власності на частку у праві спільної часткової власності на цілісний майновий комплекс, визнання чинним договору, заборону вчиняти певні дії, визнання незаконними дій

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з вимогами:

1) про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21;

2) про визнання чинним Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19 липня 2028 року включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19 липня 2018 року;

3) про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170) майно цілісного майнового комплексу (Єдиного майнового комплексу) державного побутового підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21;

4) про визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській і Миколаївській областях, щодо прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності у формі «єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон», затвердженого Наказом № 717 від 14.08.2020 року «Про викладення в новій редакції Наказу РВ ФДМУ від 25.04.2018 № 471 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності - ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 вирішено:

« 1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати чинним Договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19.07.2028 включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

4. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170) майно цілісного майнового комплексу (Єдиного майнового комплексу) державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

5. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про визнання незаконними дій відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, щодо прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності у формі «єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» затвердженого Наказом № 717 від 14.08.2020р. «Про викладення в новій редакції Наказу РВ ФДМУ від 25.04.2018р. № 471 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності - ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

6. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» витрати на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21, суд першої інстанції керувався тим, що оборотні активи (грошові кошти та виробничі запаси), визначені Актом оцінки цілісного майнового комплексу від 07.07.2004, фактично були виведені зі складу цілісного майнового комплексу під час його передачі в оренду, і продані та надані Позивачу в кредит за окремими правочинами. В той же час Кредитний договір від 19.07.2004 і Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 19.07.2004 мають свої окремі предмети, які не пов`язані з набуттям права власності на цілісний майновий комплекс, що передається у володіння та користування за Договором оренди від 19.07.2004. Тобто, Кредитний договір від 19.07.2004 і Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 19.07.2004 не є підставами виникнення права спільної часткової власності на цілісний майновий комплекс відповідно до частини першої статті 328, частини третьої статті 355 Цивільного кодексу України.

З огляду на дані обставини, суд дійшов висновку, що за відсутності підстав, встановлених законом або договором, який би містив домовленість сторін про виникнення (перехід) права власності на орендоване майно, Позивач не набув статусу співвласника переданого в оренду ЦМК.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській і Миколаївській областях, щодо прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності у формі «єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» затвердженого Наказом № 717 від 14.08.2020, суд першої інстанції виходив зтого, що з огляду на встановлення відсутності у ТОВ «Мрія-2» права власності на частку в спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», відсутнє й порушення цього права у зв`язку із діями РВ ФДМУ з видання наказу від 14.08.2020 № 717.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170) майна цілісного майнового комплексу (Єдиного майнового комплексу) державного побутового підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21, суд першої інстанції виходив з того, що законом не передбачений такий спосіб захисту, як заборона Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс ДП «Управління справами Фонду державного майна України» майно цілісного майнового комплексу. В той же час, нормами пункту 10 частини другої статті 16, частини першої статті 21 Цивільного кодексу України встановлено такий спосіб захисту як визнання незаконним та скасування акту (рішення) органу державної влади, який є ефективним у випадку можливого порушення прав орендаря прийняттям наказу на підставі Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847. Тому, за наявності іншого ефективного у спірних правовідносинах способу захисту, встановленого законом, у суду відсутні підстави для застосування способу захисту, обраного Позивачем.

Задовольняючи позов в частині визнання чинним Договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19.07.2028 включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018, суд першої інстанції керувався тим, що 02.06.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», яким, зокрема, викладено у новій редакції пункт 10.1 Договору оренди від 19.07.2004, а саме: « 10.1. Цей договір діє терміном до 19.07.2018 включно». Тобто сторони досягли домовленості про продовження терміну дії Договору оренди від 19.07.2004 на десять років. Обставини відсутності заяв жодної із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору оренди від 19.07.2004 встановлені у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021.

Однак, РВ ФДМУ вчиняються дії, направлені на повернення майна з оренди Позивача, що свідчить про невизнання Відповідачем чинності Договору оренди від 19.07.2004 та наявність для ТОВ «Мрія-2» правової невизначеності. Тому суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання чинним Договору оренди.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Фонду державного майна України та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21. Третя особа оскаржує рішення виключно в частині задоволених позовних вимог.

Апелянт зазначає, що якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору чинним не буде належним способом захисту.

Фонд вважає, що суд першої інстанції протиправно задовольнив позовну вимогу про визнання Договору оренди від 19.04.2004 чинним, адже вона є такою що не підлягає задоволенню, оскільки обраний Позивачем спосіб захисту є неефективним та не відновить порушеного права, оскільки не існує такого способу захисту порушеного права як визнання чинним Договору.

Фонд також вказав, що задоволена судом першої інстанції позовна вимога про визнання чинним Договору оренди від 19.07.2004 року не підлягала задоволенню, оскільки Постановою Північно-західного апеляційного суду від 15.12.2021 по справі №916/766/21, яка набрала законної сили, встановлено Факт чинності вищезазначеного договору.

Окрім того, Фонд зазначив, що у даному спорі має місце порушення правил об`єднання позовних вимог, позовні вимоги заявлені з різних підстав, предметом заявлених вимог є різні за двома окремими договорами вимоги, тому сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Враховуючи викладене вище, Фонд просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 в частині визнання чинним договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19.07.2028 включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018, скасувати повністю, та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» відмовити у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21.

Позивач вказує, що він придбав майно (оборотні матеріальні засоби) яке входило, як на момент придбання так і в подальшому, до складу цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства «Нефон» та не було виділено в натурі, а Продавець продав майно, яке на момент укладення Договору входило до складу ЦМК. Адже жодних актів розподілу або виділення майна з ЦМК не укладалось, і Відповідач таких доказів не надав.

Апелянт вважає, що суд встановивши, що вартість ЦМК відокремлена від вартості оборотних активів та засобів, помилково зробив висновок, що і саме майно відокремлене від комплексу майна ЦМК.

Позивач також зазначає, що укладаючи договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів, які входили в склад цілісного майнового комплексу, сторони прагнули набути та набули прав та обов`язків стосовно саме цього предмета.

Апелянт дійшов висновку, що Господарський суд Одеської області, при прийнятті Рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання права спільної часткової власності на частку в ЦМК ДПП «Нефон» не в повній мірі дослідив подані позивачем докази та обставини, які мали значення для об`єктивного вирішення справи, та які суд визнав встановленими; дійшов до невірних висновків, в протиріччя встановленим обставинам та неправильно застосував норми матеріального права.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить, скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21, та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення таких позовних вимог.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21.

Відповідач вказав, що ТОВ «Мрія-2» викупила оборотні матеріальні засоби - виробничі запаси, які спожились протягом одного операційного циклу. На сьогоднішній день, фактично неможливо виділити в натурі частку у спільної часткової власності - оборотні матеріальні засоби (виробничі запаси), котрі Позивач викупив на підставі Договору купівлі-продажу від 19.07.2004 року, так як виробничі запаси спожилися ще у 2005 році та не підлягають відновленню. Таким чином, за Договором купівлі-продажу від 19.07.2004 ТОВ «Мрія-2» набуло право власності саме на оборотні матеріальні засоби, а не на цілісний майновий комплекс або певну частку у спільній власності на нього.

Відповідач звертає увагу, що Позивач, заявляючи вимогу про визнання права власності на частку у розмірі 13,88 % цілісного майнового комплексу, тобто на нерухоме майно, не визначив, яке саме майно входить у 13,88% частки, на яку претендує позивач, не вказав жодних індивідуальних характеристик майна, які б дозволили його ідентифікувати.

Також Відповідач зазначає, що володіння та розпорядження усім цілісним майновим комплексом, як на час передачі цього майна в оренду до Позивача, так і на час розгляду даного спору, здійснює Держава, в особі Відповідача.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» на рішення Господарського суду Одеської області від 19 січня 2023 року по справі №916/3899/21 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 19 січня 2023 року по справі №916/3899/21 - без змін.

Окрім того, до Південно-західного апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21.

На думку відповідача, позовна вимога про визнання Договору орнеди від 19.04.2004 року є такою що не підлягає задоволенню, оскільки обраний Позивачем спосіб захисту є неефективним та не відновить порушеного права, оскільки не існує такого способу захисту порушеного права як визнання чинним Договору.

Відповідач також зазначає, що вимога про визнання чинним Договору оренди від 19.07.2004 не підлягає задоволенню, оскільки постановою Північно-західного апеляційного суду від 15.12.2021 по справі №916/766/21, яка набрала законної сили, вже було встановлено факт чинності вищезазначеного договору.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Одеської області від 19 січня 2023 року по справі №916/3899/21 задовольнити, а рішення Господарського суду Одеської області від 19 січня 2023 року по справі №916/3899/21 в частині визнання чинним Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» від 19.07.2004 року на такий самий строк (на 10 років до 18.07.2028 року включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018 року, скасувати повністю, та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» - відмовити у повному обсязі.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3899/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді -Таран С.В., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/3899/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3899/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 30.04.2023; призначено справу № 916/3899/21 до розгляду на 25 травня 2023 року о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, окрім іншого, поновлено Фонду державного майна України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 30.04.2023; об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» та Фонду державного майна України в одне провадження для сумісного розгляду у судовому засіданні 25.05.2023 о 11:00 год.

25.05.2023 у судовому засіданні прийняли участь представник Фонду державного майна України - Федорчук О.В., преставник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Іванова Т.В., представник ТОВ «Мрія-2» - адвокат Дігуляр В.В.

25.05.2023 у зв`язку з нестабільною роботою системи відеоконференцзв`язку була відсутня можливість технічної фіксації судового процесу, у зв`язку з чим було оголошено перерву у судовому засіданні до 15.06.2023 о 12:30.

15.06.2023 у судовому засіданні прийняли участь представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Іванова Т.В. та представник Фонду державного майна України - Федорчук О.В.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» у судове засідання не з`явився та подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання обґрунтовано тим, що представник позивача адвокат Дігуляр В.В. не може прийняти участь у судовому засіданні по справі №916/3899/21, оскільки на 10:00 15.06.2023 йому надано можливість ознайомитися з матеріалами справи №522/12049/19 з метою підготовки до судового засідання по даній справі, яке призначене на 14:20.

Колегія суддів ухвалою у протокольній формі відхилила дане клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У даному випадку, представник позивача адвокат Дігуляр В.В. був присутнім у попередньому засіданні по справі №916/3899/21, яке відбулося 25.05.2023, а отже був належним чином повідомленим про оголошено перерву у судовому засіданні до 15.06.2023 о 12:30.

В той же час, колегія суддів не визнає причини неявки адвоката Дігуляра В.В. поважними, оскільки представник позивача не надав жодних доказів того, що у нього була відсутня можливість ознайомитися з матеріалами справи №522/12049/19 в іншу дату. Окрім того, адвокат Дігуляр В.В. навіть не надав жодних доказів на підтвердження того, що він дійсно здійснює представництво у справі №522/12049/19.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 15.06.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» та Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» та Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 по суті, не дивлячись на відсутність представника апелянта, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника відповідача у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини встановлені судом.

19.07.2004 Державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області видано свідоцтво серія САА № 440239 про право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, № 92-Б, що в цілому складається з нежилої будівлі загальною площею 181,2 кв.м. відображеної у технічному паспорті від 30.06.2004. /т. 2 а.с. 45/.

Зазначене свідоцтво видано на підставі наказу регіонального Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546.

Право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на вказаний об`єкт зареєстровано 19.07.2004 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 6650430, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 № 4186204. /т. 2 а.с. 46/.

Також, право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на об`єкт - нежила будівля загальною площею 181,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 92-Б, зареєстровано 17.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом від 23.10.2018 № 142401270, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1674300351101. /т. 2 а.с. 47/.

19.07.2004 Державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області видано свідоцтво серія САА № 440240 про право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, № 21, що в цілому складається з нежилої будівлі літ. «А» загальною площею 4 916,7 кв.м. відображеної у технічному паспорті від 02.12.2003. /т. 2 а.с. 48/.

Зазначене свідоцтво видано на підставі наказу регіонального Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546.

Право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на вказаний об`єкт зареєстровано 19.07.2004 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 6650265, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 № 4185993. /т. 2 а.с. 49/.

Також, право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на об`єкт - нежила будівля загальною площею 4 916,7 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вулиця Героїв Крут (вулиця Терешкової Валентини) будинок 21, зареєстровано 18.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом від 23.10.2018 № 142279835, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1673538051101. /т. 2 а.с. 50/.

19.07.2004 Державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області видано свідоцтво серія САА № 440241 про право власності на нежилі будівлі, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, № 33, що в цілому складається з нежилих будівель літ. «А», «Г», «Б», «Д», загальною площею 2 140,1 кв.м., підсобної будівлі літ «З», вбиральні літ «И», складу літ «К», погрібу літ. «Л», дизельної літ. «М», гаражу літ. «Н», сараю літ. «О», навісів літ. «П», «Р», «С», «У», «Ф», «Х», «Ц», літнього кінозалу літ. «Т», насосної літ. «Ч», прохідної літ. «Ш», відображених в інвентаризаційних відомостях від 16.05.2001. /т. 2 а.с. 51/.

Зазначене свідоцтво видано на підставі наказу регіонального Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546.

Право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на вказаний об`єкт зареєстровано 19.07.2004 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 6650517, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 № 4186896. /т. 2 а.с. 52/.

Також, право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на об`єкт - нежилі будівлі загальною площею 2 140,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, Костанді, № 33, зареєстровано 17.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом від 21.11.2018 № 146326143, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1700353251101. /т. 2 а.с. 54/.

19.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу Держаного побутового підприємства «Нефон», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 3185 (далі - Договір оренди від 19.07.2004). /т. 2 а.с. 72-80/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору оренди від 19.07.2004 Орендодавець (Відповідач) передає, а Орендар (Позивач) приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», складеного станом на 31.05.2004 та затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004 № 526, складає: основні засоби, усього - 3 939,7 тис. грн.; знос основних засобів - 1 721,6 тис. грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу - 625,6 тис. грн.; вартість майна, що передається в оренду - 625,6 тис. грн. з метою використання об`єкту оренди - здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря.

Пунктами 1.2, 7.2 Договору оренди від 19.07.2004 передбачено, що грошові кошти (вартість майна, що передається Орендареві на умовах кредиту згідно п. 25 Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон») у сумі 96 200,00 грн., передаються Орендареві в користування на умовах кредитного договору грошових коштів, що укладається одночасно з підписанням цього договору. Орендодавець зобов`язується передати Орендарю на умовах довгострокового кредиту грошові кошти в сумі 96 200,00 грн.

Згідно із пунктами 1.3, 7.3 Договору оренди від 19.07.2004 оборотні матеріальні засоби в сумі 23 280,06 грн. без урахування ПДВ (ПДВ - 20 % від вартості об`єкту - 4 656,01 грн.), вартість об`єкту з урахуванням ПДВ - 27 936,07 грн., Орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору. Орендодавець зобов`язується продати Орендарю оборотні матеріальні засоби вартістю 23 280,06 грн. без урахування ПДВ (ПДВ - 20 % від вартості об`єкту - 4 656,01 грн.), вартість об`єкту з урахуванням ПДВ - 27 936,07 грн.

У пункті 1.4 Договору оренди від 19.07.2004 передбачено, що основні засоби житлового фонду у сумі 1 592 493,84 грн. передаються Орендарю на утримання і керування для забезпечення їх експлуатації у визначеному законом порядку.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.8, 1.9 Договору оренди від 19.07.2004 Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого державного побутового підприємства «Нефон», розташованого за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21. Після укладення цього договору Орендар приєднує до свого майна Підприємство у встановленому порядку. Припинення діяльності державного побутового підприємства «Нефон», здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до Орендаря.

В пункті 1.10 Договору оренди від 19.07.2004 визначено, що майно Підприємства враховується окремо від іншого майна Орендаря на окремому балансі з зазначенням того, що це майно є орендованим. Майно цілісного майнового комплексу, яке передається в оренду, включає в себе активи, пасиви, інвентар, обладнання та інше майно згідно інвентаризаційних описів, у тому числі нерухоме:

а) нежила будівля, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, № 21, що в цілому складається з нежилої будівлі літ. «А» загальною площею 4 916,7 кв.м., належить державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серія САА № 440240) від 19.07.2004, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі наказу регіонального Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» номер запису 3431 в книзі 33неж-160, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 за № 4185993;

б) нежила будівля, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, № 92-Б та в цілому складається з нежилої будівлі загальною площею 181,2 кв.м., належить державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серія САА № 440239) від 19.07.2004, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» номер запису 3432 в книзі 33неж-160, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 за № 4186204;

в) нежилі будівлі, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, № 33, та в цілому складається з нежилих будівель літ. «А», «Г», «Б», «Д», загальною площею 2 140,1 кв.м., підсобних будівель літ «З», вбиральні літ «И», складу літ «К», погрібу літ. «Л», дизельної літ. «М», гаражу літ. «Н», сараю літ. «О», навісів літ. «П», «Р», «С», «У», «Ф», «Х», «Ц», літнього кінозалу літ. «Т», насосної літ. «Ч», прохідної літ. «Ш», 1-9 огородження, І - мостіння, ІІ - басейну, ІІІ - спортивної площадки, та належить державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серія САА № 440241), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» номер запису 3433 в книзі 33неж-160, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004.

Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору оренди від 19.07.2004 Орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі Підприємства. Передача Підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником Підприємства залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача Підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеного за Методикою, затвердженою Постановою КМУ.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Договору оренди від 19.07.2004 вартість майна Підприємства, яке Орендар повертає Орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець), визначається на підставі передавального балансу Підприємства та акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі Підприємства в Оренду. Орендар повертає Підприємство Орендодавцю (юридичній особі, вказаній Орендодавцем) у порядку, визначеному чинним законодавством України на момент припинення цього договору та цим договором. Підприємство вважається поверненим Орендодавцю (юридичній особі, вказаній Орендодавцем) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

В пункті 2.6 Договору оренди від 19.07.2004 вказано, що Орендар є правонаступником прав та обов`язків цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», розташованого за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору оренди від 19.07.2004 передбачено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно Підприємства залишаються у розпорядженні Орендаря і використовуються на відновлення основних фондів. Поліпшення орендованого майна Підприємства та придбання нового майна, здійсненні за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави.

У пункті 10.1 Договору оренди від 19.07.2004 визначено, що його укладено строком на п`ять років, що діє з моменту підписання договору.

Згідно із пунктом 10.11 Договору оренди від 19.07.2004 його чинність припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; невиконання вимог страхування (п.п. 5.5, 5.6); приватизації орендованого майна Орендарем (у встановленому законом порядку); загибелі орендованого майна Підприємства; у разі ліквідації юридичної особи, яка є Орендарем; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пунктів 12.1, 12.2 Договору оренди від 19.07.2004 додатки до цього договору є його невід`ємною і складовою частиною. До цього договору додаються: розрахунок орендної плати; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу; акт приймання-передачі орендованого майна; договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів; кредитний договір грошових коштів.

Як вбачається з Акта оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженого начальником Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області 07.07.2004, вартість майна, що передається в оренду (орендовані основні засоби з вартістю за вирахуванням зносу) становить 625,6 тис. грн. Вартість майна, що надається орендареві на умовах кредиту складає 96,2 тис. грн. Вартість майна, що викуповується орендарем (виробничі запаси) становить 23,2 тис. грн. А залишкова вартість житлового фонду, що передається на утримання або схов орендарю складає 1 592,5 тис. грн. /т. 1 а.с. 81-83/.

В Акті прийому-передачі від 19.07.2004 до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» зазначено вартість майна, що передається в оренду Позивачу у розмірі 625,6 тис. грн.

Це орендоване майно складається з об`єктів основних засобів: 5-ти поверхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, 21; мереж водопроводу, опалення, електропостачання, телефонізації та обладнання; одноповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 92Б; Дитячого оздоровчого табору «Казковий» - будівель, споруд та передаточних пристроїв, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 33.

Окрім того, в Акті прийому-передачі від 19.07.2004 зазначені основні засоби житлового фонду, які передаються орендарю на утримання для забезпечення їх експлуатації і керування, залишкова вартість яких становить 1 592 493,84 грн. /т. 1 а.с. 86-89/.

19.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 3187 (далі - Договір купівлі-продажу від 19.07.2004). /т. 1 а.с. 91-94/.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 Договору купівлі-продажу від 19.07.2004 Продавець (РВ ФДМУ) продає, а Покупець (Позивач) купує оборотні матеріальні засоби цілісного майнового комплексу (Об`єкт), які входять до складу цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» (код 21028008), що передається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Мрія-2», код 32895136, юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21. Вартість та склад зазначених оборотних матеріальних засобів визначається відповідно до Методики оцінки об`єктів оренди від 02.01.2003 № 3 та Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», затвердженого наказом регіонального відділення від 07.07.2004 № 526, і становить 23 280,06 гривень без урахування ПДВ, ПДВ - 20 % від вартості об`єкту - 4 656,01 грн., вартість об`єкту з урахуванням ПДВ - 27 936,07 грн.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору купівлі-продажу від 19.07.2004 право власності на Об`єкт переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Зазначений у цьому договорі Об`єкт продано з урахуванням ПДВ за 27 936,07 грн.

У пункті 6.2 Договору купівлі-продажу від 19.07.2004 вказано, що він підписується одночасно з договором оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» (код 21028008), та є його невід`ємною та складовою частиною. Без договору оренди ЦМК ДПП «Нефон» та Кредитного договору цей Договір не має юридичної сили.

В Акті від 09.08.2005 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів цілісного майнового комплексу, які входять до складу цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004 № 3187, затвердженому першим заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 10.08.2005, зафіксовано виконання у повному обсязі Договору купівлі-продажу від 19.07.2004, та вказано, що цей акт є підставою для зняття цього договору з контролю. /т. 1 а.с. 103-104/.

19.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Кредитний договір грошових коштів (далі - Кредитний договір від 19.07.2004). /т. 1 а.с. 95-97/.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору від 19.07.2004 Регіональне відділення на підставі статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції постанови КМУ від 02.01.2003 № 3, надає Кредитоодержувачу майно, що передається на умовах кредиту.

У пункті 1.2 Кредитного договору від 19.07.2004 вказано, що вартість майна, що передається орендареві на умовах кредиту (Кредит) в сумі 96 200,00 гривень згідно пункту 25 Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», який затверджено наказом регіонального відділення 07.07.2004 № 526, передається у користування на умовах Кредитного договору грошових коштів (Кредитний договір), який укладається одночасно з підписанням Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон».

Згідно із пунктами 1.3, 1.4 Кредитного договору від 19.07.2004 мета Кредиту - здійснення фінансово-господарської діяльності Кредитоодержувача відповідно до умов, визначених цим договором та Договором оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004. Кредит надається терміном на п`ять років з 19.07.2004 по 19.07.2009.

Пунктами 2.2, 2.3 Кредитного договору від 19.07.2004 передбачено, що за користування Кредитом, Кредитоодержувач сплачує до Державного бюджету України відсотки на суму Кредиту на рівні облікової ставки рефінансування Національного банку України щомісячно до 12 числа місяця, наступного за звітним. Стягнення заборгованості зі сплати відсотків за користування Кредитом вирішується у судовому порядку. Наданий Кредит погашається Кредитоодержувачем щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним рівними частками з 15.08.2004 до закінчення строку дії Кредитного договору згідно Графіку погашення Кредиту наведеного у Додатку № 1 до цього договору.

У пункті 8.10 Кредитного договору від 19.07.2004 вказано, що він підписується одночасно з Договором купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів та Договором оренди державного майна оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» і є невід`ємною та складовою частиною останнього.

Як вбачається з Розрахунку нарахування та сплати кредиту та відсотків за його користування, згідно кредитного договору від 19.07.2007, укладеного із ТОВ «Мрія-2», складеного начальником відділу обліку та контролю виконання умов договорів оренди РВ ФДМУ Кучеренко Т.О. і головним бухгалтером Позивача, станом на 15.07.2009 залишок кредиту становить 0,2 грн. (недоплата), та одночасно наявна переплата Кредитоодержувача за сплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 79,03 грн. /т. 1 а.с. 104-105/.

02.06.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», яким пункт 3.1 Договору оренди від 19.07.2004 викладено в наступній редакції: « 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 27.12.2006 №1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку січень 2007: 4195,67 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством».

Також, Договором про внесення змін від 02.06.2008 викладено у новій редакції пункт 10.1 Договору оренди від 19.07.2004, а саме: « 10.1. Цей договір діє терміном до 19.07.2018 включно». Тобто сторони досягли домовленості про продовження терміну дії Договору оренди від 19.07.2004 на десять років.

Окрім того, Договором про внесення змін від 02.06.2008 викладені у новій редакції пункт 10.7 і дефіс перший пункту 12.2 Договору оренди від 19.07.2004, а саме: « 10.7. Невід`ємні поліпшення, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів за згодою Орендодавця, які неможливо відокремити від майна Підприємства без заподіяння йому шкоди, підлягають компенсації тільки у разі приватизації орендованого майна»; «-розрахунок орендної плати від 02.06.08, а розрахунок орендної плати від 19.07.2004 вважати таким, що втратив чинність».

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.07.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 916/766/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях до ТОВ «Мрія-2» про стягнення орендної плати та пені і повернення майна, встановлені наступні обставини.

08.02.2010 укладено Договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004, яким п.1.1 договору викладено в наступній редакції: 1.1.Орендар передає, а Орендодавець приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, затверджених наказом регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 29.12.2009р. № 1248, складає: основні засоби, усього 1872,8 тис. грн.; знос основних засобів 957,4 тис. грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу 915,4 тис. грн.; вартість майна, що передається в оренду 625,6 тис.грн. Мета використання об`єкту оренди здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря.; п.1.4 договору викладено в наступній редакції: 1.4. Основні засоби житлового фонду у сумі 289 784,94 грн. передаються Орендарю у відповідності до ст.ст. 942,944 ЦК України на зберігання за договором для забезпечення їх експлуатації і керування згідно вимог чинного законодавства.; п.1.6 договору викладено в наступній редакції: 1.6. Вартість майна, що вказана у п.п. 1.1,1.4 договору оренди, визначена згідно змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 29.12.2009р. № 1248.

Окрім того, рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2015 у справі № 916/1579/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015, внесено зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 21028008) від 19.07.2004р. № 728 зі змінами та доповненнями, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «МРІЯ-2»:

- викладено пункт 3.1. розділу 3 Договору, в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ па суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.»

- викладено пункт 3.2. розділу 3 Договору, в наступній редакції: «Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно».

- розділ 10 Договору, доповнено пунктом 10.13. «Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід`ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2004р.».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2020 у справі № 916/2752/19 за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до ТОВ «Мрія-2», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до державного бюджету заборгованість у розмірі 265 998,05 грн. з орендної плати, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з товариства 29 475,59 грн., розірвано Договір оренди нерухомого майна від 19.07.2004р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» та зобов`язано це товариство повернути регіональному відділенню цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2020 у справі № 916/2752/19 в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна від 19.07.2004 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» повернути цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон» скасовано, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в частині розподілу судових витрат змінено, в решті рішення залишено без змін.

РВ ФДМУ надіслано на адресу ТОВ «Мрія-2» Повідомлення від 16.04.2021 № 11-07-01763 про відмову від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.07.2004р. В якому, з підстав того, що ТОВ «Мрія-2» не сплачує орендну плату за договором протягом трьох місяців і більше, РВ ФДМУ, користуючись своїм правом, передбаченим статтею 782 Цивільного кодексу України, відмовилось від Договору оренди від 19.07.2004. У зв`язку з чим, регіональне відділення вимагало: 1) Повернути Орендодавцю майно цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства «Нефон», зазначене в пункті 1.1 Договору оренди, що належить до державної власності від 19.07.2004; 2) Підписати в трьох примірниках Акт прийому-передачі (повернення) майна до Договору оренди цілісного майнового комплексу побутового підприємства «Нефон», що належить до державної власності від 19.07.2004. /т. 1 а.с. 143-145/.

У рішенні Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21, яким відмовлено в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ТОВ «Мрія-2» повернути РВ ФДМУ цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», а також у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021, яким вказане рішення залишено без змін, суди, надаючи оцінку Повідомленню від 16.04.2021 № 11-07-01763, дійшли висновків про відсутність у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях підстав для відмови від Договору оренди від 19.07.2004 на підставі пункту 10.11 цього договору і статті 782 Цивільного кодексу України, а також про те, що вказаний договір не є припиненим.

РВ ФДМУ надіслано на адресу ТОВ «Мрія-2» лист від 31.08.2021 № 11-06-03962 у якому повідомило про нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення орендованого майна на підставі частин першої, другої статті 785 Цивільного кодексу України та пункту 5.8 Договору оренди від 19.07.2004, починаючи з дати повідомлення про повернення державного майна при розірванні договору оренди - 20.04.2021.

Також, із посиланням на пункт 5-1 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158, у вказаному листі РВ ФДМУ запропонувало Позивачу до 10.09.2021 надати до регіонального відділення кандидатури директора, головного бухгалтера та інших (за потребою) для включення до складу інвентаризаційної комісії для здійснення інвентаризації майна, що підлягає поверненню з оренди. /т. 1 а.с. 146/.

Єдиний майновий комплекс колишнього державного підприємства «Нефон» включено до Додатку 2 до наказу Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» від 27.03.2018 № 447.

На виконання вказаного наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447, на підставі Законів України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 № 4107-VI, «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V, «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області видано наказ «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності - єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» (код ЄДРПОУ 21028008)» від 25.04.2018 № 471. Згідно із цим наказом, прийнято рішення про приватизацію вказаного об`єкта державної власності шляхом продажу на аукціоні з умовами. /т. І а.с. 139/.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 та постановою Верховного Суду від 23.11.2021, у справі № 910/14217/20, відмовлено в задоволені позову ТОВ «Мрія-2» до Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання незаконними дій ФДМУ з включення об`єкта державної власності у формі єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у т.ч. тих, що передані в оренду, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 447 від 27.09.2018, а також про скасування наказу ФДМУ № 447 від 27.03.2018 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» в частині включення до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у т.ч. тих, що передані в оренду (Додаток № 2 до наказу Фонду державного майна України № 447 від 27.03.2018) єдиного майнового комплексу колишнього Державного підприємства «Нефон», та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях № 471 від 25.04.2018 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності - єдиного майнового комплексу колишнього Державного підприємства «Нефон».

На виконання наказу Фонду державного майна України «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» (із змінами)» від 10.08.2020 № 1320, на підставі Законів України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 № 4107-VI, «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V, «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях видано наказ «Про викладення в новій редакції наказу РВ ФДМУ по Одеській області від 25.04.2018 № 471 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності - ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон»» від 14.08.2020 № 717. /т. 1 а.с. 140-141/.

11.11.2021 Фондом державного майна України, із посиланням, як на підставу, на Господарський кодекс України, Закони України «Про Фонд державного майна України», «Про управління об`єктами державної власності», «Про оренду державного та комунального майна» і Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847, видано наказ «Про визначення балансоутримувача єдиного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 11.11.2021 № 2024, яким визначено ДП «Управління справами Фонду державного майна України» (ЕДРПОУ 39950170) балансоутримувачем та закріплено за ним на праві господарського відання єдиний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон». /т. 1 а.с. 142/.

02.12.2021 комісією, створеною рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2», оформленим протоколом від 05.10.2021 № 32, складено Акт визначення розміру частки у праві спільної часткової власності ТОВ «Мрія-2» у ЦМК ДПП «НЕФОН». У цьому акті зазначено, що розрахунок розміру частки ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) у цілісному майновому комплексі державного побутового підприємства «НЕФОН», правонаступником якого є ТОВ «Мрія-2», документально підтверджується у розмірі 13,88 %. /т. 1 а.с. 137-138/.

Також, для підтвердження вказаного розрахунку Позивач звернувся до судових експертів. Судовими експертами Коріньком М.Д. та Мухіним О.О. складено Висновок експертів за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань, поставлених на вирішення та зазначених у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» від 27.11.2021 № 229-10.2021-1005. У ньому експерти зробили наступний висновок: Розрахунок розміру частки ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) у цілісному майновому комплексі державного побутового підприємства «НЕФОН», правонаступником якого є ТОВ «МРІЯ - 2», документально підтверджується у розмірі 13,88 %. /т. 3 а.с. 104-143/.

ТОВ «Мрія-2» надіслано на адресу Фонду державного майна України і РВ ФДМУ лист від 01.12.2021 № 73, в якому повідомлено про проведення виконавчим органом товариства розрахунку його частки у цілісному (єдиному) майновому комплексі з урахуванням вартості всіх активів ЦМК, в тому числі будівель, споруд, оборотних матеріальних засобів та грошових коштів, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, 21, які перебувають у власності всіх співвласників. Вказано, що розмір частки ТОВ «Мрія-2» у праві часткової спільної власності в ЦМК ДПП «НЕФОН» становить 13,38 %. До цього листа додано Розрахунок розміру частки ТОВ «Мрія-2» у праві часткової спільної власності в ЦМК ДПП «НЕФОН» від 02.12.2021. /т. 1 а.с. 148-152/.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У даному випадку рішення суду першої інстанції оскаржується виключно в частині:

- задоволення позовної вимоги про визнання чинним Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19.07.2028 включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018;

- відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Тому рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 підлягає перегляду виключно в цій частині, в іншій частині оскаржуване рішення не переглядається.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за ТОВ «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % в спільній частковій власності на ЦМК ДПП «Нефон», в той же час підлягає задоволенню апеляційна скарга Фонду державного майна України, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про визнання чинним Договору оренди від 19.07.2004, з прийняттям в цій частині новго рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з таких підстав.

Щодо позовної вимоги про визнання за ТОВ «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % в спільній частковій власності на ЦМК ДПП «Нефон», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із частинами першою, другою статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом (частина третя статті 355 Цивільного кодексу України).

Статтею 356 Цивільного кодексу України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до частин першої, другої статті 357 Цивільного кодексу України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Частинами першою, другою статті 358 Цивільного кодексу України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 викладено висновок, згідно із якими, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Станом на момент укладення Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «НЕФОН» від 19.07.2004, Договору купівлі-продажу оборотних засобів від 19.07.2004, Кредитного договору грошових коштів від 19.07.2004, спірні правовідносини були врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України і Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до абзаців першого, другого частини першої статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами першою, другою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною третьою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 145 Господарського кодексу України майновий стан суб`єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов`язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом здачі єдиного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду. Законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб`єкта господарювання.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього (частина третя статті 66 Господарського кодексу України).

Пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, до об`єктів оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) віднесено об`єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об`єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб`єкти господарської діяльності;

Частинами першою, другою статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII передбачено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII встановлено, що амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Амортизаційні відрахування на орендовані приміщення, частини будівель і споруд та інше окреме індивідуально визначене майно нараховує та залишає у своєму розпорядженні підприємство, господарське товариство, створене в процесі приватизації (корпоратизації), на балансі якого знаходиться це майно.

Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів. Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із пунктами 5, 6 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3, яка діяла станом на 19.07.2004, оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу здійснюється у такій послідовності: проведення інвентаризації всього майна підприємства з переоцінкою вартості необоротних активів у разі, якщо це не було зроблено раніше (1 розділ балансу); складання передавального балансу; складання акта оцінки цілісного майнового комплексу. Під час оцінки визначаються склад і вартість майна, що: передається в оренду; передається на утримання або у схов орендарю; надається орендареві на умовах кредиту; викуповується орендарем.

Пунктом 11 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 встановлено, що вартість цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, що передається в оренду, визначається шляхом сумування всіх активів, які входять до цього комплексу, крім оборотних.

Відповідно до пункту 13 Методики оцінки об`єктів оцінки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, вартість майна, що надається орендареві на умовах кредиту відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», визначається шляхом підсумовування балансової вартості цінних паперів і залишку коштів у касі, на розрахункових рахунках у банках, дебіторської заборгованості за вирахуванням кредиторської заборгованості.

Якщо кредиторська заборгованість перевищує суму залишку коштів у касі та на розрахункових рахунках у банках, суму дебіторської заборгованості, в кредит надаються лише цінні папери за балансовою вартістю, а у разі їх відсутності сума залишку коштів у касі та на розрахункових рахунках у банках передається орендареві для погашення кредиторської заборгованості підприємства без укладення договору кредиту на підставі внесення відповідної умови до договору оренди.

Згідно із пунктом 14 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, вартість оборотних матеріальних засобів, що викуповуються орендарем, визначається за даними бухгалтерського обліку з обов`язковою дооцінкою товарно-матеріальних цінностей відповідно до вимог законодавства.

З вартості оборотних матеріальних засобів, що викуповуються орендарем, вираховується кредиторська заборгованість, яка виникла у зв`язку з придбанням підприємством оборотних матеріальних засобів, у тому числі робіт і послуг, які включені у собівартість готової продукції, та залишків незавершеного виробництва, і не врахована під час визначення суми кредиту, що надається орендареві.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції, яка діяла станом на 19.07.2004, викуп орендарем оборотних матеріальних засобів провадиться згідно з договором купівлі-продажу, який укладається одночасно з договором оренди. Вартість оборотних матеріальних засобів визначається згідно з пунктом Методики оцінки вартості об`єктів оренди. При цьому продукція незавершеного виробництва викуповується орендарем за внутрішніми цінами виробництва.

Згідно із пунктами 1, 5, 7, 8, 9 Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції, яка діяла станом на 19.07.2004, надання орендареві в кредит коштів і цінних паперів здійснюється на підставі кредитного договору, який укладається одночасно з договором оренди. Кошти та цінні папери передаються орендареві разом з об`єктом оренди. За користування кредитом орендар сплачує відсотки на суму кредиту на рівні ставки рефінансування Національного банку. Строки сплати нарахованих за відповідний період відсотків визначаються за погодженням сторін, але не рідше ніж один раз на квартал. Відсоткові платежі зараховуються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів (залежно від суб`єкта права власності на орендоване майно).

Як було встановлено вище, Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області було затверджено Акт оцінки цілісного майнового комплексу від 07.07.2004, відповідно до якого вартість майна, що передається в оренду (орендовані основні засоби з вартістю за вирахуванням зносу) становить 625,6 тис. грн. Вартість майна, що надається орендареві на умовах кредиту складає 96,2 тис. грн. Вартість майна, що викуповується орендарем (виробничі запаси) становить 23,2 тис. грн. А залишкова вартість житлового фонду, що передається на утримання або схов орендарю складає 1 592,5 тис. грн.

Тобто, у вказаному Акті оцінки цілісного майнового комплексу від 07.07.2004 вартість ЦМК, що передається в оренду, відокремлена від вартості майна (оборотних активів), що надається орендареві на умовах кредиту та викуповується ним (виробничі запаси), як це передбачено частиною першою статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, пунктами 5, 6, 11, 13, 14 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3.

Також, відповідно до норм частини першої статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів, Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладені Договір оренди від 19.07.2004, яким передано в оренду ЦМК вартістю 625,6 тис. грн., Кредитний договір від 19.07.2004, яким Позивачу надано на умовах кредиту суму 96 200,00 грн., визначену в пункті 25 Акту оцінки цілісного майнового комплексу, Договір купівлі-продажу від 19.07.2004, яким продано товариству оборотні матеріальні засоби вартістю 27 936,07 грн. з ПДВ.

Отже, суд першої інстацнії дійшов вірного висновку про те, що оборотні активи (грошові кошти та виробничі запаси), визначені Актом оцінки цілісного майнового комплексу від 07.07.2004, фактично були виведені зі складу цілісного майнового комплексу під час його передачі в оренду, і продані та надані Позивачу в кредит за окремими правочинами.

Крім того, Кредитний договір від 19.07.2004 і Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 19.07.2004 мають свої окремі предмети, які не пов`язані з набуттям права власності на цілісний майновий комплекс, що передається у користування за Договором оренди від 19.07.2004.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Кредитний договір від 19.07.2004 і Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 19.07.2004 не є підставами виникнення права спільної часткової власності на цілісний майновий комплекс відповідно до частини першої статті 328, частини третьої статті 355 Цивільного кодексу України, адже цілісний майновий комплекс чи його частина не виступали предметом за даними договорами. В той же час, позивач набув права власності на оборотні матеріальні засоби, які входять до складу цілісного майнового комплексу.

Слід зауважити, що під оборотними матеріальними засобами потрібно розуміти сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і котрі повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.

В свою чергу набуття права власності на оборотні матеріальні засоби жодним чином не породжує право власності на цілісний майновий комплекс.

А відтак, за відсутності підстав, встановлених законом або договором, який би містив домовленість сторін про виникнення (перехід) права власності на орендоване майно, Позивач не набув статусу співвласника переданого в оренду ЦМК.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для врахування Висновку експертів за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань, поставлених на вирішення та зазначених у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» від 27.11.2021 № 229-10.2021-1005, складений судовими експертами Коріньком М.Д. та Мухіним О.О. Адже висновки цього експертного дослідження є лише результатом математичних розрахунків, які не можуть бути правовою підставою для виникнення права спільної часткової власності на цілісний майновий комплекс.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Щодо позовної вимоги про визнання чинним Договору оренди від 19.07.2004, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено вище, 19.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу Держаного побутового підприємства «Нефон», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 3185 (далі Договір оренди від 19.07.2004).

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договір укладено строком на п`ять років та діє з моменту підписання договору оренди.

02.06.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», яким, зокрема, викладено у новій редакції пункт 10.1 Договору оренди від 19.07.2004, а саме: « 10.1. Цей договір діє терміном до 19.07.2018р. включно». Тобто сторони досягли домовленості про продовження терміну дії Договору оренди від 19.07.2004 на десять років.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, який діяв станом 19.07.2018 - дату закінчення терміну дії Договору оренди від 19.07.2004, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Обставини відсутності заяв жодної із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору оренди від 19.07.2004 встановлені у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021.

У постанові Південно-західного апеляційного суду від 15.12.2021 року по справі № 916/766/21 сформувався преюдиційний факт. «За вказаних обставин, правові підстави для відмови позивача від укладеного з відповідачем договору №728 від 19.07.2004 на підставі пункту 10.11. цього договору і статті 782 Цивільного кодексу України відсутні, вказаний договір не є припиненим, у зв`язку з чим не підлягають застосуванню передбачені статтею 785 Цивільного кодексу України, пунктом 5.8 договору №728 від 19.07.2004 наслідки припинення договору оренди у вигляді повернення орендарем майна, яке було об`єктом оренди».

Тобто судом вже був зроблений висновок щодо чинності договору №728 від 19.07.2004, даний висновок датується 15.12.2021. Тоді як ТОВ «Мрія-2» звернулася з позовом в цій частині 17.12.2021. Отже на момент звернення з позовом, судом апеляційної інстанції вже було надано правовий висновок щодо чинності договору №728 від 19.07.2004, який є преюдиційним у даній справі.

Посилання суду першої інстанції на те, що РВ ФДМУ вчиняються дії, направлені на повернення майна з оренди Позивача, ґрунтуються, перш за все на листі від 31.08.2021 № 11-06-03962, у якому РВ ФДМУ повідомило позивача про нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення орендованого майна на підставі частин першої, другої статті 785 Цивільного кодексу України та пункту 5.8 Договору оренди від 19.07.2004, починаючи з дати повідомлення про повернення державного майна при розірванні договору оренди - 20.04.2021.

Однак, даний лист датується 31.08.2021, тоді як Південно-західний апеляційний господарський суд в своїй постанов 15.12.2021 зробив висновок про чинність спірного договору оренди. Отже правова оцінка була надана вже після вчинення відповідачем вказаних дій.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Законодавством і спірним договором не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання договору чинним або діючим, а така вимога за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, який може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, та не направлена на захист прав позивача за первісним позовом.

Отже, з урахуванням положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, вимога позивача про визнання договору оренди чинним не відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав.

Враховуючи викладене, встановивши, що позивачем обраний не належний спосіб захисту, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання чинним Договору оренди від 19.07.2004.

Суд першої інстанції також посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пункті 6.12 постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, згідно із якими, відповідно до норм статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Однак, відповідні висновки не є релевантними у даній справі, адже позивач звернувся з вимогою про встановлення факту «визнання договору оренди чинним», а не з вимогою про встановлення права.

З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку, що позовна вимога про визнання чинним Договору оренди від 19.07.2004 не підлягає задоволенню, оскільки позивачем було вибрано неналежний спосіб захисту, також постановою Південно-західного апеляційного суду від 15.12.2021 року по справі №916/766/21. яка набрала законної сили, вже було встановлено факт чинності вищезазначеного договору.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88% у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21, за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено. Тому рішення в цій частині необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» - без задоволення.

В той же час, судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим підлягає задоволенню апеляційна скарга Фонду державного майна України, а рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання чинним Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19.07.2028 включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви необхідно покласти на позивача, витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги ТОВ «Мрія-2» необхідно покласти на позивача. Враховуючи задоволення апеляційної скарги Фонду державного майна України, витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги Фонду державного майна України, необхідно покласти на позивача.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 - залишити без змін в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88% у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 по справі №916/3899/21 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання чинним Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19.07.2028 включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання чинним Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19.07.2028 включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (Код ЄДРПОУ 32895136, 65078, м. Одеса, вул. Терешкової (Героїв Крут), 21) на користь Фонду державного майна України (Код ЄДРПОУ 00032945, 01133, м. Київ, Генерала Алмазова, 18/9) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 3 405,00 грн.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документа.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.06.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран