Постанова

від 22.05.2023 по справі 921/350/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2023 р. Справа № 921/350/22

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача):Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від стягувача (скаржника) не з`явився

від боржника не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон, б/н від 06 березня 2023 року

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2023 року (підписана 03.03.2023), суддя Стопник С.Г.

про розстрочення виконання рішення

у справі №921/350/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон, с. Чопилки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Буропідривник, с. Киданці, Збаразький район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості в сумі 1 314 557,96 грн.

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2023 року у справі №921/350/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Буропідривник» про розстрочку виконання судового рішення у справі задоволено частково.

Суд розстрочив виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 05 грудня 2022 року у справі №921/350/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буропідривник" (вул. Максимівська, 1, с. Киданці, Збаразький район, Тернопільська область, код 31789280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" (вул. Б.Хмельницького, буд.35, с.Чопилки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, код 43106699): 700 000 грн 00 коп. основного боргу, 214 653 грн 75 коп. процентів за користування товарним кредитом, 21 465 грн 38 коп. 36% річних, 18 525 грн 05 коп. пені та 19 718 грн 37 коп. в повернення сплаченого судового збору, шляхом сплати:

- до 27 березня 2023 року 194 872,50 грн;

- до 27 квітня 2023 року - 194 872,50 грн;

- до 27 травня 2023 року - 194 872,50 грн;

- до 27 червня 2023 року - 194 872,50 грн;

- до 27 липня 2023 року - 194 872,55 грн.

В решті вимог заяви суд відмовив.

Ухвала суду мотивована наявністю в даному випадку тих виняткових обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у даній справі і є підставами для надання розстрочки виконання рішення суду з метою уникнення зупинення господарської діяльності відповідача та банкрутства останнього. Суд в ухвалі зазначає, що відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес відповідача полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності. При ухваленні рішення про розстрочку суд першої інстанції врахував наявні в матеріалах справи документи та інтереси сторін, а також взяв до уваги існування надзвичайних обставин в Україні через військову агресію рф проти України, введення воєнного стану згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, що зумовило призупинення виробничої діяльності на підприємстві відповідача (до спеціалізації якого належить проведення буро-вибухових робіт) та неможливість здійснення ним в цей період повноцінної фінансово-господарської діяльності, і як наслідок утруднення виконання зобов`язань перед контрагентами, в тому числі і перед позивачем (ступінь вини у виникненні спору); вживання відповідачем заходів по сплаті заборгованості, зокрема відповідачем в процесі розгляду справи до прийняття рішення по суті спору здійснено погашення основного боргу в сумі 787000,40 грн (декількома платежами від 20000 грн до 100000 грн), що становило більше 50% заявленої до стягнення суми основного боргу за договором, що вказує на бажання і можливість відповідача сплачувати заборгованість частинами; накладення арештів на рахунки і майно відповідача, зупинка роботи підприємства унеможливлює виконання рішення боржником самостійно та може призвести до банкрутства останнього.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, стягувач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2023 року у справі №921/350/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити боржнику у розстроченні виконання рішення у цій справі. Зокрема зазначає, що судом не враховано інтереси стягувача, а обставини, на які посилається боржник, як на підставу для розстрочення виконання рішення суду, не мають виключного характеру, а є результатом господарської діяльності самого боржника. Разом з тим, стягувач наголошує, що боржник не вказує та не надає жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином та за рахунок чого боржник забезпечить виконання зазначеного в оскаржуваній ухвалі графіку.

У відзиві на апеляційну скаргу боржник просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначає, що ним сплачено частину заборгованості згідно з графіком, встановленим судом, що додатково підтверджує спроможність відповідача сплачувати борг частинами у відповідності до встановленої судом розстрочки.

Поряд з тим, 27 квітня 2023 року від боржника до суду надійшло клопотання про долучення доказів часткової оплати заборгованості.

22 травня 2023 року від боржника до суду надійшло клопотання про долучення доказів сплати заборгованості в сумі 604 579,30 грн. (за травень, червень та липень 2023 року згідно графіку платежів, визначених в ухвалі суду), у зв`язку з наведеним просить суд закрити провадження у справі, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

22 травня 2023 року від стягувача на електронну адресу суду надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів та закриття провадження у справі, в яких останній заперечує щодо закриття провадження у справі, оскільки апеляційним судом переглядається ухвала суду першої інстанції про розстрочку виконання рішення, а не рішення, прийняте місцевим господарським судом по суті спору. Разом з тим, підтвердив погашення боржником заборгованості.

Одночасно, 22 травня 2023 року від стягувача на електронну адресу суду також надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його представника, у зв`язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні. Разом з тим, повідомив, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить таку задоволити.

Ухвалою суду від 01 травня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 22 травня 2023 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши клопотання боржника про закриття провадження у справі, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні такого, оскільки предметом апеляційного розгляду є ухвала місцевого господарського суду про розстрочення виконання рішення суду, а не судове рішення, прийняте судом першої інстанції по суті спору. Апеляційний суд в цьому випадку переглядає ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2023 року про розстрочку виконання рішення суду, станом на час її винесення. Поряд з тим, апеляційний суд не бере до уваги подані боржником докази щодо сплати заборгованості, оскільки така (сплата) мала місце після винесення оскаржуваної ухвали та не могла бути врахована місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали.

З огляду на відмову у закритті провадження у справі, колегія суддів продовжила розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2023 року у справі №921/350/22.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, зважаючи на клопотання скаржника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05 грудня 2022 року у справі №921/350/22 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буропідривник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» 700 000 грн. основного боргу, 214 653,75 грн. процентів за користування товарним кредитом, 21 465,38 грн. 36% річних, 18 525,05 грн. пені та 19 718,37 грн. в повернення сплаченого судового збору. В частині стягнення 193 188,37 грн. 36% річних та 166 725,41 грн. пені суд відмовив.

В апеляційному порядку вказане рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

На виконання рішення суду 30 січня 2023 року Господарським судом Тернопільської області видано наказ.

02 лютого 2023 року боржник звернувся до місцевого господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 05 грудня 2022 року у справі №921/350/22 рівними частинами на строк до десяти місяців. Заява мотивована тим, що у відповідача склалася важка та нестабільна фінансова ситуація, в тому числі і через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, що призвело до блокування роботи підприємства майже на 2 місяці, зменшення об`ємів виконаних вибухових робіт. Враховуючи, що з початку 2023 року фінансовий стан боржника поступово покращується, останній просив розстрочити виконання рішення суду у цій справі до десяти місяців та гарантував сплату боргу, разом з тим, зазначає, що у випадку накладення виконавчою службою арешту на рахунки та майно боржника, діяльність останнього заблокується та це призведе до повного невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Поряд з тим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч.ч.3,4,5 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Разом з цим, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання щодо надання розстрочки виконання рішення, суд першої інстанції врахував, що в даному випадку відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем, при цьому, інтерес відповідача полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності.

Відтак, врахувавши вищенаведене, а також наявні в матеріалах справи документи та інтереси сторін, взявши до уваги існування надзвичайних обставин в Україні через військову агресію російської федерації проти України, введення воєнного стану згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, що зумовило призупинення виробничої діяльності на підприємстві відповідача (до спеціалізації якого належить проведення буро-вибухових робіт) та неможливість здійснення ним в цей період повноцінної фінансово-господарської діяльності, і як наслідок утруднення виконання зобов`язань перед контрагентами, в тому числі і перед позивачем (ступінь вини у виникненні спору); вживання відповідачем заходів по сплаті заборгованості, зокрема відповідачем в процесі розгляду справи до прийняття рішення по суті спору здійснено погашення основного боргу в сумі 787000,40 грн (декількома платежами від 20000 грн до 100000 грн), що становило більше 50% заявленої до стягнення суми основного боргу за договором, що вказує на бажання і можливість відповідача сплачувати заборгованість частинами; накладення арештів на рахунки і майно відповідача, зупинка роботи підприємства унеможливлює виконання рішення боржником самостійно та може призвести до банкрутства останнього, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду, проте, не як просив боржник на 10 місяців, а строком на 5 місяців рівними частинами, починаючи з дати ухвалення рішення про розстрочення. Зважаючи на наведені вище обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність в даному випадку тих виняткових обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у цій справі і є підставами для надання розстрочки виконання рішення суду з метою уникнення зупинення господарської діяльності відповідача та банкрутства останнього.

Колегія суддів, всебічно, повно і об`єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізувавши докази в обґрунтування заяви, зважаючи на необхідність задоволення інтересів обох сторін, враховуючи їх фінансовий стан та інфляційні процеси в економіці держави, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що розстрочення виконання рішення, визначеним судом способом (на п`ять місяців), надасть змогу вирішити наявні фінансові проблеми та сприятиме нормальному функціонуванню підприємства стягувача та боржника, а головне реальній можливості виконання рішення суду першої інстанції.

Судом встановлено, що станом на час прийняття постанови, рішення суду у цій справі виконане боржником, що підтверджується постановою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Варивода Д.В. від 17 травня 2023 року про закінчення виконавчого провадження №71028541. Також виконання рішення підтвердив і стягувач у запереченнях від 19 травня 2023 року. Слід зазначити, що наведене не впливає на перегляд в апеляційному порядку ухвали суду про розстрочення виконання рішення (оскільки така переглядається станом на час її винесення), однак, свідчить про ефективність такого розстрочення.

Щодо доводів скаржника про подання боржником заяви про розстрочення виконання рішення вдруге за однакових обставин, колегія суддів звертає увагу, що чинний ГПК України не обмежує сторону на подання таких заяв, у відповідності до вимог ст.331 ГПК України, разом з тим, предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2023 року у справі №921/350/22, винесена за результатами розгляду саме заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Буропідривник» від 01 лютого 2023 року про розстрочку виконання судового рішення, відтак, судом встановлювалися обставини, зазначені в такій заяві та досліджувалися докази, долучені до неї.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, враховуючи положення ст.331 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для розстрочення боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Буропідривник» виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 05 грудня 2022 року у справі №921/350/22 строком на п`ять місяців.

При цьому, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Право на виконання судового рішення є невід`ємною гарантією відновлення порушеного права позивача та складовою судового захисту його прав.

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, про зміну способу та порядку їх виконання (п.24).

Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Слід зазначити, що скаржниками не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про розстрочення виконання рішення суду, відтак, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 331 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2023 року у справі №921/350/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» без задоволення.

Матеріали справи №921/350/22 повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 26 травня 2023 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.