Постанова

від 23.05.2023 по справі 916/2709/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2709/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Т.М. Кривельова

від позивача: В.О. Іщенко

від відповідача: М.Ю. Галюров

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 (суддя О.В. Цісельський, м.Одеса, повний текст складено 24.02.2023)

у справі № 916/2709/22

за позовом керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія»

про стягнення 3150517,31 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Керівник Чорноморської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» (надалі також ТОВ «Акваторія»), в якій просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти пайової участі замовника у розвитку населеного пункту в розмірі 3150517,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не уклав з позивачем договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради та не виконав обов`язок зі сплати пайової участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради у розмірі 3150517,31 грн.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, прокурором вказано, що фактом неотримання коштів від пайової участі місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, зокрема, Таїровської об`єднаної територіальної громади, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку. Разом з цим, селищною радою не вживаються заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ «Акваторія» безпідставно збережених коштів зі сплати пайової участі та відповідний позов з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являвся.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 у задоволенні позову заступника керівника Одеської обласної прокуратури відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з порушенням замовником будівництва зобов`язання з укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до 20.11.2019, тобто під час чинності статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та сплати пайового внеску, у позивача виникло право вимагати стягнення коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки саме такий спосіб захисту є ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

При цьому Господарський суд Одеської області, проаналізувавши норми статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», дійшов висновку, що визначення розміру пайової участі як безпідставно збережених коштів та неотриманих доходів до місцевого бюджету можливе лише на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Разом з тим, за відсутності в матеріалах справи доказів щодо дійсної загальної кошторисної вартості об`єкту, яка має бути базою для обчислення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до вимог законодавства, суд вказав про недоведеність позивачем та прокурором величини пайової участі, заявленої до стягнення, у зв`язку з чим відмовив у позові.

При цьому суд відхилив доводи відповідача щодо відсутності у прокурора підстав звертатися до суду із даним позовом, оскільки з огляду на дотримання прокурором всіх вимог, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді у даному випадку є законним та правомірним.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

-судом порушено норми процесуального права, а саме, частину четверту статті 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не враховано висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/620/17, від 04.12.2019 у справі №904/310/19, від 01.07.2021 у справі №916/1453/18, від 16.06.2022 у справі №909/1402/19. При цьому, визнаючи у самому тексті рішення обов`язок сплати пайової участі, суд першої інстанції не зазначив, яку суму пайової участі він вважає доведеною, та не вжив заходів щодо самостійного визначення суми пайової участі;

-зважаючи на те, що відповідач у заявах по суті спору не зазначав про недоведеність розміру пайової участі, заявленого до стягнення, не наводив заперечень щодо вихідних даних розрахунку, методології, форми, кошторисної вартості будівництва, обставини розрахування розміру пайової участі не були повно та всебічно з`ясовані, оскільки прокурор та позивач були позбавлені можливості подати свої пояснення, аргументи та доводи щодо обґрунтованості розміру пайової участі забудовника ТОВ «Акваторія» у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів;

-висновок суду, що прокурором не надано доказів направлення проєкту договору відповідачу, та, відповідно, останній не був обізнаний про порядок здійснення відповідного розрахунку, є помилковим, так як враховуючи, що необхідність сплати пайової участі є саме обов`язком відповідача, і в даному випадку ставити виконання цього обов`язку в залежність від виконання будь-яких дій Таїровською селищною радою, не відповідає вимогам статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідачем до заяви не були долучені документи, які підтверджують вартість будівництва з техніко-економічними показниками, та, відповідно, ТОВ «Акваторія» на момент направлення звернення, усвідомлювала неможливість здійснення розрахунку на підставі документів, які підтверджують вартість будівництва, зважаючи на їх відсутність.

Відтак, прокурор вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки постановлене при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме, статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також при порушенні норм процесуального права статті 236 Господарського процесуального кодексу України (без врахування висновків суду у подібних правовідносинах.

Позиція позивача щодо апеляційної скарги

Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області у письмових поясненнях (вх.№640/23/Д3 від 11.04.2023) підтримала апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури; просила оскаржуване рішення суду скасувати, посилаючись на його ухвалення при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи; позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Позивач вважає, що висновок суду, з мотивів якого відмовлено у задоволенні позову, є необґрунтованим, оскільки розмір (величина) пайової участі замовника будівництва в даних правовідносинах визначається відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 та Положення про порядок залучення, встановлення розміру і використання коштів пайової участі фізичних та юридичних осіб (замовників будівництва об`єктів) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Таїровської селищної ради, затвердженого рішенням Таїровської селищної ради №541-VII від 03.08.2020.

Позивач пояснив, що розрахунок величини пайової участі здійснений на підставі опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування для житлових будинків (наказ Міністерства розвитку громад №151 від 26.06.2020), а також на підставі наданого ТОВ «Акваторія» (як додаток до листа за вх.№2624/02-07 від 18.09.2020) експертного звіту щодо розгляду проектної документації PS-0004-18/ПРОЕКСП від 20.08.2018, яким визначено, зокрема, загальну площу квартир, а саме, 12688,35 кв.м.

Величина пайового внеску замовника будівництва розрахована за формулою ПУ = (Ов*м2)х2%, де: ПУ - розмір пайової участі; Ов показник опосередкованої вартості спорудження житла в Одеській області, грн. за 1 кв. м. (12415,00 грн); м2 - загальна площа квартир. Відтак, ПУ: (12415,00 х 12688,35) х 2% = 3150517,31 грн.

Також позивач зазначив, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що у зв`язку з порушенням замовником будівництва зобов`язання про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до 20.11.2019, тобто під час чинності статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та сплати пайового внеску, у позивача виникло право вимагати стягнення коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, однак висновок суду, що заявлені позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами є неправомірним, оскільки в матеріалах справи наявні достатні та належні докази, зокрема, щодо обґрунтованості визначення розміру величини пайового внеску.

Позиція відповідача щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№640/23/Д2 від 10.04.2023) ТОВ «Акваторія» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що відсутність дійсної загальної кошторисної вартості об`єкту, яка має бути базою для обчислення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до вимог законодавства, підтверджує законність висновку суду першої інстанції про недоведення позивачем та прокурором величини пайової участі, заявленої до стягнення.

Також відповідач зазначив про нерелевантність висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 01.07.2021 у справі №916/1453/18, від 16.06.2022 у справі №909/1402/19, до спірних правовідносин у даній справі.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: С.В. Таран, К.В. Богатиря.

У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2709/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 21.03.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 у справі № 916/2709/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2709/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

24.03.2023 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/2709/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 у справі №916/2709/22. Встановлено учасникам справи строк до 13.04.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

10.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№640/23/Д2 від 10.04.2023).

11.04.2023 від Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області надійшли письмові пояснення (вх.№640/23/Д3 від 11.04.2023).

Будь-які інші заяви чи клопотання з процесуальних питань до суду апеляційної інстанції не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 розгляд справи №916/2709/22 призначено на 23.05.2023 о 12:00 год.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, а також письмові пояснення позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

20.08.2004 між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акваторія», як орендарем, укладено договір № 14/04 оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Таїровської селищної ради № 422/12-IV від 05.08.2004 передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 1,495 га, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради в межах населеного пункту за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул.Будівельна, 50. В оренду надається земельна ділянка загальною площею 1,495 га, в тому числі угідь: 1,495 га - відкриті землі. Межі земельної ділянки, яка є об`єктом оренди за цим договором, встановлені в натурі (на місцевості) згідно акта встановлення меж земельної ділянки, що додається до договору. Договір укладено на 49 років, який починає обчислюватися з дня державної реєстрації договору відповідно до законодавства (пункти 1.1., 2.1., 3.1. договору № 14/04 від 20.08.2004).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27.02.2019 (індексний номер витягу: 157703632), право оренди земельної ділянки, площею 1,4955 га, з кадастровим номером 5123755800:02:003:0022, що розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Лиманка, вул. Будівельна, 50, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, зареєстровано за ТОВ «Акваторія» 25.02.2019.

24.07.2019 між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акваторія», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендодавець приймає у строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку площею 2,4045 га (кадастровий номер 5123755800:02:003:0485), розташовану за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул.Будівельна, 48, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово розважальної та ринкової інфраструктури. В оренду передається земельна ділянка площею 2,4045 га (кадастровий номер 5123755800:02:003:0485) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Межі земельної ділянки, яка є об`єктом оренди, встановлені в натурі (на місцевості). Договір укладено строком на 49 років, який починає обчислюватися з дня державної реєстрації речового права оренди відповідно до законодавства (пункти 1.1., 2.1., 2.3., 3.1. договору оренди).

Відповідне речове право оренди за ТОВ «Акваторія» зареєстровано 03.08.2019, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.08.2019, індексний номер витягу: 176208419.

13.08.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано замовнику ТОВ «Акваторія» дозвіл № ІУ 113192251187 на виконання будівельних робіт на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з паркінгами та торгівельним центром в чотири черги будівництва за адресою: вул. Будівельна 48-50, с. Лиманка Овідіопольського району Одеської області.

03.08.2020 Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 541-VII про внесення змін до рішення Таїровської селищної ради №543- VII від 07.12.2012 «Про затвердження Положення про порядок залучення, встановлення розміру і використання коштів пайової участі фізичних та юридичних осіб (забудовників будівництва об`єктів) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області» та вирішено викласти Положення, а також умови відповідного договору про пайову участь у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Положення про порядок залучення, встановлення розміру і використання коштів пайової участі фізичних та юридичних осіб (забудовників/замовників будівництва об`єктів) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, останнє розроблене відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019.

Положення встановлює критерії визначення розміру та порядок сплати пайового внеску фізичними та юридичними особами у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у населених пунктах Таїровської селищної ради, здійснення будівництва, реконструкції, зміни функціонального призначення об`єкту будівнивництва (переведення у житлове/нежитлове) зобов`язаний взяти участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської об`єднаної територіальної громади, крім випадків, передбачених пунктом 1.4. цього Положення.

Дія цього Положення розповсюджується на випадки сплати пайових внесків як до прийняття об`єкта в експлуатацію, так і після його введення, а також у разі якщо відповідний обов`язок виник під час дії норм закону та цього Положення, але не був виконаний забудовником після втрати дії.

Пунтком 2.1. Положення встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому це враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Підпунктом 2.2.2. пункту 2.2. Положення передбачено, що для визначення величини пайової участі загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) та для укладання договору з юридичними особами забудовник будівництва подає Таїровській селищній раді наступні документи:

-заява;

-документи на земельну ділянку або підтверджуючі право власності на приміщення, технічний паспорт приміщення;

-документи, що підтверджують загальну кошторисну вартість будівництва об`єкта містобудування (зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, експертний звіт по затвердженій стадії проектної документації);

-повідомлення про початок будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт;

-документи, що підтверджують техніко-економічні показники об`єкта до проведення реконструкції (у випадку реконструкції): документи на право власності (договір купівлі-продажу або свідоцтво на право власності, витяг з реєстру прав власності), технічний паспорт об`єкта.

Згідно із пунктом 2.3. Положення величина пайової участі встановлюється в розмірі, що дорівнює або менше:

2.3.1 - 4 (чотирьох) відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2.3.2 - 2 (двох) відсотків вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування - для житлових будинків.

Розмір величини пайової участі може бути зменшений лише за рішенням Таїровської селищної ради.

18.09.2020 ТОВ «Акваторія» та ОК «Радуга-3» звернулись до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області з листом (зареєстрований позивачем за вх.№2624/02-07 від 18.09.2020), в якому просили укласти між позивачем та ТОВ «Акваторія» договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради на першу чергу будівництва, яка складається з пускового комплексу №2 (дві секції) та пускового комплексу №3 (дві секції). Крім того, з огляду на те, що ОК «Радуга-3» на підставі укладеного з ТОВ «Акваторія» договору про співпрацю №4 від 11.07.2018 (в новій редакції від 19.02.2020) взяв на себе зобов`язання по забезпеченню повного фінансування всіх витрат, пов`язаних з будівництвом об`єкта, у тому числі і щодо оплати пайової участі замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради, просили внести обслуговуючий кооператив «Радуга-3» як платника за договором про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради, що буде укладатись між Таїровською селищною радою та ТОВ «Акваторія». У вказаному листі додатком до нього зазначено, серед іншого, копію експертного звіту від 20.08.2018.

У відповідь на лист відповідача від 18.09.2020 за вх.2624/02-07, Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області листом від 23.09.2020 за вих.№2812 повідомила ТОВ «Акваторія» про те, що вартість житлового будинку згідно опосередкованої вартості спорудження житла по Одеській області, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування - для житлового будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Будівельна 48-50 (кадастрові номери: 5123755800:02:003:0485 та 5123755800:02:003:13022) для першої черги будівництва (пусковий комплекс №2 (дві секції) та пусковий комплекс №3 (дві секції) складає 157525865,25 грн.

Також позивач зазначив, що розмір (величина) пайової участі замовника будівництва визначається відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 та Положення про порядок залучення, встановлення розміру і використання коштів пайової участі фізичних та юридичних осіб (замовників будівництва об`єктів) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Таїровської селищної ради, затвердженого рішенням Таїровської селищної ради № 541-VII від 03.08.2020, та становить 2% опосередкованої вартості спорудження житла по Одеській області - для житлового будинку - 3150517,31 грн.

Окрім того, у вказаному листі позивач повідомив, що для підписання договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідачу необхідно звертатись до відділу економічних відносин, інвестицій та комунального майна Таїровської селищної ради.

Доказів направлення позивачем листа від 23.09.2020 за вих.№2812 на адресу відповідача матеріали справи не містять.

27.10.2020 ТОВ «Акваторія» було завершено першу чергу вищевказаного будівництва (пусковий комплекс №2 (секція №1 і секція №2) та пусковий комплекс №3 (секція №1 і секція №2)), за адресою: вул. Будівельна 48-50, с. Лиманка, Овідіопольського району, Одеської області, що вбачається із акту готовності об`єкта до експлуатації від 27.10.2020.

При цьому, у пункті 12 акту готовності об`єкта до експлуатації від 27.10.2020 зазначено, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до договору від 12.08.2020, укладеного з Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області, сплачено в повному обсязі згідно платіжних доручень: №27446 від 17.08.2020, № 27517 від 20.08.2020 та № 27536 від 21.09.2020.

Відповідно до відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 17.11.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю «Акваторія» видано сертифікат готовності №ІУ123201117709, яким підтверджується прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема, першої черги будівництва, пусковий комплекс №2 (секція №1 і секція № 2) та пусковий комплекс № 3 (секція №1 і секція №2), за адресою: вул. Будівельна, 48-50, с. Лиманка, Овідіопольський р-н, Одеська обл. З даних відомостей вбачається зазначення про сплату пайової участі на підставі платіжних доручень: № 27446 від 17.08.2020, № 27517 від 20.08.2020 та № 27536 від 21.09.2020.

Як вбачається зі звіту про рух коштів на рахунках Таїровської селищної ради, кошти в загальному розмірі 15000000,00 грн, сплачені на підставі платіжних доручень: № 27446 від 17.08.2020, № 27517 від 20.08.2020 та № 27536 від 21.09.2020, внесені ОК «Радуга-3» в якості сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради за ТОВ «Інвест Холдинг Юг».

18.02.2021 ТОВ «Акваторія» звернулась до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області із заявою (зареєстрована позивачем за вх. № 560/02-07 від 18.02.2021), в якому просило присвоїти адресу об`єкту будівництва першій черзі будівництва (пусковий комплекс №2 (сек.№1 і сек. №2) та пусковий комплекс № 3 (сек.№1 і сек.№2) групи багатоквартирних житлових будинків з паркінгами та торгівельним центром в чотири черги будівництва (вул. Будівельна 48-50, с. Лиманка, Овідіопольського району, Одеської області).

На заяву відповідача, зареєстровану за вх.№560/02-07 від 18.02.2021, Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області листом від 11.03.2021 за вих.№618 повідомила відповідача, що питання щодо присвоєння адреси об`єкту будівництва - першій черзі будівництва (пускового комплексу № 2 (секція № 1 і секція № 2) та пускового комплексу № 3 (секція № 1 і секція № 2) групи багатоквартирних житлових будинків з паркінгами та торгівельним центром в чотири черги, буде розглянуто виконавчим комітетом Таїровської селищної ради лише після укладення між Таїровською селищною радою та ТОВ «Акваторія» відповідного договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та перерахування відповідних коштів.

01.04.2021 ТОВ «Акваторія» звернулось до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області з листом (зареєстрований позивачем за вх. № 1110/02-07 від 01.04.2021), в якому просило передати на розгляд Виконавчого комітету Таїровської селищної ради питання щодо присвоєння адреси об`єкту будівництва, першій черзі будівництва, навести правові підстави, які дають можливість укласти між позивачем та відповідачем договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та зазначити правову підставу для перерахування відповідних грошових коштів.

15.07.2021 Виконкомом Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області прийнято рішення № 212, яким вирішено присвоїти адресу об`єкту нерухомого майна (після прийняття об`єкта в експлуатацію) «Будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з паркінгами та торгівельним центром в чотири черги будівництва. Перша черга будівництва, пусковий комплекс № 2 (сек. №1 і сек.№2) та пусковий комплекс № 3 (сек. №1 і сек. №2) (вул. Будівельна, 48-50, с. Лиманка, Овідіопольського району, Одеської області)», замовником якого є ТОВ «Акваторія» - вул. Будівельна, буд. 50, с.Лиманка, Овідіопольський району, Одеська область.

Рішенням № 294 від 31.08.2021 Виконком Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області внесено зміни в рішення № 212 від 15.07.2021, відповідно до яких вищезазначеному об`єкту присвоєно адресу: ІІ пусковому комплексу 1 черги будівництва: Одеська область, Одеський р-н, с. Лиманка, вул. Будівельна, буд. № 50-А; ІІІ пусковому комплексу 1 черги будівництва: Одеська область, Одеський р-н, с. Лиманка, вул.Будівельна, буд. № 50-Б.

В матеріалах справи міститься також проєкт договору №8/1 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, в якому визначено розмір (величину) пайової участі у розмірі 3150517,31грн.

В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем проєкту договору на адресу відповідача.

Між сторонами у справі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради Овідіопольського району (наразі Одеського району) Одеської області укладено не було.

Позиція суду апеляційної інстанції

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради, обов`язок сплати яких був встановлений законом, за позовними вимогами, які заявлені прокурором в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, який сторонами спору не оспорений, що прокурор правильно визначив у цій справі позивача у спірному правовідношенні, оскільки Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси Таїровської об`єднаної територіальної громади, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо наповнення бюджету, зокрема, у спосіб шляхом залучення коштів підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовною заявою для реалізації покладених на неї повноважень, а також що прокурор довів належним чином наявність підстав для представництва інтересів позивача у цій справі та дотримався вимог, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», при зверненні з даним позовом.

Доводи апеляційної скарги зводяться до неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і помилковості його висновку про недоведеність позовних вимог в частині визначення величини пайової участі, заявленої до стягнення.

У правовому регулюванні спірних правовідносин Південно-західний апеляційний господарський суд керується наступним.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Як встановлено у цій справі, 13.08.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано ТОВ «Акваторія» відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з паркінгами та торгівельним центром в чотири черги будівництва.

Тож станом на дату початку будівництва була чинною стаття 40 Закону №3038-VI (в редакції до 31.12.2019), відповідно до частини другої якої замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина третя статті 40 Закону № 3038-VI у вказаній редакції).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (норми частини п`ятої статті 40 Закону № 3038-VI у вказаній редакції).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (норми частини дев`ятої статті 40 Закону № 3038-VI у вказаній редакції).

Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (у вказаній редакції) вбачається, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі №339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Разом з тим, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

За змістом Закону № 132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Стаття 40 Закону № 3038-VI визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.

Крім того, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання відступу від правових позицій касаційних судів та визначаючи належний спосіб захисту порушеного права у справі № 643/21744/19, також зауважила, що:

-з 1 січня 2020 року скасовано дію статті 40 Закону № 3038-VI, яка передбачала обов`язкове укладення договору, тому визнання судом договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним та встановлення цивільних прав та обов`язків сторін договору на майбутнє на підставі нормативно-правового акта, який було скасовано, суперечитиме принципу правової визначеності та не дозволить суду захистити право сторони належним способом. Відтак якщо на час здачі новозбудованого об`єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов`язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову обраним позивачем способом, а саме зобов`язати укласти договір або визнати договір укладеним.

-у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 909/1143/19, від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19, від 04.02.2021 у справі № 904/2468/19 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 201/14195/18 суди розглянули спори про визнання укладеним договору про пайову участь замовника будівництва у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту при чинності на час виникнення спірних правовідносин та на момент звернення позивача до суду норми статті 40 Закону № 3038-VI, яка зобов`язувала замовника будівництва укласти вказаний договір, однак за відсутності вказаної норми на час розгляду справи. Водночас у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №922/267/20 та від 23.03.2021 у справі № 904/454/18 суди розглянули вказані вище спори при втраті чинності норми статті 40 Закону № 3038-VI ще на час звернення позивача до суду, однак вона також була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

-відмовляючи у задоволенні позовних вимог, касаційні суди дійшли висновку про те, що необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність на час виникнення правовідносин відповідних положень закону про обов`язковість укладення договору. Однак, оскільки станом на час розгляду справи відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, суд не наділений повноваженнями визнати укладеним такий договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена;

-зазначені висновки касаційного суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у цій справі, а тому підстав для відступу від правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду немає;

-у зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

-у разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

Ураховуючи вищенаведене, викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду (у контексті правозастосування положень Закону № 3038-VI та Закону № 132-IX) зводяться до такого:

1)якщо договір про сплату пайової участі було укладено до 01.01.2020, то такий правочин є дійсним та продовжує свою дію до моменту його повного виконання (пункт 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX);

2)якщо об`єкт будівництва здано в експлуатацію до 01.01.2020 і суд розглянув по суті спір про визнання укладеним договору про пайову участь до 01.01.2020, то спосіб захисту шляхом звернення до замовника будівництва із таким позовом є належним та ефективним (укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту було обов`язковим на підставі закону - статті 40 Закону № 3038-VI);

3)якщо об`єкт будівництва здано в експлуатацію до 01.01.2020 (отже, у замовника був обов`язок щодо сплати пайової участі на підставі закону - статті 40 Закону № 3038-VI), однак розгляд судом спору по суті (ухвалення рішення) про визнання укладеним договору про пайову участь відбувся після 01.01.2020 або такий позов подано після 01.01.2020, то належним та ефективним способом захисту порушених прав органу місцевого самоврядування буде звернення із позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Поряд з наведеним, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що нормами статті 40 Закону № 3038-VI було визначено обов`язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

При цьому, частиною дев`ятою статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до Закону № 132-IX статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, абзацом першим пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

З урахуванням зазначеного, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко визначено підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме:

-договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону № 3038-VI, залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац перший пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними;

-якщо станом на 01.01.2020 такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX. Зокрема абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва.

Так, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1)розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2)пайова участь не сплачується у разі будівництва:

об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3)замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4)пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5)кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6)інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1)об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2)об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

-для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

-для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Відтак, для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Такі висновки відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону № 3038-VI) обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав.

Таким чином, у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, ураховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто, зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Враховуючи вищевикладене, прокурор, звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення безпідставно збережених кошти пайової участі замовника у розвитку населеного пункту на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, обрав належний спосіб захисту, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

У цій справі, як зазначалось, 13.08.2019 ТОВ «Акваторія» (відповідач) отримало дозвіл № ІУ 113192251187 на виконання будівельних робіт на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з паркінгами та торгівельним центром, яке (будівництво) закінчено у жовтні 2020 року згідно акта готовності об`єкта до експлуатації від 27.10.2020, а 17.11.2020 видано відповідачу сертифікат готовності вказаного об`єкта до експлуатації.

З урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, які встановлюють розмір та порядок пайової участі замовників будівництва протягом 2020 року, зокрема й щодо об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені.

З огляду на викладене, Господарський суд Одеської області, правильно відхилив доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку зі сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів, та дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність такого обов`язку у відповідача.

Натомість у цій справі спірним є питання розміру такої пайової участі, яка, за висновками суду першої інстанції, має визначатися, виходячи із загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

При цьому Господарський суд Одеської області виходив з того, що відповідач ТОВ «Акваторія» 18.09.2020 надав на адресу Таїровської селищної ради лист щодо розгляду та вирішення питання про укладення з відповідачем договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради на першу чергу будівництва.

При цьому місцевий господарський суд звернув увагу на те, що прокурор, зазначаючи, що Таїровською селищною радою було підготовлено проект договору № 8/1 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, а також розрахунок до договору, в той же час не надав доказів направлення проєкту договору відповідачу та, відповідно, обізнаності останнього про порядок здійснення відповідного розрахунку.

Проаналізувавши наведені позиції сторін та обставини справи, місцевий господарський суд врахував зміст положень пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-ІХ від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», відповідно до яких перерахування коштів пайової участі протягом 2020 року здійснюється у розмірі та в порядку, які визначені нормами відповідного пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-ІХ від 20.09.2019.

Місцевий господарський суд послався на підпункт 1 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, відповідно до якого розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Однак, всупереч наведених висновків, суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин частину п`яту статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції, яка діяла до 31.12.2019, за змістом якої величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Таким чином, суд першої інстанції, правильно врахувавши, що до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню приписи положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-ІХ від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», відповідно до яких перерахування коштів пайової участі протягом 2020 року здійснюється у розмірі та в порядку, які визначені нормами відповідного пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-ІХ від 20.09.2019, дійшов протилежних висновків про застосування до спірних відносин положень частини п`ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції, яка діяла до 31.12.2019, та яка визначала, що при визначенні розміру пайової участі слід виходити із загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Розмір (величину) пайової участі замовника будівництва позивач визначив, виходячи із Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 та Положення про порядок залучення, встановлення розміру і використання коштів пайової участі фізичних та юридичних осіб (замовників будівництва об`єктів) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Таїровської селищної ради, затвердженого рішенням Таїровської селищної ради №541-VII від 03.08.2020, а також виходячи із наявних у нього відомостей щодо загальної площі квартир, а саме, 12688,35 кв.м., визначеної в експертному звіті щодо розгляду проектної документації PS-0004-18/ПРОЕКСП від 20.08.2018, що був додатком до листа за вх.№2624/02-07 від 18.09.2020, і на підставі опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування для житлових будинків (наказ Міністерства розвитку громад №151 від 26.06.2020).

Колегією суддів встановлено, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України №151 від 26.06.2020 для Одеської області визначено показник опосередкованої вартості спорудження житла в розмірі 12415,00 грн за 1 кв.м загальної площі квартир у будинку (з урахуванням ПДВ).

Згідно із експертним звітом щодо розгляду проектної документації PS-0004-18/ПРОЕКСП від 20.08.2018 загальна площа квартир визначена в розмірі 12688,35 кв.м.

Величина пайового внеску замовника будівництва позивачем розрахована за формулою ПУ = (Ов*м2)х2%, де: ПУ - розмір пайової участі; Ов показник опосередкованої вартості спорудження житла в Одеській області, грн. за 1 кв. м. (12415,00грн); м2 - загальна площа квартир. Відтак, ПУ: (12415,00 х 12688,35) х 2% = 3150517,31 грн.

Колегія суддів, перевіривши наведений позивачем розрахунок, дійшла висновку, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним.

При цьому відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем проєкту договору про пайову участь разом з розрахунком розміру пайової участі не є підставою звільнення замовника від обов`язку сплатити пайовий внесок, оскільки обов`язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилання прокурора на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/620/17, від 04.12.2019 у справі №904/310/19, від 01.07.2021 у справі №916/1453/18, від 16.06.2022 у справі №909/1402/19, колегія суддів зазначає, що фактичні обставини та предмет позову у вказаних справах та у справі, що розглядається, різняться.

Так, у справах №911/620/17, №904/310/19 суди розглянули спори про визнання укладеним договору про пайову участь та зробили висновки щодо правозастосування статті 40 Закону №3038-VI у таких правовідносинах. У справі №916/1453/18 предметом позову було стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди через несплату коштів пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, і при вирішенні цього спору суд досліджував долучений прокурором розрахунок збитків та оцінював його з урахуванням статті 40 Закону №3038-VI. Натомість у цій справі предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі замовника у розвитку населеного пункту, а спірні правовідносини врегульовані нормами Закону № 132-IX.

У справі №909/1402/19 розглядалися позовні вимоги про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури та додатку до нього (розрахунку розміру пайового внеску) і визнання укладеним цього договору в редакції, запропонованій позивачем, за результатами розгляду яких рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у задоволенні відмовлено. Верховний Суд змінив судові рішення попередніх інстанцій, виклавши їх мотивувальні частини в редакції своєї постанови, з підстав того, що судами не було враховано, що звернення до суду з вимогою про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним за встановлених судами фактичних обставин справи не є належним способом захисту права чи інтересу позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові. У справі №916/2709/22 прокурором обрано належний спосіб захисту прав позивача.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та неправильного застосування судом норм матеріального права, та ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, судові витрати за його подання покладаються на відповідача. Враховуючи задоволення апеляційної скарги, судовий збір за апеляційний перегляд справи покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 у справі №916/2709/22 скасувати

3.Ухвалити нове рішення, яким позов керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області задовольнити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» (код ЄДРПОУ 32695396) до бюджету Таїровської об`єднаної територіальної громади (отримувач: ГУК в Од. обл./отг смт Таїр./24170000; код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку: UA148999980314161921000015600; код класифікації доходів бюджету 24170000; найменування коду класифікації доходів бюджету «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту») 3 150 517 /три мільйони сто п`ятдесят тисяч п`ятсот сімнадцять/ грн 31 коп.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» (код ЄДРПОУ 32695396) на користь Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, рахунок отримувача UA808201720343100002000000564, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101) 47257 /сорок сім тисяч двісті п`ятдесят сім/ грн 76 коп витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 70886 /сімдесят тисяч вісімсот вісімдесят шість/ грн 64 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.05.2023.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран