Рішення

від 26.05.2023 по справі 754/9519/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/923/23

Справа №754/9519/21

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді Панченко О.М.

з секретарем судового засідання Сарнавським М.О.

за участю представника позивача - Удовиченка Д.Г.

представника відповідача - Лук`янець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року позивач ОСОБА_10 ( в особі представників - адвокатів Удовиченка Д.Г. та Стецюк Р.А.) звернулась до суду із позовом про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування, обгрунтовуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_11 , після смерті якого відкрилась спадщина., вона являється спадкоємицею померлого. За свого життя батько позивачки - ОСОБА_11 придбав:

- 17.11.2008 земельну ділянку площею 0,0952 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0118, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрованого в реєстрі №3588;

- 17.11.2008 земельну ділянку площею 0,0941 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0119, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрованого в реєстрі №3600;

- 18.11.2008 земельну ділянку площею 0,0953 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0120, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрованого в реєстрі №3618.

Після того, як позивачка дізналась про наявність спадщини, вона 02 серпня 2018 року звернулась до Першої Селидівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Іншим спадкоємцем померлого була ОСОБА_12 , яка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та згодом відмовилась від спадщини на користь позивачки. Однак, 11.04.2019 року Перша Селидівська державна нотаріальна контора надіслала на адресу позивачки постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв з підстав відсутності реєстрації в установленому законом порядку за спадкодавцем права власності на вказані земельні ділянки. Як у подальшому стало відомо позивачці, згідно інформації з Державного реєстру нерухомого майна, власником вищевказаних земельних ділянок є ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-подажу земельних ділянок від 21.12.2016 року. Тобто вказані договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок були укладені вже після смерті ОСОБА_11 . Внаслідок вказаних дій позивачка, як спадкоємець після смерті свого батька була позбавлена спадкового майна та позбавлена можливості оформити у нотаріальному порядку спадкові права.

Оскільки договори купівлі-продажу земельних ділянок від 17.11.2008 та 18.11.2008, були укладені ОСОБА_11 раніше, ніж договори купівлі-продажу цих же земельних ділянок від 21.12.2016 ОСОБА_4 , тому продавець не мав права повторно розпоряджатися спірними земельними ділянками. Враховуючи те, що ОСОБА_11 у встановленому законом порядку не встиг здійснити державну реєстрацію права власності на вказані вище земельні ділянки згідно договорів купівлі-продажу від 17.11.2008 та 18.11.2008 року, а також зважаючи на те, що власником цих земельних ділянок згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно значиться ОСОБА_4 , вважає, що наявні підстави для витребування у відповідача вказаних земельних ділянок та визнання за нею права власності в порядку спадкування на вказані земельні ділянки, оскільки існують перешкоди для оформлення її спадкових прав у нотаріальному порядку.

Одночасно разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на вищезгадані земельні ділянки, а також заяву про витребування доказів у справі, а саме: витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пікалової В.В. належним чином завірені матеріали нотаріальних справ щодо укладення 21.12.2016 року договорів купівлі-продажу на вищезгадані земельні ділянки покупцем яких є ОСОБА_4 ; витребувати з Першої Селидівської державної нотарільної контори належним чином завірену копію спадкової справи №14/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 22.06.2021 року дану справу передано для розгляду головуюючому по справі - судді Панченко О.М.

Ухвалою суду від 23.06.2021 дану справу залишено без руху з надання позивачу строку для усунення недоліків.

13.07.2021 вд представника позивача - адвоката Стецюк Р.А. надійшла заява щодо виконання ухвали суду від 23.06.2021 року.

Ухвалою суду від 14.07.2021 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.07.2021 заяву ОСОБА_10 в особі її представника адвокта Удовиченка Д.Г. про забезпечення позову - задоволено.

11.08.2021 від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Личманюка А.В. надійшло клопотання про залишення цього позову без розгляду, оскільки в Київському апеляційному суді розглядається апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року по справі №754/6499/19 за позовною заявою ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Тому вважає, земельні ділянки кадастрові номера 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0120, 8000000000:62:146:0119 були предметом спору між тими самими сторонами і з тих самих підстав.

01.10.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Лук`янець О.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову у зв`язку із прийняттям Київським апеляційним судом постанови від 16.09.2021, якою рішення Деснянського районного суду м.Києва від 18.06.2019 скасовано в частині визнання права власності за ОСОБА_10 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельні ділянки кадастрові номера 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0120, 8000000000:62:146:0119, оскільки в цій частині рішення скасовано та ухвалено нове , яким в задоволенні даних позовних вимог - відмовлено. Зважаючи на викладене просить закрити провадження у справі та скасувати заходи забезпечення позову.

Ухвалою суду від 05.10.2021 витребувано у Першої Селидівської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області копію матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 09.11.2021 витребувано докази з Першої Селидівської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Приватного нотаріуса КМНО Пікалової В.В.

Ухвалою суду від 09.11.2021 визнано необгрунтованим відвід судді та заяву разом з ухвалою передано до канцелярії з цивільних справ Деснянського районного суду м.Києва для визначення судді в порядку ст.33 ЦПК України - для розгляду даної заяви.

30.11.2021 на адресу суду на виконання ухвали суду від 05.10.2021 від завідувача Першої селидівської державної нотаріальної контори Доценко О. надійшла копія спадкової справи №14/2013 щодо майна померлого ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.12.2021 на адресу суду на виконання ухвали суду 09.11.2021 від Приватного нотаріуса Пікалової В.В. надійшли належним чином завірені матеріали нотаріальних справ по укладеним 21 грудня 2016 року правочинам.

13.12.2021 від представника позивача - адвоката Удовиченко Д.Г. надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

01.08.2022 від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Личманюка А.В. на адресу суду надійшло клопотання про виклик позивача у судове засідання.

28.09.2022 від представника позивача - адвоката Удовиченка Д.Г. надійшла заява про уточнення анкетних даних позивача, а саме зміни її прізвища з " ОСОБА_13 " на " ОСОБА_14 ".

Ухвалою суду від 21.12.2022 визнано необгрунтованим відвід судді та передано до канцелярії з цивільних справ Деснянського районного суду м.Києва заяву та ухвалу суду для визначення судді в порядку ст.33 ЦПК України - для розгляду даної заяви.

10.01.2023 до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 21.12.2022 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.03.2023, апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишно без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 21.12.2022 року - залишено без змін.

Ухвалою суду від 17.04.2023 клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - Лук`янець О.О. про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 14.12.2022 року клопотання представника відповідача про витребування доказів залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року визнано, що заявлений представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_15 відвід судді Панченко О.М. є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Заяву про відвід залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.03.2023 року апелояційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21.12.2022 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 17.04.2023 клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - Лук`янець О.О. про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування - залишено без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Удовиченко Д.Г. просив задовольнити позовні вимоги повністю з підстав, що зазначені у позові.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Лук`янець О.О. просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, що викладені у її письмових поясненнях.

Треті особи в судове засідання не з`явилися про дату, час та місце судового засіданя повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, а також матеріали цивільної справи №754/6499/19, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається з матерілів справи та встановлено судом, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер в м.Селідове, Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис під №169.

02 серпня 2018 року позивачка ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Іншим спадкоємцем померлого була ОСОБА_12 , яка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та згодом відмовилась від спадщини на користь позивачки.

11.04.2019 року Перша Селидівська державна нотаріальна контора надіслала на адресу позивачки постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв з підстав відсутності реєстрації в установленому законом порядку за спадкодавцем права власності на вказані земельні ділянки.

Як у подальшому стало відомо позивачці, згідно інформації з Державного реєстру нерухомого майна, власником вищевказаних земельних ділянок є ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-подажу земельних ділянок від 21.12.2016 року. Тобто вказані договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок були укладені вже після смерті ОСОБА_11 . Внаслідок вказаних дій позивачка вважала, що вона як спадкоємець після смерті свого батька була позбавлена спадкового майна та можливості оформити у нотаріальному порядку спадкові права.

Оскільки договори купівлі-продажу земельних ділянок від 17.11.2008 та 18.11.2008, були укладені ОСОБА_11 раніше, ніж договори купівлі-продажу цих же земельних ділянок від 21.12.2016 ОСОБА_4 , тому продавець не мав права повторно розпоряджатися спірними земельними ділянками. Враховуючи те, що ОСОБА_11 у встановленому законом порядку не встиг здійснити державну реєстрацію права власності на вказані вище земельні ділянки згідно договорів купівлі-продажу від 17.11.2008 та 18.11.2008 року, а також зважаючи на те, що власником цих земельних ділянок згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно значиться ОСОБА_4 , вважає, що наявні підстави для витребування у відповідача вказаних земельних ділянок та визнання за нею права власності в порядку спадкування на вказані земельні ділянки, оскільки існують перешкоди для оформлення її спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно інформації, яка міститься в державному реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0119, 8000000000:62:146:0120 та 8000000000:62:146:0118 є ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

З договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які є предметом розгляду, слідує, що право приватної власності на земельну ділянку переходить від продавця до покупця після підписання договору купівлі- продажу, повного розрахунку між сторонами та переоформлення державного акту на право власності на земельну ділянку на на ім`я покупця та його державної реєстрації (а.с. 17, 22, 29 Т.1).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази про проведення державної реєстрації вказаних земельних ділянок за померлим ОСОБА_11 .

Згідно з інформаційним листом від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суди повинні розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності.

Пунктом 4.20 розділу 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Якщо право власності на нерухоме майно підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності, нотаріус зобов`язаний прийняти такі документи разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину.

При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи слідує, що постановами державного нотаріуса Першої Селидівської державної нотаріальної контори Доценко О.В. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1\2 частину спірних земельних ділянок через відсутність їх реєстрації в установленому законом порядку за спадкодавцем.

Пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що ОСОБА_11 проводилась державна реєстрація права власності спірних земельних ділянок у відповідності з чинним законодавством.

Крім того судомв судовому засіданні оглянуто цивільну справу №754/6499/19 за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 18.06.2019 позовну заяву ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задоволено. Визнано за ОСОБА_10 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на наступне майно:

-земельну ділянку площею 0,0914га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0114;земельну ділянку площею 0,0865га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0116;земельну ділянку площею 0,0952га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0118; земельну ділянку площею 0,0953га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0120; земельну ділянку площею 0,0914га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0119; земельну ділянку площею 0,0983га, кадастровий номер - 8000000000:62:202:0138; земельну ділянку площею 0,0926га, кадастровий номер - 8000000000:62:202:0169; земельну ділянку площею 0,1000га, кадастровий номер - 8000000000:62:202:0170; земельну ділянку площею 0,0929га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0088; земельну ділянку площею 0,0994га, кадастровий номер - 8000000000:62:202:0171; земельну ділянку площею 0,0926га, кадастровий номер - 8000000000:62:202:0175; земельну ділянку площею 0,100га, кадастровий номер - 8000000000:62:202:0168; земельну ділянку площею 0,0995га, кадастровий номер - 8000000000:62:202:0167; земельну ділянку площею 0,0927га, кадастровий номер - 8000000000:62:202:0174; земельну ділянку площею 0,0946га, кадастровий номер - 8000000000:62:202:0176.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.09.2021 року рішення Десннського районного суду м.Києва від 18.06.2019 в частині визнання за ОСОБА_10 права власності в порядку спадкування за законом після серті ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на :- земельну ділянку площею 0,0914 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0114, що розташована за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку площею 0,0865 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0116, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку площею 0,095 2га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0118, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку площею 0,095 3га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0120, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку площею 0,0914 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0119, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині, яким в задоволенні даних позовних вимог - відмовлено.

В своєму рішенні судом було встановлено, що відсутні належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_18 проводилась державна реєстрація права власності спірних земельних ділянок у відповідності з чинним законодавством.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не надала суду належні, достовірні, допустимі, достатні докази на підтвердження вимог, викладених в позовній заяві. Достовірність доказів - це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування, а достатність - це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу по суті, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючисьст.ст.12,13,76-81,263 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1258,1259,1261 ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий О.М. Панченко