Ухвала

від 05.06.2023 по справі 754/9519/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-др/754/96/23

Справа № 754/9519/21

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Панченко О.М., за участю секретаря Сарнавського М.О., розглянувши заяву подану представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.05.2023 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування, - залишено без задоволення.

05.06.2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійшла заява про стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. Ч.3. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Ч. 8. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Ч. 2. заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Ч. 4. у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Ч. 5. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Судове засідання призначене судом у межах строку, що передбачений ч. 3 ст. 270 ЦПК України. Сторони в судове засідання не викликалися.

Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 3-4 ст. 44 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 143 ЦПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Так, 21.12.2022 року ухвалою суду визнано, що заявлений представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 (втретє) відвід судді Панченко О.М. у цій справі є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами, залишено заяву ОСОБА_9 про відвід головуючого судді Панченко О.М. без розгляду.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного суду від 16.03.2023 року ухвалу суду першої інстанції від 21.12.2022 року залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Колегія суддів прийшла до висновку про те, що: «..оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не свідчить про порушення судом норм матеріального та процесуального права».

В свою чергу, приписами ч. 9 ст. 141 ЦПК України задекларовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під зловживанням процесуальними правами законом визначено наступне. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема і що стосується даного позову, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).

Аналіз зазначених фактичних обставин справи та норм процесуального закону дають беззаперечні підстави стверджувати, що при розгляді цивільної справи судом було виявлено вчинення стороною відповідача (її представниками) зловживань своїми процесуальними правами в судових засіданнях, що полягало у неодноразових заявленнях відводу із зазначенням підстав, які фактично були незгодою з процесуальними рішеннями суду і є явним проявом дій, що вчинялися з метою перешкоджання судочинству та затягування розгляду справи, унаслідок чого суд був позбавлений можливості належним чином розглянути справу по суті у визначений процесуальним законодавством процесуальний строк, а отже немає підстав для стягнення судових витрат після постановлення судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Такі витрати повністю покладаються на сторону відповідача (її представників) незалежно від результатів вирішення спору, що відповідає вимогам ч. 9 ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,141, 142, 270 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви, поданої представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена на протязі 15 днів до Київського апеляційного суду з моменту її постановлення.

Суддя О.М. Панченко