Ухвала

від 29.05.2023 по справі 545/3033/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 травня 2023 року

м. Київ

справа № 545/3033/19

провадження № 61-7766ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням: землі промисловості - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно КВЦПЗ 11.02), загальною площею 2,9689 га, кадастровий номер 5324087700:00:016:0012, яка знаходиться в межах населеного пункту на території Щербанівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Полтавський районний суд Полтавської області рішенням від 10 січня 2020 року позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням: землі промисловості - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно КВЦПЗ 11.02) загальною площею 2,9689 га, кадастровий номер 5324087700:00:016:0012, яка знаходиться в межах населеного пункту на території Щербанівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Полтавський апеляційний суд постановою від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задовольнив. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 січня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

22 травня 2023 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду від 21 лютого 2023 року складено 06 березня 2023 року. Вперше з касаційною скаргою на оскаржуване судове рішення вона звернулася 04 квітня 2023 року, тобто в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, проте ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року її касаційну скаргу повернуто.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Встановлено, що повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року складено 06 березня 2023 року.

ОСОБА_1 вперше звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення 05 квітня 2023 року, тобто в межах тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року її касаційна скарга була повернута заявнику. Після отримання вказаної ухвали заявник 22 травня 2023 року повторно звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухваленого у цій справі судового рішення свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Позовну заяву подано у грудні 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування чи повернення ціна позову визначається вартістю майна.

З наданої квитанції від 05 квітня 2023 року № 0.0.2933130039.1 ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 607,00 грн.

Разом із цим, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо визнання права власності на земельну ділянку площею 2,9689 га, кадастровий номер 5324087700:00:016:0012, а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.

Отже, ОСОБА_1 необхідно надати суду докази вартості земельної ділянки (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості нерухомого майна) та за подання касаційної скарги, з урахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі 1 607,00 грн, доплатити судовий збір (у разі необхідності), розмір якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев