Ухвала

від 29.05.2023 по справі 536/863/19

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/863/19

Провадження № 6/536/27/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Марченко О.М.

представника заявника ОСОБА_1 за угодою адвоката Лучко Т.І.

представника стягувача АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю Лаврук А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EasyCon справу за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, де посилається, що 26.05.2020 Кременчуцьким районним судом Полтавської області було постановлено ухвалу про тимчасове обмеження її у праві виїзду за кордон до виконання нею зобов`язань покладених виконавчим листом виданим Кременчуцьким районним судом 12.12.2019 про стягнення на користь АТ КБ "«Приватбанк» боргу у сумі 192 978,93 грн. Вона від виконання зобов`язань не ухилялась, на все наявне в неї майно накладено арешти і вона не перешкоджає державному виконавцю у здійсненні його примусової реалізації з метою погашення боргів та вважає, що його достатньо для покриття боргу. Крім цього, зазначає, що серйозно захворіла в зв`язку з чим в неї виникла необхідність у лікуванні в закордонній клініці Ізраїлю в межах експериментального медикаментозного (безопераційного) лікування в групі пацієнтів на основі безплатного лікування і тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон позбавить її такої можливості та призведе до незворотніх процесів.

Просила суд скасувати обмеження її у праві виїзду за межі України встановлене ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26.05.2020.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 за угодою адвокат Лучко Т.І. заяву підтримала з обставин та підстав викладених в заяві та просила задовольнити.

Представник стягувача АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю Лаврук А.М. в судовому засіданні просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви, посилаючись, що з моменту відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Кременчуцького районного суду 12.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу у сумі 192 978,93 грн., а це з 20 грудня 2019 року, станом на сьогодні заборгованість є непогашеною, що свідчить про ухилення боржником від виконання судового рішення. Посилання представника ОСОБА_1 в судовому засіданні, що в межах виконавчого провадження про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 192 978,93 грн. описано все належне їй майно, яке арештоване і це є підставою для зняття тимчасового обмеження її у праві виїзду за кордон, не заслуговують на увагу, бо банк не отримав коштів і це не свідчить, що банк отримає вказані кошти в майбутньому, на сьогоднішній день рішення суду є невиконаним. ОСОБА_1 не надала суду доказів в підтвердження тих обставин, що вона хворіє та не може пройти відповідне лікування в Україні як підставу для скасування законно встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.

Державний виконавець Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Бакуліна А.В. в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовою розпискою про отримання судової повістки, з заявою про відкладення судового засідання не зверталась, причини неявки не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані матеріали, та оцінюючи їх в сукупності, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Установлено, що постановою Полтавського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 192 978,93 грн. та судові витрати у розмірі 7 236,70 грн.

12.12.2019 на виконання вказаної постанови Кременчуцьким районним судом Полтавської області видано виконавчий лист № 536/863/19 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 192 978,93 грн.

20.12.2019 постановою державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Бакуліною А.В. відкрито виконавче провадження № 60926438 з примусового виконання виконавчого листа №536/863/19, виданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області 12.12.2019 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк» боргу в сумі 192 978,93 грн.

21.05.2020 державний виконавець звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області із поданням про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на неї за рішенням суду та ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26.05.2020 вказане подання задоволено, тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов`язань покладених у виконавчому провадженні № 60926438 з примусового виконання виконавчого листа №536/863/19, виданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області 12.12.2019 про стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 192 978,93 грн.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Порядок примусового виконання рішень в Україні визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла станом на час винесення судом ухвали про встановлення тимчасового обмеження) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України (в редакції, що діяла станом на час винесення судом ухвали про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України) суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 441 ЦПК України (в редакції, що діяла станом на час винесення судом ухвали про відмову у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України) суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

На час розгляду справи ОСОБА_1 боргові зобов`язання не виконала, а тому підстави для скасування тимчасового обмеження у праві її виїзду за кордон відсутні.

ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б свідчили про повне чи часткове виконання судового рішення, чи про неможливість виконання, наявність об`єктивних обставин (перешкод), що перешкоджають їй виконанню судового рішення.

Той факт, що в процесі виконання судового рішення може бути реалізовано належне їй майно, на яке державний виконавець може звернути стягнення у передбаченому законом порядку і проти чого вона не заперечує, не є підставою для скасування законно встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон за поданням державного виконавця, оскільки державний виконавець зобов`язаний в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та вжиття одних заходів примусового виконання не виключає інші.

Доводи заявниці, що скасування тимчасового обмеження їй необхідне для виїзду за кордон на лікування не заслуговують на увагу.

Так, боржник ОСОБА_1 в підтвердження вказаних доводів, що їй необхідно пройти лікування за кордоном, надала консультативний висновок спеціаліста від 17.03.2023 Приватного підприємства «Лікувально-діагностичний центр «Арніка Плюс», з якого слідує, що за її діагнозом їй рекомендовано оперативне лікування та лист від 25.03.2023 з медичної клініки Ізраїлю, що на основі наданих медичних даних пацієнта ОСОБА_1 , є підстави для проведення точного огляду та лікування та вони готові прийняти її в групу експериментального медикаментозного (безопераційного) лікування в групу пацієнтів на основі безкоштовного лікування після проведення діагностики на базі їх клініки.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Статтею 36 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що громадяни України можуть направлятися для лікування за кордон у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної допомоги, надання якої неможливо забезпечити в закладах охорони здоров`я України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1079 було затверджено Порядок направлення громадян України для лікування за кордон, відповідно до п.1 якого направленню для лікування за кордон підлягають громадяни України за умови неможливості надання необхідної медичної допомоги закладами охорони здоров`я України, що підтверджується висновком групи експертів Міністерства охорони здоров`я України відповідного профілю.

Отже, саме висновок групи експертів МОЗ України відповідного профілю, а не консультаційний висновок спеціаліста є належним доказом неможливості проведення лікування на території України.

З огляду на викладене, суд в задоволенні заяви відмовляє.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяС. М. Клименко

Повний текст ухвали складено 29.05.2023.