Рішення

від 18.05.2023 по справі 303/319/20

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/319/20

2/303/48/21

ряд. стат. звіту - №43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» - Мальцевої Анастасії Владленівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Мукачівського міськвиконкому, Орган опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації про зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування майном, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» - Мальцева А.В. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Мукачівського міськвиконкому, Орган опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації про зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування майном.

Позов мотивований тим, що на підставі ст.37 ЗУ «Про іпотеку» право власності на буд. АДРЕСА_1 , було зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», а отже, відповідачі втратили право власності на будинок і право користування ним.

Малолітні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вищезазначеному житловому будинку були зареєстровані після укладення договору іпотеки.

У свою чергу, позивач звертався до відповідачів з вимогою звільнити житлове приміщення, намагався врегулювати питання в досудовому порядку, зокрема надіслав вимогу про добровільне виселення.

Проте, незважаючи на відсутність будь-яких правових підстав для проживання у будинку, колишній власник продовжує користуватися ним та відмовляється добровільно виселятися. Такі дії відповідача створюють перешкоди у здійсненні законних прав власника, який не може вільно користуватися та розпоряджатися нерухомим майном.

Представник позивача АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» - Дорош І.І. в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, просить суд позов задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відзив на позовну заяву не подали, в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

Представник Служби у справах дітей Мукачівського міськвиконкому в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Органу опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи та надані стороною докази, суд прийшов до наступного висновку.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст.55), Цивільному кодексі України (ст.16), Цивільному процесуальному кодексі України (ст.4).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 05.10.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7 був укладений Договір кредиту №305/150-Ж-07, згідно якого останній отримав грошові кошти у розмірі 200 000 гривень, строком до 04.10.2017року (а.с. 6-9).

Цього ж числа, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 був укладений Іпотечний договір №305/148-Ж-07, згідно якого останні передали в іпотеку банку в якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань по Договору кредиту нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №160059961 від 19.03.2019 року вбачається, що власником житлового будинку АДРЕСА_1 з 12.03.2019 року є АТ «Укрсоцбанк» (а.с. 14, 15).

20.08.2019 року АТ «Альфа-банк» було надіслано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 письмову вимогу про добровільне виселення (а.с. 16, 17).

Згідно Відомостей про зміну типу акціонерного товариства від 09.08.2018 року вбачається, що було змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне, а також змінено найменування акціонерного товариства з ПАТ «Альфа-банк» на АТ «Альфа-банк» (а.с. 18).

Із Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року слідує, що правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-банк» (а.с. 25-30).

Відповідно до Висновку Органу опіки та піклування Мукачівської РДА Закарпатської області №02-26/619 від 05.06.2020 року, останні вважають недоцільним визнання малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 (а.с. 71).

Дані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ст. 391 ЦК України новий власник квартири через суд має право усувати усі перешкоди у користуванні своїм майном.

Відповідно до ст.328 ЦК України таке право власника виникає тоді, коли він набув право власності на підставах, що не заборонені законом, тобто на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно постанови ВСУ від 16 листопада 2016 р., № 6-709цс16 - власник житла усуває перешкоди в користуванні цим житлом зареєстрованою особою шляхом подання позову про визнання цієї особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як зазначає ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.

Як роз`яснює ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», орган реєстрації здійснює:

- формування та ведення Реєстру територіальних громад;

- реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.

Представник позивача Мальцева А.В. в поданій позовній заяві просить суд зняти з реєстрації відповідачів з місця проживання, однак позов пред`явлено лише до них самих відповідачів, а не до органу, вповноваженого здійснювати зняття особи з реєстраційного обліку.

Таким чином, вищезазначена позовна вимога представника позивача пред`явлена до неналежного відповідача, тобто без його залучення, що у свою чергу є самостійною підставою для відмови у задоволенні такої позовної вимоги.

Разом з цим, суд роз`яснює представнику позивача, що зняття особи з реєстрації місця проживання є одним із наслідків визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Отже, вимога позову про зняття відповідачів з реєстрації місця проживання є необґрунтованою та передчасною, у зв`язку з чим є додатковою підставою для відмови у задоволенні даної позовної вимоги.

Що стосується іншої позовної вимоги, зокрема визнання відповідачів такими, що втратили право користування будинком, то суд приходить до наступного висновку.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім' ї без поважних причин понад один рік, як до інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно частини 1 статті 242 Цивільного кодексу України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. А також місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачіві) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 Житлового кодексу Української РСР (далі ЖК Української РСР) закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ними (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 156 ЖК Української РСР члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК Української РСР до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до вказаної норми закону при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумову розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Враховуючи, що відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на даний момент є малолітніми, а тому мають право на користування будинком за місцем своєї реєстрації та проживання.

Декларацією прав дитини (ст. 4) визначено, що дитині належить право на відповідне житло, а ст. 3 Конвенції про права дитини зобов`язує в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, першочергову увагу приділяти забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи те, що представник позивача не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що малолітні діти набули право власності або право постійного користування іншим житлом, окрім того, в якому вони на даний час зареєстровані і проживають та беручи до уваги висновок Органу опіки та піклування Мукачівської РДА про недоцільність визнавати малолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням, суд вважає, що і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Окремо суд звертає увагу на той факт, що зміст та аргументація позовної заяви, а також додані до неї докази, зводяться представником позивача до виселення відповідачів із будинку, натомість, в позовній заяві представник позивача не виклав обставини, якими обгрунтовує свої заявлені позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 383, 391 ЦК України, ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

У задоволенні позову представника позивача АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» - Мальцевої Анастасії Владленівни про зняття з реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з будинку, загальною площею 253,50 кв.м., житловою площею 96,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнання такими, що втратили право користування будинком загальною площею 253,50 кв.м., житловою площею 96,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: АТ «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, місце знаходження: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Мукачівського міськвиконкому, місце знаходження: 89600, м.Мукачево, пл.Духновича, 2, Закарпатська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Мукачівської РДА, місце знаходження: 89600, м.Мукачево, вул.Штефана Августина, 21, Закарпатська область.

Повний текст рішення складений 18.05.2023 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір