Ухвала

від 24.05.2023 по справі 918/1167/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/1167/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Волковицької Н. О., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Гудкова Д. В.,

Рівненської міської ради - не з`явився,

Приватної фірми - Торгового дому «Орислава» - Філатової А. В.,

Державного реєстратора відділу

державної реєстрації речових прав

на нерухоме майно Управління

державної реєстрації Департаменту

цифрової трансформації та забезпечення

надання адміністративних послуг

Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми - Торгового дому «Орислава»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 (у складі колегії суддів: Савченко Г. І. (головуючий), Дужич С. П., Павлюк І. Ю.)

у справі № 918/1167/21

за позовом Виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до Приватної фірми - Торгового дому «Орислава»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірини Андріївни,

про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Виконувач обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватної фірми - Торговий дім «Орислава» (далі - ПФ Торговий дім «Орислава»), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.10.2020 № 54459464;

- припинити право власності за ПФ Торговий дім «Орислава» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2187706656101) - приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю площею 11,2 кв. м, номер запису про право власності № 38550676, за адресою: вул. Дубенська, 44-а, м. Рівне.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний реєстратор в порушення вимог законодавства прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснила реєстрацію права приватної власності за відповідачем на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, яке фактично є об`єктом самочинного будівництва, на підставі документів, які відповідно до законодавства не є підставою для такої реєстрації. Земельна ділянка, на якій розташовано об`єкт нерухомості, віднесена до земель комунальної власності та не надавалась відповідачу під будівництво. У зв`язку з реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної власності, відповідач набуває право на оформлення користування цією земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.01.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного реєстратора Управління надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Яскал Ірина Андріївна (далі - Державний реєстратор).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.09.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 рішення Господарського суду Рівненської області від 13.09.2022 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.10.2020 № 54459464. Припинено право власності за ПФ Торговий дім «Орислава» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2187706656101) - приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю площею 11,9 кв. м, номер запису про право власності № 38550676, за адресою: вул. Дубенська, 44-а, м. Рівне.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у березні 2023 року ПФ Торговий дім «Орислава» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, а рішення Господарського суду Рівненської області від 13.09.2022 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.04.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 918/1167/21 за касаційною скаргою ПФ Торговий дім «Орислава» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.05.2023.

Рівненська обласна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, надуманими та безпідставними, просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Рівненська міська рада та Державний реєстратор не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу та в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, також те, що зазначені учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Офісу Генерального прокурора, ПФ Торговий дім «Орислава», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.03.2009 виконавчим комітетом Рівненської міської ради, на підставі розпорядження міського голови від 02.03.2009 № 267-р, ПФ Торговий дім «Орислава» видано свідоцтво про право власності на будівлю торгового пасажу по вул. Дубенська, 44-а, в м. Рівне, площею 700,1 кв. м.

26.03.2009 Рівненською міською радою видано ПФ Торговий дім «Орислава» державний акт серії Я3 № 294301 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:022:0038.

15.10.2018 проведено технічну інвентаризацію об`єкта нерухомого майна - будівлі торгового пасажу по вул. Дубенська, 44-а, в м. Рівне, за результатами якої встановлено, що вказана в правовстановлюючих документах площа будівлі торгового пасажу збільшена на 10,5 кв. м і становить 710,6 кв. м, однак таке збільшення площі відбулось за рахунок внутрішнього перепланування, що не суперечить положенням Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127. Крім того, за результатами зазначеної технічної інвентаризації також зафіксовано новий об`єкт нерухомості, а саме: допоміжну будівлю для зберігання контейнерів та інвентарю («Б») площею 14,6 кв. м, яка відповідно до Публічної кадастрової карти, частково розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:022:0764, що належать до земель запасу Рівненської міської ради.

15.10.2019 Фізичною особою-підприємцем Пазієм О. Л. виготовлено технічний паспорт на будівлю торгівельного пасажу по вул. Дубенська, 44-а, в м. Рівне (інвентаризаційна справа № 15-10-5/19).

25.05.2020 Приватним підприємством «ТехноКом» (далі - ПП «ТехноКом») видано технічний паспорт на допоміжну будівлю для зберігання контейнерів та інвентарю та надано ПФ Торговий дім «Орислава» висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 25-5-2/20 - будівлі торгового пасажу по вул. Дубенська, 44-а, в м. Рівне.

01.10.2020 ПП «ТехноКом» видано технічний паспорт на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, надано ПФ Торговий дім «Орислава» висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 01-101/20 - допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю по вул. Дубенська, 44-а, в м. Рівне.

05.10.2020 до Центру надання адміністративних послуг в місті Рівне з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулась Самсон Л. С., яка діяла від імені ПФ Торговий дім «Орислава», щодо державної реєстрації права приватної власності на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, яка розташована за адресою: вул. Дубенська, 44-а, м. Рівне. Для державної реєстрації були подані наступні документи: технічний паспорт на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, висновок ПП «ТехноКом» щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 01.10.2020 № 01-101/20.

Відповідно до зазначеного висновку власником об`єкта нерухомого майна - допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, що знаходиться за адресою: вул. Дубенська, 44-а, м. Рівне, площею 14, 6 кв. м, є ПФ Торговий дім «Орислава», згідно з витягом з Державного реєстру речових справ на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради 01.06.2020, реєстраційний номер 2090653156101.

Згідно з цим висновком за технічними показниками об`єкт нерухомого майна може бути поділено за заявою власника на два окремі об`єкти нерухомого майна: загальною площею 2,7 кв. м (П1) та загальною площею 11,9 кв. м.

07.10.2020 Державний реєстратор прийняла рішення № 54458105 про державну реєстрацію права власності за ПФ Торговий дім «Орислава» на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю П1, що знаходиться за адресою: вул. Дубенська, 44-а, м. Рівне, площею 2,7 кв. м та рішення № 54459464 про державну реєстрацію права власності за ПФ Торговий дім «Орислава» на приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, що знаходиться за адресою: вул. Дубенська, 44-а, м. Рівне, площею 11,9 кв. м.

Предметом розгляду у справі № 918/1167/21, є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.10.2020 № 54459464; припинення право власності за ПФ Торговий дім «Орислава» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2187706656101) - приміщення допоміжної будівлі для зберігання контейнерів та інвентарю, номер запису про право власності № 38550676, за адресою: вул. Дубенська, 44-а, м. Рівне.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що Державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснено державну реєстрацію спірного об`єкту нерухомого майна за відсутності всіх необхідних документів для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу, передбачених пунктом 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У поданій касаційній скарзі ПФ Торговий дім «Орислава» на обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалась на неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 19.02.2021 у справі № 916/1415/19, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/7435/20.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК України, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.

Такі процесуальні обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень не суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України застосовується судами України як частина національного законодавства, і відповідають практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom», серія A, N 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі «Helmers v. Sweden», серія A, N 212-A, с.15, п.31).

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

Аналіз висновків, зроблених у оскаржуваному судовому рішенні у справі № 918/1167/21, яка розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам щодо застосування принципу реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у справі № 653/1096/16-ц (за позовом про визнання осіб такими, що втратили право на проживання у службовій квартирі, їх виселення та зняття з реєстрації), у справі № 48/340 (за позовом про визнання права власності, визнання недійсним договору та повернення майна), у справі № 911/3594/17 (за позовом про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування), у справі № 916/1415/19 (за позовом про визнання припиненими договорів іпотеки); висновкам щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у справі № 338/180/17 (за позовом про стягнення безпідставно одержаних коштів і за зустрічним позовом про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором підряду), у справі № 905/1926/16 (за позовом про зобов`язання вчинити дії), у справі № 569/17272/15-ц (за позовом про зобов`язання вчинити дії та стягнення компенсації), у справі № 487/10132/14-ц (за позовом про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки), у справі № 145/2047/16-ц (за позовом про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними), та Верховним Судом у справі № 910/7435/20 (за позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів та зборів уповноважених), скасування реєстраційних дій, на які посилається скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами в залежності від фактичних обставин, встановлених судами у кожній конкретній справі, які формують зміст спірних правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватної фірми - Торгового дому «Орислава» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № 918/1167/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: Н. О. Волковицька

В. Г. Суховий