Постанова

від 24.05.2023 по справі 179/363/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 травня 2023 року

м. Київ

справа № 179/363/21

провадження № 61-4060св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог позовної заяви

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року у справі № 179/927/20 за нею визнано право на земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Магдалинівського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

У жовтні 2020 року вона дізналася, що на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) розташована земельна ділянка площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за Жданівською сільською радою, яка об`єдналася з Магдалинівською селищною радою відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад».

07 жовтня 2020 року вона звернулася до Магдалинівської селищної ради із заявою щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів зі складу земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, яка є власністю територіальної громади. Станом на 15 березня 2021 року рішення селищної ради стосовно її заяви не приймалося та будь-якої відповіді щодо свого звернення вона не отримувала.

Вважала вказані дії Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області протиправною бездіяльністю.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила зобов`язати Магдалинівську селищну раду виділити їй із земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року у складі судді Ковальчук Т. А. позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Магдалинівську селищну раду виділити ОСОБА_1 із земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що на час звернення позивачки із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) була наявна вільна земельна ділянка комунальної власності, з якої Магдалинівська селищна рада могла б виділити земельну ділянку в натурі. Право ОСОБА_1 на земельну частку (пай) встановлено рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року, яке на підставі частини четвертої статті 82 ЦПК України має преюдиційне значення, а повноваження щодо реалізації права на земельну ділянку частку (пай) на підставі вимог частини першої статті 122 ЗК України із земель комунальної власності покладені саме на Магдалинівську селищну раду. При вирішенні спору судом застосовано положення статей 2, 3, 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статей 19, 83, 118, 122 ЗК України. При цьому районний суд посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17 (провадження № 61-9871св18).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2022 року апеляційну скаргу Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області задоволено.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від

25 червня 2021 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що на час розгляду заяви ОСОБА_1 земельна ділянка сформована, має кадастровий номер та цільове призначення - 01.01 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», а твердження позивачки щодо того, що ця земельна ділянка відноситься до земель запасу, не відповідає дійсності. Районний суд не надав оцінки тому, що відчуження таких земель заборонено. Отже, вказана в заяві земельна ділянка не відноситься до невитребуваних земельних часток (паїв) чи нерозподільних земельних ділянок, є об`єктом цивільних прав і на неї поширюється обмеження пункту 15 Розділу Х Перехідних положень ЗК України, де зазначено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2020 року, не допускається купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини розгляду звернення позивача до відповідача із заявою від 07 жовтня 2020 року щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 5,06 умовних кадастрових одиниць із земельної ділянки площею 6,6 га з кадастровим номером 1222382500:01:001:1166, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та не встановлено, що 05 листопада 2020 року відбулось засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій і на черговій сесії Магдалинівської селищної ради 16 грудня 2020 року ухвалено рішення № 115-02/VIII, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відповідного дозволу, вирішення питання якого безпосередньо відноситься до компетенції відповідача. При цьому районний суд всупереч положень статті 55 Закону України «Про землеустрій» зобов`язав виділити земельну ділянку в натурі без розробленої технічної документації із землеустрою, що свідчить про перебирання на себе повноважень органу місцевого самоврядування, як органу виконавчої влади, та вихід за повноваження суду, як судової гілки влади.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що норми чинного земельного законодавства передбачають право осіб, яким належить право на земельну частку (пай), та їх спадкоємцям отримати земельні ділянки в натурі до 01 січня 2025 року; виділення таких земельних ділянок здійснюється сільськими, селищними або міськими радами. Відтак саме сільська рада повинна здійснити заходи щодо відновлення права позивача. Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, а помилково виходив із необхідності розроблення проектної документації на земельну ділянку і застосував нерелевантну до правовідносин, які виникли у справі, що переглядається Верховним Судом, постанову Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 420/5288/18 (провадження № К/9901/15392/19). Прохання касаційної скарги про залишення без змін рішення районного суду є передчасним, оскільки апеляційний суд, переглядаючи рішення районного суду, не перевірив його на предмет законності й обґрунтованості, не з`ясував, чи є земельна ділянка, про яку зазначив районний суд, землями резерву (запасу), лише з яких можливо виділити позивачу земельну ділянку, а помилково виходив із інших підстав для скасування рішення суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу Магдалинівської селищної ради Новомосковського районну Дніпропетровської області задоволено частково.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Магдалинівську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області виділити ОСОБА_1 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 5,06 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості).

Стягнуто з Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та касаційної скарги у розмірі 2 724,00 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2022 року за позивачкою визнано право на земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів на території Магдалинівської селищної ради в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 та оскільки законом прямо передбачено створювати резервний фонд земель, який створюється після приватизації земель розташованих на відповідній територіальній громаді, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог. Проте з урахуванням того, що під час апеляційного перегляду з`ясувалось, що земельна ділянка площею 6,6 ґа кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, стосовно якої у позивачки були позовні вимоги, належить на праві приватної власності на землю серія Р1 № 129144 від 16 липня 2002 року члену КДСП «СТЕПОВИЙ» ОСОБА_3 згідно із сертифікатом ДП № 038363 від 14 січня 1997 року, розпорядженням голови райради про передачу у приватну власність від 10 червня 2002 року № 365-р, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі було досліджено обставини справи, що призвило до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року скасуванню із частковим задоволеням позовних вимог ОСОБА_1 , а саме про зобов`язання Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області виділити ОСОБА_1 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 5,06 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості).

Аргументи учасників

У березні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що земельна ділянка, яку вона просила виділити, не належить до земель резерву (запасу), оскільки належить на праві приватної власності на землю серія Р1 № 129144 від 16 липня 2002 року члену КДСП «СТЕПОВИЙ» ОСОБА_3 згідно із сертифікатом ДП № 038363 від 14 січня 1997 року, розпорядженням голови райради про передачу у приватну власність від 10 червня 2002 року № 365-р. Таке твердження апеляційного суду спростовується даними з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що право власності на земельну ділянку площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстроване 14 серпня 2019 року за Жданівською сільською радою (правонаступник - Магдалинівська селищна рада). Тобто ця земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, не надана у власність чи користування громадян або юридичних осіб, що свідчить про те, що вона відноситься до земель запасу Магдалинівської селищної ради. Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій Магдалинівська селищна рада свідомо ухилялася від виконання свого обов`язку щодо надання інформації про наявність земель резерву (запасу), з яких можливо виділити їй земельну ділянку. Натомість позивачка сама вжила необхідних заходів щодо виявлення земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, яка відносить до категорії земель запасу. Апеляційний суд не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 05 жовтня 2022 року, які є обов`язковими.

Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області постанову апеляційного суду у касаційному порядку не оскаржила.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 179/3663/21, від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року у справі № 179/927/20 за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Магдалинівського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 (а. с. 8-9).

На території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) розташована земельна ділянка площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 14 серпня 2019 року за Жданівською сільською радою, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а. с. 12).

07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Магдалинівської селищної ради із заявою щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів зі складу земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий помер 1222382500:01:001:1166, яка є власністю територіальної громади (а. с. 11).

Рішенням Магдалинівської селищної ради від 16 грудня 2020 року

№ 115-02/VIII ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель колишнього КДСП «Степовий» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтованою площею 5,06 га в умовних кадастрових гектарах, яка розташована за межами населеного пункту на території Жданівського старостинського округу № 1 Магдалинівської селищної ради (а. с. 51).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року витребувано у Магдалинівської селищної ради Новомосковського районну Дніпропетровської області інформацію, чи є земельна ділянка площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Новомосковського району Дніпропетровської області, землями резерву (запасу); чи існує у Магдалинівської селищної ради Новомосковського районну Дніпропетровської області резервний фонд, у тому числі для надання земельних ділянок особам, які набули право на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом? (а. с. 166).

27 грудня 2022 року на виконання ухвали суду від голови Магадалинівської селищної ради надійшла відповідь про те, що земельна ділянка, щодо якої було зроблено запит, не відноситься до земель резерву (а. с. 184).

10 січня 2023 року апеляційний суд направив запит до Новомосковської районної державної адміністрації для отримання інформації яка витребовувалась ухвалою суду від 23 листопада 2022 року (а. с. 187).

17 січня 2023 року від Новомосковської районної державної адміністрації надійшла відповідь про те, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи, та запропоновано звернутись до відділу № 6 управління адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а. с. 190-191).

18 січня 2023 року Дніпровський апеляційний суд направив запит до відділу № 6 управління адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на отримання інформації: чи призначена земельна ділянка площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Новомосковського району Дніпропетровської області, землями резерву (запасу); чи існує у Магдалинівської селищної ради Новомосковського районну Дніпропетровської області резервний фонд, у тому числі для надання земельних ділянок особам, які набули право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом? (а. с. 192).

24 січня 2023 року на адресу апеляційного суду відділ № 6 управління адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надіслав відповідь, про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222382500:01:001:1166, розташована на території Магдалинівської селищної ради, площею 6,6000 га для ведення товарного сільського виробництва, була передана в приватну власність на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 129144 від 16 липня 2002 року члену КДСП «СТЕПОВИЙ» ОСОБА_3 згідно із сертифікатом ДП № 038363 від 14 січня 1997 року, розпорядження голови Магдалинівської райдержадміністрації про передачу у приватну власність № 365-р від 10 червня 2022 року. Інформація щодо наявності резервного фонду у Магдалинівській селищній раді у відділу відсутня (а. с. 195, 198-200).

30 січня 2023 року Дніпровський апеляційний суд зробив запит до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області для отримання інформації: чи ведеться облік резервного фонду земель запасу Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області; чи є обов`язковим формування резервного фонду земель запасу, чи існує у Магдалинівській селищній раді Новомосковського районну Дніпропетровської області резервний фонд, у тому числі для надання земельних ділянок особам, які набули право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом?

13 лютого 2023 року від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшла відповідь про те, що інформація щодо обліку резервного фонду земель запасу Магдалинівської селищної ради у Відділу відсутня, створення резервного фонду під час паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств є обов`язковою, інформація щодо наявності у селищної ради резервного фонду земель у Відділі також відсутня (а. с. 210).

Позиція Верховного Суду

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту (див: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18).

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (частина п`ята статті 11 ЦК України).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року у справі № 201/2288/20 (провадження № 61-7154св22) зазначено, що «рішення суду здатне бути джерелом для набуття цивільних прав і обов`язків тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Рішення суду, як правомірна приватно-правова конструкція, не повинно використовуватися учасниками цивільного обороту всупереч його призначенню для набуття цивільних прав і обов`язків, за відсутності вказівки про це в актах цивільного законодавства».

Касаційний суд зауважує, що принцип заборони повороту до гіршого відомий ще з часів римського права та існував у зв`язку із іншим правилом - tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення).

Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 просила зобов`язати Магдалинівську селищну раду виділити їй із земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів;

оскарженою постановою апеляційного суду зобов`язано Магдалинівську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області виділити ОСОБА_1 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 5,06 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

із касаційною скаргою звернулася позивачка ОСОБА_1 , яка не погоджується із оскарженою постановою у частині виділення земельної ділянки із резервного фонду земель запасу, оскільки вважає, що така земельна ділянка має бути виділена із земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166;

Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області постанову апеляційного суду у касаційному порядку не оскаржила;

касаційний суд зауважує, що особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.

За таких обставин касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук