справа № 179/363/21
провадження № 6/179/18/23
У Х В А Л А
19 вересня 2023 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Ахтієвій Р.С.
за участю
представника заявника (боржника) Халатур В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Магдалинівської селищної ради, заінтересована особа ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду,-
В С Т А Н О В И В:
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява Магдалинівської селищної ради, заінтересована особа ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду.
Заявник посилається на те, що 25.06.2021 року Магдалинівським районним судом ухвалено рішення про зобов`язання Магдалинівської селищної ради виділити ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 5,06 умовних кадастрових одиниць.
На підставі рішення та після набрання його законної сили, судом був виданий виконавчий лист, який направлено у виконавчу службу на виконання.
Заявник зазначає, що є обставини внаслідок яких боржник не може виконати рішення суду і його виконання необхідно відстрочити з підстав того, що згідно пп. 5 п. 27 розділу Х Земельного кодексу України під час дії воєнного станув Україні безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність забороняється.
На підставі наведеного, заявник прохає відстрочити виконання рішення Магдалинівського районного суду від 25.06.2021 року по справі № 179/363/21 за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку дії кінця дії воєнного стану та 3 місяці після його закінчення але не більше ніж на один рік.
Представник заявника (боржника) в судовому засіданні підтримав вимоги, посилаючись на викладені обставини.
Заінтересована особа (стягувач) в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином.
Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріалами справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року у справі № 179/363/21 за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; зобов`язано Магдалинівську селищну раду виділити ОСОБА_1 із земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року скасовано; позовні вимоги ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку задоволено частково; зобов`язано Магдалинівську селищну раду виділити ОСОБА_1 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 5,06, умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості).
14 березня 2023 року на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області позивачеві видано виконавчий лист.
Частинами 1-5статті 435ЦПК Українивизначено,що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Досліджуючи зміст заяви, судом встановлено, що заявником не наведено будь-яких обґрунтувань щодо необхідності відстрочення виконання рішення, враховуючи підстави, які визначено ч. 4 ст. 435 ЦПК України.
Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.
Згідно ізстаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
Обов`язковість виконання рішення є однією з засад виконавчого провадження (статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 травня 2019 року у справі № 905/2458/16 зазначено, що: «принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»). Відтак, за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі 619/562/18 (провадження № 61-39095св18) зазначено, що: «належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду настаттю 129-1 Конституції України».
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»доповнено розділХПерехідних положень Земельного Кодексу Українипунктом 27,підпункт 5 якого передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документаціїзабороняється.
Тлумачення вказаної норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі №392/856/22.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви Магдалинівської селищноїради,заінтересована особа ОСОБА_1 про відстроченнявиконання рішеннясуду слід відмовити, так як вона є необґрунтованою вимогами законодавства та не знайшла свого підтвердження доказами у судовому засіданні.
Керуючись ст. 259-260, 435 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви Магдалинівської селищної ради, заінтересована особа ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі № 179/363/21 за позовом ОСОБА_1 доМагдалинівської селищноїради прозобов`язаннявиділити внатурі (намісцевості)земельну ділянку- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 21 вересня 2023 року.
Суддя Т.А.Ковальчук
Суд | Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2023 |
Оприлюднено | 27.09.2023 |
Номер документу | 113701689 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
Ковальчук Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні