Ухвала

від 25.05.2023 по справі 755/13891/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13891/20

Провадження №: 1-кс/755/1254/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020101040000130 від 03.03.2020 року,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020101040000130 від 03.03.2020 року.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадженні Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №42020101040000130 від 03.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

20.03.2022 року, слідчим СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , за участю оперуповноваженого СБУ України ОСОБА_5 , оперуповноваженого СБУ України ОСОБА_6 , старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , 4 поверх, територія заводу Росток, «OmegaTelekom».

За результати даного обшуку було складено протокол обшуку від 20.03.2022 року, та незаконно вилучено обладнання, що є власністю ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС», а саме:

З шафи №2 було вилучено наступне обладнання:

-сім банк s/n: DB02-6801-0200-0018 без сім карток (правильний серійний номер DB02-6B01-0200-0018);

-сім банк s/n: DB02-6В01-0200-0001 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6B21-0100-0119 без сім карт;

-сім банк s/n: DB17-7300-2040-0125 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6706-0500-0152 з сім картами у кількості 22 шт. (правильний серійний номер DB01-6706-0500-0192);

-сім банк s/n: DB17-4110-0650-0159 з сім картами у кількості 107 шт. (правильний серійний номер DB17-4110-0650-0169);

-сім банк s/n: DB17-4110-0650-0120 з сім картами у кількості 75 шт.;

20.03.2022 року, прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, ухвалено постанову про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зокрема і на майно, що є власністю ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС». Про розгляд клопотання ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС» повідомлено не було, а про існування самої постанови, заявнику стало відомо в травні 2022 року, під час розгляду однієї зі скарг ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС» на бездіяльність слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва у своїй постанові зазначив, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану згідно із Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, до ст. 615 КПК України внесено ряд змiн та доповнень, які передбачають істотне розширення повноважень прокурора шляхом делегування йому окремих повноважень слідчого судді, вирішення низки питань, зокрема, про накладення арешту на майно.

Постанова прокурора про накладення арешту на майно ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС» обґрунтовується наявністю відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020101040000130 від 03.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, за фактом несанкціонованого втручання в роботу мереж електор зв`язку, шляхом організації незаконних каналів передачі телефонного трафіку. Зокрема, в постанові прокурор зазначає як підставу для прийняття ним рішення щодо арешту коштів, те, що слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва об`єктивно позбавлений можливості виконати у встановлені законом строки та порядку повноважень щодо розгляду клопотання прокурора про накладення арешту, в зв`язку з відсутністю можливості слідчого судді прибути на робоче місце, внаслідок ускладненої роботи громадського транспорту, та не можливості забезпечення належної роботи апарату суддів, секретарів судових зсідань, проведення судових засідань і відповідно виготовлення судових рішень.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.11.2022 року, скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС», на бездіяльність прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва про зобов`язання вчинити певні дії-задоволено. Зобов`язано прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва розглянути клопотання від 14.10.2022 року. В подальшому, в грудні 2022 року, скаржника було ознайомлено з матеріалами справи, в результаті чого було з`ясовано, що у протоколі обшуку від 20.03.2022 року, що знаходиться в матеріалах справи містяться виправлення, зокрема, виправлено серійні номера вилученого обладнання, а також додатково вписано два сервери HP PROLIANT, що є підставою для недопустимості доказів в силу ч. 3 ст. 89 КПК України. З урахуванням даних, що були отримані під час ознайомлення з матеріалами справи, скаржником з`ясовано, що на частину обладнання, яка була вилучена 20.03.2022 року, за адресою м. Київ, бул. В. Гавела, 4, корп. 46, 4 поверх, не було накладено арешт.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.02.2023 року по справі № 755/13891/20, та від 14.03.2023 року, скаргу представника скаржника на бездіяльність слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000130 від 03 вересня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, задоволено, та зобов`язано слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві в кримінальному провадженні № 42020101040000130 від 03 вересня 2020 року повернути власникам тимчасово вилучене майно.

Крім того, у постанові керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 20 березня 2022 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України, зазначено, що 21.03.2022 року, постановою слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві вилучені речі та документи, які визнані речовими доказами, тобто, постанова прокурора про накладення арешту на майно, ухвалена раніше, ніж дане майно було визнано речовим доказом.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.02.2023 року по справі № 755/13891/20 встановлено, що у матеріалах справи відсутня постанова слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 21 березня 2022 року, про яку вказано у постанові про накладення арешту на тимчасове вилучене майно від 20.03.2022 року про визнання вилучених речей і документів під час обшуку за адресою: м. Київ, бул. В. Гавела, 4, корп. 46, 4 поверх речовими доказами.

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2023 року по вказані справі клопотання представника ТОВ «Міксакард», адвоката ОСОБА_3 задоволено та скасовано арешт на майно, що є власністю заявника.

Крім того, як вбачається з листа ПрАТ «Київстар» від 30.06.2022 року за № 3505/3, повідомлено слідчого по даному кримінальному провадженню, що згідно з інформацією відповідальних структурних підрозділів Компанії, порушення порядку маршрутизації міжнародного телефонного трафіку порушення порядку використання абонентських сім-карток чи несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв`язку, внаслідок використання вказаних у запиті сім-карток, не зафіксовано.

Подальший арешт майна заявника призводить до неможливості проведення поточної господарської діяльності та фактичне перешкоджання правоохоронними органами здійсненню законної господарської діяльності товариства.

14.07.2022 року, під час допиту свідка ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження № 42020101040000130 від 03.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, виникла необхідність у наданні доступу до обладнання, що було вилучено під час обшуку у приміщенні за адресою м. Київ, бул. Вацвела Гавела, 4 (територія заводу «Росток»), корпус 46, 4 поверх «Omega Telekom». Обладнання, що було вилучено, частково належить на праві приватної власності ТОВ «МІКСКАРД», крім того, по справі призначено ряд експертиз.

18.07.2022 року, слідчому Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - ОСОБА_10 представником заявника надано параметри доступу до обладнання ТОВ «МІКСКАРД» (код ЄДРПОУ: 42133868) та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 40953578), а саме:

- GSM-шлюзів Dinstar;

- SIM-банків Dinstar;

- GSM-шлюзів GoIP;

- SIM-банків GoIP.

Крім того, надано повну деталізацію телефонних дзвінків, що здійснювались в російську федерацію через мобільний оператор «Київстар» у період часу з лютого по березень 2022 року. Також, надано повний перелік телефонних номерів мобільного оператора «Київстар», з яких здійснювались телефонні дзвінки в російську федерацію у вищевказаний період, що підтверджується супровідним листом від 18.07.2022 року.

Таким чином, матеріали справи свідчать, про те, що потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених обставин не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Представник ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС» - адвокат ОСОБА_3 через відділ документального обліку, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян направив заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність, клопотання підтримав, просив її задовольнити.

У судове засідання прокурор не з`явився, повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42020101040000130 від 03.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

20.03.2022 року, слідчим СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , за участю оперуповноваженого СБУ України ОСОБА_5 , оперуповноваженого СБУ України ОСОБА_6 , старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , 4 поверх, територія заводу Росток, «OmegaTelekom».

За результатами даного обшуку, було складено протокол обшуку від 20.03.2022 року, та вилучено обладнання, що є власністю ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС», а саме:

- сім банк s/n: DB02-6801-0200-0018 без сім карток (правильний серійний номер DB02-6B01-0200-0018);

-сім банк s/n: DB02-6В01-0200-0001 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6B21-0100-0119 без сім карт;

-сім банк s/n: DB17-7300-2040-0125 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6706-0500-0152 з сім картами у кількості 22 шт. (правильний серійний номер DB01-6706-0500-0192);

-сім банк s/n: DB17-4110-0650-0159 з сім картами у кількості 107 шт. (правильний серійний номер DB17-4110-0650-0169);

-сім банк s/n: DB17-4110-0650-0120 з сім картами у кількості 75 шт.;

20 березня 2022 року, керівником Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, на підставі ст.170-173, 615 КПК України, прийнято постанову про задоволення клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, накладено арешт - сім банк s/n: DB02-6801-0200-0018 без сім карток (правильний серійний номер DB02-6B01-0200-0018);

-сім банк s/n: DB02-6В01-0200-0001 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6B21-0100-0119 без сім карт;

-сім банк s/n: DB17-7300-2040-0125 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6706-0500-0152 з сім картами у кількості 22 шт. (правильний серійний номер DB01-6706-0500-0192);

-сім банк s/n: DB17-4110-0650-0159 з сім картами у кількості 107 шт. (правильний серійний номер DB17-4110-0650-0169);

-сім банк s/n: DB17-4110-0650-0120 з сім картами у кількості 75 шт.;

Вказаний арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за обставинами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано клопотання.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності з клопотанням про скасування арешту до суду, який його наклав.

Аналогічна позиція щодо застосування положень статті 174 КПК України наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №569/4374/16-ц та постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №362/392/16-ц.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.615 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та якщо відсутня об`єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170,173, 189, 233 234, 235, 245, 247, 248 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

З матеріалів клопотання вбачається, що арешт було накладено постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20 березня 2022 року. Як зазначено в постанові, у вказаному кримінальному провадженні слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Києва об`єктивно позбавлений можливості виконати у встановлені законом строки та порядку повноваження щодо розгляду клопотання про накладення арешту.

Так, відсутня можливість слідчого судді прибути на робоче місце до приміщення суду внаслідок ускладненої роботи громадської транспорту, запровадження додаткових заходів контролю громадян при пересуванні містом, обмеження руху окремими автомобільними дорогами та мостами.

Враховуючи неодноразові обстріли та ракетні удари по об`єктам цивільної інфраструктури, житловим будинкам, приміщенням органів державної влади, у випадку оповіщення про повітряну тривогу особиста безпека всіх учасників кримінального провадження має бути забезпечена в першу чергу. За таких умов проведення судового засідання виключається.

З аналогічних підстав неможливо забезпечити роботу апарату суду, зокрема секретарів судових засідань, що виключає можливість проведення фіксації судового розгляду, виготовлення судових рішень, тощо.

Разом з тим, статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Згідно статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

На виконання вказаних вимог закону з початку повномасштабної агресії рф проти України по теперішній час робота Дніпровського районного суду м. Києва жодного дня не зупинялась, судді та працівники апарату суду виконували свої повноваження, забезпечували розгляд клопотань слідчими суддями не лише у робочий час, а й у вихідні дні (згідно графіку чергувань), тому доводи прокурора щодо неможливості звернення до суду з клопотанням є безпідставними та арешт накладено прокурором незаконно та необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, в даному випадку прокурор, застосовуючи вид обтяження, такий як арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя (прокурор) має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя (прокурор) був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді (прокурору) впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25 березня 1999 року). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня 1994 року, "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З досліджених матеріалів клопотання вбачається, що прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.171 КПК України, зазначив мету - забезпечення збереження речових доказів. Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали кримінального провадження не містять достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які посилався у клопотанні прокурор.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Доводи прокурора про відповідність вилученого майна, критеріям передбаченим ст. 98 КПК України, не є безумовною підставою для накладання арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Разом з тим, за положенням ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, а також те, що до теперішнього часу відсутні будь-які докази, що майно, а саме: - сім банк s/n: DB02-6801-0200-0018 без сім карток (правильний серійний номер DB02-6B01-0200-0018);

-сім банк s/n: DB02-6В01-0200-0001 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6B21-0100-0119 без сім карт;

-сім банк s/n: DB17-7300-2040-0125 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6706-0500-0152 з сім картами у кількості 22 шт. (правильний серійний номер DB01-6706-0500-0192);

-сім банк s/n: DB17-4110-0650-0159 з сім картами у кількості 107 шт. (правильний серійний номер DB17-4110-0650-0169); сім банк s/n: DB17-4110-0650-0120 з сім картами у кількості 75 шт., що належать ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС», код ЄДРПОУ: 40953578, свідчить про формальність постанови про визнання речовими доказами.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених обставин не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Крім того, відповідно до пояснень скаржника - адвоката ОСОБА_3 , та досліджених в судовому засіданні матеріалів клопотання встановлено, що до теперішнього часу органом досудового розслідування не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення будь-яку особу, та застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна фактично блокує господарську діяльність підприємства.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Все вищевикладене свідчить про свавільне втручання у право володіння, користування та розпорядження власником вказаним майном, безпідставне накладення прокурором арешту та підтверджує обґрунтованість клопотання про необхідність скасування арешту, враховуючи, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження із зазначених вище підстав є необґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 8-9, 94, 98, 131-132, 170, 173-174 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС»,- адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020101040000130 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022 року на майно ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНСАЛТИНГОВИЙ СЕРВІС», код ЄДРПОУ: 40953578 майно, яке було вилучене при проведенні обшуку 20.03.2022 року за адресою: м. Київ, бул. В. Гавела, 4, корп. 46, 4 поверх, територія заводу Росток, «OmegaTelekom», заборонивши його використання, розпорядження та відчуження, а саме:

- сім банк s/n: DB02-6801-0200-0018 без сім карток (правильний серійний номер DB02-6B01-0200-0018);

-сім банк s/n: DB02-6В01-0200-0001 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6B21-0100-0119 без сім карт;

-сім банк s/n: DB17-7300-2040-0125 без сім карток;

-сім банк s/n: DB01-6706-0500-0152 з сім картами у кількості 22 шт. (правильний серійний номер DB01-6706-0500-0192);

-сім банк s/n: DB17-4110-0650-0159 з сім картами у кількості 107 шт. (правильний серійний номер DB17-4110-0650-0169);

-сім банк s/n: DB17-4110-0650-0120 з сім картами у кількості 75 шт.;

Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя