Ухвала

від 26.07.2023 по справі 755/13891/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13891/20

Провадження №: 1-кс/755/2093/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МІКСКАРД ГРУП», на постанову керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022 року про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження № 42020101040000130 від 03.03.2020 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МІКСКАРД ГРУП», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022 року про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження № 42020101040000130 від 03.03.2020 року.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подану ним скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, посилаючись на незаконність постанови керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022 року, оскільки питання щодо накладення арешту на вказане майно мало бути вирішено слідчим суддею, підстави для прийняття такого рішення керівником прокуратури відповідно до ст. 615 КПК України відсутні, а тому просить скасувати вказану постанову та скасувати арешт майна.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки, на його думку, постанова керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022 року обґрунтована та відповідає положенням ст. 615 КПК України. Крім того, прокурор зазначив, що вказане майно передане на експертизу, яка ще не завершена.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.

Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 7 ч. 12 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, за п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України (в редакції від 16.03.2022 року), у разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та якщо відсутня об`єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 189, 233, 234, 235, 245, 247, 248 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 615 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, розглядаються судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, після забезпечення його функціонування в іншій місцевості або найбільш територіально наближеним до нього судом.

Як було встановлено в судовому засіданні, в провадженні Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42020101040000130 від 03.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

20 березня 2022 року слідчим СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 проведено обшук за адресою: м. Київ, бульв. В. Гавела, 4, корп. 46, 4 поверх, територія заводу Росток, «OmegaTelekom», під час якого виявлено та вилучено майно, яке належить, зокрема, ТОВ «МІКСКАРД ГРУП».

Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20 березня 2022 року, в порядку ст. 615 КПК України, накладено арешт на вказане майно, водночас у вказаній постанові зазначено, що слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Києва був об`єктивно позбавлений можливості виконати у встановлені законом строки та порядку повноваження щодо розгляду клопотання про накладення арешту.

Між тим, з відповіді на запит голови Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2023 року № 2725, зокрема, вбачається, що станом на 20.03.2022 року в умовах запровадженого військового стану Дніпровський районний суд м. Києва продовжував здійснювати правосуддя в межах своєї юрисдикції відповідно до Конституції України та діючого законодавства України, забезпечував розгляд невідкладних справ та клопотань слідчих органів.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 615 КПК України, про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд згідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.

Доказів про те, що протягом 10 днів після прийняття рішення керівником було надано суду копію такого рішення, слідчому судді не надано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що постанова керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022 року про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження № 42020101040000130 від 03.03.2020 року, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 615 КПК України, є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 615 КПК України до слідчого судді можуть бути оскаржені саме рішення, дії або бездіяльність. Вирішення питання про скасування арешту майна знаходиться поза межами ст. 615 КПК України, відповідно до якої подано скаргу, а тому скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МІКСКАРД ГРУП», на постанову керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022 року про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження № 42020101040000130 від 03.03.2020 року, - задовольнити частково.

Скасувати постанову керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022 року про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження № 42020101040000130 від 03.03.2020 року.

Ухвала слідчого судді окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя