Ухвала

від 13.06.2023 по справі 755/13891/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13891/20

Провадження №: 1-кс/755/1252/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2023 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «МІСКАРД ГРУП», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42020101040000130 від 03.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України,

в с т а н о в и л а:

адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «МІКСКАРД ГРУП» звернувся до слідчої судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2023 на майно ТОВ «МІСКАРД ГРУП», яке було вилучене під час обшуку 20.03.2022 за адресою: бульв. В. Гавела, 4, корп. 46, 4 поверх, м. Київ (територія заводу Росток, «Omega Telekom»), а саме: сім банк s/n: НОМЕР_1 з сім картами у кількості 79 шт; сім банк з/: НОМЕР_2 з сім картами у кількості 88 шт.

Адвокат мотивує клопотання тим, що Дніпровським УП ГУ НП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020101040000130 від 03.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

20.03.2022 слідчим СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , за участі оперуповноваженого СБУ України ОСОБА_6 , оперуповноваженого СБУ України ОСОБА_7 , старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук за адресою: м. Київ, бульв. В. Гавела, 4, корп. 46, 4 поверх, територія заводу Росток, «OmegaTelekom». За результати даного обшуку, вказаними особами було складено протокол обшуку від 20.03.2022 року та, на його думку, незаконно вилучено обладнання, що є власністю ТОВ «МІКСКАРД ГРУП».

Було вилучено обладнання з шафи №10: шлюз s/n: DВ39-В300-3182-0177 без сім карток (правильний серійний номер DВ39- В300-9182-0177); сім банк s/n: НОМЕР_3 з сім картами у кількості 79 шт. Крім того, частину обладнання вилучено та не вписано в протокол, зокрема: сервер НР PROLIANT DL360 Gen9 s/n: SGH613XTNM. З шафи №5 було вилучено таке обладнання: сім банк s/n: НОМЕР_2 з сім картами у кількості 88 шт.

Цього ж дня, прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ухвалено постанову про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зокрема і на майно, що є власністю ТОВ «МІКСКАРД ГРУП».

Про розгляд клопотання прокурора про накладення арешту на майно ТОВ «МІКСКАРД ГРУП» повідомлено не було, а про існування самої постанови, заявнику стало відомо лише в травні 2022 року, під час розгляду однієї зі скарг ТОВ «МІКСКАРД» на бездіяльність слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві.

У постанові про накладення арешту на майно, прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва зазначив, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану - згідно із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 - до ст. 615 КПК України внесені ряд змін та доповнень, які передбачають істотне розширення повноважень прокурора шляхом делегування йому окремих повноважень слідчого судді вирішення низки питань, зокрема, про накладення арешту на майно (ст.ст. 170, 173 КПК України).

При винесенні постанови прокурора в межах повноважень слідчого судді діють ті ж самі правила, що і при надані відповідних дозволів слідчим суддею.

Постанова прокурора про накладення арешту на майно ТОВ «МІКСКАРД ГРУП» обґрунтовується наявністю відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42020101040000130 від 03.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, за фактом несанкціонованого втручання в роботу мереж електор зв`язку, шляхом організації незаконних каналів передачі телефонного трафіку.

Окрім того, в постанові прокурор зазначає як підставу для прийняття ним рішення щодо арешту коштів, те, що слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва об`єктивно позбавлений можливості виконати у встановлені законом строки та порядку повноважень щодо розгляду клопотання прокурора про накладення арешту, в зв`язку з відсутністю можливості слідчого судді прибути на робоче місце внаслідок ускладненої роботи громадського транспорту, та не можливості забезпечення належної роботи апарату суддів, секретарів судових зсідань, проведення судових засідань і відповідно виготовлення судових рішень.

Разом з тим, захисник вважає за необхідне зазначити, що дані твердження є безпідставними з огляду на наступне.

Так, відсутня можливість слідчого судді прибути на робоче місце до приміщення суду внаслідок ускладненої роботи громадської транспорту, запровадження додаткових заходів контролю громадян при пересуванні містом, обмеження руху окремими автомобільними дорогами та мостами.

Враховуючи неодноразові обстріли та ракетні удари по об`єктам цивільної інфраструктури, житловим будинкам, приміщенням органів державної влади, у випадку оповіщення про повітряну тривогу особиста безпека всіх учасників кримінального провадження має бути забезпечена в першу чергу. За таких умов проведення судового засідання виключається.

З аналогічних підстав неможливо забезпечити роботу апарату суду, зокрема секретарів судових засідань, що виключає можливість проведення фіксації судового розгляду, виготовлення судових рішень, тощо.

На виконання вказаних вимог закону з початку повномасштабної агресії рф проти України по теперішній час робота Дніпровського районного суду м. Києва жодного дня не зупинялась, судді та працівники апарату суду виконували свої повноваження, забезпечували розгляд клопотань слідчими суддями не лише у робочий час, а й у вихідні дні (згідно графіку чергувань).

Більше того, як вбачається з інтернет ресурсу Судова влада України, у період часу зокрема з 14.03.2022 року по 31.03.2022 року, Дніпровський районний суд м. Києва здійснював прийом та розгляд клопотань в рамках відповідних кримінальних провадженнях, що також підтверджується і Єдиним державним реєстром судових рішень.

Тобто, Дніпровський районний суд м. Києва продовжував свою роботу, як і всі інші працював в умовах збройної агресії рф, жодних повідомлень станом на 20.03.2022 року, щодо призупинення своєї діяльності чи неможливості розглядати клопотання слідчих чи прокурорів не було.

Крім того, 20.03.2023 року не було цілодобової комендантської години, що також підтверджується скріншотом з офіційного телеграм каналу Київської міської військової адміністрації.

Таким чином, приймаючи постанову про накладення арешту 20.03.2022 року прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва вийшов за межі своїх повноважень, не зважаючи на внесені зміни до ст. 615 КПК України, а доводи прокурора щодо неможливості звернення до суду з клопотанням є безпідставними та арешт накладено прокурором незаконно та необґрунтовано.

Крім того, 04.11.2022 року, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/13891/20, скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «МІКСКАРД», на бездіяльність прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва та про зобов`язання вчинити певні дії задоволено, та зобов`язано прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва розглянути клопотання від 14.10.2022 року.

В подальшому, в грудні 2022 року, стороною скаржника було ознайомлено з матеріалами справи, в результаті чого було з`ясовано такі обставини.

Так у протоколі обшуку від 20.03.2022 року, що знаходиться в матеріалах справи містяться виправлення, зокрема виправлено серійні номера вилученого обладнання, а також додатково вписано два сервери НР PROLIANT, що є підставою для недопустимості доказів в силу ч. 3 ст. 89 КПК України.

З урахуванням даних, що були отримані під час ознайомлення з матеріалами справи, скаржником з`ясовано, що на частину обладнання, яка була вилучена 20.03.2022 року за адресою м. Київ, бул. В. Гавела, 4, корп. 46,4 поверх, не було накладено арешт на частину обладнання.

Крім того, ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 09.02.2023 року, від 07.03.2023 року та від 14.03.2023 року по справі 755/13891/20 скарги представника скаржника на бездіяльність слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000130 від 03 вересня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України задоволено.

Зобов`язано слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві в кримінальному провадженні № 42020101040000130 від 03 вересня 2020 року повернути власникам тимчасово вилучене майно.

Також необхідно звернути увагу, що у постанові прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 20 березня 2022 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України, зазначено, що 21.03.2022 року постановою слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві вилучені речі та документи визнано речовими доказами. Тобто, постанова прокурора про накладення арешту на майно ухвалена раніше, ніж дане майно було визнано речовим доказом.

Більше того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.02.2023 року по справі № 755/13891/20 встановлено, що у матеріалах справи відсутня постанова слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 21 березня 2022 (про яку вказано у постанові про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 20 березня 2022 року) про визнання вилучених речей і документів під час обшуку за адресою: м. Київ, бул. В. Гавела, 4, корп. 46,4 поверх, речовими доказами.

Також необхідно звернути увагу, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року по справі № 755/13891/20 відмовлено прокурору Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, оскільки прокурором не було доведено необхідність такого арешту.

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2023 року по вказані справі клопотання представника ТОВ «Міскард», адвоката ОСОБА_4 задоволено та скасовано арешт на майно, що є власністю заявника.

Звертає увагу суду, що заявник станом на сьогодні всіляко сприяє слідству, до теперішнього часу органом досудового розслідування не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення будь-яку особу, Заявник не має будь-якого процесуального статусу у даному кримінальному провадженні та застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна фактично блокує господарську діяльність підприємства.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених обставин не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених в нього підстав.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, оскільки арешт на майно, власником якого, зокрема є ТОВ «МІСКАРД ГРУП» було накладено постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва у відповідності до положень ст. 615 КПК України, що не суперечить вимогам КПК України. Крім того, вказане обладнання передане на експертизу, яка ще не завершена.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думку учасників, слідча суддя дійшла такого висновку.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.

Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 7 ч. 12 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, за п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42020101040000130 від 03.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

20 березня 2022 року слідчим СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , за участю оперуповноваженого СБУ України ОСОБА_6 , оперуповноваженого СБУ України ОСОБА_7 , старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , 4 поверх, територія заводу Росток, «OmegaTelekom».

За результатами даного обшуку складено протокол від 20.03.2022, з якого вбачається, що під час обшуку виявлено та вилучено майно, зокрема сім банк s/n: НОМЕР_1 з сім картами у кількості 79 шт.; сім банк s/n: НОМЕР_2 з сім картами у кількості 88 шт.

20 березня 2022 року постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, в порядку ст. 615 КПК України накладено арешт на майно, зокрема на сім банк s/n: НОМЕР_1 з сім картами у кількості 79 шт.; сім банк s/n: НОМЕР_2 з сім картами у кількості 88 шт з метою збереження речових доказів із забороною розпорядження та відчуження.

Разом з тим, прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва у судовому засіданні надано копію постанови слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 від 03.02.2023 про визначення речовим доказом, з якої вбачається, що вилучене під час обшуку 20.03.2022 за адресою: бульв. В. Гавела, 4 (територія заводу «Росток») комп`ютерне обладнання, а саме: сім банк s/n: НОМЕР_1 з сім картами у кількості 79 шт.; сім банк s/n: НОМЕР_2 з сім картами у кількості 88 шт визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 42020101040000130 від 03.03.2020.

Слід зазначити, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом

Як вбачається з тексту поданого клопотання про скасування арешту майна, адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «МІКСКАРД ГРУП» просить скасувати арешт майна, накладеного постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022, обґрунтовуючи тим що, приймаючи постанову про накладення арешту 20.03.2022 року керівник Дніпровської окружної прокуратури м. Києва вийшов за межі своїх повноважень, не зважаючи на внесені зміни до ст. 615 КПК України, а доводи прокурора щодо неможливості звернення до суду з клопотанням є безпідставними та арешт накладено прокурором незаконно та необґрунтовано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України (в редакції від 16.03.2022), у разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та якщо відсутня об`єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 189, 233, 234, 235, 245, 247, 248 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Порядок накладення арешту на майно визначений главою 17 КПК України, а саме ст. 170-175 КПК України, відтак, вказані статті КПК України входять до переліку статей визначених у п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Під час розгляду цього клопотання перед судом постало питання щодо законності дій прокурора в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України.

Згідно наданої в.о. голови Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_11 відповіді на адвокатський запит від 10.03.2023 № 5/1201, у зв`язку із загрозою життю, здоров?ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, на виконання рішення Ради суддів України № 9 від 24 лютого 2022 року, Рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану Наказом голови суду № 8/а від 03.03.2022 про встановлення особливого режиму роботи Дніпровського районного суду міста Києва в умовах воєнного стану було зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових справ до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду та працівників суду в умовах воєнного стану. Даним наказом визначено зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (тримання під вартою, продовження строків тримання під вартою). Чергування суддів та працівників апарату визначалось окремим наказом. Перевіркою автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» встановлено, що на протязі березня 2022 року слідчими суддями Дніпровського районного суду м. Києва розглядались клопотання, які направлялись до суду органами досудового розслідування в рамках кримінальних проваджень.

Слідча суддя, враховуючи зазначений вище лист розділяє занепокоєння сторони захисту з приводу законності винесеної постанови, однак констатує, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім цього, згідно з положеннями ч. 1-3, 7 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.

Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Водночас, слідча суддя констатує, що сторонами кримінального провадження не надавались відомості про подання чи розгляд відповідних скарг на постанову керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022, а відтак зазначена вище постанова є чинною, законною та нескасованою.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт майна на підставі того, що постанову керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022 було винесено в порушення вимог ст. 615 КПК України, що згідно практики Верховного Суду є невірним способом захисту порушеного права.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц вказано, що «належний спосіб або способи захисту обумовлюються змістом порушеного права та характером його порушення. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16».

За таких умов, враховуючи, що постанова керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 20.03.2022, якою накладено арешт на майно у названому вище кримінальному провадженні є чинною та нескасованою, майно, а саме сім банк s/n: НОМЕР_1 з сім картами у кількості 79 шт.; сім банк з/: НОМЕР_2 з сім картами у кількості 88 шт. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42020101040000130 від 03.03.2020, а також те, що адвокатом ОСОБА_4 не доведено, що на даний час в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, відтак слідча суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. 8-9, 22, 26, 98, 131-132, 170, 173-174, 376, 395, 615 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «МІСКАРД ГРУП», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42020101040000130 від 03.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09 год 45 хв 15 червня 2023 року.

Слідча суддя ОСОБА_1