Постанова

від 01.06.2023 по справі 815/1167/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2486/23

Справа № 815/1167/15

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 адвоката Масловського Миколи Олександровича на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та скасування реєстрації декларацій, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2015 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом, який в подальшому уточнювали, до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та скасування реєстрації декларацій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 відмовлено у повному обсязі (т. 4, а.с.132-142).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про визнання протиправною бездіяльності та скасування реєстрації декларацій, задоволено частково (т. 4, а.с.253-264).

Постановою Верховного Суду від 12.11.2020 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 скасовано. Провадження у справі №815/1167/15 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, третя особа ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та скасування реєстрації декларацій закрито (т.5, а.с.131-135).

Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2020 справу направлено до Іллічівського міського суду Одеської області для розгляду судом за встановленою юрисдикцією (т. 5, а.с.156-157).

01 грудня 2021 року рішенням Іллічівського міського суду Одеської області позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задоволено частково. Вирішено визнати протиправною бездіяльність Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо не скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт за №ОД 08212008439 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД 143133590724, замовник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; в іншій частині відмовити (т. 7, а.с. 1-12).

21 січня 2022 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 грудня 2021 року. Представник апелянта не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, представник апелянта вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. З даного приводу, представник апелянта зауважив, що спірні декларації про початок виконання будівельних робіт за № ОД 08212008439 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № ОД 143133590724 щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 були зареєстровані Інспекцією ДАБК в Одеській області. Представник апелянта вказує, що відповідачем у даній справі є Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, який був створений у 2016 році та Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області. При цьому, представник апелянта повідомив про те, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області був неналежним відповідачем, оскільки даний орган було ліквідовано, правонаступників немає, а Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області був утворений у 2016 році та немає відношення до спірних декларацій від 2012, 2013 років. Також, представник апелянта зазначає,що квартира позивачів не є суміжною до квартири апелянта і ця обставина встановлена у рішенні Апеляційного суду Одеської області від 03.03.2015 року у справі №501/3099/13-ц. Серед іншого, представник апелянта зауважив, що після видачі спірних декларацій, право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було зареєстровано на об`єкт реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_2 , згідно зі свідоцтвом про право власності від 21.01.2014. З огляду на викладене, представник апелянта просив скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 грудня 2021 року та закрити провадження у справі.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції 29.12.2021 представник ОСОБА_3 ОСОБА_8 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що квартира АДРЕСА_3 ОСОБА_6 , знаходиться на другому поверсі під`їзду № 7, а квартира АДРЕСА_4 на третьому поверсі під`їзду АДРЕСА_5 , вказані квартири знаходяться в різних під`їздах, на різних поверхах та не являються суміжними. Сам по собі факт реєстрації 18.01.2012 в Інспекції ДАБК в Одеській області декларації № ОД 08212008439 прав та законних інтересів позивачів не порушує, оскільки не призводить до погіршення житлових умов позивачів, падіння ринкової вартості житла, позбавлення можливості користуватися прибудинковою територією у повному обсязі. Існує лише ймовірність виникнення тих чинників, що зазначені позивачами у якості таких, що порушують їх права, внаслідок здійснення третьою особою будівництва з порушенням встановлених законодавством вимог, норм, стандартів, правил тощо. Тобто, можливе порушення прав позивачів пов`язано із здійсненням певних дій третьою особою, а не відповідачем. При цьому, дії третьої особи позивачами оскаржувались з питань усунення перешкод у користуванні житлом, знесення прибудови тощо, позивачі звертались до судів іншої юрисдикції та їм було відмовлено. Апелянт зазначає, що в неодноразових судових справах було доведено, що права позивачів не порушені та судами встановлено, що реконструкція квартири АДРЕСА_4 є законною, при цьому апелянт зазначає відповідні судові справи та посилається на положення ст. 82 ЦПК України (обставини, встановлені рішенням в іншій справі, доказуванню не підлягають). Також апелянт просить врахувати, що Інспекція ДАБК в Одеській області була ліквідована, відомості щодо правонаступників відсутні. Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області розпочав свою роботу лише в 2016 році, а тому відношення до подій 2012 та 2013 років не має. Крім іншого, апелянт зазначає, що неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотаннями про закриття провадження в справі, в задоволенні яких суд першої інстанції відмовляв.

09.02.2023 від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшли заперечення на апеляційні скарги, в якому позивачі зазначили, що апеляційні скарги є безпідставними. В ході судового розгляду позивачами був доведений факт самочинного будівництва третіми особами, оспорювані декларації містять недостовірні дані. Проєкт реконструкції квартири з розширенням по АДРЕСА_2 розроблявся ПП «Рекон» на підставі неповних вихідних даних без отримання містобудівних умов та обмежень, отримання яких є обов`язковим, тобто з порушенням норм, передбачених законодавством. Відповідно до матеріалів експертизи експертом не встановлено надійність експлуатації прибудови при аварійних навантаженнях з встановленням необхідного часу для евакуації людей. Тому позивачі просили залишити без задоволення апеляційні скарги.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 12, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Представник апелянта ОСОБА_3 ОСОБА_8 подав заяву про розгляд справи без участі. Просив задовольнити апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 просили задовольнити апеляційну скаргу. Представник Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Березніченко А.В. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про час, дату, місце та порядок судового розгляду повідомлені належним чином. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції або про відкладення розгляду справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, які з`явились, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно до ДБН В.1.1-12:2006, додаток «А», карта «А» ОСР-2004 район в якому розташований будинок АДРЕСА_6 відноситься до району з сейсмічністю 7 балів, що підтверджено листом ДП «Укрдержбудекспертиза» від 17.02.2014. Відповідно до діючого законодавства на момент початку будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не звільнялись від отримання містобудівних умов та обмежень. Необхідність отримання містобудівних умов та обмежень також підтверджена висновком №27-04/13 будівельно-технічного дослідження за заявою ОСОБА_4 про статус виконаних будівельно-монтажних робіт в будинку АДРЕСА_6 від 27.04.2013 та листом Мінрегіону України від 18.03.2014 №7/14-3036. Не отримання містобудівних умов та обмежень, відсутність належно затвердженого проекту відповідно до ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Тому суд вирішив задовольнити позов в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо не скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт за №ОД 08212008439 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД 143133590724, замовник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог та, відповідно, переглядається апеляційним судом в оскаржуваній частині.

Фактичні обставини справи та оцінка апеляційного суду

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 18.01.2012 за № ОД 08212008439 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири з розширенням за адресою: АДРЕСА_7 без зміни цільового призначення. Замовники будівельних робіт з реконструкції: ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (т. 4, а.с. 74-78).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилався на положення акту «Перелік об`єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи», затвердженого Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури № 187 12.11.2003. Разом з тим, станом на момент виникнення спірних правовідносин та реєстрації декларацій вказаний перелік втратив чинність.

Натомість, на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири з розширенням без зміни цільового призначення діяв «Перелік об`єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011.

Відповідно до п. 30 положення цього Переліку не поширюються на випадки будівництва на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами (райони з сейсмічністю 6 балів та вище, підроблювані, карстонебезпечні та підтоплювані території, насипні, зсувні, що просідають та набухають, ґрунти, ділянки у районах морської абразії).

Відповідно до ДБН В.1.1-12:2006, додаток «А», карта «А» ОСР-2004 район в якому розташований будинок АДРЕСА_6 відноситься до району з сейсмічністю 7 балів, що підтверджується листом ДП «Укрдержбудекспертиза» від 17.02.2014.

Крім того, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1574/24 від 07.11.2016 на момент обстеження зведене додаткове приміщення - прибудова до реконструйованої квартири АДРЕСА_8 не відповідає вимогам діючої нормативно-технічної документації в галузі будівництва, зокрема, Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, який затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 (який діяв на час розроблення проекту), а саме п. 22, п. 30 - розроблення проекту та будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_4 здійснювалось без надання містобудівних умов та обмежень, так як положення даного Переліку не поширюються на випадки будівництва на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами (райони з сейсмічністю 6 балів та вище). Сейсмічність для м. Іллічівська визначена 7 балів (т. 1, а.с. 32).

Отже, враховуючи наведене, доводи апелянта щодо того, що положення Переліку № 109 від 07.07.2011 не передбачали обов`язку отримання містобудівних умов та обмежень відхиляються апеляційним судом. Оскільки суд першої інстанції посилався в своєму рішенні на положення Переліку, який втратив чинність на момент реєстрації декларації, з врахуванням вище наведеного, апеляційний суд змінює оскаржуване рішення в частині мотивування.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції ПП «Рекон» 24.12.2011 за замовленням ОСОБА_3 та ОСОБА_10 розроблений Проект реконструкції квартири АДРЕСА_4 за вказаною адресою (т.1,а.с.126). Головним архітектором Управління архітектури та містобудування Іллічівської міської ради 05.01.2012 складено висновок № 013-17-2, яким вказаний проект був узгоджений за умови узгодження із зацікавленими особами та подальшого розгляду в інших інстанціях (т. 1, а.с.152).

Однак, голова правління ОСББ «Номер Вісім» Капітанова А.Л. звернулась до Управління архітектури та містобудування Іллічівської міської ради з листом від 21.05.2012 №29 з проханням зупинити незаконне будівництво прибудови між 6-м та 7-м під`їздами по АДРЕСА_6 , у зв`язку із тим, що дозвіл на здійснення будівельних робіт правління ОСББ «Номер Вісім» та співвласники квартир 7-го під`їзду не надавали (т. 1, а.с.27).

В подальшому Управлінням архітектури та містобудування Іллічівської міської ради відкликано висновок № 013-17-2 від 05.01.2012 у зв`язку з невиконанням вимог даного висновку в частині узгодження з усіма зацікавленими особами, про що листом від 22.05.2012 №013-27 повідомлено начальника Інспекції ДАБК в Одеській області Рябоконь П.М. та ОСОБА_3 й ОСОБА_1 (т. 1, а.с.28).

Разом з тим, незважаючи на те, що Управлінням архітектури та містобудування Іллічівської міської ради було відкликано висновок №013-17-2 від 05.01.2012, питання щодо чинності декларації про початок виконання будівельних робіт з Реконструкції квартири з розширенням за адресою: АДРЕСА_7 не вирішувалось. В подальшому треті особи зареєстрували декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на підставі якої зареєстрували право власності на об`єкт реконструкції.

Відповідно до абзацу сьомого та восьмого пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Щодо порушенняправ позивачів. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 вказаної статті передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Разом з тим вказаний перелік не є вичерпним, що логічно випливає зі змісту частини 3 статті: суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод і інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. А відтак суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова КЦС ВС від 08.04.2020 в справі № 463/4811/16).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами в процесі розгляду справи ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_9 . Разом із ОСОБА_6 в квартирі проживають позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ОСОБА_3 та ОСОБА_10 є власниками квартири АДРЕСА_10 , які провели реконструкцію своєї квартири шляхом її добудови до стіни під`їзду № 7, в якому проживають позивачі, та, зокрема, до квартири позивачів - № НОМЕР_1 в під`їзді № 7.

Як було вище зазначено, висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1574/24 від 07.11.2016 встановлено, що додаткове приміщення - прибудова до реконструйованої квартири АДРЕСА_8 не відповідає вимогам діючої нормативно-технічної документації в галузі будівництва. Зокрема, в порушення вимог Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, який затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 (який діяв на час розроблення проекту), а саме п. 22, п. 30 - розроблення проекту та будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_4 здійснювалось без надання містобудівних умов та обмежень. Положення даного Переліку не поширюються на випадки будівництва на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами (райони з сейсмічністю 6 балів та вище). Сейсмічність для м. Іллічівська визначена 7 балів. Також п.10 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» - улаштування прибудови до квартири АДРЕСА_4 виконувалось за проектом, що не пройшов експертизу. Пункту 5.5 ДБН В.3.2-2-2009 - при розробці ПП «Рекон» проекту «реконструкції квартири з розширенням по АДРЕСА_2 » не виконане обстеження конструкцій фундаментів, підземних і наземних частин житлового будинку, яке є обов`язковим при розробленні проекту реконструкції. А також п.2.5.2, п.5.1, п.7.1.ДБН А.2.2-3-2004 - розроблення проекту «реконструкції квартири з розширенням по АДРЕСА_2 » було виконане ПП «Рекон» в одну стадію (П); зведення прибудови до квартири АДРЕСА_4 виконувалося за даним проектом (стадія П) в порушення діючих норм. Для виконання будівельно-монтажних робіт розробляється стадія Р» (т. 1, а.с. 32).

Отже, позивачі є співвласниками будинку АДРЕСА_11 . Прибудова здійснена ОСОБА_3 та ОСОБА_10 впритул до стіни під`їзду № 7, де знаходиться квартира позивачів. При цьому, як встановлено висновком експерта, реконструкція проведена з порушенням вимог діючої на момент здійснення прибудови нормативно-технічної документації в галузі будівництва. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачі звертались до органів державного архітектурно-будівельного контролю з заявами про проведення реконструкції з порушенням державних будівельних норм, що підтверджується матеріалами справи, а також неодноразово з позовами щодо проведення вказаної реконструкції, в тому числі з позовом в даній справі. Тому, доводи апелянта щодо того, що права позивачів не порушуються спростовуються встановленими обставинами справи, а тому відхиляються апеляційним судом.

Посилання апелянта на встановлені обставини в інших справах, зокрема рішенням Іллічівського міського суду Одеської області в справі № 501/3099/13-ц за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не приймаються до уваги апеляційним судом, оскільки в межах розгляду справи № 501/3099/13-ц не встановлювались обставини, які доводились в рамках даної справи та не надавались відповідні докази на підтвердження існування відповідних обставин (наприклад, висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1574/24 від 07.11.2016).

Посилання апелянта на обставини, встановлені в справі № 815/7652/13 за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, за участю третьої особи ОСОБА_12 про скасування рішення відхиляються апеляційним судом, оскільки не впливають на правову кваліфікацію спору в даній справі.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Управлінням архітектури та містобудування Іллічівської міської ради відкликано висновок № 013-17-2 від 05.01.2012 у зв`язку з невиконанням вимог даного висновку в частині узгодження з усіма зацікавленими особами, про що листом від 22.05.2012 № 013-27 повідомлено начальника Інспекції ДАБК в Одеській області Рябоконь П.М. та третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т. 1, а.с.28).

В зв`язку з анулюванням висновку того ж дня 22.05.2012 начальником відділу Південного округу територіального управління з контролю за будівництвом об`єктів в Одеській області було складено припис №104, яким зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 призупинити виконання будівельних робіт до надання до інспекції проектно-правової документації та узгоджень у термін до 29.05.2012 (т.1,а.с.18). Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 вказаний припис був скасований. Тим не менш, Управління архітектури та містобудування Іллічівської міської ради не надавало повторний висновок, яким би був узгоджений проект реконструкції квартири АДРЕСА_4 , тобто висновок № 013-17-2 від 05.01.2012 був анульований.

Щодо доводів про закриття провадження в справі. Стаття 255 ЦПК України встановлює підстави для закриття провадження в справі, зокрема, в зв`язку з відсутністю спору (п. 2 ч. 1 цієї статті).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 523/4139/17 зазначила, що статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 травня 2018 року у справі № 367/2271/15-ц (провадження № 14-146цс18) зробила висновок, що суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, та у разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Отже, суд має встановити всі обставини, які мають значення для справи та вирішити питання про обґрунтованість або безпідставність позовних вимог, за результатами чого дійти висновку про задоволення або відмову в задоволенні позову, а не закрити провадження в справі.

Як роз`яснив Касаційний цивільний суд Верховного Суду в постанові від 30.03.2021 в справі № 456/48/19 поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Зміст спірних матеріальних правовідносин сторін становлять права та обов`язки, тому відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. Отже відсутність спірного матеріального правовідношення, тобто відсутність предмета судового розгляду, тягне за собою припинення провадження у справі. Підстави припинення матеріального правовідношення як цивільного зобов`язання визначені Цивільним кодексом України. І лише за відсутності спору сторін щодо відповідних прав та обов`язків і відсутності з боку жодної із сторін дій, які свідчать про наявність між ними неврегульованих спірних питань, може йтися про закриття провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апелянта.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №422 про деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду, ліквідовано Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (припинено юридичну особу, яка була однією із сторін у справі). Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» вирішено створити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Разом з тим, 07.02.2017 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду було залучено до участі у справі у якості другого відповідача відділ державного архітектурно - будівельного контролю при управлінні архітектури та містобудування у статусі Інспекції, Іллічівської міської ради. Як зазначено в ухвалі згідно наданого відповідачем акту від 04 березня 2016 року №8, Держархбудінспекція передала документи відділу державного архітектурно-будівельного контролю при управлінні архітектури та містобудування, у статусі Інспекції, Іллічівської міської ради, на який покладено виконання функції державного архітектурно-будівельного контролю на території м. Іллічівськ. (т. 4, а.с.115-116).

З матеріалів справи вбачається, що представники Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради приймали участь в розгляді справи, були присутні на судових засіданнях та подавали клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (т. 6, а.с. 66, 118, 189,199). Тому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо ліквідації відповідача, що є підставою для закриття провадження в справі.

Таким чином, оскільки доводи апеляційних скарг знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційні скарги та змінює рішення суду першої інстанції в частині мотивування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Масловського Миколи Олександровича - задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міськогосуду Одеськоїобласті від01грудня 2021року змінити в частині мотивування. В іншій частині залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішень.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда

Повний текст постанови складений 02 червня 2023 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк