Ухвала

від 01.06.2023 по справі 753/7534/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7534/23

провадження № 2/753/4682/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф. розглянувши заяву Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний берег», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до до Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний берег», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду.

У травні 2023 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на об`єкт нерухомості - будівлю закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 514, 3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 127262980000); заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - будівлю закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 514, 3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 127262980000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вимоги позову мотивовані тим, що державним реєстратором Департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Дахно А.М. прийнято рішення від 07.08.2013 № 4800399 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Арак-Сервіс» на будівлю, заклад громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 460 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127262980000) (13.12.2017 товариство припинило свою діяльність).

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості стало рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2013 у справі № 910/9561/13.

Водночас, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013, за апеляційною скаргою прокуратури міста Києва, вказане рішення суду скасоване та ухвалено нове рішення, яким відмовлено товариству у задоволенні позову про визнання права власності на нерухоме майно.

Судом установлено, що ТОВ «Арак-Сервіс» не є власником нерухомого майна - будівлі закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 460 кв.м по АДРЕСА_1 та не є власником чи користувачем земельної ділянки за вказаною адресою.

У подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Микитченком О.В. 12.09.2013 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5808699 та № 5813509 та на підставі договорів купівлі-продажу № 1170 та № 1173 від 12.09.2013 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 2/3 частини, а за ОСОБА_1 1/3 частини вказаного нежитлового приміщення.

ТОВ «Арак-Сервіс» не набуло права власності на будівлю закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 460 кв.м по АДРЕСА_1 , отже не могло розпоряджатися вказаним майном, а тому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не могли придбати у власність на законних підставах вказаний об`єкт нерухомості, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі - продажу від 12.09.2013 № 1170 та № 1173.

Крім того рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 753/9171/15-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 07.02.2018 та постановою Верховного Суду від 25.11.2019, задоволено позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та зобов`язано відповідачів усунути перешкоди у здійсненні Київською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно розміщеної на вказаній земельній ділянці будівлі закладу громадського харчування (загальною площею 460 кв.м, літ. А, Б, В).

Отже, факт використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів, а також відсутність правових підстав для набуття та реєстрації права власності за ТОВ «Арак-Сервіс», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будівлю закладу громадського харчування літ. А, Б, В, загальною площею 460 кв.м, що розташовані на ній та які є об`єктом самочинного будівництва, встановлені судами у справах № 910/9561/13 та № 753/9171/15-ц.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , будучи обізнаними про вищезгадані судові справи, оскільки приймали участь у судових засіданнях та оскаржували рішення суду, достеменно знаючи, що не набули права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , продовжили вчиняти дії щодо вказаного об`єкту нерухомості та подали приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коліжук О.О. заяву про зміну площі будівлі та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації КВ 143141360399 від 20.04.2014 (наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції скасована у 2014 році).

За результатами розгляду вказаних документів, 03.08.2020 приватним нотаріусом прийнято рішення № 53429369 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про збільшення площі об`єкту (реєстраційний номер 127262980000).

Водночас, вказане рішення державного реєстратора прийняте з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , внесли, зареєстроване за останніми нерухоме майно по АДРЕСА_1 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний берег».

Разом з тим, оскільки ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не набували права власності на спірне майно, отже не мали права у подальшому його відчужувати шляхом підписання актів приймання- передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Срібний берег» від 07.09.2020 №№ 457, 458 та №№ 461, 462.

Отже, враховуючи неправомірність первинної реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , недійсність цивільно-правових угод, а також неправомірність подальших реєстрацій щодо самочинного майна, для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки водного фонду, прокурор звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування рішень державних реєстраторів: № 4800399 від 07.08.2013 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Арак-Сервіс», № 5808699 від 12.09.2013 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , № 5813509 від 12.09.2013 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , № 53429369 від 03.08.2020 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та № 53985428 від 10.09.2020 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Срібний берег» на вищезазначений об`єкт нерухомого майна з одночасним припиненням прав відповідачів, а також зобов`язання ТОВ «Срібний берег» повернути земельну ділянку водного фонду комунальної власності загальною площею 0, 3825 га, яка розташована в межах земельної ділянки з обліковим кодом 90:07:0074 по АДРЕСА_1 її законному власнику - Київській міській раді шляхом звільнення від самочинно збудованих будівель та споруд.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що незважаючи на рішення суду № 753/9171/15-ц про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні Київською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно розміщеної на вказаній земельній ділянці будівлі закладу громадського харчування (загальною площею 460 кв.м, літ. А, Б, В), останні збільшили площу майна та внесли до статутного капіталу ТОВ «Срібний берег», що свідчить про ризик можливої зміни вказаного майна та подальшого його відчуження на користь третіх осіб, або його обтяження іншим чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, вивчивши зміст заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вимоги вказаної заяви підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

У відповідності до п. 1, ч. 1, ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 (провадження № 4-21904св19) викладено правову позицію згідно з якою, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 760/5582/20 (провадження № 61-12876св20) викладено правову позицію згідно з якою, частинами 1 та 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження№ 14-88цс20).

Згідно із п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд встановив, що наразі існує спір, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, з огляду на що дійшов висновку щодо необхідності застосування в даному випадку заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно належне відповідачу на час розгляду вказаної заяви.

При цьому, суд вважає, що вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту та накладення заборон на нерухоме майно відповідача є співмірними з заявленими позовними вимогами, та застосування такого виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки не порушує прав відповідача на володіння та користування майном, в той час як відчуження відповідного майна в подальшому може утруднити виконання рішення в разі задоволення позову.

Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і за результатами вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.

Таким чином, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, предмет та підстави спору, який виник між сторонами, співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суддя приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню та забезпеченю позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомості - будівлю закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 514, 3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 127262980000) та забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - будівлю закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 514, 3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 127262980000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомості - будівлю закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 514, 3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 127262980000).

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - будівлю закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 514, 3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 127262980000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Стягувач: Дарницька окружна прокуратура міста Києва (код ЄДРПОУ: 02910019, адреса: вул. Каунаська, 3-В, м.Київ, 02160).

Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний берег» (код ЄДРПОУ: 43742345, адреса: просп. Голосіївський, 92/1, кв. 35, м.Київ, 03040).

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання 3 (три) роки.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: