САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 206/6701/19
Провадження № 2-др/206/6/23
УХВАЛА
Іменем України
05 червня 2023 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретареві Мовшовичі Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення за заявою позивачки у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправним, скасування наказу про переміщення, відшкодування різниці заробітної плати та про зміну підстав звільнення,-
ВСТАНОВИВ:
30 травня 2023 року позивачка звернулася до Самарського районного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просить суд, ухвалити додаткове рішення, яким зобов`язати відповідача поновити її на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) відділення анестезіології з 8-ма ліжками інтенсивної терапії та кабінету діалізу.
В силу п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Враховуючи вимоги ЦПК України, суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності учасників справи.
Встановлено, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2021 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправним, скасування наказу про переміщення, відшкодування різниці заробітної плати та про зміну підстав звільнення - відмовлено.
Згідно ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
В описовій частині рішення зазначено: «Звільнення ОСОБА_1 із посади сестри медичної стаціонарної (палатної) туберкульозного відділення №2 за власним бажанням відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП України, відповідає дійсній причині звільнення, оскільки наказ на звільнення від 28.02.2020 було видано на підставі заяви ОСОБА_1 від 26.02.2020, яка просила її звільнити із займаної посади за власним бажанням з 28.02.2020. Таким чином, звільнення позивача відповідно до ч.1 ст.38 КЗпАП, було проведено відповідачем з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому підстави для зміни формулювання причини звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відсутні. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.»
В заяві про ухвалення додаткового рішення позивачка зазначає, що не була розглянута її вимога, а саме: зобов`язати відповідача поновити її на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) відділення анестезіології з 8-ма ліжками інтенсивної терапії та кабінету діалізу.
Відповідно до ст. 188 ЦПК України, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З вищевикладеного вбачається, що дана позовна вимога є похідною від позовних вимог про визнання протиправним, скасування наказу №152-ос від 17.09.2019 про переміщення та зміну формулювання причини звільнення ОСОБА_1 , оскільки судом встановлено, що підстави для скасування наказу та зміни формулювання причини звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відсутні, а відтак, позивачку було звільнено за власним бажанням.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2021 року залишено без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, № 63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Таким чином, судом було розглянуто всі позовні вимоги позивачки, а відтак підстави для постановлення додаткового рішення відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 15, 188, 258-259, 263-265, 268, 270, 272-273 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою позивачки про зобов`язання відповідача поновити її на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) відділення анестезіології з 8-ма ліжками інтенсивної терапії та кабінету діалізу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправним, скасування наказу про переміщення, відшкодування різниці заробітної плати та про зміну підстав звільнення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.П.Румянцев
Суд | Самарський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2023 |
Оприлюднено | 06.06.2023 |
Номер документу | 111299584 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Самарський районний суд м.Дніпропетровська
Румянцев О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні