Постанова

від 05.06.2023 по справі 638/4653/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/4653/22 Головуючий суддя І інстанції Яковлева В. М.

Провадження № 22-ц/818/537/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: спори про володіння чужим майном

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2022 року по справі № 638/4653/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним,

в с т а н о в и в :

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2022 року було повернуто позовну заяву позивачеві.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником не були усунуті недоліки позовної заяви, наведені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції 27 січня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при зверненні до суду ним було подано усі необхідні матеріали, а тому суд безпідставно повернув його позовну заяву.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційного інстанції не надходив.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, без повідомлення учасників справи.

Згідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду не відповідає.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивач 24жовтня 2022рокуотримав копію ухвали без руху, проте її вимоги щодо надання належним чином оформленої відповідно до вимог статей 175, 177 ЦПК України позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи суду виконано не було.

Як вбачаєтьсяз ухвалисуду від21вересня 2022року прозалишення позовноїзаяви безруху, позовна заява не містить: відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів по справі, або інформацію про їх відсутність; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Також суд вказував, що позивачем не зазначено повна адреса місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 , а саме номер квартири та не конкретизовано, до якої саме особи пред`явлено одну з вимог. Крім того, документи, які додані позивачем до позовної заяви для суду та відповідачів по справі не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку.

За частиною 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина четверта статті 175 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також, згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Відповідно до пунктів 5, 7, 8 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує,чи надалисторони докази,на яківони посилаютьсяу позовіі відзиві,а такождокази,витребувані судомчи причиниїх неподання;вирішує питанняпро проведенняогляду письмових,речових іелектронних доказіву місціїх знаходження;вирішує питанняпро витребуваннядодаткових доказівта визначаєстроки їхподання,вирішує питанняпро забезпеченнядоказів,якщо ціпитання небули вирішеніраніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Колегія суддів вважає, що особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувативід суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення процесуального закону, яке б гарантувало особі право на судовий захист, зокрема звернення з позовною заявою до суду відповідно до приписів частини першої статті 4 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи, не маючи на меті захист суспільних інтересів.

У зв`язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд, повертаючи позовну заяву без розгляду, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права особи на судовий захист.

Аналогічні висновкивикладені упостанові ВерховногоСуду від15жовтня 2020року посправі № №148/2383/19.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, а не залишення позову без руху.

Отже, недоліки, зазначені у позовній заяві, а саме зазначення номерів зв`язку, уточнення адреси відповідача, а також конкретизація позовних вимог можуть бути усунуті у підготовчому провадженні вже після відкриття провадження у справі в ході розгляду справи та не є підставо для повернення позовної заяви.

Також правова позиція, якою суд мотивував свої висновки, викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18 не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки правила засвідчення копій документів, що викладені в ней, стосувались перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України.

Оскільки суд порушив норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, то відповідно до пункту 4 частину 1 статті 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує оскаржену ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду питання щодо відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.367, ч. 2 ст.369, п. 6 ч. 1 ст.374, п. 1 ч. 1 ст.379, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2022 року скасувати.

Матеріали справи № 638/4653/22 за позовом ОСОБА_1 - направити до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження розгляду питання щодо відкриття провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2023 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії

Ю.М. Мальований.

Н.П. Пилипчук.