Ухвала

від 07.08.2023 по справі 638/4653/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року

м. Харків

справа № 638/4653/22

провадження № 2/638/3660/23

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Олейник О.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державний реєстратор виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлевої Вікторії Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним повернуто позивачеві.

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 червня 2023 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції щодо вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним, за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче судове засідання на 15 серпня 2023 року об 11 годині 00 хвилин.

18 липня 2023 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про відвід судді Яковлевої В.М., яка зареєстрована 18 липня 2023 року за вх. № 29385, та 28 липня 2023 року доповнену заява про відвід, яка зареєстрвоана за вх. № 31433.

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлева В.М. знаходилась у щорічній відпустці у період з 17 липня 2023 року по 04 серпня 2023 року включно.

Заява про відвід передана в провадження судді Яковлевої В.М. 07 серпня 2023 року.

Заява про відвід мотивована тим, що у провадженні судді Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлевої В.М. знаходиться цивільна справа № 638/4653/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, Старостенка М.Д., ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним.

В обгрунтування заяви зазначив, що суддя Яковлева В.М. не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи по суті, оскільки, на його думку, є сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, та підлягає відводу з тих підстав, що процесуальні рішення судді були скасовані Харківським апеляційним судом. Таким чином, вважає, що суддя фактично висловлювала свою думку у процесуальних рішеннях по справі.

Частиною третьою статті 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Подану заяву про відвід суд розглядає у порядку частини восьмої статті 40 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви, доводи заяви про відвід, суд доходить висновку, що обставини, викладені у заяві про відвід, не знайшли свого підтвердження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, відповідно до змісту якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Крім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (пункт 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).

Відповідно до пунктів 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частина друга, п`ята статті 12 ЦПК України).

Одночасно суд зауважує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Як зазначалося вище, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.

З огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним повернуто позивачеві, яка постановою Харківського апеляційного суду від 05 червня 2023 року скасована, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції щодо вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В обгрунтування заяви про відвід заявник зазначив, що має сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, вважає, що суддя Яковлева М.В. не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи по суті та підлягає відводу з тієї підстави, що процесуальні рішення судді були скасовані Харківським апеляційним судом.

Відтак підстава заявленого відводу стосується суто процесуальної дії судді, а саме, постановлення ухвали про повернення позовної та заяви про забезпечення позову у справі ОСОБА_1 , які були скасовані постановою Харківського апеляційного суду.

Разом із тим, відповідно до положень частини четвертої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України, які б свідчили про особисту упередженість судді Яковлевої В.М. або її необ`єктивність у заяві не вказано, судом таких обставин також не встановлено.

Аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

З огляду на підстави заявленого відводу, суд доходить висновку про його необґрунтованість, оскільки не містить посилань на дії, вчинені суддею, що можуть свідчити про її необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними статтею 36 ЦПК України.

Таким чином, аналіз доводів заяви та положень статті 36 ЦПК України свідчать, що вказані обставини, на які посилається заявник, не є передбаченими законом підставами для відводу судді Яковлевої В.М.

За таких обставин, даних, які б прямо чи опосередковано свідчили про заінтересованість судді в результаті розгляду справи № 638/4653/22, а також інших доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, матеріали не містять.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки судом не встановлено, матеріалами справи та доказами не підтверджено наявності обставин, які б дійсно викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Яковлевої В.М., доводи про наявність підстав для задоволення вказаного відводу не знайшли свого підтвердження, суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводу та, відповідно до положень частини третьої статті 40 ЦПК України, зважаючи на те, що заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні до наступного засідання, суд передає заяву для вирішення питання про відвід разом із матеріалами справи іншому судді, який не входить до складу суду та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 40 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлевої Вікторії Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним.

Передати заяву про відвід разом із матеріалами справи № 638/4653/22 іншому судді, який не входить до складу суду та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, для розгляду.

Ухвала не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 07 серпня 2023 року.

Суддя В. М. Яковлева