Рішення від 05.06.2023 по справі 142/696/21

Єдиний унікальнийномер 142/696/21

Номер провадження 2-др/142/1/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 червня 2023 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

при секретарі Яворській О.В.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні взалі суду всмт.Піщанка Вінницькоїобласті заявупредставника позивача ОСОБА_1 -адвоката КаленякаЕдуарда Анатолійовичапро стягненняз відповідачівпонесені витратина правовудопомогу всумі 42500(сорокдві тисячіп`ятсот) гривеньв цивільнійсправі №142/696/21за позовом ОСОБА_1 до Піщанської селищної ради Вінницької області, Піщанської районної ради, комунального некомерційного підприємства «Піщанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», третя особа Тульчинська районна рада, про визнання протиправним та скасування рішення сесії Піщанської районної ради, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2023 року року позов ОСОБА_1 до Піщанської селищної ради Вінницької області, Піщанської районної ради, комунального некомерційного підприємства «Піщанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», третя особа Тульчинська районна рада, про визнання протиправним та скасування рішення сесії Піщанської районної ради, поновлення на посаді задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 760 від 28.05.2020 року 45 сесії 7 скликання Піщанської районної ради Вінницької області «Про розірвання контракту з керівником комунального підприємства «Піщанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської районної ради».

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради, юридична адреса: адреса: вул. Центральна, 42 смт. Піщанка Вінницької області, 24700, код ЄДРПОУ 37357372.

Стягнуто звідповідача Комунальногонекомерційного підприємства«Центр первинноїмедико-санітарноїдопомоги» Піщанськоїселищної радикод ЄДРПУО37357372на користьпозивача ОСОБА_1 середній заробітокза часвимушеного прогулуз розрахункувід днязвільнення 28травня 2020року протягомодного рокув загальномурозмірі 297033гривень 42копійок без відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку допущено до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Піщанської районної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 гривень 00 копійок за позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення сесії Піщанської районної ради.

Стягнуто з Піщанської селищної ради на користь держави судовий збір у сумі 908 гривень 00 копійок за позовну вимогу про поновлення на роботі.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2970 гривень 33 копійок за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

03травня 2023року наадресу Піщанськогорайонного судуВінницької областінадійшла заявапредставника позивача ОСОБА_1 -адвоката КаленякаЕдуарда Анатолійовичапро стягненняз відповідачівпонесені витратина правовудопомогу всумі 42500(сорокдві тисячіп`ятсот) гривеньв цивільінйсправі №142/696/21за позовом ОСОБА_1 до Піщанської селищної ради Вінницької області, Піщанської районної ради, комунального некомерційного підприємства «Піщанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», третя особа Тульчинська районна рада, про визнання протиправним та скасування рішення сесії Піщанської районної ради, поновлення на посаді.

У вказанійзаяві представник позивача ОСОБА_1 -адвокат КаленякЕ.А.просить стягнутиз відповідачівпонесені судовівитрати направову допомогув сумі42500,00гривень.Заяву обгрунтовуєтим,що рішеннямвід 25квітня 2023року позовнівимоги ОСОБА_1 було задоволеночастково, а відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та таку заяву було зроблено представником позивача до закінчення судових дебатів.

10 травня 2023 року від представника відповідача Піщанської селищної ради адвоката Панасюка В.Б. надійшла заява про зменшення розміру відшкодування витрат на професійну допомогу, в якій представник просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу обрахувавши такий розмір у відповідності до вимог постанови КМУ №465 від 17 вересня 2014 р «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу» та здійснити її розподіл відповідно до результатів розгляду справи. Представник відповідача зазначає, що чинним законодавством не передбачено визначення розміру витрат на професійну правову допомогу, які підлягають відшкодуванню. Відповідно вимог чинного законодавства адвокат та клієнт мають свободу договірних відносин та мають право встановлювати плату за договором на власний розсуд. Разом з тим інші сторони в судовій справі, не будучи сторонами договору між адвокатом та клієнтом не мають можливості впливати на визначення розміру оплати за правову допомогу проте змушені відшкодовувати такі витрати. Така ситуація створює дисбаланс прав сторін справи. Відповідно ч.1 ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). А тому, враховуючи, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не врегульований на законодавчому рівні, представник відповідача вважає, що є підстави для використання аналогії закону, а саме постанови КМУ №465 від 17 вересня 2014 року «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу», яка регулює подібні за змістом правовідносини. Таким чином справедливим представник відповідача вважає відшкодування встановленого постановою КМУ №465 розміру витрат на професійну правничу допомогу з врахуванням визначених особливостей учасників, кількості судових засідань, кількості процесуальних документів.

В судове засідання 05 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Каленяк Е.А. не з`явились, проте на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить судове засідання щодо розгляду заяви про стягнення витрат на правову допомогу проводити без участі позивача та його представника, обставини викладені в зяаві підтримує повністю та просить заяву про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити повністю.

Представник відповідачів Піщанської селищної ради Вінницької області та комунального некомерційного підприємства «Піщанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Панасюк В.Б. в судове засідання 05 червня 2023 року не з`явився, про дату час, та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача Піщанської районної ради Марценюк К.Ю. в судове засідання 05 червня 2023 року не з`явився, проте від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розгляд заяви про стягнення витрат на правову допомогу проводити без його участі, а також зазначає, що комісія з реорганізації Піщанської районної ради, головою якої він є не може представляти інтереси Піщанської районної ради як самоврядного органу, який закінчив свої повноваження в жовтні 2020 року і більше не обиралася в зв`язку з ліквідацією Піщанського району.

Третя особа Тульчинська районна ради Вінницької області уповноваженого представника в судове засідання 05 червня 2023 року не направила. Разом з тим, ухвалою суду від 01 червня 2023 року було задоволено клопотання представника третьої особи Тульчинської районної ради Вінницької області Неборецького Василя Васильовича про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, вирішено судове засідання, призначене на 10 годину 00 хвилин 05 червня 2023 року, за участю представника третьої особи Тульчинської районнноїради Неборецького ВасиляВасильовича проводити в режимі відеоконференції з Тульчинським районним судом Вінницької області за умови наявності у вказаного суду такої можливості. Разом з тим, через технічні несправності провести судове засідання в режимі відеоконференції за участю представника третьої особи виявилося неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно положень ч. 3 ст. 246 ЦПК України, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В частині 3 ст. 270 ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розгляд заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Каленяка Едуарда Анатолійовича про стягнення з відповідачів понесені витрати на правову допомогу в сумі 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень провести в даному судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання, що не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши зміст заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Каленяка Едуарда Анатолійовича про стягнення з відповідачів понесені витрати на правову допомогу в сумі 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень, дослідивши матеріали цивільної справи, суд ввважає, що заява про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 5статті 265 ЦПК Україниу резолютивній частині рішення зазначається висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 270 ЦПК Україниоднією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Частинами другою-п`ятоюстатті 270 ЦПК Українивстановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно положень абз. 2 ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

В частині ч. 1 ст. 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зістаттею 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Такимчином,посилання представникавідповідача наздійснення обрахування розмірувитрат напрофесійну правничудопомогу відповідно постанови КМУ№ 465від 17вересня 2014року «Питанняоплати послугта відшкодуваннявитрат адвокатів,які надаютьбезоплатну вториннуправову допомогу» єбезпідставними,оскільки вказанапостанова КМУ визначає механізм виплати винагороди, відшкодування витрат, пов`язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, адвокатам, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та визначає механізм обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору з центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги суб`єктам права на таку допомогу, визначенимстаттею 14Закону України Про безоплатну правову допомогу.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови в позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Каленяка Едуарда Анатолійовича про стягнення з відповідачів понесені витрати на правову допомогу в сумі 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень подана в визначений законом строк.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українивбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

Згідно вимог статті137,141 ЦПК Українивбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Каленяком Е. А. подано до суду:

-ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВН № 200406 від 15 грудня 2021 (т. 1 а.с.65);

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН 0000041 від 19 липня 2015 року;

-договір про надання правової допомоги від 01 грудня 2021 року (т. 5, а.с. 100-103);

-додаткову угоду № 1 від 27 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2021 року року (т. 5, а.с. 104);

-акт виконаних робі від 27 квітня 2023 року (т. 5, а.с. 105);

- квитанцію від 22 липня 2022 року (т. 5, а.с. 107);

- квитанцію від 09 лютого 2023 року (т. 5, а.с. 108);

- квитанцію від 27 квітня 2023 року (т. 5, а.с. 109);

Таким чином, представником позивача надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Поряд з цим, суд звертає увагу на наступне.

У розумінні положень частини 5статті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року; від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19); від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі«East/West Alliance Limited»проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі № 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, взявши до уваги надані стороною докази надання такої допомоги, дійшов висновку про те, що визначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 42500 грн., є явно завищеним, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не співрозмірні із виконаною роботою з огляду на наступне.

Зокрема, відповідно до договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2021 року, сторони договору Адвокатське бюро «Едуарда Каленяка» з однієї сторони та клієнт ОСОБА_1 з іншої сторони п. п. 5.1. вказаного договору погодили, що за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплачувати адвокату гонорар, розмір якого визначається/узгоджується додатковою угодою, актом виконаних робі, квитанціями про оплату робіт.

Зі змісту додаткової угоди № 1 від 27 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2021 року, акту виконаних робіт від 27 квітня 2023 року слідує, що сторони договору погодили, що вартість послуг Адвокатського бюро станом на 27 квітня 2023 року становить 42500 гривень, з яких 28500 гривень складає гонорар за участь в 19 засіданнях по даній справі, тобто вартість участі в одному засіданні складає 1500 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що адвокат Каленяк Е.А. приймав особисту участь в 17 засіданнях по даній справі, а саме 03 лютого 2022 року (під головуванням судді Гринишиної А.А.), 20 квітня 2022 року, 19 травня 2022 року, 16 червня 2022 року, 22 липня 2022 року, 30 серпня 2022 року, 16 вересня 2022 року, 29 вересня 2022 року, 20 жовтня 2022 року, 15 листопада 2022 року, 15 листопада 2022 року, 01 грудня 2022 року, 09 грудня 2022 року, 26 грудня 2022 року, 04 січня 2023 року, 09 лютого 2023 року, 16 березня 223 року та 19 квітня 2023 року. Таким чином вартість участі представника позивача у судових засіданнях складає 25500 грн, з розрахунку 1500 грн х 17 засідань.

Крім того, зі змісту додаткової угоди № 1 від 27 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2021 року, акту виконаних робіт від 27 квітня 2023 року слідує, що сторони договору погодили, що у загальну вартість послуг Адвокатського бюро станом на 27 квітня 2023 року входить гонорар за вивчення матеріалів та підготовку позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення сесії Піщанської районної ради, поновлення на посаді який складає 10000 гривень.

Проте, даний спір для адвокатського бюро є спором незначної складності, про що свідчить і зміст позовної заяви, яка містить посилання на загальні норми КЗпП України та окремі положення спеціального законодавства, так і обсяг долучених до позовної заяви документів, переважна більшість яких була надання на обгрунтування позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, у задоволення якої судом було відмовлено. Крім того, долучення до позовної заяви копії постанови Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Піщанської селищної ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення сесії Піщанської районної ради Вінницької області, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в якій частково сформовано правову позицію по даній справі, вказує, на те, що витрати за вивчення матеріалів та підготовку позовної заяви в сумі 10000 грн. не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними у зв`язку з наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги, а витрачений час на надання такої послуги не відповідає критерію реальності таких витрат.

Також, зі змісту додаткової угоди № 1 від 27 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2021 року, акту виконаних робіт від 27 квітня 2023 року слідує, що сторони договору погодили, що у загальну вартість послуг Адвокатського бюро станом на 27 квітня 2023 року входить гонорар за підготовку відповіді на відзиви на позовну заяву, вартість якого становить 3000 грн., з розрахунку 1000 грн. за 3 години часу витрачених на їхню підготовку.

З матеріалів справи слідує, що представником позивача адвокатом Каленяком Е.А. 19 травня 2022 року на адресу суду було подано відповідь на відзив поданий третьою особою Тульчинською районною радою, а 07 червня 2022 року також відповідь на відзиви, які були подані відповідачами Піщанською селищною радою та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради, які за своїм змістом є аболютно ідентичними за своїм змістом, на що було також вказано в рішенні по даній справі від 25 квітня 2023 року, що також свідчить про неспівмірність обсягу виконаних адвокатом робіт розміру витрат за надання вказаної послуги та часу витраченому на надання такої послуги.

Окрім того, зі змісту додаткової угоди № 1 від 27 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2021 року, акту виконаних робіт від 27 квітня 2023 року слідує, що сторони договору погодили, що у загальну вартість послуг Адвокатського бюро станом на 27 квітня 2023 року входить гонорар за письмові пояснення щодо заяви про виклик свідків, вартість підготовки яких складає 1000 грн. з розрахунку по 500 грн. за 2 години роботи. В той же час виходячи зі змісту вказаних пояснень та їхнього обсягу, а також підстав, з яких в задоволенні клопотання третьої особи про виклик свідків ухвалою суду від 16 червня 2023 року було відмовлено, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку, що витрати за підготовку письмових пояснень щодо заяви про виклик свідків відшкодуванню не підлягають.

Таким чином, враховуючи складність справи, необхідність надання позивачу ОСОБА_1 адвокатом Каленяком Е.А. послуг під час розгляду справи та їх характер, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги надану професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що вартість фактично наданих адвокатом позивачу послуг з надання професійної правничої допомоги складає 33000 грн (6000 грн. за вивчення матеріалів та підготовку позовної заяви, 1500 грн. за підготовку відповідей на відзиви, 25500 грн. за участь в судових засіданнях), які слід стягнути з відповідачів пропорційно до розміру задоволених рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2023 року позовних вимог, про щослід ухвалити додаткове судове рішення.

Зокрема, суд виходить з того, що в позовній заяві позивачем було заявлено одну позовну вимогу до позивача Піщанської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення № 760 від 28 травня 2020 року 45 сесії 7 скликання Піщанської районної ради Вінницької області «Про розірвання контракту з керівником комунального підприємства «Піщанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської районної ради», яка рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2023 року задоволена повністю.

В позовній заяві позивачем було заявлено одну вимогу до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради код ЄДРПУО 37357372 про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку від дня звільнення 28 травня 2020 року протягом одного року в загальному розмірі 384458,15 (триста вісімдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят вісім гривень 15 коп.) без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, яка рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2023 року задоволена частково на суму 297033 гривень 42 копійок, тобто на 77, 26 %.

Також, в позовній заяві позивачем було заявлено три вимоги до відповідача Піщанської селищної ради Вінницької області: про поновлення його на роботі на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради, про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку від дня звільнення 28 травня 2020 року протягом одного року в загальному розмірі 384458,15 (триста вісімдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят вісім гривень 15 коп.) без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, та про стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 300000 (триста тисяч) гривень, з яких рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2023 року задоволено лише одну про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради".

Таким чином, фактично ОСОБА_1 було заявлено п`ять позовних вимог, з яких судом задоволено тільки три - дві повністю та одну частково.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що співмірним між розміром позовних вимог та розумністю судових витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі, надання якої доведено відповідними доказами, з урахуванням майнового стану сторін та конкретних обставинах справи, є ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідачів Піщанської селищної ради Вінницької області та Піщанської районної ради на користь позивача ОСОБА_1 витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 6600 грн. з кожного, та про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради на користь позивача ОСОБА_1 витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 5100 грн.

Керуючись статтями11, 58, 60, 62, 133, 134, 137, 141, 246, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представникапозивача ОСОБА_1 -адвоката КаленякаЕдуарда Анатолійовичапро стягненняз відповідачівпонесені витратина правовудопомогу всумі 42500(сорокдві тисячіп`ятсот) гривеньв цивільнійсправі №142/696/21за позовом ОСОБА_1 до Піщанської селищної ради Вінницької області, Піщанської районної ради, комунального некомерційного підприємства «Піщанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», третя особа Тульчинська районна рада, про визнання протиправним та скасування рішення сесії Піщанської районної ради, поновлення на посаді, задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Піщанської селищної ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325986, на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6600 гривень.

Стягнути з відповідача Піщанської районної ради, код ЄДРПОУ 21728645, на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6600 гривень.

Стягнути з відповідача Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради код ЄДРПУО 37357372 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5100 гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_2 ,зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Піщанська селищна рада Вінницької області, яка знаходиться в смт. Піщанка Тульчинського району Вінницької області, вул. Центральна, 85, код ЄДРПОУ 04325986;

відповідач: Піщанська районна рада, яка знаходиться в смт. Піщанка Тульчинського району Вінницької області, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 21728645;

відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Піщанської селищної ради, яке знаходиться в смт. Піщанка Тульчинського району Вінницької області, вул. Центральна, 42, код ЄДРПОУ 37357372;

третя особа: Тульчинська районна рада, яка знаходиться в м. Тульчин Вінницької області, вул. М. Леонтовича, 114, код ЄДРПОУ 21728326.

Суддя: