Рішення від 13.04.2023 по справі 753/9025/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9025/20

провадження № 2/753/395/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Дядейко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра Олександра Олександровича, ТОВ „Фактор Плюс", Державного підприємства „СЕТАМ", ОСОБА_2 , 3-ті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сєрова Олена Валеріївна, АТ „Райффайзен Банк", ОСОБА_3 про визнання протоколу електронних торгів недійсним, скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В :

До Дарницького районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_4 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра Олександра Олександровича, ТОВ „Фактор Плюс", Державного підприємства „СЕТАМ", ОСОБА_2 , 3-ті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сєрова Олена Валеріївна, АТ „Райффайзен Банк", ОСОБА_3 про визнання протоколу електронних торгів недійсним, скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 17.04.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений споживчий кредитний договір №014/2571/81/70767, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 200 000 доларів США на строк до 17.04.2021 під 13 % річних.

17.04.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір №014/2571/81/70767, за умовами якого відповідач передав в іпотеку земельну ділянку площею 0,801 га, кадастровий номер 3210945600:01:072:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка є власністю іпотекодавця, а також житловий будинок незавершеного будівництва, готовністю 67%, загальною площею 260 кв.м., що розташований за цією ж адресою та є власністю іпотекодавця.

17 квітня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено договір поруки по кредитному договору № 014/2571/81/70767.

В зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань до кредитному договору, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффазен Банк Аваль» в рахунок стягнення заборгованості по кредиту - 5 868 216,57 грн.

23 квітня 2020 року на електронному торговельному майданчику ДП «СЕТАМ» відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_2 . Результати торгів оформлені протоколом №476637 проведення електронних торгів, сформованим системою реалізації майна 23 квітня 2020 року переможцем яких визначено ОСОБА_2 .

Однак, позивач вважає, що торги відбулися без відповідних правових підстав, а відтак просить суд визнати протокол електронних торгів недійсним та скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

20 січня 2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , в якому він просить суд відмовити у задоволені позову. Відзив вмотивовано тим, що електронні торги відбулись з дотриманням норм чинного законодавства, а позивачем не наведено жодних доводів, обставин та підстав, котрі б свідчили про протиправність дій під час проведення електронних торгів.

05 квітня 2021 року до суду надійшов відзив представника ДП «СЕТАМ», в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив вмотивовано тим, що електронні торги відбулись з дотриманням норм чинного законодавства, а позивачем не наведено жодних доводів, обставин та підстав, котрі б свідчили про протиправність дій підприємства під час проведення електронних торгів. Крім того вказує, що електронні торги відбулись з дотриманням норм чинного законодавства, а позивачем не наведено жодних доводів, обставин та підстав, котрі б свідчили про протиправність дій підприємства під час проведення електронних торгів.

В судове засідання позивач не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. При цьому, позивачем неодноразово подавалися клопотання про відкладення розгляду справи, тому суд розцінює дії позивача стосовно направлення клопотань про відкладення розгляду справи, як зловживання процесуальними правами, а відтак відмовляє у задоволенні даного клопотання.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

В судове засідання приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сєрова Олена Валеріївна та АТ «Райффайзен Банк», не з`вилися однак надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

ТОВ «Фактор Плюс» та Державного підприємства «СЕТАМ» свої представників не направили, однак в матеріалах справи містяться поясненнята відзив щодо заявлених позовних вимог, я ких останні просять суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належала квартира АДРЕСА_2 .

17.04.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений споживчий кредитний договір №014/2571/81/70767, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 200 000 доларів США на строк до 17.04.2021 під 13 % річних.

17.04.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір №014/2571/81/70767, за умовами якого відповідач передав в іпотеку земельну ділянку площею 0,801 га, кадастровий номер 3210945600:01:072:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка є власністю іпотекодавця, а також житловий будинок незавершеного будівництва, готовністю 67%, загальною площею 260 кв.м., що розташований за цією ж адресою та є власністю іпотекодавця.

17 квітня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено договір поруки по кредитному договору № 014/2571/81/70767.

В зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань до кредитному договору, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффазен Банк Аваль» в рахунок стягнення заборгованості по кредиту - 5 868 216,57 грн.

14 лютого 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Олефіром О.О. відкрито виконавче провадження №58387403 за виконавчим листом №752/18489/13 від 23 лютого 2017 року, виданого на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2015 року.

14 лютого 2019 року постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. було накладено арешт на майно боржника та звернуто стягнення на майно боржника.

28 грудня 2019 року приватним виконавцем було описано майно, що належить боржнику та на яке необхідно звернути стягнення, відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника

Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого визначення вартості провадження.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_4 була обізнана щодо відкритого виконавчого провадження, оскільки її представник 10 січня 2020 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, при цьому не здійснила жодних дій для узгодження вартості квартири з іншою стороною виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника (ч. 2 ст. 57 ЗУ "Пр виконавче провадження").

Оскільки сторони виконавчого провадження не повідомили приватного виконавця про визначену ними вартість майна, останній прийняв рішення та вчинив дії спрямовані на визначення вартості майна боржника.

Так, відповідно до звіту про оцінку від 20.01.2020 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 становить 1 241 354 грн.

Оскільки, ОСОБА_4 було відомо про наявність виконавчого провадження, де вона є боржником, а тому її доводи щодо відсутності будь-якої інформації про виконавче провадження, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Так, 23 квітня 2020 року відбулися електронні торги з реалізації однокімнатної квартири, загальною площею 43,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер лота: 413001, за результатами яких складено протокол проведення електронних торгів № 476637, переможцем результатами яких визнано учасника №8 - ОСОБА_2 (ціна продажу: 1 055 150,90 грн).

ДП «СЕТАМ» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 березня 2019 року №10008/5 «Про визначення організатора електронних торгів, торгів за фіксованою ціною» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів iз створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту забезпечення збереження майна, а також виконання інших функцій, передбачених Порядком.

Відповідно до позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 02 травня 2018 у справі № 910/10136/17 вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів.

Так, відповідно до висновку Верховного суду України, викладеного у постанові №3-112гс14 від 23 вересня 2014 року, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-ХIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція).

Законом № 606-ХIV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону № 606-ХІV й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням.

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України "Про нотаріат".

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Що стосується порушень вимог статті 58 Закону № 606-ХІV, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, дії державного (приватного) виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Слід зазначити, що оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладання, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів , визначених саме Порядком.

Згідно вимог статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, будь-яких порушень правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результати торгів, а також порушення прав позивача у результаті проведення електронних торгів позивачем не доведено та не встановлено судом під час розгляду справи.

Суд вважає, що спірні електронні торги були проведені з дотриманням норм законодавства, при їх проведенні права позивача порушені не були, а тому приходить до висновку про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови в задоволені позову покладаються на позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно із ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування вжитих ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 червня 2020 року заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 158,206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра Олександра Олександровича, ТОВ „Фактор Плюс", Державного підприємства „СЕТАМ", ОСОБА_2 , 3-ті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сєрова Олена Валеріївна, АТ „Райффайзен Банк", ОСОБА_3 про визнання протоколу електронних торгів №476637 від 23.04.2020 року недійсним, скасування запису про право власності від 30.04.2020 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52117906 від 30.04.2020 року 17:38:00 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сєровою Оленою Валеріївною, стягнення судових витрат відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 17 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Скасувати ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 9.06.2020 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 травня 2023 року.

Суддя :