ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2023 р. Справа №914/3207/22
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.
суддів МАРКА Р.І.
СКРИПЧУК О.С.
за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.
за участю представників сторін від:
позивача: Козич В.Л. (адвокат);
відповідача: Оліфірович О.П. (директор).
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галс» від 17.03.2023
(вх.ЗАГС №01-05/81923 від 20.03.2023)
на рішення Господарського суду Львівської області від
22.02.2023 (повний текст 27.02.2023, суддя Король М.Р.)
у справі № 914/3207/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
«Львівенергозбут», м.Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Галс», с.Жорниська,
Львівська область
про стягнення 143 374,16 грн
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
В грудні 2022 року ТОВ «Львівенергозбут» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП «Галс» про стягнення 143374,16 грн.
Позов обґрунтовано тим, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, шляхом приєднання до публічного договору на умовах комерційної пропозиції. Оскільки, укладений між сторонами договір до 31.12.2022 був достроково розірваний/припинений споживачем 01.04.2021, то настали підстави для стягнення передбаченого п.13.3 договору штрафу в розмірі 143 374,16 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2023 позов задоволено та стягнуто з ПП «Галс» на користь ТОВ «Львівенергозбут» 143 374,16 грн штрафу.
Рішення суду мотивоване зокрема тим, що оскільки відповідач за власною ініціативою 01.04.2021, тобто до закінчення фіксованого строку дії договору, обрав іншого електропостачальника, то договірні правовідносини сторін припинились достроково, що є підставою для застосування штрафних санкцій. Окрім цього, можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника, не суперечить чинному законодавству.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Відповідач не погодився із прийнятим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги зазначив наступні обставини:
- частиною 10 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору;
- зазначена норма законодавства є спеціальною для спірних правовідносин, оскільки вона регулює саме випадок зміни споживачем електропостачальника;
- розділ комерційної пропозиції «Розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору» містить положення, відповідно до якого з метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії договору (абз.3 п.6.1.3 ПРРЕЕ);
- відповідач 05.03.2021 направив позивачу лист про зміну електропостачальника з 01.04.2021 відповідно до умов комерційної пропозиції з метою уникнення штрафних санкцій;
- враховуючи, що відповідачем дотримано процедуру повідомлення позивача про зміну ним електропостачальника, то підстави для нарахування штрафу за дострокове розірвання договору відсутні;
- для застосування такої міри відповідальності, як штраф має бути встановлена протиправна поведінка відповідача, яка характеризується порушенням умов договору або чинного законодавства;
- застосування штрафу за здійснення стороною передбачених умовами договору прав, суперечить правовій природі штрафу та нормам ч.1 ст.549 ЦК України та ч.1 ст.230 ГК України;
- суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування ч.1 ст.230 ГК України в подібних правовідносинах, викладені у постановах від 05.11.2020 у справі №918/808/19, від 16.02.2023 у справі №914/558/21.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Обгрунтовуючи заперечення проти доводів та вимог апеляційної скарги покликався зокрема, на правову позицію Верховного Суду в постанові від 19.08.2022 у справі №926/1297/21 та зазначив, що в цій справі договір не пов`язує стягнення штрафу із випадками не передбаченими договором, а передбачає настання договірної відповідальності споживача за сам факт дострокового розірвання/припинення договору незалежно від того, чи передбачено договором постачання електричної енергії споживачу можливість його дострокового розірвання у зв`язку із зміною електропостачальника. Тому вважає, що правові висновки Верховного Суду у зазначеній постанові обґрунтовано враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення. Зазначив, що інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Апелянт подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив зокрема, що правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування норм ст.230 ГК України, ст.ст.26, 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» в подібних правовідносинах є значно складнішими ніж це намагається обґрунтувати позивач. При цьому, відповідно до змісту норм ч.10 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» законодавець розмежовує правовідносини з розірвання договору, зокрема в односторонньому випадку за ініціативою споживача у разі зміни електропостачальника та правовідносини з розірвання договору з інших причин, із наявністю чи відсутністю санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Позивач подав заперечення по суті відповіді апелянта на відзив на апеляційну скаргу та зазначив, що відповідач маніпулює висновками Верховного Суду оскільки, для застосування правових висновків Верховного Суду необхідно порівнювати підстави договірної відповідальності у цій справі із підставами, які мали місце у інших справах розглянутих Верховним Судом. Водночас, умови договору якими передбачено право споживача на зміну електропостачальника не означають, що споживач звільняється від сплати штрафу за дострокове припинення/розірвання договору внаслідок зміни постачальника, адже право споживача на зміну електропостачальника реалізується в порядку та на умовах визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії та договором.
В судове засідання з`явилися керівник відповідача та представник позивача, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та заперечень на них.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Фактичні обставини справи.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що між укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції №5/1 тарифний план «Базовий з тарифом ОСР (оплата по факту)».
Відповідно до заяви-приєднання початком постачання електричної енергії є 01.01.2021.
В додатку №1 до заяви-приєднання до договору сторони погодили постачання електричної енергії до цеху, що розташований за адресою: с.Жорниська Яворівського району Львівської області, ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z5137207539236, а в заявці про обсяги договірного споживання електричної енергії у 2021 році (додаток №2 до заяви-приєднання до договору) відповідач вказав відповідні обсяги.
Відповідно до п. 1.1 договору про постачання електричної енергії споживачу цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Згідно із п.2.1. договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.
Відповідно до п.5.10. договору споживач має право обрати на розрахунковий період іншого постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, за умов, що в нього є укладений договір про розподіл (передачу) електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.
Підпунктами 10, 13 пункту 6.1 договору сторони погодили, що споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.
Відповідно до п.10.1 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Термін дії даного договору не може бути більшим за термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу.
В комерційній пропозиції №5/1 від 01.01.2021, яка є додатком №2 до договору постачання електричної енергії споживачу зазначено, що договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022 або до повного виконання грошових зобов`язань за договором.
При цьому, в розділі «Розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору» комерційної пропозиції передбачено, що у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).
В пункті 13.3 договору закріплено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.
Пунктом 13.5 договору передбачено, що дія цього договору також зокрема, у разі зміни електропостачальника.
Отже, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу (публічний договір приєднання), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача до умов цього договору на підставі заяви-приєднання до договору на умовах вищевказаної комерційної пропозиції.
Матеріалами справи підтверджується та визнається сторонами, що відповідач листом за вих. №05/03/21 від 05.03.2021 повідомив позивача про зміну постачальника електричної енергії з 01.04.2021.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Судом встановлено, що умови договору укладеного між сторонами розроблені відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ).
За змістом статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 58 названого Закону споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов`язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника.
При цьому, Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Згідно з пунктом 3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Відповідно до п.3.1.10. ПРРЕЕ споживач має право вільно обирати електропостачальників.
Відповідно до пункту 6.1.1 ПРРЕЕ споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.
Пунктом 6.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі.
Відповідно до п. 6.1.3 ПРРЕЕ зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
Тобто, Правилами роздрібного ринку електроенергії (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено обов`язок споживача повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору, який є достатнім для суб`єктів ринку електричної енергії та учасників роздрібного ринку, котрі задіяні у цьому процесі, для проведення процедури зміни електропостачальника. Дотримання цього строку є необхідною умовою для уникнення споживача від негативних наслідків у вигляді сплати штрафу на користь попереднього електропостачальника.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач з дотриманням встановленого строку повідомив позивача про зміну електропостачальника відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електроенергії та згідно із умовами комерційної пропозиції №5/1 від 01.01.2021 (додаток №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу), що також визнається позивачем, а тому в силу ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України наведене є обставиною, яка не підлягає доказуванню.
Разом з тим, як зазначено вище, відповідно до п. 3.2 договору сторони погодили, що споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.
При цьому, підпунктами 10, 13 пункту 6.1 названого договору сторони обумовили, що споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.
Відповідно до п.п.10.1.,10.2 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Більше цього, пунктом 13.5 договору передбачено, що дія цього договору також припиняється у наступних випадках: зокрема, у разі зміни електропостачальника.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З аналізу наведених норм права встановлено, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.
За змістом частин 1 та 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у Господарському кодексі України. За змістом ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Отже, підставою для застосування штрафних санкцій до учасника відповдіних правовідносин є його протиправна діяльність у вигляді порушення умов договору або вимог чинного законодавства.
Відповідно до умов договору та комерційної пропозиції № 5/1 від 01.01.2021 сторони передбачили можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк).
Проте, в даному випадку апеляційним судом встановлено, що спірний договір припинив свою дію у зв`язку із зміною електропостачальника, шляхом реалізації відповідачем свого права, передбаченого умовами цього ж договору згідно із вищевказаною комерцію пропозицією та в порядку передбаченому Законом, складовою частиною якого є ПРРЕЕ, якими і передбачено право споживача на вільний вибір електропостачальника.
Таким чином, під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Галс» діяло в межах прав, передбачених ПРРЕЕ, Законом України «Про ринок електричної енергії» та згідно з умовами укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу, а тому відсутні правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій.
Дострокове розірвання договору з ініціативи споживача у зв`язку із зміною електропостачальника в даному випадку є його правом, яке відповідно до приписів вищеописаних норм законодавства, передбачене сторонами в договорі, реалізоване споживачем у встановленому порядку із дотриманням необхідних строків та не може бути підставою для нарахування штрафних санкцій.
За таких обставин, судова колегія вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності у вигляді штрафу за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії споживачу, у зв`язку із зміною електропостачальника.
Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.08.2022 у справі № 926/1297/21.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 914/558/21 вказав, що у справі №926/1297/21 Верховний Суд, погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції про стягнення штрафу, виходив з того, що враховуючи принцип свободи договору, закріплений в статті 627 Цивільного кодексу України, та можливість встановлення санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії споживачу, передбачене статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", ТОВ "ЧОЕК" та СФГ "Благословіння" в договорі про постачання електричної енергії передбачили санкцію (штраф) за дострокове припинення (розірвання) договору з ініціативи споживача. При цьому, така санкція (штраф) може бути накладена постачальником на споживача незалежно від того, чи передбачено договором постачання електричної енергії споживачу можливість його дострокового розірвання у зв`язку зі зміною електропостачальника, або ж розірвання договору у зв`язку зі зміною електропостачальника є випадком, не передбаченим умовами договору. Натомість, у справі, що переглядається, судами встановлено, що дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, у зв`язку із зміною електропостачальника не є випадком, не передбаченим умовами договору.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що в цій справі необхідно врахувати правові висновки щодо застосування норм права, які наведені в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №914/558/21.
Враховуючи вищеописані норми права, умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не порушив вимоги чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, що виключає можливість застосування до нього штрафу за дострокове припинення договору, у зв`язку із зміною електропостачальника.
Таким чином, вищезазначене спростовує висновки суду першої інстанції щодо обгрунтованості та доведеності обставин, покладених в основу заявлених позовних вимог у даній справі.
Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, судова колегія Західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2023 у справі №914/3207/22 необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Судові витрати.
Відповідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи те, що рішення суду першої інстанції скасовано, судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді належить стягнути з позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галс» задоволити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2023 у справі №914/73207/22 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м.Львів, вул.Шевченка,1; ідентифікаційний код 42092130) на користь Приватного підприємства «Галс» (81082, Львівська область, Яворівський район, с.Жорниська, вул.Промислова, 1, ідентифікаційний код 31210054) судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3721,50 грн за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.
4. Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено 05.06.2023
Головуючий (суддя-доповідач)О.І. МАТУЩАК
СуддіР.І. МАРКО
О.С. СКРИПЧУК
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2023 |
Оприлюднено | 07.06.2023 |
Номер документу | 111335331 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Матущак Олег Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні