Повістка

від 08.06.2023 по справі 914/3207/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. Справа №914/3207/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів ОРИЩИН Г.В.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання: Гулик Н.Г.

за участю представників сторін від:

позивача: Борис В.Ю. (адвокат);

відповідача: Поліщук П.Я. (адвокат, в режимі відеоконференції).

розглянувши заяву Приватного підприємства «Галс» б/н від 29.05.2023 (вх.ЗАГС №0105/1685/23 від 30.05.2023)

про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Галс» від 17.03.2023

(вх.ЗАГС №01-05/81923 від 20.03.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від

22.02.2023 (повний текст 27.02.2023, суддя Король М.Р.)

у справі № 914/3207/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Львівенергозбут», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Галс», с.Жорниська,

Львівська область

про: стягнення 143 374,16 грн

ВСТАНОВИВ:

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галс» задоволено. Скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2023 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

29.05.2023 через систему «Електронний суд» апелянтом подано заяву про розподіл судових витрат у даній справі, в якій просив стягнути з позивача судові витрати на правову допомогу адвоката в Господарському суді Львівської області в сумі 10000 грн, а також судові витрати на правову допомогу адвоката в Західному апеляційному господарському суді в сумі 14000 грн, що в загальному розмірі становить 24000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 вирішення про прийняття додаткової постанови у справі №914/3207/22 призначено в судовому засіданні на 08.06.2023.

06.06.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання від позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції взяв участь представник відповідача, який надав пояснення по суті поданої заяви про стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції та просив таку задоволити.

Також в судове засідання з`явився представник позивача, який надав пояснення по суті клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив частково задоволити заяву відповідача про розподіл судових витрат.

Розглянувши подану заяву про розподіл судових витрат та врахувавши заперечення, викладені у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також пояснення представників сторін надані в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.

Згідно з приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи встановлено, що представництво інтересів відповідача зідйснював та відповідно надав професійну правничу допомогу адвокат Поліщук Павло Ярославович, який діяв в Господарському суді Львівської області на підставі ордеру на надання професійної правничої допомоги серія АА №1261757 від 29.12.2022, договору про надання правової допомоги №185/22 від 23.12.2022. На підтвердження факту надання послуг правничої допомоги в суді першої інстанції до матеріалів справи додано копії рахунку на оплату №185/22 від 23.12.2022 та платіжної інструкції №721 від 26.12.2022 про оплату відповідачем наданих послуг на суму 10000 грн згідно договору №185/22 від 23.12.2022. Зазначена сума обчислено відповідно до вказаного договору та складається з 6000 грн за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, 2000 грн за складання клопотань по справі клієнта та 2000 грн за підготовку до участі та участь в судовому засіданні для представництва інтересів клієнта

В західному апеляційному господарському суді під час розгляду цієї справи адвокат Поліщук Павло Ярославович також представляв інтереси відповідача та надав професійну правничу допомогу на підставі ордеру на надання професійної правничої допомоги серія АА №1285686 від 17.03.2023, договору про надання правової допомоги №187/23 від 14.03.2023.

На підтвердження факту надання послуг правничої допомоги в суді апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи, заявником надано акт приймання-передачі наданих послуг від 25.05.2023 за договором №187/23 про надання правової допомоги від 14.03.2023, згідно з яким загальна вартість наданих послуг правової допомоги у справі №914/3207/22 на стадії апеляційного розгляду становить 14000 грн, з яких: 6000 грн за складання та подання апеляційної скарги (кількість витраченого адвокатом часу - 3 год.), 4000 грн за складання відповіді на відзив на апеляційну скаргу (кількість витраченого адвокатом часу - 2 год.), 2000 грн за підготовку до участі в судовому засіданні на 20.04.2023 (кількість витраченого адвокатом часу - 1 год.), 2000 грн за представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Західного апеляційного господарського суду 20.04.2023 2023 (кількість витраченого адвокатом часу - 1 год.).

Враховуючи викладене, відповідач просить стягнути з позивача судові витрати за надану адвокатом Поліщуком П.Я. професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій в загальному розмірі 24000 грн. При цьому, зазначена вартість послуг правничої допомоги, обчислена виходячи із вартості 1 години роботи адвоката в розмірі 2000 грн.

Разом з тим, позивач в клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, просить зменшити розмір вказаних витрат до суми 5100 грн за розгляд справи у двох інстанціях, оскільки вважає вартість наданих та заявлених до стягнення послуг завищеною та такою, що не відповідає складності даної справи з огляду на обсяг наданої правничої допомоги адвокатом.

При цьому, на підтвердження заперечень щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу представником позивача в судовому засідання надано для долучення до матеріалів справи додаткову постанову Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №923/567/17 та додаткову постанову Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, в яких Верховний Суд надавав оцінку розміру, обґрунтованості та відповідності обставинам справи, заявлених до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у зазначених справах.

Судова колегія з огляду на покликання представника позивача на вказану судову практику зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Натомість, висновки Верховного Суду, зроблені за наслідком дослідження та з`ясування об`єктивних обставин конкретної справи, щодо підтвердження тих чи інших доводів сторони або спростовування заперечень іншої сторони стосовно певних обставин конкретної справи не мають значення при розгляді інших справ, оскільки для дотримання єдності судової практики судами мають бути враховані саме правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положенням частини п`ятої статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Із наведених вище положень ч.4 ст.126 ГПК України та ч.5 ст.129 ГПК України вбачаються такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При цьому, згідно усталеної практики Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Водночас, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, додатковій ухвалі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10865/20.

Аналізуючи перелік, тривалість та загальну вартість наданих адвокатом позивачу в судах першої та апеляційної інстанцій послуг правничої допомоги, з урахуванням погодинної ставки таких послуг, судова колегія зазначає, що професійна правнича допомога адвоката, яка надана відповідачу відповідає дійсним обставинам справи. Водночас враховуючи те, що інтереси відповідача під час розгляду справи в судах двох інстанцій представляв адвокат Поліщук П.Я. та беручи до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, незмінність правової позиції відповідача в судах першої та апеляційної інстанцій, виходячи з принципів обґрунтованості, пропорційності та співмірності судових витрат, колегія суддів вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 16000,00 грн, а в решті заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 281 - 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Приватного підприємства «Галс» про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м.Львів, вул.Шевченка,1; ідентифікаційний код 42092130) на користь Приватного підприємства «Галс» (81082, Львівська область, Яворівський район, с.Жорниська, вул.Промислова, 1, ідентифікаційний код 31210054) судові витрати на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 16 000 грн.

3.В задоволенні решти заяви відмовити.

4.Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст додаткової постанови складений 13.06.2023.

Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК

Судді Г.В. ОРИЩИН

О.С. СКРИПЧУК