Постанова
від 05.06.2023 по справі 916/1785/22
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1785/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Богатиря К.В., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. адвокат Голосов Ю.В., на підставі довіреності, Петрожицький С.М. на підставі паспорту;

від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м. Одеса Бондар О.В., на підставі ордера.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл.

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року, м. Одеса, суддя Демешин О.А., повний текст рішення складено та підписано 21.12.2022 року

у справі № 916/1785/22

за позовом: ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл.

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м.Одеса

про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У липні 2022 року ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м. Одеса в якій просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, що оформлені протоколом №8 загальних зборів Об`єднання співвласників квартир багатоквартирного будинку Нові Черемушки за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 28.05.2022 року; визнати недійсними рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, що оформлені протоколом №23 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 16.06.2022 року; скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, шляхом скасування запису № 1005561070002060044 від 04.07.2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат у справі.

Зокрема, позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.05.2022 року Об`єднанням співвласників квартир багатоквартирного будинку Нові Черемушки було проведено загальні збори ОСББ, на яких було прийнято рішення про відкликання діючих та обрання нового складу членів правління ОСББ, про відкликання діючого та обрання нового складу ревізійної комісії ОСББ та про затвердження кошторису витрат ОСББ.

В подальшому, як зазначив позивач, 16.06.2022 року відбулось засідання правління ОСББ, оформлене протоколом №23, на якому прийнято рішення про обрання заступника голови правління, про включення до складу представників нових підписантів, про проведення державної реєстрації змін.

Зазначені рішення, на переконання позивача, є незаконними з огляду на вимоги ч. 7 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ч. 8 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», п.п. 5,7, 9 Розділу ІІІ Статуту ОСББ, а саме: відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про проведення загальних зборів, внаслідок чого ним було порушено право заявника на управління ОСББ шляхом участі у загальних зборах його учасників; у протоколі загальних зборів не зазначено документи, що підтверджують право власності на квартиру або нежитлове приміщення співвласників, які взяли участь у загальних зборах, внаслідок чого неможливо визначити кількість набраних голосів; під час письмового опитування співвласників не запропоновано один із варіантів голосування «утримався», внаслідок чого справжнє волевиявлення співвласників, які прийняли участь у голосуванні лишається невідомим; протокол та листки опитування складено та підписано від імені співвласників, які у день загальних зборів та протягом періоду письмового опитування знаходились за кордоном, внаслідок чого штучно створено кворум.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Демешин О.А.) від 20.12.2022 року у справі №916/1785/22 у позовних вимогах ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м. Одеса про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу відмовлено.

Відмовляючи позивачу у задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не вказано, які саме його права, як співвласника, порушено оскарженими рішенням загальних зборів та рішенням правління, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Також, за висновками місцевого господарського суду, численні посилання позивача, якими останній обґрунтовує свою правову позицію, фактично стосуються порушення прав інших осіб, зокрема тих, що не приймали участь у загальних зборах та не підписували жодних документів з цього приводу.

Відтак, на переконання суду першої інстанції, в разі якщо підпис від імені особи зроблено не тією особою, що вказана як підписант, то позивачем має бути саме така особа, яка має довести у судовому порядку, що спірний документ нею особисто не підписувався.

З огляду на вказане, за висновками суду позивач не довів, в чому саме полягає порушення його охоронюваних законом прав та інтересів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. з рішенням суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі № 916/1785/22 скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м. Одеса про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу задовольнити у повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат. Також, скаржник просив суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду дослідити лист Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.10.2022 року та лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 26.12.2022 року.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що підставою звернення з відповідним позовом слугувала не наявність окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів, а свідоме, масове спотворення результатів голосування на користь відповідача шляхом підроблення підписів групи співвласників багатоквартирного будинку.

На переконання апелянта, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, порушив принцип змагальності сторін, не надав належної оцінки доказам позивача з огляду на їх вірогідність, дійшов помилкових висновків про те, що оскаржуваними рішеннями не порушено прав позивача.

А саме, скаржник вважає, що місцевим господарським судом, всупереч вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, неправомірно відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив витребувати інформацію від Адміністрації прикордонної служби України про перетин державного кордону України співвласниками багатоквартирного будинку, стосовно яких є достатньо переконливі підстави вважати про їх знаходження за кордоном станом на момент голосування, що підтвердилось в рамках досудового розслідування кримінального провадження за ст. 358 Кримінального кодексу України згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 26.12.2022 року, яка надійшла вже після ухвалення рішення суду першої інстанції.

Також на переконання скаржника, судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення було порушено порядок оцінки доказів, наданих позивачем, які, переконують у свідомому, масовому спотворенні результатів голосування загальних зборів та переважують докази відповідача. Так, на думку позивача, такими доказами є відповідь на адвокатський запит Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто за півроку до голосування на загальних зборах ОСББ; нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідь на адвокатський запит Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.10.2022 року, Інформаційні довідки з Державного реєстру прав, листки опитування власників квартир, які не містять власноручно заповнених відомостей про документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, з огляду на що вбачається порушення ідентифікації співвласників багатоквартирного будинку.

Крім того, позивач звернув увагу колегії суддів на ту обставину, що під час досудового розслідування кримінального провадження за ст. 358 Кримінального кодексу України додатково встановлено, що шестеро співвласників багатоквартирного будинку, чиї підписи використано у результатах голосування у протоколі загальних зборів та у листках опитування, станом на момент голосування знаходились за кордоном, що, на переконання скаржника, підтверджується відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 26.12.2022 року, яка надана на запит Відділу поліції №1 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області.

Відтак, скаржник вважає, що оскаржувані рішення загальних зборів ОСББ та рішення засідання правління ОСББ, у будь-якому випадку підлягають скасуванню або у даному провадженні, або у провадженні за нововиявленими обставинами після ухвалення обвинувального вироку за ст. 358 Кримінального кодексу України.

Підсумовуючи зазначене, апелянт наголосив, що рішення загальних зборів ОСББ порушує право позивача, як співвласника багатоквартирному будинку на управління спільним майном через статутні органи, які обрано легітимним шляхом, у зв`язку із спотворенням волі учасників товариства, які обирали такі органи та відсутності кворуму для прийняття рішень.

Окрім зазначеного, скаржник також зауважив про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону. А саме, місцевим господарським судом не постановлено ухвалу про виклик свідка ОСОБА_5 та зобов`язання позивача про забезпечення її явки, неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів стосовно ОСОБА_7 та у задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи листа Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.10.2022 року та дослідження у судовому засіданні вказаного документа разом із документами, які містяться у т.2. а.с. 105 та у т. 3 а.с. 51., а також у задоволенні клопотання про витребування інформації про групу співвласників, які на час ухвалення оскаржуваних рішень перебували за кордоном.

Щодо вимоги про дослідження судом апеляційної інстанції листа Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.10.2022 року та листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 26.12.2022 року, скаржник повідомив, що вказані докази мають істотне значення для вирішення справи, та, зокрема, останні не могли бути надані вчасно до суду першої інстанції з поважних причин.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 року (головуючий суддя Таран С.В., судді Богатир К.В., Поліщук Л.В.) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі № 916/1785/22 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 року (головуючий суддя Таран С.В., судді Богатир К.В., Поліщук Л.В.) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року справу № 916/1785/22 призначено до судового розгляду.

30.03.2023 року до Південно західного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи №916/1785/22 доказів (вх. №140/23/Д2), у якому ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. просив суд апеляційної інстанції визнати поважними причини неподання доказів у справі №916/1785/22; поновити строк на подання доказів у справі №916/1785/22, а саме: відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 26.12.2022 року та відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 21.02.2023 року; приєднати до матеріалів справи відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 21.02.2023 року та дослідити вказані документи в судовому засіданні.

Зокрема, вказане клопотання аргументоване тим, що аналіз заяв свідків та інформація із бази даних осіб, які перетнули державний кордон, дозволяє виділити тенденцію, згідно якої підписи від імені померлих та осіб, які виїхали за кордон, від імені відсутніх осіб, виконано не у протоколі загальних зборів від 28.05.2022 року, а у листках письмового опитування під час опитування, яке ніби то проводилося з 29.05.2022 року по 12.06.2022 рік.

При цьому, на переконання заявника, відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби місять інформацію, яку позивач просив суд витребувати одночасно із поданням позовної заяви, мають істотне значення для вирішення справи, але не могли бути надані раніше до суду першої інстанції через те, що у позивача наразі відсутній статус потерпілого, а тому він не має процесуального права для ініціювання проведення слідчих дій.

Посилаючись на вимоги ст. 80, 119, 258 Господарського процесуального кодексу України, заявник вважає, що наявні підстави для задоволення заявленого ним клопотання, до якого було додано копію відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 21.02.2023 року.

18.04.2023 року до Південно-західного апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача у справі надійшло клопотання (вх. №140/23/Д3), у якому Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м. Одеса просило суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк для звернення із клопотанням; долучити до матеріалів справи надані відповідачем докази; у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі №916/1785/22 відмовити у повному обсязі.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідачем, в порядку підготовки документів до чергових зборів ОСББ 17.04.2023 року було отримано Інформаційні довідки №329286848 та №329365742 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо багатоквартирного будинку, відповідно до яких, власником нежитлового приміщення №305/1 за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_8 , яка з 20.07.2022 року отримала вказане майно у власність на підставі договору дарування від 20.07.2022 року №1109.

Відтак, на переконання відповідача, на момент подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області позивач не був власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . та втратив статус співвласника у багатоквартирному будинку, а тому його законні інтереси щодо відновлення порушеного права у даному разі відсутні.

Щодо поновлення строків на подання додаткових доказів відповідач наголосив, що оскільки позивач не є власником житлового приміщення, що знайшло своє підтвердження лише 17.04.2023 року після ознайомлення з Витягом з реєстру, наявні підстави для поновлення строків для долучення до матеріалів господарської справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №329286848 та №329365742, які заявником було додано до вказаного вище клопотання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 року (головуючий суддя Діброва Г.І., судді Богатир К.В., Принцевська Н.М.) прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі № 916/1785/22 до провадження новим складом суду, справу призначено до судового розгляду.

Крім того, 05.06.2023 року від позивача у справі до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх. №140/23/Д8), у якому адвокат Голосов Ю.В. просив суд апеляційної інстанції відкласти розгляд справи на іншу дату для надання можливості стороні позивача надати суду додаткові докази у даній справі. Клопотання судовою колегією долучено до матеріалів справи.

Зокрема, у вказаному клопотанні, представник позивача наголошує, що слідчим у кримінальному провадженні зроблено додатковий запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби стосовно іншої групи співвласників будинку, але станом на 05.06.2023 відповідь зазначеного вище органу до слідчих органів не надійшла, у зв`язку із чим, скаржник вважає, що за відсутності вказаних доказів апеляційний розгляд справи є неможливим.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник скаржника та скаржник особисто підтримали доводи та вимоги, викладені письмово з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі. Просили суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні усно заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 , с.Баланівка Вінницької обл. від 05.06.2023 року про відкладення розгляду справи (вх. №140/23/Д8), судова колегія зазначає про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відкладення судом апеляційної інстанції розгляду апеляційної скарги для надання додаткових доказів без визначення дати взагалі не передбачено вимогами процесуального закону, зокрема, нормою ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, до клопотання скаржника не додано жодного належного документу на підтвердження його прохання.

Щодо клопотання ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. про приєднання до матеріалів справи №916/1785/22 доказів від 30.03.2023 року, а саме: відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 26.12.2022 року та відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 21.02.2023 року, а також щодо клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів від 18.04.2023 року, а саме: Інформаційних довідок №329286848 та №329365742 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо багатоквартирного будинку, колегія суддів зазначає таке.

Розглянувши вказані вище клопотання, судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для прийняття та долучення до матеріалів господарської справи вказаних вище документів, наданих позивачем та відповідачем у обох клопотаннях, у апеляційного господарського суду відсутні з огляду на вимоги ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього та заявив відповідне клопотання з цього приводу.

Крім того, колегія суддів наголошує, що у даному разі вказані письмові документи, які приймаються судом лише у виняткових випадках, яких ані позивачем, ані відповідачем у зазначених вище клопотаннях наведено не було, їх не було подано до суду першої інстанції, більш того, останні було отримано як позивачем, так і відповідачем вже після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення у даній справі, і, частково на стадії її апеляційного перегляду (відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 21.02.2023 року, Інформаційні довідки №329286848 та №329365742 від 17.04.2023 року та від 18.04.2023 року відповідно), що виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції від скаржника та відповідача додаткових доказів по справі, з огляду на що у задоволенні обох клопотань відмовляється.

Як раніше було зазначено колегією суддів, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі № 916/1785/22 потребує зміни з викладенням мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції із залишенням резолютивної частини рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

З Протоколу №1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м. Одеса від 11.09.2016 року вбачається, що загальна кількість співвласників будинку за даними ДРРП на нерухоме майно на 04.08.2016 року становить 263 особи та 21 особа, які провели державну реєстрації своїх квартир (приміщень) з 04.08.2016 року до 25.09.2016 року завершення письмового опитування після проведення установчих зборів та сповістили про це. Відповідно, загальна кількість встановлених співвласників на дату проведення установчих зборів складає 284 особи.

Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень новозбудованого багатоквартирного будинку відносно даних Сертифікату серії IV №164152381983 від 26.08.2015 року про відповідність закінченого будівництва складає 29708 кв. м., в т. ч. 25925 кв. м. загальна площа квартир та 3783 кв. м. вбудовано прибудованих приміщень. Станом на 11.09.2016 року загальна зареєстрована площа в новозбудованому багатоквартирному будинку склала 18863, 88 кв. м., яка належить 284 співвласникам.

Разом з тим, вказаним протоколом було оформлене рішення про затвердження Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м. Одеса.

Протоколом №3 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м. Одеса від 10.06.2018 року було ухвалено рішення щодо внесення змін до Статуту ОСББ.

Крім того, зі вказаного протоколу вбачається, що загальна кількість встановлених співвласників будинку станом на 05/05/2018 року становить 444 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень, встановлених співвласників складає 28757, 92 кв. м.

Зі Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, м. Одеса (ЄДРПОУ 40861629), затвердженого загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, оформленого протоколом №3 від 10.06.2018 року вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВІ ЧЕРЕМУШКИ» створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) №5З-А (далі - будинок), що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (п. 1 розд. І Статуту).

Пунктом 2 розд. І Статуту закріплено, що Об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту.

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне yтpимання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (п. 1 розд. ІІ. Статуту).

Пунктом 1 розд. ІІІ Статуту визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об' єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх, питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Перший склад правління та його Голова обираються установчими зборами Об`єднання (п. 2 розд. ІІІ Статуту).

До виключної компетенції загальних зборів належать:

затвердження Статуту Об`єднання, внесення змін до нього;

обрання членів правління об`єднання;

питання про використання спільного майна;

затвердження кошторису балансу об' єднання та річного звіту;

попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує сто п`ять мінімальних заробітних плат встановлені згідно діючого законодавства України, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд;

визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном;

обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку;

прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (п. 6 розд. ІІІ Статуту).

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників (п. 6 розд. ІІІ Статуту).

Пунктом 7 розд. ІІІ Статуту визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

За п. 8 розд. ІІІ Статуту вбачається, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти» ). Загальні збори можуть встановиш і інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 ІІІ розділу) ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими (п. 9 розд. ІІІ Статуту).

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п. 10 розд. ІІІ Статуту).

Пунктом 11 розд. ІІІ Статуту визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів - управління об' єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об`єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Рішення з питань передбачених абзацами другим, шостим, сьомим, восьмим, - дев`ятим, дванадцятим та чотирнадцятим пункту 3 цього розділу, а за рішенням загальних зборів - і з інших питань, надаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим листом) ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктами 12, 13, 14, 15 розд. ІІІ Статуту передбачено, що виконавчим органом об`єднання - є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання визначених цим Статутом. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів. У разі смерті члена правління визнання його померлим, безвісно відсутнім або недієздатним повноваження такого члена правління припиняються. До компетенції правління належать: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Засідання правління проводяться не менше ніж один раз на три місяці, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів.

Розділом V Статуту передбачено права та обов`язки співвласників.

Зокрема, п. 1 цього розділу визначено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації; об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.

Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, а саме з рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, оформленим протоколом №8 від 28.05.2022 року, що загальна кількість встановлених співвласників будинку станом на 28.05.2022 року становить 448 осіб.

Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень встановлених співвласників об`єднання складає 31481, 01 кв. м.

У зборах взяли участь особисто або через представників 36 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення, загальною площею 2586, 78 кв. м.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто або через представника 206 осіб, яким належать квартири або нежитлові приміщення площею 14194, 92 кв. м.

Зокрема, на порядок денний загальних зборів було поставлене питання 1. Про відкликання діючого та обрання нового складу правління у складі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Під час розгляду питань порядку денного зборів на голосування було поставлено пропозицію: відкликати діючих членів правління ОСББ «Нові Черемушки» у складі: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_9 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , та обрати наступних членів правління ОСББ «Нові Черемушки»: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

За результатами поіменного голосування присутніх на зборах осіб «за» проголосувало 36 осіб, які підтвердили волевиявлення власними підписами.

З наявних у матеріалах справи листків опитування (а. с. 56 262, т. 3) вбачається, що у кожному листку кульковою ручкою проставлено номер квартири/нежитлового приміщення; загальну площу квартири/нежитлового приміщення; прізвище, ім`я, по-батькові співвласника; результат голосування: «за» або «проти»; особистий підпис співвласника; прізвище, ініціали, підпис особи, яка проводила опитування.

Так, з опитаних осіб по першому питанню проголосували «за» 196 осіб, «проти» 11 осіб.

Зокрема, з листка опитування ОСОБА_2 , 202 кв., площею 194, 86 кв. м. вбачається відмітка «за», підпис.

З листка опитування ОСОБА_5 , 186 кв., площею 39, 9 кв.м. вбачається відмітка «за», підпис.

Також у матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 04.02.2020 року, посвідчений Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. з якого вбачається, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_25 нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 100,2 кв. м. Саме у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 станом на ухвалення оскаржуваних рішень був власником зазначеного вище нерухомого майна, останній обґрунтовував свої позовні вимоги.

Зі списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих №6273, поданих в Одеса 1, відправник: Ініціативна група ОСББ «Нові Черемушки» вбачається, що ОСОБА_1 було відправлене поштове повідомлення 13.05.2022 року.

Під час прослуховування аудіо запису судового засідання від 20.12.2022 року судова колегія встановила, що під час слухання справи представником відповідача на огляд суду було подано оригінал листа повідомлення, направленого відповідачем на офіційну адресу позивача (офіс), в якому останній працює та проживає. З аудіо запису вбачається, що змістом вказаного листа було повідомлення позивача про дату проведення загальних зборів співвласників ОСББ «Нові Черемушки».

Також, з аудіо-запису судового засідання, оформленого протоколом від 20.12.2022 року у справі №916/1785/22 судовою колегією установлено, що судом першої інстанції не прийнято клопотання позивача (вх. №28722/22 від 16.12.2022 року) про приєднання доказів до матеріалів справи з підстав порушення заявником процесуальних строків на таке подання та неповажність причин для поновлення строку.

Також, у матеріалах справи наявна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 10.10.2022 року, згідно якого 10.02.2017 року ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 79.3 кв. м.

Зі свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 24.11.2021 року 1-ЖД №675877, вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, із свідоцтва про укладення шлюбу від 08.01.1994 року НОМЕР_1 вбачається, що між ОСОБА_26 та ОСОБА_27 було укладено шлюб, прізвище дружини « ОСОБА_28 » змінено на прізвище « ОСОБА_29 ».

Окрім зазначеного, у матеріалах справи наявні заяви свідків, посвідчені Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І.

Зокрема, наявна заява ОСОБА_3 від 21.10.2022 року про те, що його матір ОСОБА_30 , власниця квартири АДРЕСА_4 у період з 27.05.2022 року по 16.06.2022 року перебувала за межами м. Одеси та жодних документів, пов`язаних із проведенням загальних зборів ОСББ «Нові Черемушки» не підписувала; заява ОСОБА_4 від 14.10.2022 року, про те, що його дружина ОСОБА_31 12.04.2022 року виїхала за межі України; заява ОСОБА_6 від 07.11.2022 року, про те, що вона, як власниця квартири АДРЕСА_5 за вказаною вище адресою, у період з травня по червень 2022 року не повідомлялася про проведення зборів ОСББ «Нові Черемушки», та жодні документи з цього приводу не підписувала; заява ОСОБА_5 від 14.10.2022 року, власниці квартири АДРЕСА_6 за вказаною вище адресою, про те, що у період з травня по червень 2022 року її не було повідомлено про проведення загальних зборів ОСББ та жодних документів з цього приводу вона не підписувала.

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.09.2022 року вбачається, що за заявою ОСОБА_1 було розпочато кримінальне провадження №12022164470000462 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Також, у наявних матеріалах господарської справи міститься протокол засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нові Черемушки» № 23 від 16.06.2022 року, посвідчений Приватним нотаріусом Одеського міського округу Адамець О.І., яким було визначено порядок денний: обрання голови та секретаря засідання правління; обрання заступника голови правління; про включення до складу представників (підписантів) ОСОБА_9 ; про проведення державної реєстрації змін. Рішення по порядку денному учасниками прийнято одноголосно «за».

04.07.2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни до Реєстру щодо осіб, які входять до складу правління ОСББ.

Інших належних та допустимих доказів відносно спірних правовідносин матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, що оформлені протоколом №8 загальних зборів Об`єднання співвласників квартир багатоквартирного будинку Нові Черемушки за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 28.05.2022 року; визнання недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, що оформлені протоколом №23 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки за місцезнаходженням: м. Одеса, вулиця маршала Малиновського, будинок 53-А від 16.06.2022 року; скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, шляхом скасування запису №1005561070002060044 від 04.07.2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви часткового відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, але за мотивами, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.

Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі № 910/7164/19).

В свою чергу, всі способи захисту, мають у своїй основі цільову спрямованість, що дозволяє встановити ту визначальну ознаку, яка об`єднує способи захисту, виходячи із конкретного правового результату, тобто бажаного для особи результату, що є метою захисту суб`єктивного цивільного права, якою може бути: відновлення порушеного права; компенсація збитків, завданих порушенням чи невизнанням права; запобігання порушенню права, тощо.

При цьому, судова колегія наголошує, що поняття «відновлення права» та «відновлення становища» слід відмежовувати один від одного. Зокрема, «відновлення права» є однією із цілей інституту захисту цивільних прав та охоронюваних інтересів особи, у розумінні протидії такої особи у відповідь на їх порушення чи невизнання іншими особами для забезпечення безперешкодної реалізації суб`єктивного права її носієм.

Тим самим віднесення відновлення становища до способів захисту цивільних прав є помилковим, оскільки відновлення первинного становища повинно однозначно призводити до відновлення порушеного права.

Таким чином, позивач, який на час ухвалення оскаржуваних рішень загальних зборів та правління вважав, що такими рішеннями порушено його право, як співвласника, мав право звернутися до суду і у суду першої інстанції були наявні підстави для встановлення обставин, які підтверджують або спростовують його доводи.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 15.08.2019 року у справі № 1340/4630/18 зазначено, що з`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується.

При цьому, відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивачів є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення.

За відсутності бодай одного випадку реального порушення прав, свобод чи інтересів позивачів спірним рішенням відповідача, відсутніми є й підстави для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В контексті зазначеної норми, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Так, у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі № 910/20357/16 викладено правову позицію, відповідно до якої особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Судовою колегією встановлено, що позивач станом на день прийняття оскаржуваних ним рішень загальних зборів ОСББ та правління ОСББ був власником нерухомого майна - нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 100,2 кв. м. та, відповідно, учасником ОСББ «Нові Черемушки».

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі №916/495/19, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Крім того, як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.07.2020 року №914/1971/18, учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

У даній справі позивач оскаржує рішення загальних зборів у зв`язку з тим, що збори, на його думку, були проведені з порушенням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та з порушенням його прав, як співвласника багатоквартирного будинку на той час. При цьому, для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласника об`єднання. Також, як зазначено Верховним Судом у постанові від 20.04.2023 року у справі №911/20/22, суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.

Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Крім того, невідповідність вимогам закону рішення, ухваленого з одного питання порядку денного загальних зборів, не має наслідком недійсності інших рішень або всіх рішень в цілому, прийнятих на загальних зборах. У кожному конкретному випадку суд має перевіряти наявність підстав для визнання недійсним рішення, ухваленого щодо кожного питання порядку денного загальних зборів, якщо не було встановлено безумовних підстав для визнання недійсними рішень.

З огляду на вказане, судова колегія наголошує, що у позивача наявне право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справі, що переглядається апеляційним господарським судом, у відповідності до вимог ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та Конституції України і те, що на теперішній час він вже не є співвласником будинку, не позбавляє його такого права.

Переглядаючи дану справу по суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Так, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).

За приписами ст. 1 Закону, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 4 Закону, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, Закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За приписами ст. 10 Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься:

затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього;

обрання членів правління об`єднання;

питання про використання спільного майна;

затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

визначення обмежень на користування спільним майном;

обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;

прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників.

Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

За приписами ст. 6 Закону повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Згідно з ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів колегія суддів встановила, що 28.05.2022 року проводилися загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нові Черемушки, внаслідок чого було прийняте рішення, оформлене протоколом №8.

З тексту указаного рішення вбачається, що загальна кількість встановлених співвласників будинку станом на 28.05.2022 року становить 448 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень встановлених співвласників об`єднання складає 31481, 01 кв. м.

Додатком до вказаного вище рішення загальних зборів є листки письмового опитування, заповнені відповідно до вимог абзацу четвертого частини восьмої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», пронумеровані та прошнуровані на 206 аркушах. У письмовому опитуванні взяли участь особисто або через представника 206 осіб, яким належать квартири або нежитлові приміщення площею 14194, 92 кв. м.

Так, з опитаних осіб по першому питанню проголосували «за» 196 осіб, «проти» 11 осіб.

До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема: затвердження Статуту Об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання.

Крім того, з матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що протоколом засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нові Черемушки» № 23 від 16.06.2022 року, посвідченим Приватним нотаріусом Одеського міського округу Адамець О.І., було прийнято рішення про визначення порядку денного: обрання голови та секретаря засідання правління; обрання заступника голови правління; про включення до складу представників (підписантів) ОСОБА_9 ; про проведення державної реєстрації змін. Вказане рішення по порядку денному учасниками прийнято одноголосно «за», тобто прийнято, внаслідок чого, 04.07.2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни до Реєстру щодо осіб, які входять до складу правління ОСББ.

Так, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивач зазначив, що рішення загальних зборів ОСББ порушило його право, як співвласника у багатоквартирному будинку на управління спільним майном через статутні органи, у зв`язку із спотворенням волі учасників товариства, які обирали такі органи та відсутності кворуму для прийняття рішень.

Зокрема, позивач посилається на той факт, що станом на час прийняття рішення загальних зборів, ОСОБА_2 , як співвласник у багатоквартирному будинку померла, з огляду на що її голос фактично не мав зараховуватися до загальної кількості голосів, що проголосували «за». Крім того, на переконання скаржника, подані ним до суду заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_32 , ОСОБА_5 , ОСОБА_33 свідчать про те, ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та ОСОБА_5 фізично не мали можливості за своїм підписом виявити власну волю щодо питань, поставлених в листках опитування, так само, як і ОСОБА_7 , який на час опитування був призваний на військову службу за мобілізацією та направлений до військової частини НОМЕР_2 .

Також позивач вказав, що станом на 30.05.2022 року власником квартири АДРЕСА_7 була ОСОБА_36 , а у листку опитування від 30.05.2022 року власником квартири вважається ОСОБА_37 ; станом на 12.06.2022 року власником квартири АДРЕСА_8 вважається ОСОБА_38 , а у листку опитування від 12.06.2022 року наявний підпис ОСОБА_39 ; ОСОБА_40 розписався за власників квартир АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , хоча є власником квартири АДРЕСА_11 ; листок опитування власника квартири АДРЕСА_12 ОСОБА_41 підписала ОСОБА_42 .

Також, на переконання скаржника, група осіб, визначена у листках опитування, перебувала за кордоном, відтак не мала змоги виявити свою волю під час опитування та особистого голосування у загальних зборах.

Вищенаведені обставини у сукупності та порушення відповідачем ідентифікації співвласників, яке полягало у відсутності відомостей у листках опитування щодо правовстановлюючих документів на нерухоме майно, на переконання скаржника, є підставами для визнання такого рішення загальних зборів недійсним, та, як наслідок, визнання недійним рішення правління, що оформлені протоколом №23, скасування державної реєстрації змін про юридичну особу.

Переглянувши оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів господарської справи вбачається, що між ОСОБА_26 та ОСОБА_27 було укладено шлюб, згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 08.01.1994 року НОМЕР_1 .

10.02.2017 року ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 79.3 кв. м.

З листка опитування ОСОБА_2 , 202 кв., площею 194, 86 кв. м. вбачається, що він має відмітку «за» та підпис.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

У протоколі №8 спірних загальних зборів зазначено, що власником житлового приміщення загальною площею 194, 9 кв.м. є ОСОБА_2 .

Згідно із ч. 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

При цьому для спільної часткової та спільної сумісної власності законодавець визначив різний правовий режим розпорядження таким майном. Тому, як зазначено Верховним Судом у постанові від 15.10.2020 року у справі №924/451/19, перш ніж застосовувати приписи ст.65 Сімейного кодексу України, суди повинні встановити, на якому праві спільної власності це майно належить подружжю.

Так, у даному випадку, оскільки з листка опитування неможливо встановити факт його підписання чоловіком померлої ОСОБА_2 та те, що матеріали справи не підтверджують факт наявності спільної сумісної власності подружжя на вказану вище квартиру, судова колегія вважає, що голос ОСОБА_2 не міг бути врахований під час поіменного голосування співвласників багатоквартирного будинку.

Але, вважаючи той факт, що голос ОСОБА_2 , який становить 0,62 % ( 194, 9 кв.м. у пропорційному відношенні до загальної площі зареєстрованих житлових та нежитлових приміщень 31481,01 кв. м.) не мав вирішального впливу щодо правомірності спірного рішення загальних зборів ОСББ "Нові Черемушки", кількість голосів, які були враховані у протоколі, що також не заперечується скаржником у справі, складає 51, 25 %.

Тобто, у відповідності до Статуту ОСББ кількість голосів 50, 63 % достатньо для прийняття відповідного рішення і тому доводи скаржника в цій частині, хоча і прийняті судом до уваги, не можуть бути підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення.

Щодо доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі про те, що замість ОСОБА_43 у листку опитування поставила підпис ОСОБА_44 , замість ОСОБА_45 розписався ОСОБА_46 , замість ОСОБА_47 підписала листок опитування ОСОБА_42 , а за власників квартир АДРЕСА_13 підпис поставив ОСОБА_48 що на думку апелянта спотворило результати голосування, колегія суддів зазначає таке.

Основними нормативними документами, які регулюють питання представництва інтересів співвласника під час проведення Загальних зборів є Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Цивільний кодекс України.

В Законі України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначено, що представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.

При цьому, в Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», міститься майже таке саме визначення: голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства (ч. 5 п. 8. ст. 10 даного Закону).

Аналізуючи визначення, що представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника, можна зробити висновок, що представництво співвласника може бути на підставі 1) договору або 2) закону.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 року у справі №910/5179/20 суд касаційної інстанції зазначив, що Законом № 2866-ІІІ не передбачено спеціальних вимог щодо посвідчення довіреності на представництво інтересів співвласника в ОСББ, а Законом № 417-VІІІ визначено, що голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства (абзац п`ятий частини восьмої статті 10 цього Закону). А також, оскільки рішення зборів співвласників оформлюються протоколом, який вчиняється в письмовій формі, то довіреність на участь у таких зборах має вчинятися в письмовій формі. При цьому обов`язкового нотаріального посвідчення такої довіреності законом не передбачено.

В той же час, ані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ані Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не встановлено вимоги щодо долучення до Протоколу загальних зборів копій довіреностей представників співвласників, а зазначено, що до протоколу долучаються лише листки письмового опитування. Така правова позиція підтверджується висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.06.2021 року у справі №910/18946/19.

Відтак, підстав вважати, що зазначені скаржником особи виконали підписи замість власників квартир без відповідних повноважень відсутні, з огляду на те, що позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не доведено протилежного належними та допустимими письмовими доказами.

Більш того, судова колегія зазначає, що у згаданій вище постанові Верховний Суд погодився з тим, що листки голосування та письмового опитування не обов`язково мають бути додатками до протоколу та не обов`язково повинні відповідати вимогам, установленим Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, відтак, незазначення в листках голосування даних, що підтверджують право власності на квартиру або нежитлове приміщення не є підставою для визнання рішення загальних зборів учасників ОСББ недійсним.

Таким чином, доводи скаржника про те, що листки опитування не містять вказівку на документ, що підтверджує право власності, у даному разі є неспроможними.

Також, судова колегія зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.10. жовтня 2020 року в справі №916/2556/19 дійшов висновку про те, що заперечувати справжність підписів у листках письмового опитування повинні особи, яким підписи (нібито) належать.

Відтак, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази того, що зазначені позивачем особи: ОСОБА_43 ОСОБА_45 ОСОБА_49 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , власники квартир АДРЕСА_13 не підписували листки опитування, в цій частині також доводи скаржника відхиляються, бо базуються тільки на припущеннях позивача.

Також судова колегія вважає безпідставними доводи позивача про те, що група осіб, зазначених в апеляційній скарзі, не могли брати участь у голосуванні, оскільки перебували за кордоном, оскільки, окрім довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 26.12.2022 року, у долученні якої до матеріалів справи судом апеляційної інстанції було відмовлено у зв`язку із отриманням її позивачем вже після ухвалення оскаржуваного рішення, позивачем жодним чином таких фактів не підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема, вироком у кримінальному провадженні щодо встановлення таких фактів тощо.

До того ж, судова колегія з цього приводу зазначає, що позивачем ані при звернення до суду, ані у порядку, передбачено нормами процесуального права, до розгляду справи судом першої інстанції у якості третіх осіб без самостійних вимог з боку позивача, не було залучено жодної з перелічених ним осіб, які б в судовому засіданні могли б підтвердити у разі такої наявності, їх порушене право шляхом проставляння замість них відповідного підпису в оскаржуваному рішенні загальних зборів або у листку опитування, не заявлено жодного клопотання про проведення у справі судової почеркознавчої експертизи з відібранням зразків у таких третіх осіб тощо на підтвердження або спростування його доводів.

При цьому, судова колегія наголошує, що судом першої інстанції позивачу правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування від Адміністрації прикордонної служби України інформації про перетин державного кордону України групи осіб, вказаних позивачем, оскільки отримання відповідних матеріалів без згоди самих осіб, зазначених у клопотанні, порушило б їх право на пересування, закріплене Основним Законом та захисту персональних даних, визначеного ст.. 8 Хартії основних прав Європейського Союзу, за умови, що такі особи не заперечують факту їх участі у голосуванні, опитуванні.

Також судом апеляційної інстанції не беруться до уваги доводи позивача про те, що ОСОБА_7 не приймав участі у голосуванні, оскільки позивачем, по-перше, суду першої інстанції не було надано у встановлені процесуальним законодавством строки додаткові докази у справі, а по-друге, належними та допустимими доказами не підтверджено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції факту того, що ОСОБА_7 не брав участі в голосуванні. При цьому, сам ОСОБА_7 факт своєї участі в голосуванні не оскаржує та список осіб містить його особистий підпис і відмітку «за». Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Що стосується доводів позивача про наявність нотаріально завірених заяв свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Згідно із ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (ст.. 89 Господарського процесуального кодексу України).

З аудіозапису судового засідання колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції свідка ОСОБА_5 було викликано в судове засідання на 15.11.2022 року, проте, остання не з`явилася, та 20.12.2022 року під час чергового судового засідання, представник позивача зауважив, що не наполягає на виклику ОСОБА_5 в якості свідка. Інших клопотань про виклик свідків, зокрема, ОСОБА_6 , позивач під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляв та не наполягав на залученні її до участі в розгляд справи в якості третьої особи без самостійних вимог. ОСОБА_6 , в свою чергу будь яких заяв щодо оскарження особистого підпису до суду не подавала, клопотань про її залучення до участі в справі в якості третьої особи з боку позивача не заявляла, що свідчить про її процесуальну пасивність та позитивного сприйняття рішення загальних зборів оформленого протоколом №8 щодо поставлених на порядок денний питань.

З огляду на зазначене судова колегія вважає, що доводи позивача, зазначені ним в апеляційній скарзі щодо справжності підписів інших осіб, за відсутності заперечень самих таких осіб, є безпідставними, оскільки заперечувати справжність підписів у листках письмового опитування повинні тільки особи, яким такі підписи начебто належать.

До того ж, скаржником на підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі не додано вироку суду у кримінальній справі, яким би були встановлені факти, на які останній посилається в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у випадку встановлення інших фактів вироком у кримінальній справі, останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про перегляд даної справи за нововиявленими обставинами у порядку, визначеному процесуальним законом.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія наголошує, що твердження позивача знайшли часткове відображення під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення першої інстанції, яке полягає у тому, що під час опитування співвласників не можна було зараховувати голос померлої ОСОБА_2 . Проте, у даному випадку, недійсність окремих підписів, зокрема підпису ОСОБА_2 , не вплинуло на досягнення більшості голосів за таке

рішення загальних зборів, а тому не є підставою для задоволення позовних вимог та скасування вірного висновку суду, викладеного в рішенні Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі №916/1785/22, але є підставою для його зміни з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Крім того, судова колегія наголошує наступне.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері господарсько-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

З аналізу вищезазначених норм, вбачається, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача, а також спосіб, яким його порушене право буде відновлене належним чином шляхом пред`явлення відповідного рішення до виконання.

Позивач самостійно визначає в позовній заяві, у чому саме полягає його порушення прав та інтересів, і обґрунтовує позовні вимоги, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються ці вимоги, зокрема, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і залежно від встановлених обставин вирішити питання про наявність або відсутність підстав для правового захисту.

Так, звертаючись із відповідним позовом до суду з вимогою про визнання недійсними рішення загальних зборів та рішення правління ОСББ, позивач зазначав, що у даному випадку, відповідачем порушено його право на управління багатоквартирним будинком, шляхом фактичного спотворення волевиявлення учасників ОСББ.

Проте, як встановлено судовою колегією з відкритих джерел, а саме, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 20.07.2022 року на підставі договору дарування позивач втратив, а ОСОБА_8 набула право власності на нежитлове приміщення №305/1 за адресою: АДРЕСА_1 ., яке було вказано позивачем у позовній заяві як підстава того, що він є співвласником багатоквартирного будинку.

Матеріали справи не містять і скаржник не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних доказів того, що він на теперішній час є співвласником цього будинку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Ця позиція повторюється в низці судових постанов, які стосуються способу захисту порушеного права. Також у постановах Великої Палати Верховного Суду наявні висновки про те, що застосування судом того чи іншого способу захисту порушеного права у підсумку має приводити до повного відновлення або захисту порушеного права чи інтересу позивача, не потребувати повторного звернення до суду; таке судове рішення має бути виконуваним і відповідати принципу процесуальної економії.

З огляду на вказане, враховуючи спрямованість позовних вимог позивача на визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ та правління, а також скасування реєстрації змін стану юридичної особи, судова колегія звертає увагу скаржника, що такі вимоги не могли призвести до відновлення порушеного права позивача у випадку прийняття судом рішення на його користь, оскільки останній автоматично, у зв`язку із втратою права власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, він втратив право учасника ОСББ вже на час подання позовної заяви, а відтак, і право на участь в управлінні такого будинку.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, вважатиметься порушенням статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини, зважаючи на те, що позовні вимоги позивача спрямовані на даний час не на відновлення свого права у зв`язку із неможливістю їх реалізації, а на визнання недійсними рішень в цілому, таке рішення може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб учасників ОСББ, а тому вказане є ще однією підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає частково непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування вірного по суті висновку суду першої інстанції, проте оскаржуване рішення потребує зміни в його мотивувальній частині з викладенням її в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. потребує часткового задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі № 916/1785/22 потребує зміни з викладенням його мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Баланівка Вінницької обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі №916/1785/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі №916/1785/22 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року у справі № 916/1785/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 05.06.2023 року.

Повний текст постанови складено 06 червня 2023 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська К.В. Богатир


Суд	Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	05.06.2023
Оприлюднено	07.06.2023
Номер документу	111335562
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Аленін О.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 05.06.2023 по справі 916/1785/22ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —916/1785/22

Постанова від 05.06.2023

Постанова
від 05.06.2023 по справі 916/1785/22
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД