Ухвала

від 05.06.2023 по справі 917/1594/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 червня 2023 року

м. Київ

Справа № 917/1594/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі

за позовом Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці

до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вільної профспілки Південної залізниці,

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 (повний текст складено 10.04.2023) і рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 917/1594/21, надіслана 12.05.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

У касаційній скарзі Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Разом з тим, згідно з абзацом 1 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для касаційного оскарження судових рішень виключно у взаємозв`язку із наявністю випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Проте касаційна скарга Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження та не наведено її (їх) обґрунтування.

Посилання скаржника на недослідження судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі не може вважатися достатньою підставою касаційного оскарження, оскільки у касаційній скарзі не наведено та не обґрунтовано підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Вільна профспілка Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці подала у 2021 році, її предметом є 1 вимога немайнового характеру про зобов`язання представника роботодавця виробничого підрозділу "Полтавський загін воєнізованої охорони" філії "Відомча воєнізована охорона" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" вступити в переговори з Вільною профспілкою Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці щодо укладення колективного договору та підписання його з Вільною профспілкою Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці, який би поширювався на її членів та на членів виборного профспілкового органу, не перешкоджав законній діяльності профспілки, дотримувався вимог статей 249, 250, 252 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 у справі № 917/1594/21 у задоволенні позову відмовлено.

Вільна профспілка Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 917/1594/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 4 540,00 грн, а саме 2 270,00 грн х 200 %, де 2 270,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Вільна профспілка Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додала.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 складено 10.04.2023, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вихідного дня є 01.05.2023.

Вільна профспілка Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці подала касаційну скаргу 12.05.2023, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Скаржник у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження, і зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційної інстанції отримав 24.04.2023 засобами поштового зв`язку. На підтвердження викладеного скаржник надав роздруківку із сайту Укрпошти, згідно з якою відправлення за поштовим ідентифікатором № 0411638640732 отримано за довіреністю 24.04.2023.

Проте нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження у зв`язку з самим лише посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, або довідка відділення поштового зв`язку про дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови.

Роздруківка із сайту Укрпошти не може вважатися самостійним належним доказом на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови, оскільки з її змісту не можна зробити висновок ким, яке і кому вказане відправлення було надіслано і отримано відповідно.

Таким чином, розглянувши клопотання Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними у зв`язку з відсутністю належних доказів на їх підтвердження.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Вільній профспілці Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці необхідно:

- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (4 540,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

- подати доказ на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, яким, зокрема, може бути належним чином засвідчена копія конверта, у якому оскаржувана постанова надійшла на адресу скаржника.

З огляду на викладене касаційна скарга Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 917/1594/21 підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Вільній профспілці Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 917/1594/21 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 917/1594/21 залишити без руху до 30.06.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак