Ухвала

від 29.05.2023 по справі 761/42920/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 травня 2023 року

м. Київ

справа № 761/42920/21

провадження № 61-5091ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новак Наталія Юріївна, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 7 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання особи користувачем місця родинного поховання,

ВСТАНОВИВ:

6 квітня 2023 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новак Н. Ю., на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

від 7 березня 2023 року, повний текст якої складено 16 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 7 березня 2023 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови саме Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

Тому посилання заявника на незастосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року у справі № 826/4268/15

(провадження № К/800/36035/15) та ухвали Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 591/6927/21 (провадження № 61-3274ск22) касаційним судом не приймаються.

Підставою касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 7 березня 2023 року заявник також визначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зазначаючи, що суди не дослідили зібрані у справі докази, розглянули у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Крім того, вказує, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання заявника (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах

(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ.

Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права.

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявником у касаційній скарзі не вказано, щодо якої норми права відсутній висновок, та не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідної норми права.

За таких обставин, вивчивши зміст касаційної скарги, яка надійшла 19 травня 2023 року, касаційний суд доходить висновку про відсутність у ній підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої

пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені

пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новак Наталія Юріївна, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 7 березня 2023 року.

Витребувати з Шевченківського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 761/42920/21 за позовом ОСОБА_1 до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання особи користувачем місця родинного поховання.

Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук