Рішення

від 30.05.2023 по справі 385/87/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/87/23

Провадження № 2/385/114/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

представника позивача адвоката Городок Я.В.,

представника відповідача та третьої особи адвоката Мелєзгінова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива", третя особа: приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Веліховська Тетяна Станіславівна про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

18.01.2023 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Городок Я.В. звернулася з позовом до ПСП «Нива», третя особа: приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Веліховська Т.С. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що 23 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , успадкувала від ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 2,5199 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:0031 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н.Ю.. Після отримання спадщини їй стало відомо, що успадкована нею земельна ділянка перебуває в оренді у Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива».

З даного приводу влітку 2021 року вона звернулася до Відповідача з метою отримання копії договору оренди успадкованої земельної ділянки та інформації щодо терміну дії вказаного договору оренди. На вказане прохання Відповідачем було надано копії договору оренди земельної ділянки №31 від 17.02.2007 року, а також копію додаткової угоди до вказаного договору оренди від 30.10.2016 року.

Відповідно до п. 13. додаткової угоди від 30.10.2016 року, договір оренди земельної ділянки №31 від 17 лютого 2007 року продовжено на 10 років. Виходячи з того, що право оренди земельної ділянки в державному реєстрі прав було зареєстровано 03.02.2017 року, Відповідач має право користування успадкованою земельною ділянкою по 03.02.2027 року.

Детальною ознайомившись зі змістом додаткової угоди від 30.10.2016 року, в Позивача виникли серйозні сумніви з приводу того, чи дійсно ОСОБА_2 підписувала цей документ, оскільки підпис на додатковій угоді суттєво відрізняється від підпису, який міститься на заповіті, посвідченому секретарем виконкому Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області 31.01.2012 року. Позивач звернулась до ТОВ «Центр судових експертиз» з заявою про призначення експертизи. 10 серпня 2021 року ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» надав Висновок експерта № 92/21 за результатами проведення почеркознавчої експертизи в якому зазначається, що додаткову угоду від 30 жовтня 2016 року до Договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року підписувала не ОСОБА_2 .

У Зв`язку із викладеними обставинами, у грудні 2021 року Позивач звернулася до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «НИВА» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2022 року у справі № 385/1713/21 їй було відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв`язку із обранням неефективного способу захисту. При цьому судом було встановлено, що додаткова угода від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року є неукладеною, а відповідач незаконно користується земельною ділянкою, оскільки підписання додаткової угоди відбувалось не з волі померлої ОСОБА_2 .

Враховуючи той факт, що рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2022 року у справі № 335/1713/21 набрало законної сили, обставини з приводу того, що додаткова угода від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року є неукладеною, а відповідач незаконно користується належною Позивачу земельною ділянкою площею 2,5199 га, кадастровий номер 3521186800 :02:000:0031, не потребують додаткового доказування.

Таким чином, Відповідач, самовільно зайняв земельну ділянку кадастровий номер 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га, яка належить Позивачу на праві власності.

Враховуючи, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації права оренди Приватного сільськогосподарського підприємства «НИВА» на земельну ділянку кадастровий номер: 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га, розташованої в Кіровоградська обл., Гайворонський p., с/рада. Хащуватська, не перевірив відповідність додаткової угоди до договору оренди землі вимогам законодавства та зареєстрував фактично неукладений договір оренди, за таких обставин вважає, що державна реєстрація права оренди вказаної земельної ділянки підлягає скасуванню.

Просить суд: усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши Приватне сільськогосподарське підприємство «НИВА», повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровим номером: 3521186800:02:000:0031, площею 2.5199 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в Кіровоградська обл., Гайворонський p., с/рада. Хащуватська. Скасувати рішення приватного нотаріуса Веліховської Т.С. Голованівського районного нотаріального округу, номер запису про інше речове право: 18921214 від 03.02.2017 року, про державну реєстрацію права оренди Приватному сільськогосподарському підприємству «НИВА», на земельну ділянку кадастровим номером: 3521186800:02:000:0031, площею 2.5199 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в Кіровоградська обл., Гайворонський p., с/рада. Хащуватська, згідно додаткової угоди від 30 жовтня 2016 року до Договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року, підписаної від імені ОСОБА_2 та ПСП «Нива».

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.01.2023 року відкрито провадження у справі.

09.03.2023 року від представника ПСП «Нива», адвоката Мелєзгінова Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву. В якому представник відповідача вказує, що позовна заява необґрунтована та не підлягає до задоволення. Вказує, що з 2007 року ОСОБА_2 являється орендодавцем земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного з ПСП «Нива» 17.02.2007 року №31.Починаючи з 2014 року стан здоров`я ОСОБА_2 погіршився та за нею здійснювала догляд ОСОБА_3 яка отримувала орендну плату за ОСОБА_2 та укладала від імені ОСОБА_2 правочини, як дрібні для забезпечення життєдіяльності ОСОБА_2 так і всі необхідні речові правочини.

Так, на підставі довіреності від 23.03.2016 року ОСОБА_3 уклала з ПСП «Нива» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.02.2007 року.

Починаючи з 2007 року сторони належним чином виконували умови договору оренди те ніяких претензій одне до одного не мали.

Вважає, що висновки експерта № 92/21 від 10.08.2021року, отримані за результатами проведення почеркознавчої експертизи виконаної експертом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива» - Фраймович Людмилою Володимирівною, є нелегітимними, необґрунтованими, упередженими, помилковими і є недопустимим доказом по справі.

04.04.2023 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

10.04.2023 року від представника третьої особи приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Веліховецької Т.С. адвоката Мелєзгінова Ю.В. надійшли заперечення. В яких представник третьої особи вказує, що позов не підлягає до задоволення. Вказує, що З 2007 року ОСОБА_2 являється орендодавцем земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного з ПСП «Нива» 17.02.2007 року №31. На підставі довіреності від 23.03.2016 року ОСОБА_3 уклала з ПСП «Нива» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.02.2007 року. Починаючи з 2007 року сторони належним чином виконували умови договору оренди те ніяких претензій одне до одного не мали. Вважає, що висновки експерта № 92/21 від 10.08.2021року, отримані за результатами проведення почеркознавчої експертизи виконаної експертом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива» - Фраймович Людмилою Володимирівною, є нелегітимними, необґрунтованими, упередженими, помилковими і є недопустимим доказом по справі.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 10.04.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Представник позивача адвокат Городок Я.В. позов підтримала з підстав зазначених у ньому.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи адвокат Мелєзгінов Ю.В. просив в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив на недопустимості Висновка експерта №92/21 від 10.08.2021 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою ОСОБА_1 ..

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень позивача, представника позивача та представника відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

17.02.2007 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПСП «Нива» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №31. Відповідно до п. 1.1 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 2,52 га, в тому числі ріллі 2,52 га, яка знаходиться на території Хащуватської сільської Ради. Відповідно до п. 7.1 Договору даний договір укладено терміном на десять років, він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та при умові його державної реєстрації в порядку передбаченого чинним законодавством України та діє до 17 лютого 2017 року. Договір зареєстровано у 4 Гайворонський офіс №6 КРФДП «ЦДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.12.2007 р. №298 (а.с.15-16).

30.10.2016 р. між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПСП «Нива» (орендар) укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №31 від 17. 02.2007 р. Пункт 1.2 Договору викладено в такій редакції: «В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 3521186800:02:000:0031 яка розташована на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області , загальною площею (2,5199 гектарів ріллі об`єкт оренди). Продовжено строк дії Договору на 10 років (а.с.17).

Згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.02.2021 року ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3521186800:02:000:0031 яка розташована на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, розміром 2,5199 гектари, передана для введення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 власник земельної ділянки з кадастровим номером 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га. Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права. Номер запису про інше речове право:18921214. Дата та час державної реєстрації:03.02.2017. Державний реєстратор: приват ний нотаріус Веліховецька Т.С. Голованівський районний нотаріальний округ, Кіровоградська обл. Підстава для державної реєстрації: договір оренди земельної ділянки, серія та номер: 31, виданий 17.02.2007, видавник: Орендодавець: ОСОБА_2 , Орендар: ПСП «Нива»; додаткова угода до договору оренди земельної ділянки №31від 17.02.2007 року, серія та номер б/н, виданий 30.03.2016, видавник: Орендодавець: ОСОБА_2 , Орендар: ПСП «Нива»; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-3503831562016, виданий 28.11.2016, видавник: Відділ Держгеокадастру у Гайворонському районі Кіровоградської області. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с.22-23).

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2022 року по справі №385/1713/21 в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки відмовлено повністю. Своє рішення суд мотивував тим, що з копії висновку експерта вбачається, що додаткову угоду від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року підписувала не ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами. Враховуючи наведене, спірна додаткова угода від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року є неукладеною, тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладеною додаткову угоду недійсною. Дане рішення суду сторонами по справі не оскаржувалось та набрало законної сили (а.с. 19-21).

Пред`являючи позов, позивач стверджує, що покійна ОСОБА_2 не підписувала спірну додаткову угоду від 30.10.2016 року до Договору оренди земельної ділянки № 31 від 17.02.2007 року. З цього приводу суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ПСП «Нива» вказав, що починаючи з 2014 року стан здоров`я ОСОБА_2 погіршився та за нею здійснювала догляд ОСОБА_3 яка отримувала орендну плату за ОСОБА_2 та укладала від імені ОСОБА_2 правочини, як дрібні для забезпечення життєдіяльності ОСОБА_2 так і всі необхідні речові правочини. На підставі довіреності від 23.03.2016 року ОСОБА_3 уклала з ПСП «Нива» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.02.2007 року. На підтвердження чого до відзиву було додано копію Довіреності від 23.03.2016 року посвідченою секретарем виконавчого комітету Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області Білоус І.В. (а.с. 80).

В рішенні Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2022 року по справі №385/1713/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» про визнання недійною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в мотивувальній частині рішення суду, суд встановив, що додаткову угоду від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року підписувала не ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами. Дане рішення суду сторонами по справі не оскаржувалось та набрало законної сили (а.с.19-21).

Відповідно до ч. 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у своїй постанові від 02.11.2022 р. по справі № 140/6115/21 вказав: «преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі; ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту); ці обставини міститься у мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам пункту першого частини четвертої статті 246 КАС України, згідно з яким у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що відповідач по даній справі ПСП «Нива» було залучено до участі у справі № 385/1713/21 як відповідач, а тому в силу приписів частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини справи, встановлені рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2022 у справі №385/1713/21, мають юридичні наслідки для ПСП «Нива» при розгляді позову у справі 385/87/23.

За таких обставин суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами, те, що спірну додаткову угоду не підписувала ОСОБА_2 .. Крім того, представник відповідача у відзиві сам вказав, що саме ОСОБА_3 уклала з ПСП «Нива» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.02.2007 року, яка діяла на підставі довіреності від 23.03.2016 року.

Отже, суду також необхідно встановити, чи мала право (повноваження) ОСОБА_3 на підписання спірної додаткової угоди від 30.10.2016 року від імені ОСОБА_2 . З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 239 правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 244 ЦК України Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до абзацу четвертого ч. 3 статті 245 ЦК України довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 не мала права (повноважень) представляти інтереси ОСОБА_2 , на підставі довіреності від 23.03.2016 року посвідченої уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, на право розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3521186800:02:000:0031.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_2 . Додаткову угоду від 30.10.2016 р. до договору оренди земельної ділянки №31 від 17. 02.2007 р. не підписувалась та не укладалася, а ОСОБА_3 не була наділена повноваженнями на підписання спірної додаткової угоди.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статтівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»- договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд вважає, що спірну додаткову угоду ОСОБА_2 не підписувала та, відповідно, з істотних умов цього договору не погоджувала, а відповідач протилежного не спростував.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року справа №145/2047/16-ц.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто, спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року в справі № 704/360/18 (провадження № 61-396св21) зазначено, що: «реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою… Отже, реєстрація права оренди ТОВ «Міжлісся» на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_2 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію)…»

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21, пункт 98) зазначено, що у практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Отже, державна реєстрація права оренди відповідача на належну позивачу земельну ділянку - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним права оренди. У справі, яка розгдядається, встановлено, що реєстрація права оренди відповідача порушує права позивача.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди, права суборенди на земельну ділянку, за відповідачами, заявлена вимога про скасування таких державних реєстрацій спрямована на відновлення становища, яке існувало до порушення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України (Постанова Верховного Суду від 23.01.2023 року справа №656/242/19).

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ПСП «Нива» на підставі угоди, яка ОСОБА_2 не укладалась, заявлені позовні вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Веліховецької Т.С. Голованівського районного нотаріального округу про державну реєстрацію права оренди опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива", третя особа: приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Веліховська Тетяна Станіславівна про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши Приватне сільськогосподарське підприємство «НИВА», код ЄРДПОУ 05527195, повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку з кадастровим номером: 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський pайон, Хащуватська сільська рада.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Веліховської Тетяни Станіславівни Голованівського районного нотаріального округу, номер запису про інше речове право: 18921214 від 03.02.2017 року, про державну реєстрацію права оренди Приватному сільськогосподарському підприємству «НИВА», код ЄРДПОУ 05527195, на земельну ділянку з кадастровим номером: 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, Хащуватська сільська рада, згідно додаткової угоди від 30.10.2016 року до Договору оренди земельної ділянки № 31 від 17.02.2007 року, підписаної від імені ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством «НИВА».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.06.2023 року.

Суддя: А. М. Гришак

Дата документу 30.05.2023