Постанова

від 14.11.2023 по справі 385/87/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2023 року м. Кропивницький

справа № 385/87/23

провадження № 22-ц/4809/1006/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Письменного О.А.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство «Нива»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2023 року у складі судді Гришака А.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Городок Я.В. звернулася з позовом до ПСП «Нива», третя особа: приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Веліховська Т.С. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначено, що 23 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , успадкувала від ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 2,5199 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:0031 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н.Ю.. Після отримання спадщини їй стало відомо, що успадкована нею земельна ділянка перебуває в оренді у Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива».

Зазначає, що влітку 2021 року вона звернулася до відповідача з метою отримання копії договору оренди успадкованої земельної ділянки та інформації щодо терміну дії вказаного договору оренди. Відповідачем було надано копії договору оренди земельної ділянки №31 від 17.02.2007 року, а також копію додаткової угоди до вказаного договору оренди від 30.10.2016 року.

Відповідно до п. 13. додаткової угоди від 30.10.2016 року, договір оренди земельної ділянки №31 від 17 лютого 2007 року продовжено на 10 років. Виходячи з того, що право оренди земельної ділянки в державному реєстрі прав було зареєстровано 03.02.2017 року, Відповідач має право користування успадкованою земельною ділянкою по 03.02.2027 року.

Ознайомившись зі змістом додаткової угоди від 30.10.2016 року, в Позивача виникли сумніви з приводу того, чи дійсно ОСОБА_2 підписувала цей документ, оскільки підпис на додатковій угоді суттєво відрізняється від підпису, який міститься на заповіті, посвідченому секретарем виконкому Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області 31.01.2012 року. Позивач звернулась до ТОВ «Центр судових експертиз» з заявою про призначення експертизи. 10 серпня 2021 року ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» надав Висновок експерта № 92/21 за результатами проведення почеркознавчої експертизи в якому зазначається, що додаткову угоду від 30 жовтня 2016 року до Договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року підписувала не ОСОБА_2 .

У зв`язку із викладеними обставинами, у грудні 2021 року Позивач звернулася до суду з позовом до ПСП «НИВА» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2022 року у справі № 385/1713/21 їй було відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв`язку із обранням неефективного способу захисту. При цьому судом було встановлено, що додаткова угода від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року є неукладеною, а відповідач незаконно користується земельною ділянкою, оскільки підписання додаткової угоди відбувалось не з волі померлої ОСОБА_2 .

Враховуючи той факт, що рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2022 року у справі № 335/1713/21 набрало законної сили, обставини з приводу того, що додаткова угода від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року є неукладеною, а відповідач незаконно користується належною Позивачу земельною ділянкою площею 2,5199 га, кадастровий номер 3521186800 :02:000:0031, не потребують додаткового доказування.

Таким чином, Відповідач, самовільно зайняв земельну ділянку кадастровий номер 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га, яка належить Позивачу на праві власності.

Враховуючи, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації права оренди Приватного сільськогосподарського підприємства «НИВА» на земельну ділянку кадастровий номер: 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га, розташованої в Кіровоградська обл., Гайворонський p., с/рада. Хащуватська, не перевірив відповідність додаткової угоди до договору оренди землі вимогам законодавства та зареєстрував фактично неукладений договір оренди, за таких обставин вважає, що державна реєстрація права оренди вказаної земельної ділянки підлягає скасуванню.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просила суд задовольнити позов усунувши перешкоди в користуванні земельною ділянкою та повернути її, скасувати рішення приватного нотаріуса Веліховської Т.С. Голованівського районного нотаріального округу, номер запису про інше речове право: 18921214 від 03.02.2017 року, про державну реєстрацію права оренди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2023 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши Приватне сільськогосподарське підприємство «НИВА», код ЄРДПОУ 05527195, повернуто ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку з кадастровим номером: 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський pайон, Хащуватська сільська рада.

Скасувано рішення приватного нотаріуса Веліховської Тетяни Станіславівни Голованівського районного нотаріального округу, номер запису про інше речове право: 18921214 від 03.02.2017 року, про державну реєстрацію права оренди Приватному сільськогосподарському підприємству «НИВА», код ЄРДПОУ 05527195, на земельну ділянку з кадастровим номером: 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, Хащуватська сільська рада, згідно додаткової угоди від 30.10.2016 року до Договору оренди земельної ділянки № 31 від 17.02.2007 року, підписаної від імені ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством «НИВА».

Додатковим рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2023 року стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» на користь ОСОБА_1 18 208 (вісімнадцять тисяч двісті вісім) грн. 33 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2147 грн(дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. витрати зі сплати судового збору.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду, Приватне сільськогосподарське підприємство «Нива» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач вважає, що ?вказане рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права та застосування до спірних правовідносин невірних норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що рішення Гайворонського районного суду від 24.02.2022 у справі № 385/1713/21 не оскаржувалось, оскільки права відповідача не було порушено.

Таким чином, встановлені обставини рішенням суду у справі № 385/1713/21 повинні перевірятися судом при розгляді справи № 385/87/23.

Поміж тим, судом не надано оцінку тому, що у справі № 385/87/23 була залучена третя особа: приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Веліховська Т.С., яка не була учасником справи № 385/1713/21, а тому в силу її заперечення щодо приюдиційності рішення суду у справі № 385/17138/21 для справи № 385/87/23 не надано жодної оцінки, та неправомірно застосовано ч.4 статті 82 ЦПК України в супереч ч.5 ст. 82 ЦПК України.

Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на, те що висновок зроблено з копії документів тобто експерт не мав у своєму розпорядженні жодного оригінального підпису ОСОБА_2 , але все одно надав висновок в супереч використовуваних методик на які посилався сам експерт у своєму висновку. Крім того, ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» не є державною спеціалізованою установою, якій законом надано право на проведення криміналістичних експертих, у тому числі лінгвістичних експертиз мовлення, що не відповідає вимогам ст. 7 Закону України « Про судову експертизу».

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Городок Я.В., яка діє в інтересах позивача, зазначила, що при ухваленні рішення суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушення норм процесуального права, повністю зясував обставини, що мають значеня для справи, та зробив вірні висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, тому жодних підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення немає.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

17.02.2007 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПСП «Нива» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №31. Відповідно до п. 1.1 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 2,52 га, в тому числі ріллі 2,52 га, яка знаходиться на території Хащуватської сільської Ради. Відповідно до п. 7.1 Договору даний договір укладено терміном на десять років, він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та при умові його державної реєстрації в порядку передбаченого чинним законодавством України та діє до 17 лютого 2017 року. Договір зареєстровано у 4 Гайворонський офіс №6 КРФДП «ЦДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.12.2007 р. №298 (а.с.15-16).

30.10.2016 р. між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПСП «Нива» (орендар) укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №31 від 17. 02.2007 р. Пункт 1.2 Договору викладено в такій редакції: «В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 3521186800:02:000:0031 яка розташована на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, загальною площею (2,5199 гектарів ріллі об`єкт оренди). Продовжено строк дії Договору на 10 років (а.с.17).

Згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.02.2021 року ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3521186800:02:000:0031 яка розташована на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, розміром 2,5199 гектари, передана для введення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 власник земельної ділянки з кадастровим номером 3521186800:02:000:0031, площею 2,5199 га. Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права. Номер запису про інше речове право:18921214. Дата та час державної реєстрації:03.02.2017. Державний реєстратор: приват ний нотаріус Веліховецька Т.С. Голованівський районний нотаріальний округ, Кіровоградська обл. Підстава для державної реєстрації: договір оренди земельної ділянки, серія та номер: 31, виданий 17.02.2007, видавник: Орендодавець: ОСОБА_2 , Орендар: ПСП «Нива»; додаткова угода до договору оренди земельної ділянки №31від 17.02.2007 року, серія та номер б/н, виданий 30.03.2016, видавник: Орендодавець: ОСОБА_2 , Орендар: ПСП «Нива»; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-3503831562016, виданий 28.11.2016, видавник: Відділ Держгеокадастру у Гайворонському районі Кіровоградської області. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с.22-23).

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2022 року по справі №385/1713/21 в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки відмовлено повністю. Своє рішення суд мотивував тим, що з копії висновку експерта вбачається, що додаткову угоду від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року підписувала не ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами. Враховуючи наведене, спірна додаткова угода від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року є неукладеною, тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладеною додаткову угоду недійсною. Дане рішення суду сторонами по справі не оскаржувалось та набрало законної сили (а.с. 19-21).

Мотиви ухваленогоапеляційним судомрішення

В судовомузасіданні апеляційногосуду представниквідповідача ОСОБА_3 підтримав апеляційнускаргу,просив їїзадовольнити.Представник позивача ОСОБА_4 просила рішення суду залишити без змін.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно дост.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ПСП «Нива» на підставі угоди, яка ОСОБА_2 не укладалась, заявлені позовні вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Веліховецької Т.С. Голованівського районного нотаріального округу про державну реєстрацію права оренди опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Пред`являючи позов, позивач стверджувала, що ОСОБА_2 не підписувала спірну додаткову угоду від 30.10.2016 до Договору оренди земельної ділянки № 31 від 17.02.2007.

В рішенні Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2022 року по справі №385/1713/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» про визнання недійною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, у якій брали участь ті самі особи, в мотивувальній частині рішення, суд вже встановив, що додаткову угоду від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року підписувала не ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами.

Також суд встановив, що спірна додаткова угода від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року є неукладеною, але у задоволенні позову відмовив з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладеною додаткову угоду недійсною.

Згадане рішення суду сторонами по справі не оскаржувалось та набрало законної сили (а.с.19-21).

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки. Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок.

Ефективним способом захисту та таким, що забезпечує реальне відновлення порушеного права у випадку реєстрації неукладеного між сторонами договору оренди, є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17, від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18, від 05 квітня 2022 року у справі № 143/1441/18, від 11 листопада 2022 року у справі № 394/486/21, від 06 квітня 2023 року в справі № 388/964/21.

Установивши, що підпис від імені ОСОБА_2 у додатковій угоді від 30 жовтня 2016 року виконаний не нею, а іншою особою, що підтверджено висновком експерта TOB «Центр судових експертиз «Альтернатива» за результатами проведеної почеркознавчої експертизи від 10 серпня 2021 року№ 92/21, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неукладеність додаткової угоди до договору оренди від 17.02.2007, що є його невід`ємною частиною.

Оскільки додаткова угода від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року є неукладеною, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення власнику відповідно до вимог статті 391 ЦК України та скасування державної реєстрації для реального відновлення порушеного права ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно побудував свої висновки на обставинах, встановлених судом у справі № 385/1713/21, які помилково вважав преюдиційними.

За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Вказуючи про преюдиційність обставин, установлених у справі № 385/1713/21, зокрема щодо укладеності додаткової угоди від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року, суд першої інстанції встановив, що зазначена додаткова угода є неукладеною через відсутність волевиявленняорендодавця на її укладення, а тому вказані обставини є преюдиційними у справі, що є предметом перегляду у даній справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» залишити без задоволення.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченомуст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2023 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Дуковський

О.А. Письменний