ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2023 року
м. Київ
справа № 280/1655/19
провадження № К/9901/8304/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року (суддя Лазаренко М.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (головуючий суддя Іванов С.М., судді Панченко О.М., Чередниченко В.Є.)
у справі № 280/1655/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ"
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ" (далі - ТОВ «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 14 березня 2019 року № ЗП650/564/АВ/П/ТД-1ФС.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що інформація, викладена в Акті інспекційного відвідування від 21 лютого 2019 року не відповідає фактичним обставинам, а також порушено процедуру, що передбачена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295). Стосовно «проінспектованих» цивільно-правових договорів, відповідач безпідставно дійшов висновку, що в них зазначено процес організації трудової діяльності, а не отримання в означені договорами терміни певного матеріального результату.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ" задоволено, внаслідок чого визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 14 березня 2019 року № ЗП 650/564/АВ/П/ТД-1ФС про накладення на ТОВ "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ" штрафу у розмірі 1 251 900 грн.
4. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Головне управління Держпраці у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі звернення працівників ОСОБА_1 від 05 лютого 2019 року за вхідним номером №В-112, ОСОБА_2 від 06 лютого 2019 року за вхідним номером №Т-122, ОСОБА_3 від 06 лютого 2019 року за вхідним номером №Д0123, ОСОБА_4 від 05 лютого 2019 року за вхідним номером №Т-111 про порушення стосовно них законодавства про працю, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області було видано наказ від 13 лютого 2019 року № 330 про проведення інспекційного відвідування у ТОВ «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» з питань додержання законодавства про працю у термін по 26 лютого 2019 року.
6. 13 лютого 2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області було видано направлення № 210 на проведення інспекційного відвідування ТОВ «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» щодо питань: оформлення трудових відносин; нарахування та строки виплати заробітної плати; додержання державних мінімальних гарантій; праця неповнолітніх; порядок звільнення.
7. В період з 20 лютого 2019 року по 21 лютого 2019 року інспектором праці Боровською Н.Ю. (службове посвідчення № 564) було проведено інспекційне відвідування ТОВ «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв 55-ї Бригади, 3.
8. За результатами перевірки складено Акт інспекційного відвідування від 21 лютого 2019 року № ЗП650/564/АВ, відповідно до якого встановлено такі порушення:
- вимог частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме протягом 2018 року 10 осіб допущено до роботи без укладання трудового договору;
- пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, працівників від 29 липня 1993 року №58 (далі - Інструкція №58), а саме в особових картках працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 відсутній їх особистий підпис про ознайомлення з наказом про прийняття на роботу;
- частини 6 статті 96 КЗпП, частини 6 статті 6 Закону України «Про оплату праці», а саме: в штатному розписі підприємства, затвердженого на 01 липня 2014 року та чинному на момент інспекційного відвідування, посадові оклади (тарифна ставка) встановлені у розмірі меншому за прожитковий мінімум, визначений для працездатних осіб на 01 січня 2019 року;
- частин 1 та 2 статті 115 КЗпП, частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці», а саме: заробітна плата працівникам виплачується з порушенням строків, визначених законодавством;
- частини 1 статті 116 КЗпП, а саме: при звільненні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 остаточний розрахунок на момент інспекційного відвідування проведено не було, відповідно до табелю обліку використання робочого часу за січень 2019 року вищезазначені працівники в день звільнення працювали.
9. 25 лютого 2019 року за вих. №8 позивачем було направлено на адресу відповідача зауваження до Акту інспекційного відвідування від 21 лютого 2019 року.
10. 28 лютого 2019 року інспектором праці Боровською Н.Ю., відповідно до пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295) було зобов`язано директора ТОВ «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» усунути до 28 травня 2019 року порушення частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58, частини 6 статті 96 КЗпП України, частини 6 статті 6 Закону України «Про оплату праці», частин 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці», частини 1 статті 116 КЗпП України.
11. 14 березня 2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 650/564/АВ/П/ТД-1ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1 251 900 грн на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України. У постанові про накладення штрафу зазначено тільки про порушення товариством вимог частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП України стосовно того, що протягом 2018 року 10 осіб допущено до роботи без укладання трудового договору. Щодо інших порушень, зазначених в Акті інспекційного відвідування, у вказаній постанові не зазначено.
12. Не погодившись з обґрунтованістю прийняття постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що відповідачем не було надано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, в розумінні приписів статті 73-76 КАС України, які б підтверджували факт допуску позивачем до роботи 10 працівників без укладення трудового договору та, як наслідок, порушення останнім приписів статті 24 КЗпП України.
14. Суди вважали, що укладені товариством з фізичними особами цивільно-правові договори не містять обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу, у зв`язку з цим, тлумачення відповідачем змісту цивільно-правових угод як таких, що насправді містять ознаки трудового договору, є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та приписах трудового законодавства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Головне управління Держпраці у Запорізькій області підставою для касаційного оскарження судових рішень зазначило, зокрема, невідповідність висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду, що викладена у постановах у справах №820/1432/17, №822/723/17, №804/6962/17, № 620/392/19.
16. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку цивільно-правовим договорам, не врахували, що виконувані особами роботи є систематичними, мають на меті саме процес праці, що характеризує виявлені відносини між позивачем і фізичними особами як трудові.
17. Головне управління Держпраці у Запорізькій області стверджує, що характер виконуваної роботи вказаних осіб свідчить про те, що відповідні роботи неможливо виконувати без підпорядкування підприємству або окремого спеціального дозволу.
17.1. Послуги з бухгалтерського обліку, кадрового забезпечення та розміщення реклами, на думку відповідача, не можуть надаватися на підставі цивільно-правових договорів.
17.2. Токарні роботи, які виконував ОСОБА_5 , мали узгоджуватися з положеннями Інструкції з охорони праці для токаря, яка розробляється на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".
17.3. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виконували механоскладальні роботи нестандартного обладнання. Відповідач вважає, що такі роботи виконуються слюсарем з механоскладальних робіт відповідно до Інструкції з охорони праці для слюсаря ремонтника, яка розробляється на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", визначено, що слюсар-ремонтник повинен інструктуватися перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу у результаті мають заноситися в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці».
До виконання вказаних робіт законодавством визначено ряд вимог, при їх виконанні існує багато небезпечних та шкідливих факторів, тому вказані роботи мають виконуватися на підставі трудових, а не цивільно-правових договорів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
19. Частиною 3 статті 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
20. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
21. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).
22. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
23. З аналізу наведених норм, Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
24. Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулювано - чинним законодавством України.
25. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, 06 березня 2019 року у справі №802/2066/16-а, 13 червня 2019 року у справі №815/954/18 та інших.
26. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, варто врахувати, що судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ" у 2018 році укладались цивільно-правові угоди із фізичними особами на виконання різного роду тимчасових робіт та підписувались акти прийому-здачі виконаних робіт, а саме:
26.1. договір про надання послуг від 01 січня 2018 року № 83, укладений позивачем з ОСОБА_9 , предметом якого є надання замовнику послуги з річної звітності, термін дії послуг за Договором з 01 січня 2018 року по 31 березня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 31 січня 2018 року, 28 лютого 2018 року, 31 березня 2018 року;
договір про надання послуг від 01 квітня 2018 року № 84/1, укладений позивачем з ОСОБА_9 , предметом якого є надання послуг з ведення операційних даних в програму 1С, термін надання послуг з 01 квітня 2018 року по 05 червня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 30 квітня 2018 року, 31 травня 2018 року, 05 червня 2018 року;
договір про надання послуг від 31 липня 2018 року № 90 року, укладений позивачем з ОСОБА_9 , предметом якого є надання послуг з підготовки звітності, строк надання послуг з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 31 серпня 2018 року, 28 вересня 2018 року, 28 жовтня 2018 року;
26.2. договір про надання послуг від 01 жовтня 2018 року № 94, укладений позивачем з ОСОБА_10 , предметом якого є надання послуг з підготовки звітності, введення операційних даних в програму 1С, термін дії послуг з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 31 жовтня 2018 року та 30 листопада 2018 року;
договір про надання послуг від 01 липня 2018 року № 88, укладений позивачем з ОСОБА_10 , предметом якого є надання послуг з впорядкування ведення кадрового обліку та заробітної плати, введення операційних даних в програму 1С, термін надання послуг з 01 липня 2018 року по 30 вересня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт віл 31 липня 2018 року та 31 серпня 2018 року, 28 вересня 2018 року;
договір від 29 березня 2018 року № 84 про надання послуг, укладений позивачем з ОСОБА_10 , предметом якого є надання послуг з впорядкування ведення кадрового обліку та заробітної плати, ведення операційних даних в програму 1С, термін надання послуг з 29 березня 2018 року по 30 червня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 30 квітня 2018 року, 30 червня 2018 року, 31 травня 2018 року;
26.3. договір про надання послуг від 29 грудня 2017 року № 78, укладений з ОСОБА_11 , предметом якого є надання послуг з введення операційних даних в програму ІС, термін надання послуг з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 31 січня 2018 року, 28 лютого 2018 року, 31 березня 2018 року, 30 квітня 2018 року;
договір про надання послуг від 01 травня 2018 року № 87, укладений з ОСОБА_11 , предметом якого є розміщення та супроводження реклами нежитлових приміщень та виробничих площ з метою здачі в оренду, термін надання послуг з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 31 травня 2018 року, 30 червня 2018 року та 09 липня 2018 року;
26.4. договір від 18 грудня 2017 року № 74 про надання послуг, укладений з ОСОБА_6 , предметом якого є надання послуг з виконання механоскладальних робіт нестандартного обладнання, термін надання послуг з 18 грудня 2017 року по 31 січня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 29 грудня 2017 року та 31 січня 2018 року;
26.5. договір від 18 грудня 2017 року №75 про надання послуг, укладений з ОСОБА_8 , предметом якого є надання послуг з виконання механоскладальних робіт нестандартного обладнання, термін надання послуг з 18 грудня 2017 року по 31 січня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 29 грудня 2017 року, 31 січня 2018 року;
26.6. договір про надання послуг від 21 грудня 2017 року № 76, укладений з ОСОБА_7 , предметом якого є надання послуг з виконання механоскладальних робіт нестандартного обладнання, термін надання послуг з 21 грудня 2017 року по 31 січня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 29 грудня 2017 року та 31 січня 2018 року;
26.7. договір про надання послуг від 29 грудня 2017 року № 78/1, укладений з ОСОБА_5 , предметом якого є надання послуг з виконання токарних робіт, термін надання послуг з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акт прийому-здачі виконаних робіт від 31 січня 2018 року;
договір про надання послуг від 26 лютого 2018 року № 82, укладений з ОСОБА_5 , предметом якого є надання послуг з виконання токарних робіт, термін надання послуг з 26 лютого 2018 року по 31 березня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 28 лютого 2018 року, 31 березня 2018 року;
договір про надання послуг від 30 березня 2018 року № 85, укладений з ОСОБА_5 , предметом якого є надання послуг з виконання токарних робіт, термін надання послуг з 10 квітня 2018 року по 03 липня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 08 червня 2018 року, 28 квітня 2018 року, 03 липня 2018 року;
договір про надання послуг від 28 серпня 2018 року № 91, укладений з ОСОБА_5 , предметом якого є надання послуг з токарних робіт по механічній обробці валу 2-258114, термін надання послуг з 29 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акт прийому-здачі виконаних робіт від 10 вересня 2018 року;
договір про надання послуг від 01 жовтня 2018 року № 92, укладений з ОСОБА_5 , предметом якого є надання послуг з виконання токарних робіт по механічні обробці партії втулок шліцових, термін надання послуг з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року. Між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 30 листопада 2018 року, 31 жовтня 2018 року;
26.8. договір про надання послуг від 29 грудня 2017 року № 81, укладений з ОСОБА_12 , предметом якого є надання послуг з розробки конструкторської документації вузлів - сільськогосподарської техніки: завантажувача сівалки, комплекта транспортувального, модернізація розкидувача добрив, ремонтних вузлів підйомника для СТО, тари універсальної, термін надання послуг з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року. Між виконавцем та замовником підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 31 січня 2018 року, 28 лютого 2018 року, 31 березня 2018 року, 30 квітня 2018 року, 31 травня 2018 року, 30 червня 2018 року, 09 липня 2018 року;
26.9 договір на виконання робіт від 12 січня 2018 року № 80, укладений з ОСОБА_13 , предметом якого є виконання роботи з надання юридичних консультацій по питанням діючого законодавства, господарській діяльності підприємства, правова оцінка договорів, що укладаються замовником, підготовка претензійних та позовних матеріалів, представлення інтересів замовника в господарських судах і судах загальної юрисдикції всіх рівнів, термін надання робіт з 15 січня 2018 року по 20 грудня 2018 року. Між замовником і виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт від 31 січня 2018 року, 28 лютого 2018 року, 31 березня 2018 року, 30 квітня 2018 року, 31 травня 2018 року, 30 червня 2018 року, 31 липня 2018 року, 31 серпня 2018 року, 28 вересня 2018 року, 31 жовтня 2018 року, 28 листопада 2018 року, 20 грудня 2018 року.
27. Верховний Суд зі встановлених судами обставин констатує, що в Акті інспекційного відвідування та постанові про накладення штрафу помилково зазначено саме про 10 осіб, яких допущено до роботи без укладання трудового договору, оскільки там зазначено двічі ОСОБА_11 .
28. Щодо цивільно-правових договорів, укладених з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 суди, проаналізувавши умови договорів, зробили висновки про те, що укладені угоди не містять обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу, у зв`язку з цим, тлумачення відповідачем змісту цивільно-правових угод як таких, що насправді містять ознаки трудового договору, є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та приписах трудового законодавства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками, вважає, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки цивільно-правових договорів, досліджених судами.
29. Відповідно до абзаца 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Розмір мінімальної заробітної плати у 2019 році становив 4173 грн.
Отже, штраф за недопуск одного працівника складає 125190 грн (4173 х 30).
30. Аналіз зазначених відповідачем постанов Верховного Суду у справах №820/1432/17, №822/723/17, №804/6962/17, № 620/392/19, на які зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій в частині оцінки цивільно-правових договорів, укладених з фізичними особами порушили підхід, неодноразово висловлений Верховним Судом при розгляді цієї категорії спорів.
31. Інше вирішення судами першої та апеляційної інстанцій спору у цій частині в порівнянні із результатами касаційного перегляду вказаних у касаційній скарзі справ обумовлено іншим складом обставин у справі та оцінкою доказів.
32. Отже, судові рішення в частині скасування постанови від 14 березня 2019 року №ЗП650/564/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу у розмірі 751 140 грн. за допуск до роботи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є законними і обґрунтованими.
33. Щодо доводів касаційної скарги про те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 виконували роботи, щодо яких законодавством визначено ряд вимог, при їх виконанні існує багато небезпечних та шкідливих факторів, і тому, на думку відповідача, вказані роботи мають виконуватися на підставі трудових, а не цивільно-правових договорів, колегія суддів враховує таке.
34. Законом України "Про охорону праці" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
35. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, а згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про охорону праці" працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
36. Відповідно до частини статті 21 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
37. З аналізу наведених норм вбачається, що для виконання робіт з підвищеною небезпекою чинним законодавством висуваються додаткові вимоги як до роботодавця, так і до працівників.
38. Так, положення статті 21 Закону України "Про охорону праці" свідчать про те, що саме роботодавець (а не конкретні працівники) отримують відповідний дозвіл.
39. Своєю чергою, стаття 18 вказаного Закону визначає додаткові вимоги до працівників підприємства, яке виконує роботи з підвищеною небезпекою, які полягають у проходженні спеціального навчання і перевірки знань з охорони праці.
40. Визначення чинним законодавством відповідних робіт такими, що містять у собі підвищену небезпеку нерозривно пов`язано із додатковими трудовими гарантіями для працівників, які ризикують життям при здійсненні своїх трудових функцій.
41. Встановлені чинним законодавством додаткові вимоги для виконання робіт з підвищеною небезпекою направлені на додержання основних цінностей - збереження життя та здоров`я людини.
42. Колегія суддів вважає, що роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватися виключно працівниками за трудовими договорами, а не будь-якими особами за цивільно-правовими договорами, у зв`язку з тим, що саме роботодавець одержує дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки і саме на нього покладаються вимоги щодо додержання правил охорони праці при здійсненні небезпечних робіт.
43. Натомість правова природа цивільно-правового договору свідчить про те, що особа, яка виконує роботу здійснює її на власний ризик і власними засобами.
44. У разі укладання товариством цивільно-правового договору на виконання робіт підвищеної небезпеки дозвіл товариства, передбачений статтею 21 Закону України "Про охорону праці", не буде поширюватися на підрядників за цивільно-правовим договором.
45. Також товариство, яке небезпечні роботи доручило здійснити фізичним особам за цивільно-правовим, а не трудовим договором, не може перевіряти дотримання правил охорони праці, що може призвести до травмувань осіб, які виконують небезпечні роботи. При цьому, соціальні гарантії у разі настання нещасних випадків за трудовим договором та цивільно-правовим договором є різними, оскільки трудові гарантії не поширюються на виконавців за цивільно-правовими договорами, які виконують роботу на власний ризик.
46. У справі, що розглядається суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували характер тих робіт, які надавали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 за цивільно-правовими договорами, не з`ясували на якому обладнанні здійснювалися токарні та слюсарні роботи, чи відноситься таке обладнання до того, яке чинним законодавством віднесено до обладнання підвищеної небезпеки.
47. Без дослідження матеріалів справи та додаткових доказів на предмет того, які саме роботи виконували вищевказані особи за цивільно-правовими договорами, неможливо правильно вирішити спір про те, чи можна було допускати фізичних осіб, з якими не оформлені трудові відносини до виконання відповідних токарних і слюсарних робіт.
48. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
49. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.
50. З огляду на викладене, судові рішення підлягають скасуванню в частині скасування постанови відповідача від 14 березня 2019 року № ЗП650/564/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу у розмірі 500 760 грн. за допуск до роботи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 з направлення справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
51. Під час нового розгляду справи суди мають достеменно установити, які саме роботи виконували фізичні особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 за цивільно-правовими договорами та співставити такі роботи з положеннями законодавства, зокрема, приписами Порядку №1107. При цьому важливо встановити, чи виконувані роботи можуть виконуватися за цивільно-правовими договорами, а не шляхом оформлення трудових відносин, а у випадку, якщо роботи не відносилися до небезпечних - встановити наявність або відсутність прихованих трудових відносин між товариством та вказаними особами.
Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №280/1655/19 скасувати в частині скасування постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими особами від 14 березня 2019 року № ЗП650/564/АВ/П/ТД-1ФС у розмірі 500 760 грн. за допуск до роботи без укладення трудових договорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 і направити в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №280/1655/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2023 |
Оприлюднено | 08.06.2023 |
Номер документу | 111384779 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі праці |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єзеров А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні